Вирок № 66691675, 13.04.2017, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/13063/15-к

Провадження №1-кп/428/292/2016

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2017 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Макаренко І.Г.,

при секретарях - Комм Я.О., Циганок А.В., Волкової О.М.,

за участю прокурорів - Черненко Д.О., Джунь І.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

потерпілої - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новогришене, Добропільського району, Донецької області, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, маючого малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого слюсарем у ПрАТ «Азот», зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

13 червня 2015 року, приблизно о 09 год. 40 хв., у світлий час доби, за відсутності опадів, водій ОСОБА_1, знаходячись у тверезому стані, керуючи транспортним засобом - легковим автомобілем «BMW 730», реєстраційний номер НОМЕР_1, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, та посвідчення водія серії НОМЕР_3 рухався по лівій смузі руху проїзної частини непарного боку пр-та Радянського з боку вул. Енергетиків у напрямку вул. Сметаніна в м. Сєвєродонецьк.

В цей же час ОСОБА_2, знаходячись у тверезому стані, керуючи велосипедом «Україна», рухалась у попутному напряму з автомобілем «BMW 730», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, попереду нього, та проїжджала в районі в'їзду до подвір'я будинку № 7 по пр-ту Радянському в м. Сєвєродонецьк.

Попереду транспортного засобу - легкового автомобіля «BMW 730», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, рухався транспортний засіб - легковий автомобіль «ВАЗ 2101», червоного кольору, реєстраційний номер якого встановити не представилось можливим, однак який діючи у супереч до вимог пунктів 2.3 (б) Правил дорожнього руху України, згідно якого для забезпечення безпеки порожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; 10.1 Правил дорожнього руху України, згідно якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, почав маневр перестроювання на праву смугу руху і відволікся від керування транспортним засобом - легковим автомобілем «BMW 730», реєстраційний номер НОМЕР_1, виїхавши на праву смугу руху непарного боку пр-та Радянського, де скоїв зіткнення передньою частиною кузова вищевказаного автомобіля з задньою частиною велосипеда «Україна» під керуванням ОСОБА_2, яка рухалася по правій смузі руху проїзної частини непарного боку пр-та Радянського з боку вул. Енергетиків у напрямку вул. Сметаніна в м. Сєвєродонецьк, не змінюючи напряму свого руху.

У результаті ДТП згідно висновку судово-медичної експертизи № 907-А/15 від 05 жовтня 2015 року, велосипедист ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді садни правої гомілки, які за ступенем тяжкості належать до категорії легких тілесних ушкоджень; внутрішньосуглобовий перелом дистального метаепіфіза правою великогомілкової і малогомілкової кісток і підвивих стопи назад і наружі, які за ступенем тяжкості належать до категорії ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалості розладу здоров'я. Вищевказані ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, не виключно, що в умовах ДТП, в строк і при обставинах вказаних вище.

Згідно висновку автотехнічної експертизи № 177/6 від 06 листопада 2015 року, за вищевказаних обставин даної події, настання ДТП діями велосипедиста не визначалося. Водію транспортного засобу - легкового автомобіля «BMW 730» перед виконанням маневру праворуч слід було керуватися технічними вимогами пунктів 2.3 (б), 10.1 Правил дорожнього руху України.

При вказаних обставинах ДТП, перед здійсненням маневру повороту праворуч водій автомобіля «BMW 730» мав технічну можливість запобігти зіткненню, не відволікаючись та впевнившись в безпеці маневру. Тобто діючи відповідно до технічних вимог пунктів 2.3 (б), 10.1 Правил дорожнього руху України, для чого не було перешкод технічного характеру.

З технічної точки зору, дії водія автомобіля «BMW 730» невідповідні технічним вимогам пунктів 2.3(6), 10.1 Правил дорожнього руху України, знаходилися в причинному зв'язку із настанням ДТП.

З технічної точки зору, в діях велосипедиста не відповідностей пунктам Правил дорожнього руху України, які б знаходились в причинному зв'язку із ДТП не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, визнав повністю, у скоєному покаявся, та пояснив, що 13 червня 2015 року він рухався по пр-ту Радянському в м. Сєвєродонецьку в сторону лікарні від будівлі «Дитячий світ» у лівій полосі руху. Перед ним рухався інший транспортний засіб, у зв'язку з чим він перестроївся на праву полосу руху та продовжив рух. Однак в цей час сталось зіткнення з велосипедом під керуванням ОСОБА_2 Він вдарив велосипед капотом свого автомобіля. Після зіткнення одразу зупинився, викликав швидку, приїхала міліція. Потерпіла лежала на асфальті, а його повезли на медичне освідчення на стан сп'яніння. Він був у тверезому стані. Потерпілій він сплатив 4000 грн. в якості відшкодування витрат на лікування.

Враховуючи обставини справи визнає повністю цивільний позов прокурора в інтересах лікарні, а позов потерпілої частково у сумі 7000 матеріальної шкоди та 2000 грн. моральної.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що 13 червня 2015 року вона їхала по пр-ту Гвардійському в м. Сєвєродонецьк. Її почала випереджати машина, після вона відчула удар та впала на землю. З машини вийшов хлопець та дівчина, викликали швидку, хотіли їй особисто допомоги, але вона не дозволила їм та попросила її не чіпати. Швидка відвезла її у лікарню, де вона проходила лікування. Згодом вона з сином винайняли машину та її відвезли до лікарні у м. Харків, де зробили операцію. Три місяця вона проходила у гіпсі, потім курс реабілітації, який ще в неї не закінчився, оскільки її життєдіяльність обмежена, їй встановили ІІІ групу інвалідності. Наполягає на стягненні з обвинуваченого заявленої нею матеріальної та моральної шкоди у повному обсязі, оскільки витратила багато коштів на лікування.

Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, підтверджується зібраними в рамках даного кримінального провадження та дослідженими у судовому засіданні доказами.

З протоколу огляду місяця події від 13 червня 2015 року видно, що в ході огляду місця події, яким є ділянка дорожнього полотна пр-та Радянського, в районі будинку № 7, де сталась дорожньо-транспортна подія за участю транспортного засобу - легкового автомобілю «BMW 730», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням обвинуваченого ОСОБА_1 та велосипедом під керуванням потерпілої ОСОБА_2 В ході огляду було зафіксовано стан дорожнього полотна, сліди дорожньо-транспортної події на асфальті, слідові частини залишків від транспортних засобів на асфальті, погодні умови, дорожню розмітку, складено схему дорожньо-транспортної пригоди, та здійснено фотозйомку, яку долучено до протоколу огляду місця події в якості тофотаблиці.

т. 2 а.п. 3-20

З висновку експерта № 907-А/15 від 14 вересня 2015 року видно, що велосипедист ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді садни правої гомілки, які за ступенем тяжкості належать до категорії легких тілесних ушкоджень; внутрішньосуглобовий перелом дистального метаепіфіза правою великогомілкової і малогомілкової кісток і підвивих стопи назад і кнаружі, які за ступенем тяжкості належать до категорії ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалості розладу здоров'я. Вищевказані ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, не виключно, що в умовах ДТП, в строк і при обставинах вказаних вище.

т. 2 а.п. 65-66

З висновку експерта № 177/6 від 06 листопада 2015 року видно, що за вищевказаних обставин даної події, настання ДТП діями велосипедиста не визначалося. Водію транспортного засобу - легкового автомобіля «BMW 730» перед виконанням маневру праворуч слід було керуватися технічними вимогами пунктів 2.3 (б), 10.1 Правил дорожнього руху України.

При вказаних обставинах ДТП, перед здійсненням маневру повороту праворуч водій автомобіля «BMW 730» мав технічну можливість запобігти зіткненню, не відволікаючись та впевнившись в безпеці маневру. Тобто діючи відповідно до технічних вимог пунктів 2.3 (б), 10.1 Правил дорожнього руху України, для чого не було перешкод технічного характеру.

З технічної точки зору, дії водія автомобіля «BMW 730» невідповідні технічним вимогам пунктів 2.3(6), 10.1 Правил дорожнього руху України, знаходилися в причинному зв'язку із настанням ДТП.

З технічної точки зору, в діях велосипедиста не відповідностей пунктам Правил дорожнього руху України, які б знаходились в причинному зв'язку із ДТП не встановлено.

т. 2 а.п. 77-79

З висновку експерта № 4 від 18 січня 2017 року видно, що після встановлення потерпілій ОСОБА_2 ІІІ групи інвалідності, ступень тяжкості тілесних ушкоджень, які завдані ОСОБА_2 обвинуваченим ОСОБА_1 не змінились.

т. 1 а.п. 117-199

Аналізуючи та оцінюючи пояснення обвинувачення ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2, а також досліджені матеріали провадження, суд приходить до висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, доведена у судовому засіданні, а його дії вірно кваліфіковані як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що завдало потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, який належить до категорії злочинів середньої тяжкості, яке вчинено обвинуваченим з необережності. Також суд враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, за місцем роботи слюсарем у ПрАТ «Азот» характеризується добре, одружений, має малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4. Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, у вчиненому покаявся та добровільно частково відшкодував потерпілій ОСОБА_2 витрачені на лікування кошти.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, судом, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст. 50 КК України повинно бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових правопорушень у вигляді обмеження волі.

Разом з тим, суд, при призначенні покарання у вигляді обмеження волі, враховуючи тяжкість правопорушення, особу обвинуваченого, пом'якшувальні обставини, приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, застосувавши ст. 75 КК України, шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням, з застосуванням до нього вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Вирішуючи заявлений потерпілою ОСОБА_2 цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а саме про стягнення з ОСОБА_1 39102,92 грн. матеріальної шкоди та 50000 грн. моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

При цьому згідно абз. 2 п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляди цивільних і кримінальних справи України від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

У судовому засіданні встановлено, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у заподіянні середньої тяжкості тілесного ушкодження потерпілій ОСОБА_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди доведена повністю, та ці обставини визнані обвинуваченим. З урахуванням чого, потерпіла ОСОБА_2 має право на відшкодування їй матеріальної шкоди. Враховуючи дані обставини, та часткове визнання розміру позовних вимог обвинуваченим, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення з обвинуваченого 39102,92 грн. матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню у розмірі 35102,92 грн., оскільки у судовому засіданні встановлено, що обвинувачений добровільно відшкодував потерпілій витрати на лікування у розмірі 4000 грн. При цьому, надані потерпілою документи та пояснення у судовому засіданні, повністю доводить розмір заявленого нею у позовній заяві розмір матеріальної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її заподіяла, якщо шкода заподіяна каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Оскільки у судовому засіданні було встановлено, що в результаті порушення правил безпеки дорожнього руху обвинуваченим ОСОБА_1 потерпіла ОСОБА_2 отримала середньої тяжкості тілесне ушкодження (внутрішньосуглобовий перелом дистального метаепіфіза правої великогомілкової і малогомілкової кісток і підвивих стопи назад і кнаружі), в результаті чого їй було встановлено ІІІ групу інвалідності, тому суд вважає, що ОСОБА_2 було дійсно завдано і моральної шкоди, яка виразилася у фізичному болі, його тривалості, часу втраченого на відновлення фізичних можливостей, які вона мала до отримання ушкодження та тяжкість вимушених змін у житті.

Вирішуючи питання щодо розміру моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2, суд враховує розмір заявлених останньої позовних вимог у розмірі 50000 грн., встановлених вже судом та наведених вище фізичних та моральних страждань потерпілої, у зв'язку з чим на думку суду вимоги потерпілої ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню у розмірі 10000 грн. При цьому суд не бере до уваги викладені в позовній заяві потерпілою ОСОБА_2 обставини в підтвердження розміру моральної як необхідність стороннього догляду за нею та родичкою, необхідність додаткових витрат у лікуванні та виникнення через це боргів, оскільки дані обставини не відносяться до моральних страждань, та вирішення яких відбувається у іншому встановленому законом порядку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги потерпілої ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню та стягненню з останнього на користь ОСОБА_2 в якості відшкодування матеріальної шкоди 35102,92 грн. та моральної шкоди 10000 грн.

Підлягаючий задоволенню суд вважає також позов прокурора в інтересах КУ «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» про відшкодування витрат, пов'язаних із стаціонарним лікуванням потерпілої ОСОБА_2 у розмірі 639,57 грн., оскільки судом безперечно встановлено у судовому засіданні вину обвинуваченого ОСОБА_1 у спричиненні потерпілій ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, на лікування яких закладом охорони здоров'я витрачено грошові кошти, та крім того дана позовна заява визнана ОСОБА_1

Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України, та процесуальних витрат відповідно до ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в якості відшкодування матеріальної шкоди 35102,92 грн., та в якості відшкодування моральної шкоди 10000 грн.

Цивільну позовну заяву прокурора Сєвєродонецької місцевої прокуратуру в інтересах Комунальної установи «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних із стаціонарним лікуванням потерпілих задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунальної установи «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» м. Сєвєродонецьк (ЄРДПОУ 26447320, МФО 804013, р/р 35429010002054 в ГУДКСУ в Луганській області) витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 у сумі 639,57 грн.

Процесуальні витрати:

- за проведення авто технічної експертиз № 170 від 06.11.2015 року у розмірі 736,56 грн. стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

Речові докази по справі:

- транспортний засіб - легковий автомобіль «BMW 730», реєстраційний номер НОМЕР_1, який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_1, залишити останньому;

- транспортний засіб - велосипед «Україна», який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_2, залишити останній.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя І. Г. Макаренко