Рішення № 66691638, 19.05.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/6947/16-ц

Провадження № 2/415/347/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.17 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Калмикової Ю.О.,

за участю секретаря Литвиненко Л.О., Кравченко О.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лисичанська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Лисичанської міської ради про визнання права власності на спадщину, третя особа - Лисичанська державна нотаріальна контора, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до Лисичанського міського суду із позовною заявою до Лисичанської міської ради про визнання права власності на спадщину, третя особа - Лисичанська державна нотаріальна контора.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 04 лютого 2016 р. громадянкою України, ОСОБА_2 до Лисичанської державної нотаріальної контори ЛМУЮ у Луганській області була подана відповідна заява про прийняття спадщини від померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 р. ОСОБА_3, який був її сином. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у виді спадкового майна - житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Лисичанською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа № 41/2016 та внесені всі відповідні записи до реєстрів.

02.12.2016 р. копії всіх відповідних документів були надані до державного нотаріуса. Однак він постановою від 13.12.2016 р. відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки у неї відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Вона не має можливості надати державному нотаріусу оригінали правовстановлюючих документів, оскільки вони у неї відсутні, і вона не має можливості виготовити дублікату цих документів, в наслідок чого позбавлена відповідно до закону отримати відповідний документ на підтвердження права власності на спадкове майно.

Станом на день подачі позову вона не має іншої можливості захистити своє право, як спадкоємця, окрім як звернутись до суду із відповідним позовом про визнання права власності на спадкове майно за заповітом.

Для отримання свідоцтва про право на спадщину вона повинна надати відповідно до п. 4.15 глави 10 розділу II Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», подати нотаріусу примірник документів, що підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно. Відповідно до п. 3 глави 7 розділу І цього порядку документи, що подаються нотаріусу, долучаються до примірника свідоцтва що залишаються у справах нотаріуса.

Нотаріус видає свідоцтво про право на спадщину лише за місцем відкриття спадщини, на основі ст. 66 Закону України «Про нотаріат». Відповідно до вимог ст.ст. 1221, 1297 ЦК України встановлено обов'язок для спадкоємця звернутися до нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину, якщо в складі спадкового майна є нерухоме майно.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Вона своєчасно та із додержанням вищезазначених норм висловила своє бажання щодо прийняття спадщини, однак за наслідками обставин незалежних від неї, на сьогоднішній день не має можливості отримати свідоцтво про прийняття спадщини.

На підставі викладеного просила суд визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно - будинок АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом від умерлого ОСОБА_3

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась про час, день та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, підтвердив факти, викладені в позовній заяві та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився про час, день та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву в якій просив розглядати справу без його відсутності.

Вислухавши представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Спір між сторонами виник з приводу того, що у позивача відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, в результаті чого нотаріус відмовив надати свідоцтво про право власності, а позивач звернулась із позовом до суду в якому просила визнати за нею право власності на спадкове майно.

Згідно з відповіддю Державного нотаріуса Лисичанської нотаріальної контори Золотарьової М.П. № 206/01-16 від 07.04.2017 року, після померлого ОСОБА_3 Лисичанською ДНК 10.03.201 року заведена спадкова справа № 41/2016 на підставі заяви про прийняття спадщини, поданою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_2. 23.03.2016 року поштовим відправленням до Лисичанської ДНК надійшла заява про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_3 Лисичанською ОСОБА_5, 1960р.н., реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_3. Інших заяв по зазначеній спадковій справі щодо прийняття спадщини, або відмови від неї, на адресу Лисичанської ДНК станом на сьогоднішній день не надходило. Свідоцтво про право на спадщину не видавало.

Згідно з постановою державного нотаріуса Аббасова Е.І. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.07.2016 року, відмовлено ОСОБА_5 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_3, у зв'язку з відсутністю доказів підтвердження родинних зв'язків ОСОБА_5 та ОСОБА_3.

Отже, позивач правомірно звернувся з позовом до Лисичанської міської ради з даним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданого Ленінським відділом ЗАГС м. Москви ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4, про що складено актовий запис № 2520. Батьком вказаний ОСОБА_7, матір'ю - ОСОБА_2.

Згідно з свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Лисичанського міського управління юстиції Луганської області ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року, про що зроблено актовий запис № 2107.

Згідно з витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 43199047 від 10.03.2016 р., наданого Лисичанською державною нотаріальною конторою, проведено реєстрацію судакової справи за № 58684066 - в спадковому реєстрі, за № 41 - у нотаріуса після смерті ОСОБА_3.

Згідно з договором купівлі-продажу житлового будинку від 13.08.2010 р., наданого приватним нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу Луганської області Дергільовою Н.М. за реєстром № 716, ОСОБА_9 передає у власність, а ОСОБА_3 приймає житловий будинок з побудованими за АДРЕСА_3 і оплачує його вартість за ціною та у порядку, що передбачені договором. Житловий будинок розташований на земельній ділянці, норма якого та кадастровий номер будуть визначені після одержання державного акту на право власності.

Згідно з витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів № 8880941 від 13.08.2010 р., наданого приватним нотаріусом Дергільовою Н.М. про реєстрацію договору купівлі-продажу за № 4070528.

Згідно з додатковим договором до договору купівлі-продажу житлового будинку від 14.08.2010 р., наданого приватним нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу Луганської області за реєстром № 733 внесено до даткові пункти щодо ціни договору та порядку розрахунку.

Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Лисичанського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» за № 27253274 від 08.09.2010 р., житловий будинок АДРЕСА_3 належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу за реєстром № 716 від 13.08.2010 р., посвідченого приватним нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу в книзі № 23 номер запису № 5447.

Згідно з постановою про відмову вчинення нотаріальної дії від 13.12.2016 р., наданою державним нотаріусом Лисичанської державної нотаріальної контори відмовити ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, в видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на належне померлому ІНФОРМАЦІЯ_5 р. ОСОБА_3 майно, оскільки у спадкоємця відсутні правовстановлюючі документи, підтверджуючі належність спадкового майна спадкодавцю.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

У зв'язку зі смертю ОСОБА_3 у 2016 року, до відносин спадкування застосовуються положення ЦК України 2004 року.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Судом встановлено, що 13.12.2016 року ОСОБА_2 зверталася до державного нотаріуса Лисичанської державної нотаріальної контори Золотарьова М.П. із заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3, однак у вчиненні нотаріальної дії їй було відмовлено. Так, згідно з постановою державного нотаріуса Золотарьова М.П. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13.12.2016 року, відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу. Отже, позивачу було відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину з посиланням на відсутність відомостей про правовстановлюючі документи, підтверджуючі належність спадкового майна спадкодавцю ОСОБА_3

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1225 ЦК України, до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

При розгляді даної категорії справ необхідною умовою є встановлення ряду обставин, однією з яких є: чи посвідчено право власності на нерухоме майно в установленому законом порядку на час виникнення права власності.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 81638917 власником 1/1 будинку АДРЕСА_3 є ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу реєстр № 716 від 13.08.2010 р., посвідченого приватним нотаріусом по Лисичанському міському нотаріальному округу. Згідно з відомостями з реєстру прав власності на нерухоме майно власником 1/1 будинку АДРЕСА_3 був померлий ОСОБА_3.

Згідно з довідкою про належність нерухомого майна № 281 від 26.04.2016 р., наданою Лисичанським комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації», станом на 01.01.2013 р. право власності на житловий будинок АДРЕСА_3 зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу виданого 13.08.2010 р. та посвідчений приватним нотаріусом Дергільовою Н.М., по Лисичанському міському нотаріальному округу за реєстром № 716.

Окрім цього, судом встановлено, що позивачу було відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину з посиланням на відсутністю правовстановлюючих документів на нерухоме майно у зв'язку з тим, що позивачем ОСОБА_2 не надано нотаріусу доказів, що підтверджують приналежність майна спадкодавцю ОСОБА_3.

Згідно з Листом ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що у позивача існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, після смерті ОСОБА_3, у зв'язку з чим її право має бути захищене судом, шляхом визнання за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_3 в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_3.

Таким чином, факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, за таких обставин суд вважає, що позов ОСОБА_2 до Лисичанської міської ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадщину, третя особа - Лисичанська державна нотаріальна контора підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 174, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 328, 1216-1218, 1225, 1296, 1297 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Лисичанської міської ради про визнання права власності на спадщину, третя особа - Лисичанська державна нотаріальна контора, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно, а саме: будинок АДРЕСА_3 в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Лисичанський міський суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ Ю.О. КАЛМИКОВА