Вирок № 66689370, 24.05.2017, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

24.05.2017

Справа №642/7106/2014к

Провадження № 1кп/642/82/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2017 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді - Скляренка С.О.,

за участю секретаря - Антоненко Н.А.,

сторін кримінального провадження:

прокурорів - Асріян Л.А, Омельченка І.І., Шевцова О.М.

захисника - Журавльова М.С.,

потерпілого - ОСОБА_4,

обвинуваченого - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кашперівка, Баранівського району Житомирської області, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, працюючого КП «Харківські теплові мережі», який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

- у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, суд -

В С Т А Н О В И В:

20.05.2011 близько 07 години 10 хвилин ОСОБА_5 керував, на підставі подорожнього листа, технічно справним автомобілем «ГАЗ 3307», д.н. НОМЕР_1, та рухався по вул. Полтавський шлях м. Харкова зі сторони вул. Володарського в напрямку вул. Скорохода, зі швидкістю 30 км\год. На шляху прямування по вказаній вулиці, в районі перетину з вул. Кандаурова, при під'їзді до регульованого світлофорним об'єктом перехрестя з вул. Кандаурова, при включеному червоному сигналі світлофора для його напрямку, ОСОБА_5 продовжив рух з тією ж швидкістю через перехрестя, чим грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 8.7.3 (е), «Правил дорожнього руху України», згідно з якими:

п. 1.3 - «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.»

п. 1.5: - «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п. 8.7.3 - «Сигнали світлофора мають такі значення:

е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух..»;

та допустив зіткнення з автомобілем «Москвич 420», д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, який рухався по вул. Кондаурова з лівим поворотом на вул. Полтавський шлях на зелений сигнал світлофора, що дозволяє рух.

Внаслідок зіткнення водієві автомобілю «Москвич 420» ОСОБА_4, згідно з висновком судово-медичної експертизи №968-А/11 від 09.06.2011 заподіяні наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку, субдуральний крововилив, забита рана лівої скроневої області; закрита травма грудної клітини: множинні переломи ребер зліва, забій - розрив лівої легені, лівобічний гемопневмоторакс; закрита травма живота: розриви селезінки з подальшим її видаленням, гемоперитонеум 2 ст.; множинні переломи кісток тазу. Пошкодження, виявлені у ОСОБА_4, у своїй сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Порушення п. 8.7.3 «е» Правил безпеки дорожнього руху водієм ОСОБА_5 згідно з авто технічною експертизою № 131/14 від 14.03.2014 знаходяться в причинному зв'язку з подією та її наслідками. А саме в тому, що він, керуючи транспортним засобом, при під'їзді до регульованого перехрестя, при включеному червоному сигналі світлофора для його напрямку, не зупинився перед проїжджою частиною, чим створив небезпеку для руху водієві автомобіля «Москвич» та допустив зіткнення з вказаним автомобілем, в результаті чого водій ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України не визнав та пояснив, що 25.05.2011 погода була ясною, він зі швидкістю 25-30 км/год рухався з вул. Ярославська по вул. Полтавський шлях на службовому автомобілі ГАЗ у лівій смузі на зелений сигнал світлофору, як і інші учасники дорожнього руху. В районі перехрестя з вул. Кандаурова він об'їжджав автомобіль по трамвайним коліям (праворуч не було габаритних транспортних засобів, які б загороджували поле зору) і раптово попереду виник автомобіль потерпілого «Москвич», зіткнення з яким не вдалося уникнути, хоча й приймав засоби гальмування. Після ДТП разом з іншими допомагав витягти потерпілого з його автомобіля, викликав швидку. Вважав, що потерпілий намагався проскочити на мигаючий сигнал світлофора.

Не дивлячись на те, що обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, суд вважає, що вина ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного інкримінованого йому діяння знайшла своє підтвердження у судовому засіданні та підтверджується наступними доказами, які були зібрані в ході досудового слідства, та які згідно до вимог ст. ст. 22, 23, 27 КПК України безпосередньо досліджені судом у відкритому судовому засіданні:

- показами потерпілого ОСОБА_4 в судовому засіданні, який пояснив, що 20.05.2011 року близько 07-00 години виїхав з дому та рухався по вул. Кандаурова в напрямку до вул. Полтавський шлях, щоб повернути на Південний вокзал. Під'їжджаючи до перехрестя Полтавський Шлях, він зупинився на червоний світ світлофору, який розташований був на відстані близько 6-7 метрів від нього, та на зелене світло, впевнившись в безпеці маневру, почав рух на перехрестя, більше нічого не пам'ятає, оскільки отямився через 4 дні в лікарні. Вже потім зрозумів, що їхала вантажівка на Холодну гору по Полтавському шляху та здійснила наїзд на автомобіль, яким вин керував , завдавши удар в ліві водійські двері.

- показами свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні, який пояснив, що в травні 2011 року біля 07.00 - 07.30 години було ясно, сонячно, він їхав в маршрутці на роботу по Полтавському шляху в м. Харкові в напрямку Гончаровки, сидячі на крайньому правому передньому сидінні. Зупинившись на перехресті на червоне світло світлофору (всі машини зупинились), почув хлопок, і коли проїжджали перехрестя з вул. Кандаурова, побачили ДТП за участю автомобіля, схожого на належний співробітнику ОСОБА_4, який знаходився поперек трамвайних шляхів, а вантажівка - прямо. Звуку гальмування свідок не чув.. Після цього він зателефонував начальнику ОСОБА_13 та повідомив про ДТП.

- показами свідка ОСОБА_7 в судовому засіданні, яка пояснила, що літом близько 19 години 30 хвилин (дату не пам'ятає) вона йшла по вул. Кандаурова з роботи, підходила до Полтавського шляху та зустріла знайому, з якою зупинилась та стояли розмовляли. Почула удар і, обернувшись, побачила на відстані близько 20 метрів від себе ДТП за участю червоного москвича, який стояв посеред трамвайних шляхів, та вантажівки, яка в неї в'їхала. Москвич рухався на зелене світло світлофору по вул. Кандаурова, а вантажівка - по вул. Полтавський шлях на червоне світло, оскільки всі автомобілі, крім неї, стояли, а коли свідок підійшла на місце ДТП, всі транспортні засоби почали по Полтавському шляху рухатися.

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 20.05.2011, згідно якого 20.05.2011 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Москвич» під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіля «ГАЗ» 3307 під керуванням водія ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 116-117.

- схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 20.05.2011, де зафіксоване розташування автомобілів після дорожньо-транспортної пригоди (т. 1 а.с. 118)

- протоколом відтворення обстановки та обставин подій від 21.06.2011, проведений за участю ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, в ході якого останні розповіли та показали про обставини дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 20.05.2011 на перехресті вул. Полтавський Шлях та вул. Кандаурова в м. Харкові (т. 1 а.с. 119-124)

- висновком судово-медичної експертизи №968-А/11 від 03.06.2011, згідно з яким у ОСОБА_4 на момент огляду мали місце наступні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма: забиття головного мозку, субдуральний крововилив, забита рана лівої височної області; закрита травма грудної клітини: багаточисельні переломи ребер зліва, забиття-розрив лівої легені, лівосторонній гемопневмоторакс; закрита травма живота: розриви селезінки з послідуючим її видаленням, гемоперитонеум 2 ст.; багато чисельні переломи кісток тазу. Наявні пошкодження утворились внаслідок впливу тупих твердих предметів, можливо, в умовах дорожньо-транспортної пригоди, на яке вказане в постанові. Пошкодження, виявлені у громадянина ОСОБА_4 у своїй сукупності, відносяться к категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпечності для життя. При госпіталізації в стаціонар, в крові громадянина ОСОБА_4, досліджуваної в лабораторії ГКБСМП газохроматографічним методом, алкоголь в крові не виявлений (т. 1 а.с. 125-126)

- висновком автотехнічної експертизи №131/14 від 14.03.2014, де містяться два варіанта висновків щодо дій водіїв ОСОБА_5 та ОСОБА_4 під час ДТП, причинно-наслідкового зв'язку, виходячи з вихідних даних, вказаних ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_7, потерпілим ОСОБА_4, а також вказаних ОСОБА_5 Крім того, зазначено, що протиріччя, які маються в показах вказаних осіб щодо того, на який сигнал світлофору рухався на момент ДТП ОСОБА_5, експертним шляхом не представляється можливим усунути (т. 1 а.с. 127-131)

- листом начальника КП «ХАРЬКОВ-СИГНАЛ» №221 від 10.06.2011 та схемою організації руху з розстановкою технічних засобів (т. 2 а.с. 26-27), в якій відображено схему організації руху світлофору, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Кандаурова - Полтавський шлях з тривалістю горіння сигналів в усіх напрямках на 20.05.2011 (т. 3 а.с. 26-27).

Показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є незмінними та послідовними, узгоджуються між собою, доповнюють та не суперечать один одному, узгоджуються із показаннями потерпілого та з іншими доказами у їх сукупності, дослідженими в судовому засіданні. Тому у суду відсутні підстави ставити показання цих свідків та досліджені докази під сумнів, у зв'язку із чим суд приймає їх за основу як належні та допустимі докази.

Свідок обвинувачення ОСОБА_10, який на момент ДТП знаходився разом зі свідком ОСОБА_6 у маршрутному таксі, (раніше був допитаний іншим складом суду та дав аналогічні покази) не допитувався під час розгляду даного кримінального провадження в суді після скасування вироку.

З метою забезпечення повного та об'єктивного розгляду даного кримінального провадження суд неодноразово викликав його в судові засідання, про що маються в матеріалах справи поштові повідомлення (т. 3 а.с. 88, 91), однак до суду жодного разу не з'явився, відповідні судові документи повернулися на адресу суду з відміткою поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

Як пояснив в судовому засіданні прокурор, вказаний свідок знаходиться за межами України, і в подальшому прокурор відмовився від виклику вказаного свідка.

Учасники процесу не заперечували проти розгляду даного кримінального провадження за відсутністю вказаного свідка за таких обставин.

Згідно висновку автотехнічної експертизи №131/14 від 14.03.2014 дослідження експертом було проведено по двом варіантам: 1) по вихідним даним, вказаним свідками ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_6, а також потерпілим ОСОБА_4; 2) по вихідним даним, вказаним водієм автомобіля ГАЗ ОСОБА_5

Так, за 1-м варіантом, зробленим по вихідним даним, вказаним свідками ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_6, а також потерпілим ОСОБА_4:

1) В дорожньо-транспортній обстановці, що склалася, водій автомобіля ГАЗ ОСОБА_5 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. 8.7.3. е) та 8.10. Правил дорожнього руху. В дорожньо-транспортній обстановці, що склалася, водій автомобіля Москвич ОСОБА_4 повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху.

2) В дорожньо-транспортній обстановці, що склалася, водій автомобіля ГАЗ ОСОБА_5 мав технічну можливість запобігти зіткненню шляхом виконання вимог п.п. 8.7.3 е) Правил дорожнього руху. В дорожньо-транспортній ситуації, що склалася, водій автомобіля Москвич ОСОБА_4 не мав технічної можливості запобігти зіткненню шляхом виконання вимог Правил дорожнього руху.

3) В діях водія автомобіля ГАЗ ОСОБА_5 вбачаються невідповідності вимогам п. 8.3.7. е) Правил дорожнього руху, які, з технічної точки зору, находились в причинному зв'язку з ДТП. В діях водія автомобіля Москвич ОСОБА_4 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які, з технічної точки зору, находились би в причинному зв'язку з ДТП.

За 2-м варіантом, зробленим по вихідним даним, вказаним водієм автомобіля ГАЗ ОСОБА_5:

1) В дорожньо-транспортній обстановці, що склалася, водій автомобіля Москвич ОСОБА_4 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. 8.7.3. е) та 8.10. Правил дорожнього руху. В дорожньо-транспортній обстановці, що склалася, водій автомобіля ГАЗ ОСОБА_5 повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху.

2) В дорожньо-транспортній обстановці, що склалася, водій автомобіля Москвич ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти зіткненню шляхом виконання вимог п.п. 8.7.3 е) Правил дорожнього руху. В зв'язку з нестачею вихідних даних, вказаних у дослідницькій частині висновку, відповісти на питання «Чи мав технічну можливість водій ОСОБА_5 запобігти зіткненню шляхом виконання вимог Правил дорожнього руху?» не представляється можливим.

3) В діях водія автомобіля Москвич ОСОБА_4 вбачаються невідповідності вимогам п. 8.3.7. е) Правил дорожнього руху, які, з технічної точки зору, находились в причинному зв'язку з ДТП. В зв'язку з нестачею вихідних даних, вказаних у дослідницькій частині висновку, відповісти на питання «Чи є в діях водія ОСОБА_5 невідповідності вимогам Правил дорожнього руху, які перебували б у причинному зв'язку з подією?» не представляється можливим.

Відповідно до вимог ст.101 КПК України, висновок експерта повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприйняв безпосередньо або вони стали відомі йому під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження.

Висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими.

Висновок експерта не є обов'язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.

Суд при ухваленні вироку взяв за основу 1-й варіант висновку автотехнічної експертизи №131/14 від 14.03.2014, оскільки саме він, на думку суду, ґрунтується на заданих органом досудового розслідування вихідних даних, які знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і базуються на здобутих доказах.

Посилання захисника обвинуваченого на ту обставину, що висновок автотехнічної експертизи проведено на підставі показів свідків, які лягли в основу висновку, а тому даний висновок є недопустимим доказом, не відповідає фактичним обставинам справи, так як в постанові про призначення експертизи від 11.02.2014 слідчим вказані вихідні дані, які отриманні під час досудового розслідування та надані матеріали кримінального провадження з результатами проведення експертизи, показами свідків, та іншими матеріалами.

Відповідно до ст.. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

В порядку вищевказаної правової норми, суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, під час судового розгляду створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Стороною обвинувачення зібрано та долучено до справи достатню кількість належних, допустимих та достовірних доказів, які підтверджують причинний зв'язок між порушенням обвинуваченим п.п. 8.7.3 «е» Правил дорожнього руху України та наслідками, що настали у виді тяжких тілесних ушкоджень, які отримав потерпілий ОСОБА_4

Твердження обвинуваченого та захисника про те, що інший учасник дорожнього руху ОСОБА_4 можливо рухався на червоний сигнал світлофора, або допустив інші порушення правила безпеки дорожнього руху, що призвели до ДТП, є необґрунтованим припущенням та не підтверджуються жодним доказом. В свою чергу, допущення порушень ПДР саме обвинуваченим підтверджено показаннями свідків, висновком експертизи, тощо.

За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_5 порушив правила безпеки дорожнього руху керуючи транспортним засобом, що спричинило ОСОБА_4 тілесні ушкодження, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 968-А/11 від 09.06.11 у своїй сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, а тому ці його дії кваліфікує відповідно за ч. 2 ст. 286 КК України.

Суд критично відноситься до показань обвинуваченого ОСОБА_5 в частині невизнання вини щодо вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки вони спростовуються зібраними по справі допустимими доказами, що наведені вище, сукупність яких дозволяє зробити висновок про доведеність пред'явленого обвинувачення та вважає такими, що висловлені ним з метою уникнути понесення відповідальності за вчинення тяжкого кримінального правопорушення.

ОСОБА_5 раніше не судимий, одружений, з місця роботи та місця мешкання характеризується позитивно.

Обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_5, відсутні.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності , раніше не судимий , за місцем роботи та місця мешкання характеризується позитивно , на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, офіційно працює, також суд враховує його вік , на момент постановлення вироку йому повних 58 років , до цього ,ані до кримінальної , ані до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху не притягувався, продовжує працювати водієм , з моменту вчинення інкримінованого йому правопорушення пройшло більше 6 років, та за цей час він не винив будь-якого правопорушення , суд призначає йому покарання у виді позбавлення волі, без позбавлення права керувати транспортними засобами , але враховуючи вищезазначені обставини, вважає за можливе , згідно до вимог ст. 75 КК України звільнити його від призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, зобов'язавши його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цьому органу про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Суд задовольняє цивільний позов ОСОБА_4 та ОСОБА_12 щодо стягнення матеріальних збитків з КП «Харківські теплові мережі» та ПАТ «Страхова компанія «Статус» та стягує з відповідачів солідарно на їх користь суму матеріальної шкоди - 6021гр.. а також суд стягує із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 суму моральної шкоди - 20000гр.

Також суд стягує з КП «Харківські теплові мережі» та ПАТ «Страхова компанія «Статус» солідарно на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування витрат на лікування та витрат, пов'язаних з наданням юридичної допомоги, в розмірі 15325 (п'ятнадцять тисяч триста двадцять п'ять) грн.. 84 коп.

Витрати, пов'язані із залученням експертів, у сумі - 1173,60 грн. суд стягує із ОСОБА_5 на користь держави.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 4-х (чотирьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами .

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки , поклавши на нього обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цьому органу про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 суму спричиненої моральної шкоди у розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн.

Стягнути з КП «Харківські теплові мережі» та ПАТ «Страхова компанія «Статус» солідарно на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_12 суму матеріальної шкоди в розмірі 6021 (шість тисяч двадцять одна) грн. 56 коп.

Стягнути з КП «Харківські теплові мережі» та ПАТ «Страхова компанія «Статус» солідарно на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування витрат на лікування та витрат, пов'язаних з наданням юридичної допомоги, в розмірі 15325 (п'ятнадцять тисяч триста двадцять п'ять) грн.. 84 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення експертизи у справі - у розмірі 1173 (одна тисяча сто сімдесят три) грн.. 60 коп.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя С.О.Скляренко