Рішення № 66684780, 18.05.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/57/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2017 Справа № 908/1237/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Транс-Консульт (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 44, оф. 19)

до Приватного підприємства Агромашторг (69095, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, буд 114, кім. 48)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю в іноземними інвестиціями Босал-ЗАЗ (69600, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 8)

про стягнення 50 000 грн. 00 коп.

за зустрічним позовом: Приватного підприємства Агромашторг (69095, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, буд 114, кім. 48; поштова адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, б. 68-А, кв. 30)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Транс-Консульт (69001 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 44, оф. 19)

про стягнення 21 219 грн. 48 коп.

Головуючий суддя Дроздова С.С.

судді Корсун В.Л.

ОСОБА_1

Представники:

від позивача за первісним позовом (ТОВ «НВФ «Транс-Консульт»), відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_2, довіреність № 260 від 04.08.2015 р.,

ОСОБА_3А, довіреність № 494 від 02.12.2014 р.;

від відповідача за первісним позовом (ПП «Агромашторг»), позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_4, довіреність № 19 від 17.05.2017 р.;

від третьої особи: не зявився (ОСОБА_5С, довіреність № 2 від 01.03.2017 р., у судовому засіданні 12.04.2017 р.)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Транс-Консульт, м. Запоріжжя, звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного підприємства Агромашторг, м. Запоріжжя, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Босал-ЗАЗ, м. Запоріжжя, про стягнення 50 000 грн. 00 коп. штрафу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2016 р., справу № 908/1237/16 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 10.05.2016 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження в справі № 908/1237/16, присвоєно справі номер провадження 27/57/16 та призначено судове засідання на 30.05.2016 р.

24.05.2016 р. до господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява Приватного підприємства Агромашторг про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Транс-Консульт суми 21219,48 грн., із яких: 19 113 грн. 00 коп. основного боргу, 1 710 грн. 61 коп. інфляційних втрат, 395 грн. 87 коп. - 3 % річних.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.05.2016 р. зустрічний позов передано судді Дроздовій С.С.

Згідно зі ст. 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Ухвалою суду від 25.05.2016 р. зустрічний позов прийнятий суддею Дроздовою С.С. до розгляду разом із первісним позовом та призначено судове засідання на 30.05.2016 р.

Статтею 81-1 ГПК України передбачено здійснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду.

Відповідно до письмового клопотання ПП «Агромашторг» здійснювалося фіксування судового процесу в судових засіданнях 30.05.2016 р. та 06.06.2016 р. за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судових засіданнях 30.05.2016 р. та 06.06.2016 р. оголошувались перерви до 06.06.2016 р. та до 29.06.2016 р., відповідно, на підставі ст. 77 ГПК України, з метою надання сторонами додаткових доказів та документів, які необхідні для повного, всебічного та обєктивного розгляду справи по суті.

Оскільки 29.06.2016 р. відбувся збій програмно-апаратного засобу з фіксування судового процесу, судове засідання 29.06.2016 р., згідно письмового клопотання сторін, здійснювалося без застосування звукозаписувального технічного засобу.

Ухвалою суду від 29.06.2016 р. розгляд справи відкладався на 17.08.2016 р., на підставі ст. 77 ГПК України, у звязку з тим, що на час розгляду справи фіксування судового процесу не можливо було з технічних причин, а також у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів у справі та документів, які необхідні для повного, всебічного та обєктивного розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 46 ГПК України, справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто у складі трьох суддів.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 29.06.2016 р. призначено для розгляду справи № 908/1237/16 колегію в складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Дроздова С.С., судді Азізбекян Т.А., Науменко А.О.

Ухвалою суду від 29.06.2016 р. справа № 908/1237/16 прийнята до розгляду колегією суддів у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Дроздова С.С., судді Азізбекян Т.А., Науменко А.О та призначено судове засідання на 17.08.2016 р.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області від 17.08.2016 р. № П-512/16, відповідно до п.п. 2.3.3, 2.3.47, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду справу № 908/1237/16 призначено на повторний автоматичний розподіл справ, у звязку з відпусткою судді Азізбекян Т.А.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 17.08.2016 р. для розгляду справи призначено колегію в складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Дроздова С.С., судді Науменко А.О., Кутіщева-Арнет Н.С.

Ухвалою суду від 17.08.2016 р. справу № 908/1237/16 прийнято до розгляду колегією суддів у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Дроздова С.С., судді Науменко А.О., Кутіщева-Арнет Н.С. та призначено судове засідання на 17.08.2016 р.

Оскільки 17.08.2016 р. відбувся збій програмно-апаратного засобу з фіксування судового процесу, судове засідання 17.08.2016 р., згідно письмового клопотання сторін, здійснювалося без застосування звукозаписувального технічного засобу.

Ухвалою колегії суддів від 17.08.2016 р. розгляд справи відкладався на 15.09.2016 р., на підставі ст. 77 ГПК України, у звязку з тим, що на час розгляду справи фіксування судового процесу неможливо було з технічних причин, а також у звязку з неявкою в засідання суду представника третьої особи та необхідністю витребування додаткових доказів у справі та документів, які необхідні для всебічного, обєктивного розгляду спору.

У судовому засіданні 15.09.2016 р. оголошувалась перерва до 19.09.2016 р., на підставі ст. 77 ГПК України, з метою надання сторонами додаткових доказів та документів, які необхідні для повного, всебічного та обєктивного розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 19.09.2016 р. на підставі ст. 41 ГПК України в справі № 908/1237/16 призначено судову технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, провадження в справі відповідно до ст. 79 ГПК України зупинено до отримання результатів судової технічної експертизи та надходження матеріалів справи № 908/1237/16 до господарського суду Запорізької області.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області від 31.10.2016 р. № П-1053/16, відповідно до п.п. 2.3.3, 2.3.47, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначений повторний автоматизований розподіл справи № 908/1237/16, у звязку зі звільненням з посади судді члена колегії Кутіщевої-Арнет Н.С.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 31.10.2016 р. призначено для розгляду справи колегію в складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Дроздова С.С., судді Науменко А.О., Федорова О.В.

Ухвалою суду від 31.10.2016 р. справу № 908/1237/16 прийнято до провадження колегією в складі трьох суддів: головуючий суддя Дроздова С.С., судді Науменко А.О., Федорова О.В., на підставі ст. 79 ГПК України поновлено (тимчасово) провадження у вказаній справі для розгляду клопотання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, щодо необхідності надання додаткових документів для проведення експертизи та призначено судове засідання на 16.11 2016 р.

Ухвалою колегії суддів від 16.11.2016 р. розгляд справи відкладався на 01.12.2016 р., на підставі ст. 77 ГПК України, у звязку з неявкою в судове засідання відповідача, а також враховуючи необхідність витребування додаткових доказів у справі та документів, які необхідні для всебічного, обєктивного розгляду спору.

Ухвалою колегії суддів від 01.12.2016 р. задоволено клопотання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, щодо необхідності надання додаткових документів, провадження у справі № 908/1237/16 на підставі ст. 79 ГПК України зупинено до отримання результатів судової технічної експертизи та надходження матеріалів справи № 908/1237/16 до господарського суду Запорізької області.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області від 11.01.2017 р. № П-49/17, відповідно до п.п. 2.3.3, 2.3.47, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду справу № 908/1237/16 призначено на повторний автоматизований розподіл судових справ, у звязку з відпусткою судді Федорової О.В.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 11.01.2017 р. призначено колегію в складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Дроздова С.С., судді Науменко А.О., Корсун В.Л.

Ухвалою суду від 11.01.2017 р. справу № 908/1237/16 прийнято до провадження колегією суддів у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Дроздова С.С., судді Науменко А.О., Корсун В.Л., поновлено (тимчасово) провадження в справі для розгляду клопотання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, клопотання експерта задоволено, провадження в справі № 908/1237/16 на підставі ст. 79 ГПК України зупинено до отримання результатів судової технічної експертизи та надходження матеріалів справи № 908/1237/16 до господарського суду Запорізької області.

06.07.2017 р. господарським судом Запорізької області отримано висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судово-технічної експертизи документів у справі № 908/1237/16.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області від 07.02.2017 р. № П-104/17, відповідно до п.п. 2.3.3, 2.3.47, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду справу № 908/1237/16 призначено на повторний автоматизований розподіл судових справ, у звязку з закінченням терміну повноважень судді-члена колегії ОСОБА_6

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 07.02.2017 р. призначено колегію в складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Дроздова С.С., судді Корсун В.Л., Федорова О.В.

Ухвалою суду від 07.02.2017 р. справа № 908/1237/16 прийнята до провадження колегією в складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Дроздова С.С., судді Корсун В.Л., Федорова О.В., на підставі ст. 79 ГПК України провадження в справі поновлено з 21.03.2017 р., судове засідання призначене на 21.03.2017 р.

У судових засіданнях 21.03.2017 р. та 12.04.2017 р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувались перерви до 12.04.2017 р. та до 18.05.2017 р., відповідно, з метою надання сторонами додаткових доказів та документів, які необхідні для повного, всебічного та обєктивного розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 18.05.2017 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фіксування судового процесу, відповідно до ст. 81-1 ГПК України, здійснювалося за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та розяснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 18.05.2017 р. представник позивача за первісним позовом (ТОВ «Науково-виробнича фірма «Транс-Консульт») підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, наполягав на задоволенні позову.

Позовні вимоги мотивовані тим, що сторонами був укладений договір № 307/09/2014 від 16.09.2016 р. організації перевезення вантажів з метою виконання основного договору № б/н від 31.01.2014 р., за яким позивач зобовязався організувати автомобільні перевезення вантажів у міжнародному та внутрішньодержавному сполученнях для ТОВ «Босал-ЗАЗ» по його заявкам. Відповідач на виконання договору № 307/09/2014 неодноразово здійснював перевезення вантажів за заявками позивача, за якими перевізником був ПП «Агромашторг», експедитором ТОВ «НВФ «Транс-Консульт», фірмою-відправником ТОВ «Босал-ЗАЗ». У даному договорі сторони визначили умову, за якою перевізник зобовязується не вступати в прямі контакти з відправником вантажу, які не повязані з прямим виконанням транспортних завдань експедитора, протягом всього терміну дії даного договору. Відповідальність за порушення даного пункту визначена у вигляді безумовної сплати експедитору одноразово штрафу в розмірі 50000,00 грн. Протягом дії договору позивачу стало відомо, що відповідач вступив у прямий контакт з відправником вантажу ТОВ «Босал-ЗАЗ», був укладений договір на перевезення, згідно якого відповідач, як перевізник, виконав у період із 03.09.2015 р. по 07.09.2015 р. на замовлення ТОВ «Босал-ЗАЗ» перевезення вантажу. Претензію позивача про сплату штрафу відповідач не визнав. Просить стягнути з відповідача суму 50000,00 грн. штрафу. Позов обґрунтований ст.ст. 6, 11, 526, 530, 549, 551, 611, 624, 627, 628, 629 ЦК України, ст.ст. 20, 174, 175, 180, 230, 231 ГК України

Відповідач за первісним позовом (ПП «Агромашторг») первісний позов не визнав. У письмовому відзиві, який надійшов до суду 30.05.2016 р., зазначив, що за умовами договору № 307/09/2014 взаємовідносини між сторонами виникають тільки по конкретним заявкам експедитора. Тобто, відповідальність сторін наступає тільки за невиконання або неналежне виконання прописаних умов заявки. Сторони не визначили конкретний перелік замовників транспортно-експедиторських послуг, які будуть виступати замовниками перевезення, а тому твердження позивача про те, що договір був укладений з метою виконання основного договору б/н від 31.01.2014 р. не відповідають дійсності. Доказом є те, що договір № 307/09/2014 був укладений сторонами 16.09.2014 р. і конкретною підставою для його укладення була одночасна письмова заявка ТОВ «НВФ «Транс-Консульт» на перевезення вантажу № КОНС/МН/№ 805-14 від 16.09.2014 р., згідно якої замовником (вантажовідправником) виступала польська компанія, а не ТОВ «Босал-ЗАЗ». За подальшими двома заявками замовником виступала також польська компанія. Лише через рік із моменту укладення договору було надано тільки дві заявки вантажовідправника ТОВ «Босал-ЗАЗ». Таким чином, позов є необґрунтованим та протизаконним. Зазначає, що ані договором, ані законодавством не визначено поняття «прямий контакт». Надання послуг з перевезення вантажів ТОВ «Босал-ЗАЗ» у 2015 р. не є порушенням умов договору. Крім того, ПП «Агромашторг» мало господарські стосунки (надавало послуги з перевезення вантажів) з ТОВ «Босал-ЗАЗ» ще з 2012 р., що підтверджується генеральним договором № 15/06/12 від 15.06.2012 р. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Позивач за первісним позовом 06.06.2016 р. надав суду письмове пояснення до позовної заяви, зазначивши, що твердження відповідача, що відповідальність наступає лише за невиконання та неналежне виконання умов заявки є безпідставним. Заявка не є самостійним договором, а є лише складовою частиною й оформлюється на його виконання. Застосування фрази «прямий контакт» набуло загальновживаного в міжнародних відносинах та не потребує додаткових пояснень. Господарські відносини з надання послуг з перевезення вантажу з ТОВ «Босал-ЗАЗ» у відповідача почались одразу після надання заявок. Тобто, користуючись отриманою від позивача інформацією, відповідач у власних інтересах навмисно усунув позивача від відносин з ТОВ «Босал-ЗАЗ» і тим самим фактично позбавив позивача прибутку. Наданий відповідачем генеральний договір № 15/06/12, укладений з ТОВ «Босал-ЗАЗ», фактично не виконувався. Існування такого генерального договору викликає обєктивний сумнів в його достовірності. Наполягає на задоволенні позову.

Відповідач за первісним позовом надав письмове пояснення до заперечень позивача на відзив. Зазначив, зокрема, що нормами загального міжнародного права, як безпідставно вважає позивач, вказані правовідносини не регулюються.

Третя особа (ТОВ «Босал-ЗАЗ») письмово в заяві, яка надійшла до суду 30.05.2016 р., зазначив, що згідно договору № 307/09/2014 позивач за первісним позовом організував перевезення вантажу за маршрутом Україна Чехія згідно заявки від 26.06.2015 р. та за маршрутом Україна Чехія згідно заявки від 29.07.2015 р. Між ТОВ «Босал-ЗАЗ» та відповідачем було укладено генеральний договір № 15/06/12 від 15.06.2012 р. На підставі договору від 02.09.2015 р. було здійснено 4 перевезення вантажів автомобільним транспортом. ТОВ «Босал-ЗАЗ», як виробниче підприємство, само визначається з контрагентом, який здійснюватиме перевезення, виходячи зі строків здійснення перевезення, розміру оплати характеристики транспортного засобу тощо. Вважає, що позиція позивача за первісним позовом є необґрунтованою, оскільки всі заявки, які ним були передані відповідачу для виконання, останнім виконані в повному обсязі, без прямого контакту з ТОВ «Босал-ЗАЗ».

Позивач за зустрічним позовом (ПП «Агромашторг») підтримав позов, який мотивований наступними обставинами. На підставі заявки відповідача за зустрічним позовом від 29.07.2015 р., останній оплатив 50% вартості послуг з перевезення в сумі 19112,00 грн. (загальна сума перевезення склала 38225,00 грн.), що підтверджується платіжним дорученням від 31.07.2015 р. Відповідно до умов договору № 307/09/2014, після закінчення перевезення та оформлення всіх документів за вказаною заявкою, 19.08.2015 р. позивач поштою направив відповідачу оригінали всіх документів, які передбачені договором та заявкою, а саме: оригінал рахунку № 194, акт здачі-прийняття робіт від 05.08.2015 р. на суму 38225,00 грн., СМR № 0796876. Вказані документи відповідач отримав 25.08.2015 р. ОСОБА_6 здачі-прийняття робіт № 194 підписаний сторонами без зауважень. Однак послуги до цього часу відповідачем повністю не оплачені. Таким чином, сума заборгованості становить 19113,00 грн. Просить зустрічний позов задовольнити в повному обсязі. Позов обґрунтований ст.ст. 526, 625, 901, 903, 909 ЦК України, ст.ст. 193, 307 ГК України.

У письмовому поясненні ПП «Агромашторг», яке надійшло до суду 29.06.2016 р., зазначено, що твердження відповідача в судовому засіданні про неотримання від позивача необхідних документів для оплати спростовуються претензією відповідача № 376 від 26.10.2015 р., у якій відповідач визнав заборгованість у сумі 19113 грн.

Відповідач за зустрічним позовом заперечив проти задоволення зустрічного позову. У письмовому відзиві, який надійшов до суду 29.06.2016 р., зазначив наступне. За умовами договору відповідач здійснив попередню оплату в сумі 19112,00 грн. Оригіналів акту виконаних робіт, податкової накладної, рахунку-фактури відповідачу надано не було. Відповідно, зобовязання з оплати суми 19113,00 грн. не виникло та нарахування 3% річних і інфляційних є безпідставним. Просить відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог.

11.04.2017 р. від ПП «Агромашторг» до суду надійшло додаткове письмове пояснення, зокрема, щодо висновку експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи. Зазначає, що у висновку взагалі не міститься посилання щодо порівняння відбитку печатки, нанесеного на договорі від 15.06.2012 р., з відбитками печатки на наданих ТОВ «Босал-ЗАЗ» документах, які датовані 2012 роком. Характерні експлуатаційні ознаки зносу або певного дефекту печатки ТОВ «Босал-ЗАЗ», які дали експерту підставу для свого висновку, могли виникнути в будь-який час, починаючи з 2012 р. Вважає, що висновок експерта повинен бути поставлений під сумнів та не може бути використаний в якості належного доказу в справі. Зазначає, що позивач за первісним позовом неправомірно та на свій розсуд тлумачить умови п. 3.2.17 договору саме як тимчасову заборону (на період дії договору) ПП «Агромашторг» укладати договори щодо перевезення вантажів з іншими субєктами господарювання.

У письмовій заяві ТОВ «Босал-ЗАЗ», яка надійшла до суду 30.05.2016 р., третя особа зазначила, що на виконання умов договору від 31.01.2014 р., укладеного між позивачем за первісним позовом та третьою особою, позивач у якості експедитора організував перевезення вантажу за маршрутом Україна Чехія згідно заявки від 26.06.2015 р. та за маршрутом Україна Чехія згідно заявки від 29.07.2015 р. Разом з тим, 15.06.2012 р. між ТОВ «Босал-ЗАЗ» та ПП «Агромашторг» був укладений генеральний договір № 15/06/12 організації і перевезення вантажів автомобільним транспортом. 02.09.2015 р. був укладений договір міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом. На підставі цього договору було здійснено чотири перевезення за маршрутами: Польща Україна на підставі заявок від 02.09.2015 р., 17.09.2015 р., 20.10.2015 р., 02.11.2015 р. ТОВ «Босал-ЗАЗ», як виробниче підприємство, само визначається з контрагентом, який здійснюватиме перевезення, виходячи зі строків здійснення перевезення, розміру оплати, характеристики транспортного засобу. Вважає позицію позивача необґрунтованою, оскільки всі заявки, які ним були передані відповідачу для виконання, останнім виконані в повному обсязі, без прямого контакту з ТОВ «Босал-ЗАЗ».

Від третьої особи 29.03.2017 р. надійшла письмова заява про надання додаткових пояснень. Зазначено, що на думку ТОВ «Босал-ЗАЗ» висновок експерта є не достатньо обґрунтованим та сумнівним, оскільки при прийнятті матеріалів при зміні керівництва в червні 2015 р. спірна печатка на договорі була наявна. Чинне законодавство не містить терміну «прямі контакти», який вжито в п. 3.2.17 договору. Перевізник не може бути позбавлений права напряму контактувати як з вантажовідправником, так і з вантажоодержувачем. Просить відмовити в задоволенні первісного позову.

05.05.2017 р. до суду від ТОВ «НВФ «Транс-Консульт» надійшло письмове пояснення до позовної заяви. Зазначає, що фраза «прямий контакт» є звичаєм ділового обороту й не розуміється як відносини між сторонами без посередників, а в розумінні умов договору без участі позивача. Оскільки п. 3.2.17 не зазначалось, які саме дії відносяться до прямого контакту з замовником, відповідно будь-які дії з боку відповідача по відношенню до замовника, вчинені без участі позивача й не повязані з прямим виконанням транспортних завдань експедитора (позивача) є порушенням умов зазначеного пункту договору. Отже, погоджуючись на зазначену суттєву умову, відповідач безумовно розумів значення фрази «прямий контакт», оскільки договір укладався не на пряму з відправником вантажу, а саме з посередником позивачем, який мав відповідну інформацію про відправників вантажу. Користуючись отриманою від позивача інформацією стосовно замовника (ТОВ «Босал-ЗАЗ»), відповідач у власних інтересах навмисно усунув позивача від відносин з ТОВ «Босал-ЗАЗ», і тим самим фактично позбавив позивача прибутку. За таких обставин, наявна протиправна поведінка відповідача, внаслідок якої відбулось порушення п. 3.2.17 договору й до нього були застосовані штрафні санкції, передбачені п. 4.21 договору. Експертизою було фактично спростовано твердження відповідача про те, що генеральний договір № 15/06/12 організації та перевезення вантажів автомобільним транспортом був укладений 15.06.2012 р. Наполягає на задоволенні позовних вимог.

16.05.2017 р. від ПП «Агромашторг» до суду надійшло додаткове письмове пояснення. Зазначено, що договором № 307/09/2014 не передбачено обовязок перевізника направляти оригінали документів експедитору саме цінним листом з описом вкладення. Факт отримання оригіналів документів підтверджується наявними у ПП «Агромашторг» другими оригінальними примірниками заявки КОНС/МН/№ 310-15 та акту № 194 від 05.08.2015 р. Вказані документи підписані представником експедитора та скріплені мокрою печаткою ТОВ «НВФ «Транс-Консульт». В акті є відмітка про те, що сторони не мають одна до одної претензій. Стосовно первісного позову зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази предявлення позивачем на адресу відповідача вимог, що основані на праві, що витікає з договору організації перевезення вантажів у порядку положень Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів. Застосування позивачем штрафу за «прямі контакти» не передбачено Конвенцією. Просить у задоволенні первісного позову відмовити повністю, зустрічний позов задовольнити.

Представник третьої особи в судове засідання 18.05.2017 р. не зявився. 17.05.2017 р. на електронну адресу суду від третьої особи надійшла письмова заява, в якій викладено клопотання про розгляд справи без участі представника ТОВ «Босал-ЗАЗ». Зазначено, що раніше надані пояснення ТОВ «Босал-ЗАЗ» підтримує в повному обсязі.

Клопотання третьої особи судом задоволено на підставі ст. 22 ГПК України.

Суд визнав можливим розглянути справу за відсутності представника третьої особи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, надані в попередніх судових засіданнях, суд

ВСТАНОВИВ:

16.09.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Транс-Консульт» (експедитор за договором, позивач за первісним позовом) та Приватне підприємство «Агромашторг» (перевізник, відповідач за первісним позовом) укладений договір № 307/09/2014 організації перевезення вантажів, предметом якого, згідно п. 1.1, є порядок взаємовідносин, які виникають між експедитором і перевізником при здійсненні автомобільних перевезень вантажів у міжнародному та внутрішньодержавному сполученнях транспортними засобами перевізника по заявках експедитора, та повязаних із ними різноманітних послуг.

Договір, згідно з п. 8.1, набирає сили з моменту підписання й діє до 31.12.2014 р., але не раніше виконання сторонами зобовязань за договором. Відповідно до п. 8.3 якщо жодна зі сторін до закінчення терміну дії даного договору не сповістить іншу сторону про його розірвання, термін його дії буде автоматично продовжуватися на наступний календарний рік.

Згідно з п.п. 2.1 2.2 договору на кожне перевезення оформляється транспортна заявка, яка складається в письмовій формі, підписується уповноваженою особою експедитора й передається перевізнику за допомогою факсимільного звязку та є невідємною частиною договору.

Заявка є невідємною частиною даного договору. У випадку виникнення розбіжностей у тлумаченні умов за даним договором, пріоритетними є умови (відомості), зазначені в заявці (п. 2.4).

Згідно п. 3.2.17 договору перевізник зобовязується не вступати в прямі контакти з відправником вантажу, які не повязані з прямим виконанням транспортних завдань експедитора, протягом всього терміну дії даного договору. Дотримуватися нейтралітету і не розголошувати інформацію у відношенні клієнтів експедитора.

За умовами п. 4.21, у випадку порушення перевізником умов пункту 3.2.17, перевізник зобовязується безумовно сплатити експедитору єдиноразово штраф у розмірі 50000 гривень.

Обґрунтовуючи позов тим, що ПП «Агромашторг» у порушення пункту 3.2.17 вступив у прямий контакт з відправником вантажу ТОВ «Босал-ЗАЗ», уклавши з останнім договір на перевезення, ТОВ «НВФ «Транс-Консульт» просить стягнути з відповідача за первісним позовом штраф у розмірі 50000,00 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує наступне.

Як слідує з матеріалів справи, 31.01.2014 р. між ТОВ «Науково-виробнича фірма «Транс-Консульт» (експедитор) та ТОВ «Босал-ЗАЗ» (замовник, третя особа за первісним позовом) укладений договір № б/н організації перевезення вантажів, предметом якого є порядок взаємовідносин, які виникають між замовником і експедитором при організації автомобільних перевезень вантажів у міжнародному та внутрішньодержавному сполученнях замовника, та повязаних із ними різноманітних послуг, при цьому відповідальність перед замовником несе експедитор (п. 1.1 договору).

Згідно п. 2.1 даного договору експедитор виконує перевезення на свій розсуд, залучаючи для цього транспортні засоби третіх осіб, при цьому відповідальність перед замовником несе експедитор.

Даний договір набирає сили з моменту підписання й діє до 31.12.2014 р., але не раніше виконання сторонами зобовязань за договором (п. 8.1).

ТОВ «Босал-ЗАЗ» надано до матеріалів справи заявки на перевезення 26.06.2015 р., 29.07.2015 р. згідно договору № б/н, підписані між ТОВ «НВФ «Транс-Консульт» та ТОВ «Босал-ЗАЗ» акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за даними заявками, в яких окремо визначені суми за послуги з організації перевезень та окремо суми за експедиторські послуги.

На виконання зобовязань за договором № 307/09/2014 від 16.09.2014 р. та договором № б/н від 31.01.2014 р. позивач надав до матеріалів справи заявку на перевезення вантажів № КОНС/МН/№ 255-15 від 26.06.2015 р. та заявку на перевезення вантажів № КОНС/МН/№ 310-15 від 29.07.2015 р., де перевізником є ПП «Агромашторг», експедитором ТОВ «НВФ «Транс-Консульт», відправником ТОВ «Босал-ЗАЗ». Маршрутом визначено: м. Запоріжжя (Україна) г. Brandys nad Laben.

Перевезення за даними заявками були виконані, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними CMR № 0761216, № 0796876, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаними між ПП «Агромашторг» та ТОВ «НВФ «Транс-Консульт» та не заперечується представниками сторін.

Також на виконання умов договору № 307/09/2014 від 16.09.2014 р. між ПП «Агромашторг» (перевізник) та ТОВ «НВФ «Транс-Консульт» (експедитор) були підписані заявки на перевезення вантажів № КОНС/МН/№ 805-14 від 16.09.2014 р., № КОНС/МН/№ 882-14 від 13.10.2014 р., № КОНС/МН/№ 881-14 від 13.10.2014 р., відповідно до яких відправником є Henkel Polska SP.Z.

ТОВ «НВФ «Транс-Консульт» направило ПП «Агромашторг» претензію вих. № 376 від 26.10.2015 р., відповідно до якої вимагало на підставі п.п. 3.2.17, 4.21 сплатити суму 30887 грн. штрафу, а суму 19113 грн., яку позивач має сплатити за попередні перевезення, вважати частиною погашеного боргу.

ПП «Агромашторг» претензію не визнало в повному обсязі. У письмовій відповіді зазначило, що експедитор має заборгованість у сумі 19113,00 грн. за заявкою № КОНС/МН/№ 310-15 від 29.07.2015 р. та дії експедитора щодо утримування зазначених коштів є протиправними. Претензію щодо нарахування 50000,00 грн. штрафу вважає необґрунтованою.

До матеріалів справи наданий генеральний договір № 15/06/12 від 15.06.2012 р., укладений між ТОВ «Босал-ЗАЗ» (замовник) та ПП «Агромашторг» (перевізник), відповідно до якого перевізник приймає на себе зобовязання доставити автомобільним транспортом у міжмісцевому (міжнародному) сполученні довірений йому вантаж, згідно з заявками, в зазначений пункт призначення та видати його особі, яка має право на отримання вантажу, а замовник приймає на себе зобовязання оплатити послуги по перевезенню вантажу на умовах, визначених даним договором (п. 1.1).

Відповідно до п. 6.1 даний договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2015 р. чи до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

Також у матеріалах справи наявний договір № 02/09/15 від 02.09.2015 р., укладений між ТОВ «Босал-ЗАЗ» (замовник) та ПП «Агромашторг» (перевізник), відповідно до предмету якого договір регулює взаємовідносини між замовником та перевізником при здійсненні внутрішньодержавних та міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом та розрахунках за ці перевезення (п. 1.1). Згідно п. 10.1 даний договір буде діяти до 31.12.2015 р. У разі, якщо жодна з сторін за 30 календарних днів до закінчення даного договору не повідомить іншу сторону про намір його припинити, даний договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах.

За умовами договору № 02/09/15 від 02.09.2015 р. ПП «Агромашторг» виконало перевезення вантажів, про що сторонами були підписані акти № 250 від 09.09.2015 р., № 267 від 24.09.2015 р., № 295 від 29.10.2015 р., № 305 від 06.11.2015 р. здачі-прийняття (надання послуг), а також надані до матеріалів справи відповідні заявки на перевезення та міжнародні товарно-транспортні накладні CMR.

Ухвалою суду від 19.09.2016 р. на підставі ст. 41 ГПК України в справі було призначено судову технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експерта поставлено питання: - чи нанесений на генеральному договорі № 15/06/12 організації та перевезення вантажів автомобільним транспортом від 15.06.2012 р., укладеному між ПП Агромашторг та ТОВ Босал-ЗАЗ, відтиск печатки ТОВ Босал-ЗАЗ у той час, яким датований зазначений договір, тобто 15.06.2012 р.? - в який період часу нанесений відтиск печатки ТОВ Босал-ЗАЗ на генеральному договорі № 15/06/12 організації та перевезення вантажів автомобільним транспортом від 15.06.2012 р., укладеному між ПП Агромашторг та ТОВ Босал- ЗАЗ?

Відповідно до Висновку експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи документів № 14732/22357-22359/16-33 від 26.01.2017 р., складеного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, відтиски печатки від імені ТОВ «Босал-ЗАЗ», які містяться у двох примірниках генерального договору № 15/06/12 організації та перевезення вантажів автомобільним транспортом від 15.06.2012 р., нанесені печаткою ТОВ «Босал-ЗАЗ», вільні, умовно-вільні й експериментальні зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження. Відтиски печатки від імені ТОВ «Босал-ЗАЗ», які містяться у двох примірниках генерального договору № 15/06/12 організації та перевезення вантажів автомобільним транспортом від 15.06.2012 р. об. № 1 та № 2, нанесені в досліджуваних документах не в той час, яким датовані дані документи, тобто не 15.06.2012 р., а у той час, що й відтиски печатки від імені ТОВ «Босал-ЗАЗ», яким завірені копії документів, що містяться в першому томі матеріалів справи № 908/1237/17 на аркушах під порядковими номерами 106-141, а саме, у травні 2016 року.

За приписами ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку), зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частинами 1, 2 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до статті 629 ЦК договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З умов договору № 307/09/2014 від 16.09.2014 р., який покладений у підставу позову, вбачається, що він є змішаним договором, оскільки містить елементи договору перевезення вантажу та транспортного експедирування.

Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення (ч. 1 ст. 908 ЦК України).

Статтею 307 ГК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобовязується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Аналогічний припис містить ст. 909 ЦК України.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами (стаття 929 ЦК України).

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору.

Частиною 1 ст. 232 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (ч. 2 ст. 14 ЦК України).

Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Загальними засадами цивільного законодавства, зокрема, є: свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність (ст. 3 ЦК України).

Загальними принципами господарювання в Україні, відповідно до приписів ст. 6 ГК України, є: забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом.

Статтею 43 ГК України передбачено, що підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Відповідно до ст. 44 ГК підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Правовідносини між сторонами регулюються, зокрема, главами 64-65 Цивільного кодексу України, які не містять заборони перевізника укладати договори перевезення вантажу або транспортного експедирування з будь-якою особою, за своїм вибором, у тому числі з клієнтами експедитора (позивача за первісним позовом).

У пункті 3.2.17 договору № 307/09/2014 сторони не визначили поняття «прямі контакти» та які дії підпадають під визначення «не вступати в прямі контакти з відправником вантажу», не визначено також у договорі конкретного відправника вантажу, з яким по суті забороняється перевізнику вступати в «прямі контакти».

Відсутня термінологія «прямий контакт» також і в нормах чинного законодавства, що регулює правовідносини перевезення вантажів та транспортного експедирування.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. Суб'єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Позивач за первісним позовом, посилаючись на п. 3.2.17 договору № 307/09/2014, фактично зазначає про заборону відповідачу укладати договори на перевезення вантажів із іншими (будь-якими, не визначеними конкретно договором) субєктами господарювання протягом дії договору, що є порушенням норм чинного законодавства, зокрема, принципу свободи договору, визначеного ст. 627 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 67 ГК України підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

За таких обставин, судом відмовляється в задоволенні позову ТОВ «НВФ «Транс-Консульт» до ПП «Агромашторг» про стягнення суми 50000,00 грн. штрафу з причин його необґрунтованості та незаконності.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивач за первісним позовом (ТОВ «НВФ «Транс-Консульт») згідно з платіжним дорученням № 205 від 21.10.2016 р. сплатив суму 4236,80 грн. за експертизу, призначену ухвалою суду від 19.09.2016 р., та витрати з оплати за яку покладено судом на ТОВ «НВФ «Транс-Консульт».

Враховуючи приписи ст. 49 ГПК України судові витрати, які складаються з суми судового збору, сплаченого ТОВ «НВФ «Транс-Консульт» при зверненні до суду з позовом, та витрати, сплачені за проведення судової експертизи, покладаються на позивача за первісним позовом - ТОВ «НВФ «Транс-Консульт» при відмові в позові.

Згідно зустрічної позовної заяви ПП «Агромашторг» просить стягнути з ТОВ «НВФ «Транс-Консульт» суму 19113,00 грн. основного боргу, 1710,61 грн. інфляційних втрат, 395,87 грн. 3% річних. Обґрунтовуючи зустрічний позов, позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 307/09/2014 від 16.09.2014 р. та заявки на перевезення вантажів № КОНС/МН/№ 310-15 від 29.07.2015 р., наданої відповідачем у рамках дії вказаного договору.

Згідно з п.п. 2.1 2.2 договору № 307/09/2014 від 16.09.2014 р. на кожне перевезення оформляється транспортна заявка, яка складається в письмовій формі, підписується уповноваженою особою експедитора й передається перевізнику за допомогою факсимільного звязку та є невідємною частиною договору. У заявці мають міститися наступні дані: маршрут руху; найменування вантажу; вага, вид пакування, кількість місць вантажу; властивості вантажу, що вимагають особливих умов або запобіжних заходів для збереження вантажу під час перевезення, фрахтова ставка, умови оплати, адреси місць завантаження і розвантаження вантажу з указівкою контактних осіб і їхніх телефонів, адреси проведення митних формальностей при завантаженні і розвантаженні з указівкою контактних осіб і їхніх телефонів, дати і часу завантаження, розвантаження (терміни доставки) вантажу, проведення митних формальностей, найменування прикордонного переходу й умови проходження кордону (при необхідності), особливі умови (страхування, митне оформлення і т.д.).

Заявка є невідємною частиною даного договору. У випадку виникнення розбіжностей у тлумаченні умов за даним договором, пріоритетними є умови (відомості), зазначені в заявці (п. 2.4).

У розділі 5 договору сторони узгодили порядок розрахунків. Згідно п.п. 5.1-5.3 договору вартість перевезення (ставка) та валюта розрахунків погоджується сторонами та вказується в заявці. Розрахунок за виконане перевезення здійснюється експедитором протягом 7 банківських днів з моменту надання перевізником оригіналів документів: даного договору, заявки, акту виконаних робіт, податкової накладної, рахунку-фактури, підтверджену відміткою вантажоодержувача про прийняття вантажу, товарно-транспортну накладну (CMR, ТТН або талон замовника). За згодою сторін експедитор може здійснювати попередню оплату за перевезення. Розмір авансу та термін його оплати обумовлюється в заявці на перевезення. У разі здійснення виплат експедитором у межах даного договору шляхом часткової попередньої оплати, або сплати інших видатків з приводу здійснюваного перевезення, суми авансування враховуються при оплаті того перевезення (заявки), за яке вони були здійснені.

Як встановлено судом, сторонами за договором підписана заявка на перевезення вантажів № КОНС/МН/№ 310-15 від 29.07.2015 р. до договору № 307/09/2014 від 16.09.2014 р., де перевізником визначено ПП «Агромашторг», експедитором ТОВ «НВФ «Транс-Консульт», замовником ТОВ «Босал-ЗАЗ». Маршрут руху: м. Запоріжжя (Україна) г. Brandys nad Laben, сума доставки 38225 грн.

У заявці сторони визначили умови оплати: 50% по завантаженню та там. оформленню, 50% по факту надання оригіналів документів на протязі 14 банківських днів.

Документи для оплати, зазначені в заявці: рахунок-фактура (обовязково з розбивкою, держ. № авто); акти виконаних робіт; заявка на перевезення вантажів з підписом та печаткою; два оригінали CMR з печаткою та підписом вантажоотримувача з відмітками таможні.

Позивач (перевізник) виставив рахунок-фактуру № 194 від 30.07.2015 р. на суму 38225,00 грн. за послуги з перевезення вантажів згідно заявки № КОНС/МН/№ 310-15.

Відповідач згідно з платіжним дорученням № 6881 від 31.07.2015 р. оплатив на рахунок позивача суму 19112,00 грн. із призначенням платежу: «передоплата за авто послуги згідно рах. № 194 від 30.07.15 без ПДВ».

Здійснення перевезення за вказаною заявкою підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 0796876.

У матеріалах справи мається підписаний сторонами акт № 194 від 05.08.2015 р. здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 38225,00 грн., відповідно до якого перевізником були проведені такі роботи (надані такі послуги) по договору організації перевезення вантажів № 307/09/2014 від 16.09.2014 р.: послуги з перевезення вантажів по маршруту: м. Запоріжжя (Україна) г. Brandys nad Laben, зг. заяв. № КОНС/МН/№ 310-15 від 29.07.15 р.

Виконання позивачем перевезення за заявкою № КОНС/МН/№ 310-15 від 29.07.2015 р. підтверджено представниками сторін у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Позивач направив відповідачу лист-претензію вих. № 61 від 22.10.2015 р., вимагав погашення в найкоротший термін заборгованості в сумі 19113,00 грн. за заявкою № КОНС/МН/№ 310-15 від 29.07.2015 р. У листі зазначив, що бухгалтерські документи (рахунок № 194 від 30.09.2015 р. на суму 38225,00 грн., акт виконаних робіт № 194 від 05.08.2015 р., CMR № 0796876) були направлені відповідачу поштою листом від 19.08.2015 р. та отримані ним 25.08.2015 р.

Лист-претензія була отримана відповідачем 02.11.2015 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідач заперечував проти задоволення зустрічних позовних вимог посилаючись на той факт, що, на його думку, у нього не виникло зобовязання з оплати 19113,00 грн. за договором № 307/09/2014, оскільки позивачем за зустрічним позовом оригіналів акту виконаних робіт, податкової накладної, рахунку-фактури, усупереч пункту 5.2 договору № 307/09/2014 надано не було. При цьому факт виконання позивачем умов договору за заявкою № КОНС/МН/№ 310-15 підтвердив.

Як слідує з письмового пояснення позивача за зустрічним позовом, яке надійшло до суду 29.06.2016 р., позивач направив поштою відповідачу оригінал рахунку № 194, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 05.08.2015 р., CMR № 0796876. Зазначає, що про отримання відповідачем всіх необхідних документів свідчить наявність у останнього оригінальних примірників заявки № КОНС/МН/№ 310-15 від 29.07.2015 р., акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 05.08.2015 р. на суму 38225,00 грн., які підписані та скріплені печаткою відповідача.

У листі-претензії вих. № 61 від 22.10.2015 р. ПП «Агромашторг» зазначало, що ним, зокрема, був направлений відповідачу рахунок № 194 від 30.09.2015 р. на суму 38225,00 грн.

При цьому копія рахунку № 194 від 30.09.2015 р. у матеріалах справи відсутня, мається лише копія рахунку № 194 від 30.07.2015 р., що був складений ПП «Агромашторг» відразу після укладання заявки № КОНС/МН/№ 310-15 від 29.07.2015 р.

Згідно п. 2.15 договору експедитор зобовязався не пізніше ніж через 10 календарних днів з моменту закінчення перевезення згідно до заявки та передання вантажу вантажоодержувачу, передати оригінали документів, що підтверджують виконання послуг у рамках даного договору та передбачені ним, а саме: оригінал договору, оригінал заявки, оригінал рахунку, оригінал акту виконаних робіт, оригінал CMR або ТТН, оригінал «Картки простою».

Як доказ направлення зазначених у заявці № КОНС/МН/№ 310-15 від 29.07.2015 р. документів, позивач надав суду список згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, де відправником зазначено ПП «Агромашторг», а серед отримувачів, зокрема, ТОВ «НВФ «Транс-Консульт». На даному списку мається круглий штамп поштового відділення «Укрпошта» із датою «19.08.15» та доданий фіскальний чек від 19.08.2015 р.

З огляду на заперечення відповідача про отримання вищезазначених документів, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Правилами надання послуг поштового звязку, які затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 (з наступними змінами і доповненнями), поштовим відправленням є реєстровані лист, бандероль, посилка, прямий контейнер, які приймаються для пересилання з оцінкою вартості вкладення визначеною відправником.

Поштовий конверт, згідно вказаних Правил, це упаковка, виготовлена за встановленим стандартом і призначена для пересилання письмових повідомлень та іншого вкладення відповідно до цих Правил (п. 14 Правил). У свою чергу, поштове відправлення з оголошеною цінністю, це реєстровані лист, бандероль, посилка, прямий контейнер, які приймаються для пересилання з оцінкою вартості вкладення, визначеною відправником.

Згідно зазначених Правил, приймання поштового відправлення, поштового переказу - виробнича операція, яка полягає в оформленні поштового відправлення, поштового переказу, що подаються до пересилання.

Реєстрованим поштовим відправленням є поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку.

Відповідно до п. 6.1. Правил надання послуг поштового звязку, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового звязку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового звязку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

З представленого позивачем списку згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих слідує, що позивач направив на адресу відповідача певний лист. Разом з тим, які саме документи, тобто, яке вкладення містив рекомендований лист із даного списку не вбачається, опису вкладення в лист позивач суду не надав. Зокрема, неможливо встановити чи документи, що направлені відповідачу, стосуються саме заявки, що покладена в підставу позову, направлені ці документи в оригіналах чи-то копіях, який саме рахунок № 194 (від якої дати) направлений, тощо.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. (ч.ч. 1, 2 ст. 613 ЦК).

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 частини 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У силу ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Належних доказів направлення відповідачу документів, визначених договором № 307/09/2014 від 16.09.2014 р. та заявкою на перевезення вантажів № КОНС/МН/№ 310-15 від 29.07.2015 р., які є підставою для здійснення оплати, позивач за зустрічним позовом суду не надав. Відповідно, у відповідача не наступило зобовязання з оплати суми 19113,00 грн. за перевезення вантажу.

Таким чином, дослідивши всі обставини в сукупності, судом відмовляється в задоволенні позовної вимоги про стягнення суми 19113,00 грн. основного боргу.

Враховуючи, що в задоволенні вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача суми 19113,00 грн. основного боргу відмовлено, відсутні підстави для стягнення 1710,61 грн. інфляційних втрат та суми 395,87 грн. 3% річних.

На підставі викладеного, у задоволенні зустрічної позовної заяви ПП «Агромашторг» до ТОВ «НВФ Транс-Консульт» про стягнення суми 21219,48 грн. судом відмовляється з причин її необґрунтованості та недоведеності.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір у розмірі 1378,00 грн. покладається на позивача за зустрічним позовом при відмові в позові.

Керуючись ст.ст. 22, 35, 41, 44, 49,60, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Транс-Консульт», м. Запоріжжя, до відповідача: Приватного підприємства «Агромашторг», м. Запоріжжя, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Босал-ЗАЗ», м. Запоріжжя, про стягнення суми 50000,00 грн. штрафу - відмовити повністю.

У задоволенні зустрічної позовної заяви Приватного підприємства «Агромашторг», м. Запоріжжя, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Транс-Консульт», м. Запоріжжя, про стягнення суми 21219,48 грн. відмовити повністю.

Повне рішення складено та підписано 24 травня 2017 р.

Головуючий суддя С.С. Дроздова

Суддя В.Л. Корсун

Суддя О.В. Федорова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів із дня оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.