Рішення № 66684669, 22.05.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.05.2017 Справа № 904/4245/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМ'ЄР", м. Дніпро

до Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, м.Дніпро

про спонукання до виконання зобов'язань за договором № 190/3 про внесок на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпропетровська від 04.09.2009

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю № 7 від 07.11.2016

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Премєр" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради (далі - відповідач) про спонукання до виконання зобовязань за договором № 190/3 про внесок на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпропетровська від 04.09.2009.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у порушення своїх договірних зобовязань, після повної сплати позивачем внеску у загальній сумі 207 057,96 грн. на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпропетровська, у звязку з вирішенням питань щодо дозволу на будівництво будівлі офісу за адресою: вул.Воронезька, в районі буд. № 2, не видає довідку, передбачену пунктом 2.2 укладеного між сторонами договору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2017 порушено провадження у справі № 904/4245/17, прийнято позовну заяву до розгляду та призначено судове засідання на 11.05.2017.

11.05.2017 у судовому засіданні оголошено перерву до 22.05.2017.

17.05.2017 до суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення та клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів в підтвердження заявлених позовних вимог.

22.05.2017 повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані судом письмові пояснення щодо внесення необхідних змін до суми внеску, відповідно до п. 3.5. Договору, враховуючи дані вказані у декларації про готовність об'єкта до експлуатації відповідач суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи повноважний представник відповідача повідомлений належним чином, що підтверджує протокол судового засідання від 11.05.2017.

Враховуючи зазначене, господарський суд прийшов до висновку про те, що повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився та не подав витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.

У судовому засіданні 22.05.2017 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.09.2009 між Управлінням економіки Дніпропетровської міської ради, правонаступником якого став Фінансово-економічний департамент Дніпропетровської ради, на теперішній час Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради згідно з рішенням Дніпропетровської міської ради № 7/3 від 16.03.2016 (далі управління економіки, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Премєр" (далі забудовник, позивач) було укладено договір № 190/3 про внесок на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпропетровська (далі Договір).

Згідно з пунктом 1.1 Договору його предметом є сплата забудовником внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпропетровська (далі внесок) у звязку з вирішенням питань щодо дозволу на будівництво будівлі офісу за адресою: вул. Воронезька, в районі буд. № 2.

Відповідно до пункту 1.3 Договору розмір внеску, згідно з розрахунком, що є невідємною частиною цього договору, становить 207 057,96 грн. (без ПДВ).

Згідно з пунктом 2.2 Договору управління економіки зобовязане в порядку, визначеному цим договором, видати забудовнику довідку про виконання вимог по сплаті внеску.

За змістом пункту 3.1 Договору забудовник сплачує залишок коштів внеску, вказаний у пункті 2.1 цього договору, у строки згідно з графіком (Додаток № 1 до цього договору) на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.

Після надходження повної суми внеску, за вказаними в пункті 3.1 реквізитами, управлінням економіки протягом трьох робочих днів з моменту отримання звернення забудовника видається довідка про виконання ним вимог по внеску (пункт 3.2 Договору).

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що у випадку порушення забудовником графіку сплати внеску, довідка про виконання вимог по внеску видається забудовнику після сплати повної суми внеску, а також усіх нарахованих штрафних санкцій.

Довідка про виконання вимог внеску видається представнику забудовника особисто з відміткою про отримання на копії довідки, яка залишається в Управлінні економіки (пункт 3.4 Договору).

У разі зміни даних, вказаних у техніко-економічних показниках, наданих забудовником для розрахунку внеску, сума внеску коригується, виходячи з фактичних показників (п. 3.5 Договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його реєстрації в Управлінні економіки та діє до повного його виконання (пункт 6.1 Договору).

За графіком сплати внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпропетровська забудовником позивачу (Додаток № 1 до Договору) розмір внеску встановлений у сумі 207 057,96 грн., з яких: 62 117,39 грн. сплачено станом на дату підписання договору, 144 940,57 грн. підлягає сплаті під час введення обєкта в експлуатацію,але не пізніше одного місяця після прийняття обєкта в експлуатацію.

Пунктом 4.8 рішення Дніпропетровської міської ради № 268/49 від 16.09.2009 зобов'язано позивача перерахувати у цільовий фонд міської ради кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська в сумі 207057,96 грн.

03.09.2009 позивачем було перераховано в рахунок сплати внеску 62 117,39 грн., що підтверджує платіжне доручення № 1232.

Розпорядженням Дніпропетровського міського голови № 463-р від 26.07.2012 будівлі офісу по вул. Воронезькій присвоєно адресу - вул. Воронезька, 2Д.

Відповідно до Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області від 07.08.2012 за №ДП 14212134362, вищезазначений об'єкт введений в експлуатацію.

На виконання умов Договору та рішення Дніпропетровської міської ради № 268/49 від 16.09.2009 позивач перерахував залишок коштів внеску у сумі 144 940,57 грн., що підтверджують платіжні доручення № 15 від 04.01.2013 на суму 74 940,57 грн. та № 101 від 10.01.2013 на суму 70 000,00 грн., а також не заперечується відповідачем.

Листом № 24 від 06.02.2017 позивач звернувся до Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради як правонаступника Управління економіки Дніпропетровської міської ради з вимогою видати довідку про виконання вимог внеску на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпропетровська.

У листі № 10/15-96 від 16.02.2017 Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради відмовив у наданні відповідної довідки, повідомивши про необхідність приведення Договору у відповідність до Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпра, згідно з яким: "ОСОБА_2 цього Порядку розповсюджується на усі об'єкти, які були залучені до пайової участі на умовах попередніх порядків і положень, але на момент набрання чинності цього Порядку не прийняті в експлуатацію". Крім того, у вказаному листі Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради зазначив, що відповідно до норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку розмір внеску підлягає коригуванню та складає 395 063,55 грн., тому з урахуванням попередніх оплат позивачу необхідно сплатити грошові кошти у сумі 188 005,59 грн., пеню в сумі 5 256,90 грн. у звязку з порушенням строку оплати 70% від суми загального внеску.

Позивач сплатив пеню у розмірі 5 256,90 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 707 від 29.03.2017.

Листом № 60 від 29.03.2017 позивач звернувся до відповідача, повідомив про сплату пені, надав докази оплати штрафних санкцій та просив видати довідку про виконання вимог внеску.

В порушення умов Договору відповідач не видав позивачу передбачену пунктом 2.2 Договору довідку про сплату ним внеску на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпропетровська, що є причиною виникнення спору.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд зобов'язати відповідача протягом трьох днів з наступного дня після набрання рішенням законної сили видати позивачу довідку про виконання вимог по сплаті внеску на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпропетровська за договором № 190/3 від 04.09.2009.

Відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити позивачу в їх задоволенні у повному обсязі, виходячи з того, що розмір внеску підлягає корегуванню відповідно до норм діючого законодавства та Порядку, у зв'язку з тим, що позивачем об'єкт введено в експлуатацію в 2012 році, грошові кошти у розмірі 70% від загальної суми внеску сплачені в 2013 році, тобто після прийняття Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпропетровська від 29.07.2011 № 5/14.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарювання відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно з частинами другою, третьою, пятою - сьомою статті 27-1 Закону України "Про планування та забудову території", чинного на час укладення сторонами Договору №190/3 від 04.09.2009 (в редакції від 01.07.2009), замовник, який має намір здійснити будівництво обєкта містобудування у населеному пункті, зобовязаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником після прийняття обєкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі (внеску) замовника від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) обєкта містобудування, визначеної згідно з державними будівельними нормами, без урахування витрат з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішньо- та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Встановлений органом місцевого самоврядування розмір пайової участі (внеску) замовника не може перевищувати граничного розміру пайової участі (внеску) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів.

Граничний розмір пайової участі (внеску) замовника на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів з урахуванням не заборонених законом інших відрахувань, встановлених органом місцевого самоврядування, не може перевищувати:

10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) обєкта містобудування для нежитлових будівель та/або споруд;

4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) обєкта містобудування для житлових будинків, будівель закладів культури та освіти, медичного і оздоровчого призначення.

Пайовий внесок сплачується в повній сумі єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором. Граничний термін сплати пайового внеску не повинен перевищувати одного місяця після прийняття обєкта містобудування в експлуатацію.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Положеннями ст. 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. ст. 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови Договору та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки:

- На час розгляду спору відповідачем не заперечувався факт отримання від позивача на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету грошових коштів в сумі 207 057,96 грн. у якості внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпропетровська, а також факт сплати позивачем пені в розмірі 5 256,90 грн. за прострочення сплати 70% від суми загального внеску.

Отже, позивач виконав свої обовязки за Договором № 190/3 від 04.09.2009 у повному обсязі.

Відповідно до пункту 3.3 Договору довідка про виконання позивачем вимог по внеску мала бути видана після сплати повної суми внеску та штрафних санкцій.

Після сплати повного розміру внеску, а також штрафних санкцій позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням видати відповідну довідку.

На час вирішення спору доказів на підтвердження видачі довідки відповідач суду не надав.

- Договір може бути змінено за згодою сторін, шляхом укладання відповідної додаткової угоди (пункт 5.1. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами не було укладено додаткової угоди до Договору, у звязку з чим зміна розміру внеску органом місцевого самоврядування в односторонньому порядку суперечить вимогам законодавства.

Якщо відповідач вважав за необхідне внести зміни до Договору, то дане право сторони мало бути реалізоване шляхом надіслання позивачу пропозиції про це, а в разі недосягнення згоди щодо зміни шляхом звернення до суду з відповідним позовом на підставі ст. 188 Господарського кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 у справі № 904/7938/15.

- В матеріалах справи наявний лист Департаменту розвитку будівельної діяльності, ціноутворення та економіки будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за вих. № 8/15-372-13 від 15.10.2013, відповідно до якого норма частини 7 розділу V "Прикінцеві положення " Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не поширюється на договори про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, які укладені до набрання чинності Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", та умови яких виконані замовниками будівництва у повному обсязі. Звернення органів місцевого самоврядування до замовників будівництва щодо приведення договорів про пайову участь у відповідність до положень Закону після виконання замовниками будівництва умов таких договорів та введення об'єктів будівництва в експлуатацію у встановленому законодавством порядку не відповідає положенням чинного законодавства.

Крім того, господарський суд звертає увагу, що відповідно до Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області від 07.08.2012 за №ДП 14212134362, вищезазначений об'єкт введений в експлуатацію до набрання чинності Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Зазначений факт також не заперечується відповідачем.

За вищевказаних обставин відмова відповідача у видачі довідки позивачу на підтвердження виконання вимог по внеску є неправомірною, у звязку з чим позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 84 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються, окрім іншого, найменування сторони, яка зобовязана виконати відповідні дії, строк виконання цих дій.

За змістом підпункту 9.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" у резолютивній частині рішення про вчинення певних дій має бути зазначений відповідний припис, строк виконання відповідних дій та/або про видачу наказу про примусове виконання рішення.

З урахуванням характеру спору та обставин у справі судове рішення відповідачем у частині видачі довідки має бути виконано протягом трьох днів з наступного дня після набранням рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі покладаються на відповідача.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 9 постанови від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", роз'яснив, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Аналогічна правова позиція підтримана постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2014 по справі № 904/9428/13, недотримання якої стало підставою скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 599, 610, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, Законом України "Про планування і забудову територій", ст. 4, 32-34, 43, 44-45, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Зобов'язати Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 40506253) протягом трьох днів з наступного дня після набрання рішенням законної сили видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Прем'єр" (49098, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 23940728) довідку про виконання вимог по сплаті внеску на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпропетровська за договором № 190/3 від 04.09.2009.

Стягнути з Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 40506253) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр" (49098, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 23940728) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 24.05.2017

Суддя ОСОБА_2