Вирок № 66681564, 24.05.2017, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/2414/17

Провадження № 1-кп/303/356/17

ряд. стат. звіту № 34

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2017 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі головуючого-судді Котубей І.І.,

при секретарі судового засідання Батьо Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мукачево кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.02.2017 року за № 12017070120000186, по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, водія підприємства СМП «ТІП-ТОП», ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора Кравчука Ю.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

21 лютого 2017 року, близько 13 години 20 хвилин, ОСОБА_1, керуючи фургоном марки «MAN L2000», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, зеленого кольору, під час виконання маневру руху заднім ходом, навпроти будинку № 98, по вул. Духновича в с.Руське Мукачівського району, не забезпечив безпеку дорожнього руху, а саме порушив вимоги пункту 10.9 ПДР України (під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб), що призвело до наїзду на пішохода ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, в результаті чого останній від отриманих тілесних ушкоджень помер.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи, смерть громадянина ОСОБА_3 настала внаслідок поєднаної тупої травми таза та нижніх кінцівок, яка супроводжувалася переломами верхньої гомілки лобкової кістки зправа, сідничної кістки зліва, закритим багатоуламковим переломом діафізу лівої стегнової кістки, рваною раною правої гомілки, з розвитком травматичного та гіповолемічного шоку, що являлося безпосередньою причиною смерті. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії твердих предметів по ударному механізму спричинення, можливо їх виникнення у пішохода при зіткненні з вантажним автомобілем, який рухався, з послідуючим ударом задньою частиною кузова на рівні таза громадянина ОСОБА_3, коли він знаходився у вертикальному або близькому до нього положенні тіла, з послідуючим його падінням та переїздом колеса автомобіля на рівні гомілок, коли громадянин ОСОБА_3 знаходився у горизонтальному або близькому до такого положення тіла. Як такі, що небезпечні для життя в момент їх спричинення, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, із безпосередньою причиною смерті знаходяться у прямому причинно-наслідковому звязку. По давності виникнення можуть вкладатися в дату ДТП, яка місце 21.02.2017 року.

З технічної точки зору причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди стали дії водія ОСОБА_1, який рухаючись заднім ходом не забезпечив безпеку дорожнього руху, що призвело до наїзду на пішохода ОСОБА_3, який знаходився позаду автомобіля.

Невиконання водієм ОСОБА_1 вказаних вимог Правил дорожнього руху України, знаходиться в прямому причинному звязку з наступившими наслідками ДТП, внаслідок чого ОСОБА_3 помер.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину визнав повністю та пояснив, що працює водієм на підприємстві СМП «ТІП-ТОП», в його функціональні обов'язки входить розвезення товару. 21.02.2017 року біля 13.20 год. він на автомобілі марки «MAN L2000», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, приїхав в с.Руське Мукачівського району. Оскільки біля магазину, куди він привіз товар, не було місця для розвороту, він заїхав в поворот, після чого почав рух заднім ходом, щоб розвернути автомобіль. При цьому, розвертаючись, він пропустив автомобіль, який рухався по дорозі, подивився в сторони, щоб переконатися, що нікого немає. Роблячи маневр заднім ходом, перебуваючи посередині дороги, він нікого не помітив, тільки почув стук, після чого вибіг з автомобіля і побачив людину під колесами. Відразу після цього він викликав швидку допомогу та працівників поліції, сам залишився на місці дорожньо-транспортної пригоди. В автомобілі були ще два пасажири, однак чому він не попросив їх допомогти не знає, в стані алкогольного чи іншого спяніння він не перебував.

Після даної пригоди його працівники поліції направляли на медичний огляд, відбирали пояснення, після чого він відразу поїхав до лікарні з метою довідатися про стан здоров'я ОСОБА_3

У вчиненому щиро розкаюється, допомагав потерпілому коштами в лікарні та оплатив поховання. Просить суворо його не наказувати.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що він є сином померлого ОСОБА_3 Того дня, коли трапилася дана дорожньо-транспортна пригода, він знаходився на роботі, свідком події не був. Йому зателефонувала братова дружина та повідомила, що батько в селі потрапив в ДТП. Відразу після цього він поїхав в лікарню, але лікарі його до батька не впустили, а на наступний день повідомили про його смерть. Йому відомо, що водій був на місці пригоди та викликав працівників швидкої медичної допомоги. Обвинувачений навідував батька в лікарні, допомагав з похованням, претензій до нього він не має.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його показів та показів потерпілого, вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України підтверджується наступними доказами:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21.02.2017 року з схемою ДТП та з ілюстрованою таблицею до нього, згідно якого зафіксовано місце дорожньо-транспортної пригоди, а саме вул. Духновича, буд. 98- 96 в с.Руське, та проведено його огляд;

- висновком експерта № 71/17 від 24.03.2017 року, згідно якого встановлено, що смерть громадянина ОСОБА_3 настала внаслідок поєднаної тупої травми таза та нижніх кінцівок, яка супроводжувалася переломами верхньої гілки лобкової кістки зправа, сідничної кістки зліва, закритим багатоуламковим переломом діафізу лівої стегнової кістки, рваною раною правої гомілки, з розвитком травматичного та гіповолемічного шоку, що явилось безпосередньою причиною його смерті. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів по ударному механізму спричинення, можливо їх виникнення у пішохода при зіткненні з вантажним автомобілем, який рухався, з послідуючим ударом задньою частиною кузова на рівні таза громадянина ОСОБА_3, коли він знаходився у вертикальному або близькому до нього положенні тіла, з послідуючим його падінням та переїздом колеса автомобіля на рівні гомілок, коли громадянин ОСОБА_3 знаходився у горизонтальному або близькому до такого положення тіла, як такі, що небезпечні для життя в момент їх спричинення. Відносяться до тяжких тілесних ушкоджень із безпосередньою причиною смерті та знаходяться в прямому причинно-наслідковому звязку. По давності виникнення можуть вкладатися в дату ДТП, яка мала місце 21.02.2017 року, смерть громадянина ОСОБА_3 настала 22.02.2017 року о 03 год. 40 хв.;

- висновком експерта № 98 судової автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану автомобіля «MAN L2000», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 від 10.03.2017 року з фото таблицею до нього, згідно якого встановлено, що на момент огляду та експертного дослідження рульове керування, ходова частина та гальмівна система вантажного автомобіля «MAN L2000», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, знаходилися в працездатному стані та могли виконувати функції, передбачені конструкцією;

- висновком № 135 судової автотехнічної експертизи за матеріалами кримінального провадження від 14 квітня 2017 року з копією схеми до протоколу ДТП, згідно якого встановлено, що технічна можливість уникнути даної пригоди заключається для водія автомобіля «MAN L2000», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, зеленого кольору, громадянина ОСОБА_1 у виконанні ним вимог ПДР України, а саме пункту 10.9 даних Правил. З технічної точки зору причиною виникнення даної ДТП стали дії водія автомобіля «MAN L2000», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, зеленого кольору, громадянина ОСОБА_1, який рухався заднім ходом, не забезпечив безпеку дорожнього руху, що призвело до наїзду на пішохода громадянина ОСОБА_3, який знаходився позаду автомобіля.

Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, доведена повністю. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано вірно за ч.2 ст. 286 КК України.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу, зокрема, що вчинений ним злочин відносяться до категорії тяжких злочинів, обвинувачений є раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, свою вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, попросив вибачення у потерпілого, допомагав з похованням.

Крім того, суд враховує, що обвинувачений є водієм, дана робота є єдиним джерелом його доходів, в момент ДТП не перебував в стані алкогольного спяніння, тому до нього можна не застосовувати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки в такому випадку він буде позбавлений можливості заробляти кошти для себе та своєї сімї.

Також суд враховує висновок органу пробації про можливість виправлення обвинуваченого без позбавлення його волі, зазначений в досудовій доповіді.

Обставиною, що помякшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд визнає щире каяття, сприяння розкриттю злочину, відшкодування витрат з похованням.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів можливе без ізоляції його від суспільства, а тому обвинуваченому слід призначити покарання, передбачене санкцією ч.2 ст. 286 КК України, із застосуванням ст. 75 КК України.

Запобіжний захід до обвинуваченого в даному кримінальному провадженні обрано у вигляді домашнього арешту, клопотань про його зміну чи скасування не поступало, тому даний захід слід залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Речовий доказ по справі транспортний засіб (вантажний фургон) марки С «MAN L2000», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, зеленого кольору, який знаходиться на майданчику для тимчасового тримання транспортних засобів Мукачівського відділу поліції Головного управління національної поліції в Закарпатській області, слід повернути власнику підприємству СМП «ТІП-ТОП», ЄКПО 20434338, яке розташоване за адресою м.Ужгород, вул. Погорелова,3. На даний транспортний засіб накладено арешт під час досудового провадження, відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України даний арешт слід скасувати.

Керуючись ст. 94, 370, 371, 373-376 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК УкраїниОСОБА_1 від відбування основного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки та з покладенням відповідно до п.1,2 ч.1 ст.76 КК України обов'язків періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Речовий доказ по справі - транспортний засіб (вантажний фургон) марки С «MAN L2000», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, зеленого кольору, який знаходиться на майданчику для тимчасового тримання транспортних засобів Мукачівського відділу поліції Головного управління національної поліції в Закарпатській області, повернути власнику підприємству ЄКПО 20434338 СМП «ТІП-ТОП», яке розташоване за адресою м.Ужгород, вул. Погорелова,3.

Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України арешт на транспортний засіб (вантажний фургон) марки С «MAN L2000», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, зеленого кольору скасувати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Закарпатської області через цей суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Мукачівського міськрайонного суду І.І.Котубей