Вирок № 66679614, 24.05.2017, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/9088/16-к

пр. № 1-кп/759/64/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2017 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Ясельського А.М.,

за участю секретарів Годинської К.Л., Левчиної О.В.,

Кононенко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12015100080009161 внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 15.09.2015 року відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Петропавловськ Російської Федерації, громадянина

України, освіта вища, одружений, працює охоронцем у ФОП

ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_1, зареєстрований та проживає за

адресою: АДРЕСА_1,

не судимий, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 203-2 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів Коркуни Р.В., Гулійчука С.В.,

ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника Келемена М.І.,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 в порушення вимог ст. 2 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 року, діючи свідомо, з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне збагачення шляхом здійснення господарської діяльності у сфера грального бізнесу, на підставі усної домовленості винайняв у серпні 2015 року у ОСОБА_8 будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, в якому обладнав дві кімнати ігровими автоматами та незаконно надавав послуги у сфері грального бізнесу на вказаних ігрових автоматах за допомогою яких гравці мали змогу робити грошові ставки і отримувати грошові виграші, розмір яких повністю або частково залежав від випадковості.

Після цього в період з серпня 2015 року по 27.01.2016 року ОСОБА_2, діючи свідомо з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне збагачення шляхом здійснення господарської діяльності в сфері грального бізнесу в приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_2, завідомо знаючи про заборону грального бізнесу в Україні, надав можливість гравцям самостійно здійснювати гру на ігрових автоматах, шляхом внесення на рахунок автомата балів, що еквівалентні номіналу купюр, які гравець вносив до купюроприймальника ігрового автомату та видавав останнім грошові виграші, розмір яких повністю або частково залежав від випадковості. Тим самим своїми умисними діями здійснював незаконну господарську діяльність, що проявлялась в наданні громадянам послуг у сфері грального бізнесу по роботі азартних ігор та ігрових автоматах, умовою участі яких являлось внесення гравцем грошової ставки, що дає можливість отримання грошової винагороди в результаті гри, яка залежала від випадковості, чим свідомо порушив вимоги ст. 2 Закону України «про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 року, який вносить обмеження відносно здійснення грального бізнесу в Україні, виходячи із Конституційних принципів пріоритету права і свободи людини та громадянина, захисту інтересів та здоров'я населення, заборони використання власності, яка шкодить людині та суспільству.

27.01.2016 року приблизно о 14 годин 20 хвилин, працівниками слідчого відділу Святошинського УП ГУ НП у м. Києві під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2, виявлено в кімнаті будинку коментоване незаконно встановлене та працююче всупереч вимогам Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» гральне обладнання (автомати) у кількості 8 шт.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 203-2 КК України за наведених вище обставин не визнав та згідно ст. 63 Конституції України відмовився давати показання.

Не дивлячись на те, що обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 203-2 КК України за наведених вище обставин не визнав та згідно ст. 63 Конституції України відмовився давати показання, вина останнього у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 203-2 КК України повністю підтверджується:

- показаннями свідка ОСОБА_9, який під час судового слідства дав суду показання про те, що працює оперуповноваженим у відділі управління захисту економіки Святошинського УП ГУНП в м. Києві. У грудні 2015 року на виконанні у нього та його колеги ОСОБА_10 було доручення по ст. 203-2 КК України про виявлення на території Святошинського району м. Києва місць, де знаходяться незаконні гральні заклади. Під час виконання даного доручення вони здійснювали заходи бо виявленню таких місць і їм надійшла інформація, що біля станції метро «Академмістечко» в м. Києві в приватному секторі знаходиться зал із гральними автоматами. В подальшому їм була надана інформація, що даний зал із ігровими автоматами знаходиться по АДРЕСА_2 в приватному одноповерховому будинку. Після чого він разом зі своїм колегою ОСОБА_10 декілька разів намагалися зайти до вказаного залу із гральними автоматами, але двері там були постійно закриті. Однак вони бачили як до даного будинку заходили та виходили люди та двері одразу ж зачинялися. В подальшому під час нагляду за даним об'єктом вони побачили громадянина ОСОБА_11, який у розмові добровільно розповів їм, що за цією адресою працює гральний заклад і він туди ходить грати. В подальшому громадянина ОСОБА_11 вони допитали в якості свідка, останній підтвердив той факт, що в даному будинку знаходяться комп'ютери у кількості 7-10 одиниць на яких здійснюється гра за грошові кошти. Також ОСОБА_11 повідомив, що в даний ігровий зал протягом дня заходить приблизно п'ятдесят осіб, також там ставляться ставки на суму від п'ятдесяти гривень до п'яти тисяч гривень. Останній повідомив, що в залі увесь час знаходиться адміністратор, який бере грошові кошти від відвідувачів і в подальшому дає паролі від комп'ютерів. Якщо хтось із гравців виграє, то адміністратор видає гравцям, які виграли грошові кошти. Зі слів ОСОБА_11 даний заклад працював цілодобово. Потім протокол допиту свідка ОСОБА_11 та свої рапорти вони доклали до доручення та передали слідчому до кримінального провадження. В подальшому на підставі ухвали суду у приміщенні ігрової зали, розташованої по АДРЕСА_2 було проведено обшук. Під час обшуку у приміщенні ігрової зали він присутній не був;

- показаннями свідка ОСОБА_11, який під час судового слідства дав суду показання про те, що дізнався про зал ігрових автоматів по АДРЕСА_2 від знайомої дівчини, ім'я якої на сьогоднішній день не пам'ятає. Остання йому дала номер телефону, на який він мав зателефонувати, щоб його впустили у даний заклад. В подальшому він став туди приходити грати та робити ставки. По АДРЕСА_2 знаходився приватний будинок, у якому у великий кімнаті на столах знаходилися комп'ютери в кількості приблизно десяти одиниць. Вхід на територію даного приватного будинку також був закритий, туди можна було потрапити лиши зателефонувавши на мобільний номер залу ігрових автоматів. Точного плану будівлі він не пам'ятає. Коли він у грудні 2015 року увечері перший раз зайшов до даного закладу при цьому зателефонувавши на даний йому раніше номер щоб йому відкрили двері, то до нього підійшов адміністратор, це був обвинувачений ОСОБА_2, якому він дав гроші в сумі 100 гривень, на що останній дав йому код. Даний код дав йому доступ до комп'ютеру та особистому рахунку, на якому була сума грошей, яку він давав адміністратору. Після чого він міг вибрати симулятор азартної гри із доступом в Інтернет. Грати на ком"ютері він міг поки були гроші на особистому рахунку, зазначені кошти відображалися у вигляді кредитів. Обвинувачений ОСОБА_2 також брав гроші у інших відвідувачів та видавав їм коди необхідні для початку гри на комп'ютері. Коли він приходив другий раз до залу ігрових автоматів, то там був інший адміністратор, імені якого він не пам'ятає. Номер телефону грального закладу він не пам'ятає, оскільки змінив свій мобільний телефон, але номер оператора мобільного зв'язку у нього залишився старий, а саме: 063-13-40-283.

- ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 25.01.2016 року про проведення обшуку у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 34, т.1);

- протоколом обшуку від 27.01.2016 року, згідно якого в присутності понятих у будинку АДРЕСА_2 виявлено на вилучено документи, меблі, монітори, системні блоки, клавіатури, оптичні пристрої, мобільні телефони, паспорт на ім'я ОСОБА_12, картки та квитанції «Приват Банка», які застосовувались для здійснення злочинної діяльності обвинуваченим ОСОБА_2 (а.с. 35-41, т.1);

- договором № 92137822 від 03.08.2015 року про надання телекомунікаційних послуг гр. ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 47, т.1);

- протоколом огляду від 28.01.2016 року з додатками мобільного телефону «Samsung Duos GI8262» білого кольору, вилученого в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 48-129, т.1);

- протоколом огляду від 03.02.2016 року мобільного телефона «Nokia C-2», золотистого кольору, вилученого в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 130, 131, т.1);

- протоколом огляду від 03.02.2016 року з додатками мобільного телефону «Nokia X-2» чорного кольору, вилученого в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 132-144, т.1);

- висновком експерта № 19/ікт від 25.02.2016 року, згідно якого на накопичувачах на жорстких магнітних дисках восьми системних блоків персональних комп'ютерів наданих на дослідження відтворена програма «iConnect» версії 733, необхідною умовою для запуску якої є наявність коду доступу (який одночасно виконує функцію віртуального рахунку гравця у вигляді умовних ігрових одиниць) та підключення до всесвітньої мережі Інтернет (а.с. 146-153, т.1);

- постановою про приєднання речей як речових доказів у кримінальному провадженні та визначення місця зберігання речових доказів (а.с. 155-157, т.1).

Доводи сторони захисту, що докази, що були зібрані під час досудового слідства на підтвердження вини його підзахисного, а в подальшому в судовому засіданні надані прокурором, не є допустимими, оскільки відомості в єдиний реєстр досудових розслідувань саме за адресою АДРЕСА_2 не вносились, суд не приймає до уваги, оскільки в рамках розслідування кримінального провадження за ст. 203-2 КК України були встановлені злочинні дії обвинуваченого ОСОБА_2, а в подальшому інші епізоди злочинної діяльності відносно інших осіб були виділені згідно постанови про виділення матеріалів кримінального провадження від 17.06.2016 року в окреме провадження ( а.с.158-159);

Крім цього суд не приймає доводи захисника обвинуваченого про те, що протоколи огляду від 3.02.2016 року та від 28.01.2016 року не не можуть бути доказми в даному кримінальному провадженні, оскільки вони провенденні о/у відділу з обслуговувуання Святошинського району УЗЕ в м. Києві Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_13, який не мав права на проведення зазначених слідчих дій, .так як останній діяв відповідно до вимог ст. 40 КПК України за дорученням слідчого, який розслідував дане кримінальне провадження.( а.с.227-231)

Таким чином, аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 повністю доведена, а кваліфікація його дій за ч.1 ст. 203-2 КК України вірна, оскільки він займався гральним бізнесом.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, обставини скоєння злочину, враховує особу обвинуваченого, який характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, одружений, працює, не судимий. Згідно ст.ст. 66, 67 КК України, обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, судом не встановлено. На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід обрати міру покарання у вигляді штрафу .

Суд вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дане покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Крім того відповідно до вимог ч.2 ст. 124 КПК України підлягає стягненню із обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави вартість проведення комп'ютерно-технічної експертизи, що становить 3 532 гривні 80 копійок.

Питання про речові докази необхідно вирішити відповідно до вимог ч.9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 368-371, 373-376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 203-2 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 10 000 (десяти тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень 00 (нуль) копійок

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_2 вартість проведення комп'ютерно-технічної експертизи, що становить 3 532 (три тисячі п'ятсот тридцять дві) гривні 80 (вісімдесят) копійок на користь ГУДКСУ у Святошинському районі м. Києва (р/р 31110115700009, МФО 820019, код 37962074, код платежу 24060300, призначення платежу: інші надходження).

Речові докази: мобільний телефон «Нокіа С-2» з сім-карткою мобільного оператора «Лайф», мобільний телефон «Нокіа Х-2» з сім-карткою мобільного оператора «Лайф», мобільний телефон «Самсунг» в якому знаходяться сім-картки операторів мобільного зв'язку «Лайф» та «Київстар», системні блоки в кількості 8 шт., які знаходяться в камері зберігання речових доказів Святошинського УП ГУ НП у м. Києві (м. Київ, пр-т. Перемоги, 109) -підлягають конфіскації в дохід держави; монітори 8 шт., тумби 8 шт., стільці 8 шт., клавіатури 8 шт., оптичні пристрої 8 шт., які знаходяться на відповідальному зберіганні в ТОВ «АБРІКО» (м. Київ, вул. Лютеранська, 16/14) - підлягають конфіскації в дохід держави

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва, шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: А.М. Ясельський