Рішення № 66678994, 11.05.2017, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9157/16-ц

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

11 травня 2017 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Богінкевич С. М. ,

при секретарі - Потапьонок К. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства « Просто-страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, суд -

В С Т А Н О В И В :

Позивач в особі представника звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 23.04.2015 року о 17 год. 15 хв., в м. Києві по вул. Сирецька, відповідач ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Опель», д/н НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_2, не урахував дорожню обстановку, не прийняв міри для безпечної дистанції до автомобіля «Фольксваген Кадді», д.н. НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_3, внаслідок чого здійснив з ним зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів, завдавши матеріальні збитки.

Зазначає, що відповідно до постанови Подільського районного суду міста Києва від 19.06.2015 року вищезазначена дорожньо-транспортна пригода відбулась в результаті порушення п.2.3, 13.1 Правил дорожнього руху відповідачем ОСОБА_1

Вказує, що ПАТ «Просто-страхування» та ОСОБА_2, власником пошкодженого у вищезазначеній ДТП автомобіля «Опель», д/н НОМЕР_1, 23.03.2015 року було укладено договір, поліс № АЕ/2948658 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно якого було застраховано власника транспортного засобу «опель», д/н НОМЕР_6. Зазначеним договором встановлено франшизу в розмірі 510 грн.

27.04.2015 року ОСОБА_3 звернувся до позивача із повідомленням про настання випадку.

Крім того, вказує, що внаслідок даної пригоди, ОСОБА_3, зазнав матеріальної шкоди через пошкодження транспортного засобу «Фольксваген Кадді», д/н НОМЕР_2. Згідно експертного висновку №107219 від 30.04.2015 року, вартість матеріального збитку становить 2969 грн. 82 коп.

06.07.2015 року ОСОБА_3 звернувся до АТ «Просто-страхування» із заявою про виплату страхового відшкодування.

08.07.2015 року було складено страховий акт, де зазначена подія була визнана страховою.

12.08.2015 року позивач виплатив потерпілій особі страхове відшкодування в розмірі 2459 грн. 82 коп.

В зв'язку з вищевикладеним, оскільки відповідно до підпункту 38.1.1. ґ) ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, змушений був звернутись до суду з вищезазначеним позовом та просить стягнути з відповідача витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання 11.05.2017 року не з'явився, як вбачається з матеріалів справи, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, однак подав до суду заяву в якій позов підтримав, просив задоволити позов повність з підстав викладених в ньому та проводити розгляд справи у його відсутності на підставі всіх наявних доказів, долучених до матеріалів справи.

Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, як вбачається з матеріалів справи, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив, тому суд з урахуванням положення п. 5 ст. 74, ст. 224 ЦПК України та заяви представника позивача, в якій він не заперечував проти такого розгляду справи, приходить до висновку про можливість слухати справу у його відсутність на підставі всіх наявних доказів, долучених до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за збитки.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання, або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як вбачається з постанови Подільського районного суду м. Києва від 19.06.2015 року о 17 год. 15 хв. відповідач ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Опель», д/н НОМЕР_1 в м. Києві на вул. Сирецька, не урахував дорожню обстановку, не прийняв міри для безпечної дистанції до автомобіля «Фолцваген», д.н. НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_3, внаслідок чого здійснив з ним зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів, завдавши матеріальні збитки. (а.с.12).

Крім того, ДТП сталась з вини відповідача, що підтверджується вищезазначеною постановою, згідно якої останній визнаний винним у вчиненні зазначеної ДТП та на нього накладено адміністративне стягнення.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем ПАТ «Просто-страхування» та ОСОБА_2, який є власником автомобіля «Опель», д/н НОМЕР_1, 23.03.2015 року було укладено договір, поліс № АЕ/2948658 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно якого було застраховано власника транспортного засобу «опель», д/н НОМЕР_6. Зазначеним договором встановлено франшизу в розмірі 510 грн. (ас.)

Крім того, оскільки ОСОБА_3 як власник пошкодженого у вищезазначеній ДТП автомобіля «Фольксваген Кадді», д/н НОМЕР_2 (свідоцтво про реєстрацію ТЗ Серія НОМЕР_7) звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування (а.с.27), у зв'язку з чим на підставі рахунку суми страхового відшкодування від 30.04.2015 року (а.с.26) 12.08.2015 року останнім було складено страховий акт № 10866, згідно якого розмір страхового відшкодування становить 2459 грн. 82 коп. (а.с28).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі заяви про виплату страхового відшкодування від 06.07.2015 року (а.с.27) було виплачено страхове відшкодування у розмірі 2456 грн. 82 коп. відповідно до платіжного доручення № 12313 від 12.08.2015 року (а.с.29).

Відповідно до вимог ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону (п.п. "ґ" п.п. 38.1.1. п. 38.1 ст. 38 цього Закону).

Відповідно до п.п. «ґ» п.38.1.1. ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик має право вимагати від страхувальника в порядку зворотної вимоги стягнення сплаченого страхового відшкодування.

У зв'язку з вищевикладеним суд приходить до висновку, що оскільки в ході судового розгляду встановлено, що шкоду внаслідок вищезазначеної ДТП заподіяно з вини відповідача - ОСОБА_1, позивачем на користь ОСОБА_3, як власника пошкодженого у вищезазначеній ДТП автомобіля «Фольксваген Кадді», д/н НОМЕР_4, сплачено страхове відшкодування в розмірі 2459 гривень 82 копійок, в зв'язку з чим позовні вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 2459 гривень 82 копійок обґрунтовані, знайшли своє доведення в судовому засіданні, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати по оплаті судового збору в розмірі 1378 гривні (а.с.35).

На підставі викладеного та керуючись Закону України "Про страхування", Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.1166, 1187, 1191 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 15, 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5) на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-страхвання» (265082212 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, ЄДРПОУ 24745673) страхове відшкодування в розмірі 2459 (дві тисячі чотириста п»ятдесят дев»ять) гривень 82 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5) на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-страхвання» (265082212 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, ЄДРПОУ 24745673) судовий збір в розмірі 1378 гривні (двісті сорок три) гривні.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва, шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом шляхом ухвалення за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя С. М. Богінкевич