Ухвала суду № 66675169, 17.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2017 року м. Київ К/800/29088/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Веденяпіна О.А., Приходько І.В.,розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24.11.2015

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.05.2016

у справі № 805/4199/15-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь» (далі - позивач, ТОВ «Електросталь»)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - відповідач, СДПІ з ОВП у м. Донецьку)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Електросталь» звернулось у вересні 2015 року до суду з позовом до СДПІ з ОВП у м. Донецьку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.05.2014 № 0000344000/9926/10/28-03-40-32582387.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24.11.2015, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.05.2016, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), та ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач у своїх запереченнях на касаційну скаргу вважає касаційну скаргу відповідача необґрунтованою, а тому просить залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.01.2014 позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період грудень 2013 року, якою визначено значення рядка 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» - 0.

Відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 20.02.2014 за звітний період лютий 2014 року, звітний період, за який виправляються помилки грудень 2013 року, позивачем визначено значення рядка 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» (за грудень 2013 року) 1 672 753,00 гривні.

Також, 20.02.2014 позивачем подано податкову декларація з податку на додану вартість за звітний період січень 2014 року, якою визначено значення рядка 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» - 0, а значення рядка 21 «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» у сумі 1 672 573,00 гривні, та рядок 21.2 «значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду у сумі 1 672 573,00 гривні.

Відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 19.03.2014 за звітний період березень 2014 року, звітний період, за який виправляються помилки січень 2014 року, позивачем визначено значення рядка 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» (за січень 2014 року) 2 432 467,00 гривень, та рядок 21.2 «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду» - у сумі 4 105 220,00 гривень, показник, що уточнюється 1 672 753,00 гривні.

19.03.2014 ТОВ «Електросталь» подано податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період лютий 2014 року, якою визначено значення рядка 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» - 0, а значення рядка 21 «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» у сумі 2 432 467,00 гривень, та рядок 21.2 «значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду у сумі 2 432 467,00 гривень.

З урахуванням подання як самостійного документу уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 19.03.2014 за звітний період березень 2014 року, звітний період, за який виправляються помилки січень 2014 року, - позивач вважає, що має право на включення 2 432 467,00 гривень до складу рядка 21.2 податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період лютий 2014 року.

У період з 21.03.2014 по 17.04.2014 відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Електросталь» за лютий 2014 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку за січень 2014 року, від'ємного значення та залишку від'ємного значення (р.24) по деклараціям за грудень 2013 року, січень 2014 року, результати якої оформлено актом від 18.04.2014 № 233-28-03-40-32582387, яким зафіксовано встановлені перевіркою порушення позивачем вимог: п. 200.3, п. 200.4, п. 200.6 ст. 200 ПК України, пп. 6 п. 4 р. V, п. 5 р VІ «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», щодо неправомірного включення до рядка 21.2 декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, яке не відповідає рядку 24 декларації попереднього періоду (січень 2014 року) у розмірі 2 432 467,00 гривень та призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 2 432 467,00 гривень.

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.05.2014 № 0000344000/9926/10/28-03-40-32582387, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 2 243 467,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 216 233,30 гривні.

За результатами адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.

Суди попередніх інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Положеннями п. 50.1 ст. 50 ПК України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі результатами електронної перевірки) виявлені.

За змістом п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

В силу положень п. 200.3 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України визначено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

В силу положень п. 200.6 ст. 200 ПК України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. Платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Відповідно до пп. 6 п. 4 «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 № 678 (далі - Порядок № 678) залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

На підставі пункту 4 розділу 6 Порядку № 678, у разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах впливало на значення рядка 25 чи рядка 23 (23.1 чи 23.2), уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий як самостійний документ або у складі декларації (як додаток до неї). Значення графи 6 рядка 24 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується при визначенні значень рядків 21.2 та відповідно 24 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

Таким чином, з урахуванням положень наведених норм, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірності включення позивачем до рядка 21.2 декларації з податку на додану вартість за звітний період лютий 2014 року залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду у сумі 2 432 467,00 гривень, значення якого відповідає рядку 24 уточнюючого розрахунку декларації попереднього звітного періоду за січень 2014 року у розмірі 2 432 467,00 гривень.

З аналізу наведених норм та встановлених обставин справи, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про безпідставність та необґрунтованість висновків податкового органу та правомірно задовольнили позовні вимоги ТОВ «Електросталь».

Частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте податковий орган цього обов'язку не виконав.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС - відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24.11.2015 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.05.2016 у справі № 805/4199/15-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова Судді: О.А. Веденяпін І.В. Приходько