Ухвала суду № 66675015, 16.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" травня 2017 р. м. Київ К/800/45367/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шведа Е.Ю.,

суддів: Голяшкіна О.В.,

Горбатюка С.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за

касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2015 року

у справі № 813/2980/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Золочівагробуд»

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України

про скасування постанови,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Золочівагробуд» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області (далі - ДАБІ України) про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 29 березня 2013 року № 16/18-ю/пл.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2015 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі ДАБІ України, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Касаційна скарга мотивована правомірністю оспорюваної постанови та необґрунтованістю висновків судів щодо відсутності у відповідача права здійснювати перевірку об'єкта будівництва, який відноситься до ІІ категорії складності.

У своїх запереченнях на касаційну скаргу ТОВ «Золочівагробуд» просило залишити її без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Судами встановлено, що 29 березня 2013 року відповідач на підставі направлення на здійснення планової перевірки від 11 березня 2013 року № 05-160-з/н та наказу від 11 березня 2013 року № 165-пл провів планову перевірку з питань дотримання Спільним Українсько-Польським підприємством у формі ТзОВ «Науково-виробничий селекційний центр Форель» і ТОВ «Золочівагробуд» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. За результатами перевірки складено акт від 29 березня 2013 року № 16/4-ю, у якому зафіксовані відповідні порушення під час реконструкції будівлі телятника під офісно-складські приміщення в с. Туркотин Золочівського району Львівської області.

За результатами перевірки Інспекція ДАБК у Львівській області склала протокол № 16/2-ю про порушення у сфері містобудівної діяльності від 29 березня 2013 року та прийняла постанову від 29 березня 2013 року № 16/18-ю/пл про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Вважаючи вказану постанову відповідача від 29 березня 2013 року № 16/18-ю/пл. протиправною, ТОВ «Золочівагробуд» звернулось до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2015 року, у справі № 813/2979/13 скасовано наказ відповідача від 11 березня 2013 року № 165-пл про планову перевірку реконструкції будівлі телятника під офісно-складські приміщення в с. Туркотин Золочівського району. Також суди виходили з того, що згідно з п. 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), відповідач не мав законних повноважень на проведення перевірки вказаного об'єкта будівництва, який належить до ІІ категорії складності. Водночас, на думку судів попередніх інстанцій, положення Порядку № 553 застосовується під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності виключно на об'єктах містобудування IV і V категорій складності.

Суд касаційної інстанції не погоджується з наведеними висновками судів з огляду на таке.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 08 листопада 2016 року у справі № 813/2979/13 скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2015 року. У задоволенні позову про визнання протиправним та скасування наказу від 11 березня 2013 року № 165-пл про планову перевірку реконструкції будівлі телятника під офісно-складські приміщення в с. Туркотин Золочівського району відмовлено. У зазначеній справі суд виходив з того, що твердження позивача про відсутність у інспекції повноважень здійснювати перевірку додержання вимог містобудівного законодавства на об'єктах ІІ категорії складності є помилковим.

Так, відповідно до п. 1 Порядку № 553 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Посилання позивача на протиправність проведення позапланової перевірки об'єкта містобудування ІІ категорії складності, оскільки Порядком № 553 визначено, що він застосовується при перевірці дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності лише на об'єктах містобудування IV і V категорії складності, є безпідставними з огляду на таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2012 року № 148 внесені зміни до Порядку № 553, а саме у тексті Порядку № 553 слова «господарська діяльність, пов'язана із створенням об'єктів будівництва» та «господарська діяльність, пов'язана із створенням об'єктів архітектури» у всіх відмінках замінено словами «господарська діяльність, пов'язана з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності» у відповідному відмінку.

Норми постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 не дають підстав для висновку про те, що на час перевірки відповідач був позбавлений повноважень здійснювати заходи, спрямовані на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єктах всіх категорій складності.

У результаті внесення змін до Порядку № 553 повноваження ДАБІ України обмежено лише щодо здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до І-ІІІ категорії складності.

Зважаючи на викладене, суд вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій щодо відсутності у відповідача повноважень здійснювати перевірку дотримання позивачем вимог містобудівного законодавства на об'єкті будівництва ІІ категорії складності відповідно до процедури, передбаченої Порядком № 553.

Водночас, під час розгляду цієї справи та вирішення спору по суті суди попередніх інстанцій не дослідили та не надали належної правової оцінки виявленим та зафіксованим в акті перевірки від 29 березня 2013 року № 16/4-ю порушенням вимог містобудівного законодавства з боку ТОВ «Золочівагробуд», не з'ясували наявність чи відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Наведені порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій унеможливлюють постановлення законного та обґрунтованого рішення у цій справі, оскільки без їх виправлення неможливо повно, всебічно та об'єктивно надати оцінку спірній постанові відповідача.

Суд касаційної інстанції не має повноважень виправити допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За таких обставин, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, повно і всебічно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають значення для справи, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2015 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: