Ухвала суду № 66674343, 18.05.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2017 рокуЛьвів№876/5349/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Костіва М.В.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

з участю представників: позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Золочівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року у адміністративній справі №813/6922/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зборівські Лани» до Золочівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області третя особа Відділ державної виконавчої служби Зборівського районного управління юстиції у Тернопільській області про визнання дій протиправними, визнання протиправною і скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 «Зборівські лани» звернулося до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції про визнання протиправними дій державного виконавця ВДВС Золочівського РУЮ щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 25.01.2012 ВП №30671033; визнання протиправною і скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 25.01.2012 ВП №30671033.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії відділу державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції, що полягали у винесенні постанови про стягнення виконавчого збору від 25.01.2012 ВП №30671033. Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції ОСОБА_4 про стягнення виконавчого збору від 25.01.2012 ВП № 30671033. Стягнуто з Золочівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Зборівські лани» судовий збір у розмірі 182грн. 70 коп.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема доводи апелянта зводяться до того, що державним виконавцем правомірно винесено постанову про стягнення виконавчого збору, а позивачем не дотримано 10- денного строку оскарження вказаної постанови. Просить постанов суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечила, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, хоча належним чином повідомлялась про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст.196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Державний виконавець ВДВС Золочівського РУЮ ОСОБА_4 16.01.2012 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №30671033 на підставі виконавчого листа, виданого Львівським окружним адміністративним судом 14.11.2011 у справі №2а-10400/10/1370, про стягнення з ФГ «Зборівські лани», що знаходиться за адресою: Львівська область, Золочівський район, с.Хильчиці (код ЄДРПОУ 34038236) в користь Державного бюджету України коштів в розмірі 150000грн. Пунктом 2 постанови зобов'язано позивача виконати вказану вимогу в строк до 23.01.2012р.

У зв'язку із невиконанням постанови від 16.01.2012 про відкриття виконавчого провадження ВП №30671033, державний виконавець виніс постанову від 25.01.2012 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 10 відсотків від загальної суми боргу в сумі 15000грн.

При здійсненні виконавчих дій державний виконавець направив запит до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за результатами розгляду якого отримав витяг від 15.02.2013 згідно з яким, місцем реєстрації ОСОБА_3 «Зборівські лани» є Тернопільська область, Зборівський район, с. Вовчківці.

Незважаючи на отриманий витяг, державний виконавець надсилав запити до Золочівського ВРЕР ДАІ, Золочівського МБТІ, ДПІ у Золочівському районі Львівської області, управління Держкомзему у Золочівському районі Львівської області з метою виявлення майна, на яке може бути звернуте стягнення в рахунок погашення заборгованості. Після отримання відповідей на запити від Золочівського ВРЕР ДАІ, Золочівського МБТІ, ДПІ у Золочівському районі Львівської області, управління Держкомзему у Золочівському районі Львівської області державний виконавець встановив відсутність у боржника земельних ділянок, транспортних засобів та іншого майна. Крім того, державний виконавець встановив місцезнаходження юридичної особи ОСОБА_3 «Зборівські лани», а саме: Тернопільська область, Зборівський район, с.Вовчківці.

У зв'язку із цим, державний виконавець 16.05.2012 виніс постанову про закінчення виконавчого провадження та передав його на виконання до ВДВС Зборівського РУЮ.

Після передачі матеріалів виконавчого провадження ВП №30671033 до ВДВС Зборівського РУЮ державний виконавець Тригуб І.О. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №32716345 від 24.05.2012про стягнення з ОСОБА_3 «Зборівські лани» на користь Державного бюджету України боргу у сумі 150 000грн.

Вказана постанова виконана позивачем добровільно у 2012 році, що підтверджується платіжним дорученням від 29.05.2012 №130.

Позивач вважає дії ВДВС Золочівського РУЮ щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору протиправними, оскільки державний виконавець не здійснив заходів щодо фактичного місцезнаходження боржника, не повідомив його належним чином, а тому позивач не мав змоги виконати постанову державного виконавця добровільно. Позивач стверджує, що про оскаржену постанову він дізнався лише 25.09.2014 у зв'язку із накладенням арешту на рахунки ОСОБА_3 «Зборівські лани». Вказаний виконавчий збір позивач сплатив у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 26.09.2014 №962 в сумі 15 000грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2014 у справі №813/6922/14, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2015, адміністративний позов ОСОБА_3 «Зборівські лани» до Золочівського ВДВС РУЮ про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови задоволено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 09.11.2016 скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2015, а справу №813/6922/14 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. При розгляді цієї справи Вищий адміністративний суд України звернув увагу на те, що судами попередніх інстанцій не досліджено питання дотримання позивачем строку звернення до суду.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що оскаржена постанова про стягнення виконавчого збору винесена відповідачем протиправно, оскільки державний виконавець не пересвідчився щодо отримання боржником вказаної постанови, не встановив фактичного місцезнаходження юридичної особи ОСОБА_3 «Зборівські лани», чим позбавив позивача можливості виконати судове рішення в добровільному порядку. Крім того, позивач реалізував своє право на оскарження постанови про стягнення виконавчого збору від 25.01.2012 ВП №30671033 з додержанням строку, встановленого ст.181 КАС України.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає що такі є вірними, відповідають нормам матеріального та процесуального права, обставинам справи з огляду на наступне.

Загальні умови та порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення, встановлені Законом України «Про виконавче провадження» №606-XIV вiд 21.04.1999 (чинним на момент винесення спірної постанови).

Згідно з ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 вказаного Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до ст. 28 вказаного Закону у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 вказаного Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню. Розмір фактично стягнутого з боржника виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі. У разі якщо стягнутої з боржника суми недостатньо для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, виконавчий збір сплачується пропорційно до стягнутої суми. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з приписами ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 вказаного Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 4.1.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 №74/5 (в редакції, чинній на момент винесення спірної постанови) (далі - Інструкція №74/5), державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.

Суд встановив, що місцезнаходженням позивача - ОСОБА_3 «Зборівські лани» код ЄДРПОУ 34038236 є: 47224, Тернопільська область, Зборівський район, с. Вовчківці, що підтверджується, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ №622997 від 15.02.2013

У списку згрупованих поштових відправлень від 17.01.2012 вказано про направлення позивачу копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.01.2012 , зокрема, зазначено: адресат - ТОВ «Зборівські лани» «Почани».

Згідно з супровідним листом відповідача №09-15/329, копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.01.2012 ВП №30671033 направлена позивачу за адресою: Львівська область, Золочівський район, с.Хильчиці.

Таким чином, суд встановив, що адреса боржника, зазначена у постанові про відкриття виконавчого провадження від 16.01.2012 ВП №30671033 є іншою, ніж та, що зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ №622997.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що державний виконавець в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції №74/5 не вчинив заходів, спрямованих на встановлення фактичного місцезнаходження боржника, а також не пересвідчився про те, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.

Докази вручення позивачу постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.01.2012 відповідно до вимог ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» суд може визнати стягнення виконавчого збору необґрунтованим, якщо встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення не узгоджувався зі строками, встановленими Законом, і був нереальним.

У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України №3 від 13.12.2010 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» зазначено, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання.

З врахуванням наведених правових позицій Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України, а також з огляду на те, що при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження №30671033 від 16.01.2012, державний виконавець не пересвідчився щодо отримання боржником вказаної постанови, не встановив фактичного місцезнаходження юридичної особи ОСОБА_3 «Зборівські лани», чим позбавив позивача можливості виконати судове рішення в добровільному порядку, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність дій державного виконавця при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору від 25.01.2012 у ВП №30671033.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржену позивачем постанову, винесену відповідачем, апеляційний суд вважає, що така не відповідає критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, а представлені відповідачем на заперечення позовних вимог докази у своїй сукупності не дають підстав вважати що оскаржена постанова відповідача є законною, а натомість вказують на те, що така прийнята відповідачем необґрунтовано, без дотримання вимог Закону України «Про виконавче провадження», що є підставою для визнання її протиправною та скасування.

Що стосується дотримання позивачем строку звернення до суду, то в цій частині апеляційний суд також вважає вірними висновки суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частинами 1,2 ст. 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено що постанова про відкриття виконавчого провадження №30671033 від 16.01.2012 та постанова про стягнення виконавчого збору від 25.01.2012 надсилались позивачу за адресою, відмінною від адреси його місцезнаходження. Доказів отримання позивачем вказаних постанов відповідач до суду не надав.

З позову слідує, що 25.09.2014р. позивач дізнався про винесення оскарженої постанови про стягнення виконавчого збору після отримання витягу з постанови про відкриття виконавчого провадження №30671033, яка містила ідентифікатор доступу в мережі Інтернет до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.

Доводи апелянта про те, що позивач міг довідатися про існування оскарженої постанови, ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження №32716345 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Львівським окружним адміністративним судом 14.11.2011 у справі №2а-10400/10/1370, у ВДВС Зборівського РУЮ є безпідставними, оскільки відповідно до ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження є правом боржника у виконавчому провадженні, а не його обов'язком.

Крім того, з постанови про відкриття виконавчого провадження №32716345, виданої державним виконавцем ВДВС Зборівського РУЮ, не вбачається той факт, що виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого Львівським окружним адміністративним судом 14.11.2011 у справі №2а-10400/10/1370, відкривається повторно після винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №30671033 державним виконавцем ВДВС Золочівським РУЮ. Також у вказаній постанові про відкриття виконавчого провадження №32716345 не зазначено про необхідність сплати позивачем виконавчого збору.

Крім того, позивач виконав вимоги постанови про відкриття виконавчого провадження №32716345, виданої державним виконавцем ВДВС Зборівського РУЮ, щодо сплати заборгованості у строк, наданий йому для добровільного виконання. З огляду на те, що примусове виконання в межах вказаного виконавчого провадження не застосовувалось, позивач правомірно вважав, що підстави для стягнення з нього суми виконавчого збору відсутні.

25.01.2012 у виконавчому провадженні №30671033 винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_3 «Зборівські лани». На підставі вказаної постанови фінансовою установою ФЛОУ ПАТ «Державний ощадний банк України» здійснено списання коштів з рахунку позивача в сумі 79грн. (в тому числі, 3,04грн. виконавчого збору), стягнутих з ОСОБА_3 «Зборівські лани» відповідно до платіжної вимоги №22, скерованої відповідачем.

Як вбачається з платіжної вимоги №22 від 30.03.2012 (Т.2 а.с.152), вона виставлена відповідачем банку позивача, який і здійснив списання коштів з рахунку. Платіжна вимога №22 від 30.03.2012 на адресу позивача відповідачем не надсилалась. У виписці з рахунку позивача від 03.04.2012 (Т.2 а.с. 173) як підставу для списання коштів вказано виконавчий лист Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2011 у справі №2а-10400/10/1370, та постанову державного виконавця №306771033 від 25.01.2012 Водночас, у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_3 «Зборівські лани» повідомлялось відповідачем чи банком про винесення оскарженої постанови про стягнення виконавчого збору.

З огляду на наведене, суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що вже 24.01.2014 при зверненні до ВДВС Золочівського РУЮ з клопотанням про звільнення арештованого рахунку з-під арешту позивач знав про наявність оскарженої постанови.

Відповідач не надав належних доказів того, що позивач довідався про існування оскарженої постанови про стягнення виконавчого збору від 25.01.2012 №306771033 швидше, ніж 25.09.2014 З огляду на наведене, саме вказану дату суд першої інстанції вірно вважав днем, коли позивач дізнався про порушення свого права (винесення оскарженої постанови).

Право на оскарження постанови про стягнення виконавчого збору від 25.01.2012 ВП №30671033 реалізовано позивачем 29.09.2014 з додержанням 10-денного строку, встановленого ст.181 КАС України, що підтверджується відміткою канцелярії Львівського окружного адміністративного суду на примірнику позовної заяви.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2014 у справі №813/6667/14 позовну заяву ОСОБА_3 «Зборівські лани» до ВДВС Золочівського РУЮ про визнання протиправними дій, визнання протиправною і скасування постанови повернуто. Вказана ухвала суду отримана позивачем 08.10.2014, що підтверджується записом №94 в журналі вхідної кореспонденції позивача.

09.10.2014 позивач повторно подав до Львівського окружного адміністративного суду позовну заяву до ВДВС Золочівського РУЮ про визнання протиправними дій, визнання протиправною і скасування постанови, що підтверджується штампом канцелярії Львівського окружного адміністративного суду.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач реалізував своє право на оскарження постанови про стягнення виконавчого збору від 25.01.2012 ВП №30671033 з додержанням строку, встановленого ст.181 КАС України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Золочівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року у адміністративній справі №813/6922/14 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя ОСОБА_5 судді ОСОБА_6 ОСОБА_7

Повний текст ухвали складено 23.05.2017р.