Ухвала суду № 66674326, 23.05.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2017 рокуЛьвів№ 876/4436/17

Львівський апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:

головуючого-суддіКузьмича С. М.,

суддівГулида Р. М.,Улицького В. З.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Львівський ізоляторний завод» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2017 року по справі № 813/718/17 за позовом Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова до Публічного акціонерного товариства «Львівський ізоляторний завод» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 107662 грн 82 коп.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач в порушення статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, не відшкодував виплачені пільгові пенсії за період липень - вересень 2016 року в розмірі 107662 грн 82 коп.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Львівський ізоляторний завод» (ЄДРПОУ 00111159, вул. Зелена, 304, м. Львів) на користь Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова (ЄДРПОУ 20847365, пр. Червоної Калини, 35, м. Львів) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат з виплати та доставки пенсій призначених на пільгових умовах за липень вересень 2016 року в сумі 107662,82 грн.

Вказазну постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач. У поданій апеляційній скарзі покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить вказану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

У апеляційні скарзі зазначає, що управлінням Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова у січні 2016 року не надсилалось на адресу ПАТ «Львівський ізоляторний завод» жодних розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, за період липень-вересень 2016 року. А тому, у відповідача не виникло обовязку щодо сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у липні, серпні та вересні 2016 року.

Особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про місце та час розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Вивчивши матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Львівський ізоляторний завод» зареєстроване як юридична особа та є платником збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

За період роботи у Публічному акціонерному товаристві «Львівський ізоляторний завод» право на пільгову пенсію отримали працівники, яким призначена пенсія за віком на пільгових умовах за списком № 1 та списком № 2.

Оскільки витрати на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за період липень - вересень 2016 року в сумі 107662 грн 82 коп. відповідачем не відшкодовані позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача перед Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова існує заборгованість по виплаті та доставці пільгових пенсій, яка повинна бути стягнута із боржника на користь позивача.

Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального права та повне зясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно п. 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Абзацом четвертим пункту першого статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що об'єктом оподаткування для платників збору є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього закону.

Згідно абзацу третього пункту першого статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюється ставка збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону, а саме фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до абзацу першого пункту 6.1 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, підлягають відшкодуванню в розмірі 100% фактичних витрат на виплату і доставку таких пенсій.

Згідно пунктів 6.4, 6.5, 6.8, 6.9 розділу 6 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць. У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. п. «а», «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» заборгованість Публічного акціонерного товариства «Львівський ізоляторний завод» за період липень - вересень 2016 року в сумі 107662 грн 82 коп.

Крім цього колегія суддів вважає покликання апелянта на те, що у січні 2016 року не надсилалось на адресу ПАТ «Львівський ізоляторний завод» жодних розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, за період липень-вересень 2016 року безпідставним, оскільки згідно матеріалів справи позивачем додано копії листів з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 12274/04-26 від 14.07.2016 року, № 15794/04-26 від 16.09.2016 року, № 15794/04-26 від 16.09.2016 року, № 13811/04-26 від 08.08.2016 року про направлення відповідачу розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за період липень вересень 2016 року, згідно яких у відповідача виник обовязок щодо сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за вказаний період.

З урахуванням наведеного вище, суд першої інстанції дійшов правильного висновку стягуючи з відповідача заборгованість в розмірі 107662 грн 82 коп., оскільки відповідачем фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій відшкодовані не були.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Львівський ізоляторний завод» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2017 року по справі № 813/718/17 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1 судді ОСОБА_2 ОСОБА_3