Ухвала суду № 66674307, 18.05.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 750/11424/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Желтобрюх І.Л. та Файдюка В.В.,

за участю секретаря - Казюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року відмову в ухваленні додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України та Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2016 року, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року, було задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові внести зміни до системи персоніфікованого обліку, якими індивідуальні відомості про застраховану особу: П.І.Б. ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, за період з 18 березня 2010 року по 18 квітня 2012 року включно зарахувати до індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_4 (після заміжжя ОСОБА_5), ідентифікаційний номер НОМЕР_2.

У березні 2017 року Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України звернулося до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення шляхом встановлення способу виконання вказаного судового рішення у частині внесення даних за період з 01 січня 2011 року по 18 квітня 2012 року.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року у задоволенні вказаної заяви відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, заявник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що повноваження щодо ведення реєстру застрахованих осіб з 01 січня 2011 року були передані до органів державної податкової служби.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно з ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд встановив, що Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України звернулося до суду із «заявою про встановлення способу виконання судового рішення». У вказаній заяві відповідач просив суд: «ухвали додаткове судове рішення, яким визначити спосіб виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2016 року у справі № 750/12622/16-а, а саме: яким чином управлінню внести індивідуальні відомості ОСОБА_2 за період з 01 січня 2011 року по 18 квітня 2012 року до реєстру страхувальників Державного реєстру, оскільки з 01 січня 2011 року адміністрування єдиного внеску здійснюють органи доходів і зборів, та внесення змін до реєстру цього періоду управлінням не передбачене ні технічними, ні законодавчими можливостями».

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні заяви Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України суд першої інстанції виходив з того, що підстави для постановлення додаткового судового рішення відсутні. Також суд першої інстанції зазначив, що відповідач не позбавлений можливості звернутися до суду із заявою про зміну порядку і способу виконання судового рішення у порядку, встановленому ст. 263 КАС України.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Підстави для ухвалення додаткового судового рішення визначені у ст. 168 КАС України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення.

Суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2016 року був визначений спосіб його виконання. Зазначений висновок підтверджується також тим, що Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України виконало вказане судове рішення у частині внесення даних за період з 18 березня по 31 грудня 2010 року.

У даному випадку відповідач фактично вказує на те, що виконання Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2016 року у частині внесення даних за період з 01 січня 2011 року по 18 квітня 2012 року у спосіб, встановлений судом, є неможливим.

Суд першої інстанції у мотивувальній частині ухвали від 10 квітня 2017 року вірно зазначив, що спосіб виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2016 року може бути встановлений або змінений, проте у порядку, визначеному ст. 263 КАС України.

Так, у відповідності ч. 1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення. За наявності обставин та в порядку, передбачених абзацом першим цієї частини, сторона виконавчого провадження, а також державний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

З огляду на те, що підставою для звернення до суду із заявою про встановлення способу виконання судового рішення у частині стали обставини, які ускладнюють його виконання, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідачу необхідно було звернутися до суду із відповідною заявою у порядку, визначеному ст. 263 КАС України, а не п. 2 ч. 1 ст. 168 КАС України.

Звертаючись до суду із апеляційною скаргою, Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України обґрунтувало свої вимоги про скасування ухвали від 10 квітня 2017 року тим, що суд першої інстанції не врахував зміни до законодавства, що регулює порядок та підстави внесення зміни до системи персоніфікованого обліку.

Разом з тим, підставою для відмови у задоволенні заяви відповідача стала не відсутність підстав для зміни способу виконання судового рішення, а невірне визначення норми процесуального закону, яка підлягає застосуванню у даному випадку.

Таким чином, доводи апеляційної скарги Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в ухвалі від 10 квітня 2017 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 159, 160, 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні апеляційної скарги Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України - відмовити.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року відмову в ухваленні додаткового судового рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді І.Л. Желтобрюх

В.В. Файдюк

Ухвала складена у повному обсязі 23 травня 2017 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Файдюк В.В.

Желтобрюх І.Л.