Ухвала суду № 66674278, 22.05.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2439/17 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

22 травня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі: Козуб А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на ухвалу судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2017 року про повернення подання податкового органу у справі за поданням Головного управління ДФС у місті Києві до приватного підприємства «Туристична компанія «Бітско» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна,-

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2017 року подання Головного управління ДФС у місті Києві повернуто позивачеві.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Головне управління ДФС у місті Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції (за текстом апеляційної скарги). Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи подання, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не усунув недоліки подання, яке ухвалою від 15 лютого 2017 року залишено без руху.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1833 КАС України визначені особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів. Подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинно містити: найменування адміністративного суду; найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника; найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, відносно сторони, до якої застосовуються заходи, передбачені частиною першою цієї статті; підстави звернення з поданням, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; перелік документів та інших матеріалів, що додаються; підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

У разі недотримання вимог частини третьої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 лютого 2017 року Головне управління ДФС у місті Києві звернулось до Окружного адміністративного суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

15 лютого 2017 року ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва подання залишено без руху з підстав ненадання суду доказів сплати судового збору та надано термін для усунення недоліків до 17 год. 00 хв. 16 лютого 2017 року.

Копію ухвали про залишення подання Головного управління ДФС у місті Києві без руху представник позивача отримав 17 лютого 2017 року.

22 лютого 2017 року на адресу Окружного адміністративного суду надійшло клопотання від Головного управління ДФС у місті Києві про продовження строку усунення недоліків. У вказаному клопотанні позивач просив продовжити строк для усунення недоліків до 24 лютого 2017 року.

22 лютого 2017 року ухвалою судді Окружного адміністративного суду подання Головного управління ДФС у місті Києві повернуто позивачеві, у зв'язку з тим, що позивач не усунув недоліки, вказані в ухвалі судді Окружного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року про залишення позовної заяви без руху.

24 лютого 2017 року на адресу Окружного адміністративного суду надійшло клопотання від Головного управління ДФС у місті Києві про усунення недоліків, до якого було долучене платіжне доручення № 331 від 23 лютого 2017 року за подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не усунув недоліки, вказані в ухвалі судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2017 року про залишення позовної заяви без руху. Вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку стосовно залишення клопотання податкового органу про продовження строку усунення недоліків без задоволення та повернення подання Головного управління ДФС у місті Києві, зважаючи на те, що позивач отримав ухвалу про залишення подання без руху від 15 лютого 2017 року лише 17 лютого 2017 року, а строк для усунення недоліків був встановлений судом першої інстанції до 16 лютого 2017 року.

Згідно з ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що „…у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення…".

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що „…стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права…".

Тобто, основною складовою права на справедливий суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно зі ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 197, 199, 204, 205, 206, 211 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві задовольнити.

Ухвалу судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2017 року про повернення подання податкового органу скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено 24 травня 2017 року.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Літвіна Н. М.

Ганечко О.М.