Ухвала суду № 66674266, 23.05.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2662/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кушнова А.О. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

23 травня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Сорочка Є.О. та Оксененка О.М.,

за участю секретаря Полякової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 29.06.2016 №88/13-02.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, ОСОБА_2 є власником автомобіля марки Toyota модель Camry, 2012 року випуску з об'ємом двигуна 3456 куб.см., тип легковий седан-В, реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (а.с.9).

Як вбачається з матеріалів справи, 29.06.2016 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №88/13-02, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000 грн. (а.с.10).

Вказане податкове повідомлення-рішення було направлене контролюючим органом на адресу позивача та було отримане останнім 12.08.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.37).

Не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується і колегія суддів.

01 січня 2015 року, набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким шляхом викладення в новій редакції ст. 267 ПК України, було введено новий податок - транспортний податок.

Відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Приписи пп. 267.2.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України визначають, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Базою оподаткування у відповідності до пп. 267.3.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

При цьому згідно п. 267.4 ст. 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до пп. 267.5.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 ст. 267 ПК України закріплено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Згідно пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Тобто, із набранням чинності вказаними положеннями ПК України 01.01.2015 року, власники транспортних засобів віком до 5 років та об'ємом більше 3 000 куб. см є платниками транспортного податку.

Законом України від 24 грудня 2015 № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» внесено зміни до статті 267 Кодексу «Транспортний податок», які набрали чинності з 1 січня 2016 року.

Зокрема, положення підпункту 267.2.1 пункту 267.2 викладено в редакції відповідно до якої об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Тобто, об'єктом оподаткування транспортним податком на момент виникнення спірних правовідносин були легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

У відповідності до ст. 10 ПК України транспортний податок належить до місцевих податків.

Підпунктом 1.1 пункту 1 рішення Білоцерківської міської ради Київської області №47-05-VII від 28.01.2016 «Про затвердження положення про транспортний податок та положення про єдиний податок» затверджено Положення про транспортний податок (додаток 1) (а.с.41).

Пунктом 2 вказаного рішення Білоцерківської міської ради Київської області визнано такими, що втратили чинність п. 3.1 та п.3.3 рішення Білоцерківської міської ради «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Біла Церква» від 22.01.2015 №1395-70-VI.

Відповідно до пункту 2 Положення про транспортний податок, затвердженого рішенням Білоцерківської міської ради Київської області №47-05-VII від 28.01.2016, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» станом 01 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати становив 1 378 грн. 00 коп.

Таким чином, у 2016 році об'єктом оподаткування транспортним податок були легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 1 033 500 грн. 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження того факту, що середньоринкова вартість транспортного засобу, власником якого є позивач, є меншою ніж 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, позивачем надано до суду інформаційну довідку з офіційного веб-сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 24.08.2016, відповідно до якої середньоринкова вартість транспортного засобу станом на 24.08.2016 тип: легкові автомобілі, марка: Toyota, модель: Camry, 3,5 внутрішнього згорання, бензин, 2012 року випуску, пробіг 0 км становить - 529921,04 грн. (а.с.11).

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, середньоринкова вартість транспортного засобу, належного позивачу, є меншою ніж 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (1033500,00 грн.), а тому належний позивачу легковий автомобіль не є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році та, відповідно, нарахування відповідачем позивачу податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у 2016 році є протиправним.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст.41, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Сорочко Є.О.

Оксененко О.М.