Ухвала суду № 66673979, 18.05.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/129/17 Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В. Провадження № П/825/137/17

П/825/440/17 Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Мацедонської В.Е., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою приватного підприємства «Куликівські аграрні інвестиції» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Куликівські аграрні інвестиції» до державного реєстратора управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Комової Юлії Михайлівни, Чернігівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3, товариство з обмеженою відповідальністю «ГОРБІВ АГРО», про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ

Приватне підприємство «Куликівські аграрні інвестиції» (надалі за текстом - «ПП «Куликівські аграрні інвестиції») звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішення державного реєстратора управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Комової Ю.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.09.2016 р. індексний № 31515105.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно Державному акту на право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_1 від 11.03.2008 р. ОСОБА_3 є власником земельної ділянки розташованої в адмінмежах Дроздівської сільської ради Куликівського району Чернігівської області загальною площею 5,86 га, у тому числі: 3,82 га - ріллі (кадастровий № НОМЕР_2) та 2,04 га - кормових угідь (кадастровий № НОМЕР_3).

01 березня 2008 року між ПП «Куликівські аграрні інвестиції» та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі, за умовами якого позивач отримав у строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського використання площею 3,82 га.

Цей договір укладено на 10 років та зареєстровано у Куликівському районному відділі Чернігівської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13 квітня 2008 року за № 040883500073.

Додатковою угодою від 16.09.2015 р. сторони за договором дійшли згоди про збільшення розміру орендної плати.

Відповідно до договору оренди № д478 від 16.08.2016 р. ОСОБА_3 передала, а товариство з обмеженою відповідальністю «ГОРБІВ АГРО» (надалі за текстом - «ТОВ «ГОРБІВ АГРО») прийняло у строкове платне користування земельну ділянку площею 3,82 га (кадастровий № НОМЕР_2).

Останній договір було зареєстровано відповідно до рішення державного реєстратора управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Комової Ю.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.09.2016 р. індексний № 31515105.

У листопаді 2016 р. позивач звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Углик Н.М. із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Рішенням № 32525582 від 24.11.2016 р. ПП «Куликівські аграрні інвестиції» відмовлено у вчиненні реєстраційної дії з підстав наявності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, оскільки право оренди на земельну ділянку було зареєстровано 20.09.2016 р. за ТОВ «ГОРБІВ АГРО».

Спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 р. № 1952-IV (надалі за текстом - «Закон № 1952-IV»).

У статті 1 цього Закону надано визначення термінів, що вживаються у ньому. Розкрито і зміст терміну «державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом частини 1 статті 4 названого закону державній реєстрації прав підлягають речові права, похідні від права власності, зокрема, право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Частиною 1 статті 5 Закону № 1952-IV установлено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Статтею 6 Закону № 1952-IV державних реєстраторів прав на нерухоме майно віднесено до організаційної системи державної реєстрації прав.

Відповідно до частини 3 статті 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;

4) під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до нього записи про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації прав;

7) виготовляє електронні копії документів та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує та веде реєстраційні справи у паперовій формі.

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно частини 1 статті 18 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації;

6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;

7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником;

8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Згідно частини 1 статті 27 Закону № 1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі:

1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;

2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;

5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;

6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно чи його дубліката, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією;

7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;

13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Частиною 2 статті 18 Закону № 1952-IV визначено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 553) (надалі за текстом - «Порядок»).

Згідно вимог пункту 9 Порядку разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Відповідно до пункту 12 Порядку Розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, а також відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями.

Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов'язково використовує відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено відповідно до законодавства, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Єдиний реєстр документів).

У разі коли документом, поданим для державної реєстрації прав, є рішення суду, державний реєстратор з метою встановлення набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі такого рішення суду обов'язково використовує також відомості Єдиного державного реєстру судових рішень, що відкриті для загального доступу на офіційному веб-порталі судової влади, щодо наявності в Реєстрі електронної копії такого рішення, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами.

Доступ до відомостей Єдиного реєстру документів забезпечується за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав шляхом пошуку та отримання державним реєстратором в режимі реального часу відомостей про документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. Інформаційна взаємодія між Державним реєстром прав та Єдиним реєстром документів здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Мін'юстом разом з Мінрегіоном.

Державний реєстратор у разі наявності у нього паперових носіїв інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації) використовує також відомості, які містяться на відповідних носіях інформації.

В силу вимог пункту 40 Порядку державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком.

Згідно пункту 59 Порядку для державної реєстрації права власності на земельну ділянку в разі, коли в документах, що подаються для такої реєстрації, відсутні відомості про її кадастровий номер, а також у разі, коли в результаті доступу до Державного земельного кадастру державним реєстратором встановлено відсутність відомостей про відповідну земельну ділянку, також подається витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку.

За приписами пункту 18 Порядку за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону № 1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

З огляду на наведені правові норми та враховуючи, що у державного реєстратора управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Комової Ю.М. були відсутні підстави для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про необґрунтованість позовних вимог.

Твердження позивача про те, що фактично була здійснена подвійна реєстрація речових прав на земельну ділянку ОСОБА_3, а державний реєстратор не перевірив наявність/відсутність суперечностей між заявленими правами та вже зареєстрованими правами та не направив відповідний запит до відділу Держгеокадастру, обґрунтовано не взято судом до уваги.

Відповідно до пункту 4 Порядку надання органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, органу державної реєстрації прав доступу до перегляду кадастрових карт (планів), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 118 від 22 лютого 2012 р., доступ до перегляду кадастрових карт (планів) надається державним реєстраторам прав на нерухоме майно виключно для цілей ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно пункту 6 цього Порядку доступ до перегляду кадастрових карт (планів) надається стосовно земельної ділянки, щодо якої здійснюється розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, та земельної ділянки, на якій розташовано об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва, щодо якого здійснюється розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Частиною 1 статті 20 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 7 липня 2011 р. № 3613-VI установлено, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Відповідно до частини 2 статті 38 названого Закону витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку містить усі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги.

Згідно пункту 12 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17 жовтня 2012 р., відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об'єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

Статтею 202 Земельного кодексу України, у редакції, що була чинною до 01.01.2013 р., передбачалось, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин:

а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок;

б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Згідно пункту 4 Розділ VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Пунктом 134 Порядку ведення Державного земельного кадастру передбачено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру в разі внесення змін до відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку Поземельна книга не відкривалася, та/або нових (додаткових) відомостей про таку земельну ділянку до Поземельної книги (в тому числі у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр», під час перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки з державного реєстру земель) здійснюється Державним кадастровим реєстратором відповідно до пункту 124 цього Порядку.

Відповідно до пункту 124 Порядку ведення Державного земельного кадастру Державний кадастровий реєстратор за результатами розгляду документів, поданих для внесення до Поземельної книги змін до відомостей про зареєстровану земельну ділянку, зазначених у підпунктах 1 і 2 пункту 119 цього Порядку, вносить зміни до Поземельної книги в електронній (цифровій) формі, яка містить відомості про відповідну земельну ділянку. До Поземельної книги в паперовій формі зміни до зазначених відомостей вносяться Державним кадастровим реєстратором у разі звернення власника або користувача земельної ділянки за внесенням певних відомостей (змін до них) до відповідної Поземельної книги та/або отриманням певних відомостей з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.

За даними витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7404366772017 від 13.03.2017 р. у Державному земельному кадастрі відсутні відомості щодо прав ПП «Куликівські аграрні інвестиції» на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_2.

Водночас, згідно листу відділу Держгеокадастру у Куликівському районі від 14 березня 2017 року № 19-28-99.1-506/2-17 в «Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі» зареєстровано договір оренди землі від 01.03.2008 р. між позивачем та ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 3,82 га, кадастровий номер НОМЕР_2.

Разом з тим, цей лист не містить інформації щодо внесення відповідного запису в Поземельну книгу, яка містить відомості про земельну ділянку і є складовою Державного реєстру земель та інформація з якої переноситься до Державного земельного кадастру.

Наведене дає підстави для висновку, що приймаючи рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.09.2016 р. (індексний № 31515105) державний реєстратор вчинив усі передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень дії щодо встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема шляхом перевірки в режимі читання інформації в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2, в якому була відсутня інформація про будь-які права ПП «Куликівські аграрні інвестиції», а відтак підстави для відмови у державній реєстрації права оренди земельної ділянки були відсутні.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а посилання скаржника на правовий висновок Верховного Суду України, викладений в постанові №21-760а15 від 22 вересня 2015 року є помилковим.

За змістом цього судового рішення Верховний Суд України зазначив про необхідність застосування п.8-1 ч.2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно якої під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Разом з тим, на час здійснення спірної реєстраційної дії Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» був викладений у новій редакції.

Так, згідно пунктів 3, 4 частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) Державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі. Під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тобто, за цією редакцією Державному реєстратору надано право безпосереднього доступу до даних Державного земельного кадастру та не зобов'язано останнього здійснювати запити до органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав на земельні ділянки.

Відповідно ж до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Куликівські аграрні інвестиції» залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П. Мельничук

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 23 травня 2017 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Мельничук В.П.

Мацедонська В.Е.