Ухвала суду № 66673944, 23.05.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"23" травня 2017 р.

справа № 804/265/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юрко І.В., суддів: Гімона М.М., Шальєвої В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Синельниківський ресорний завод» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2017 року у справі № 804/265/17 за позовом Синельниківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства «Синельниківський ресорний завод» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 27.12.2016 року (згідно відбитку штампу на відповідному поштовому конверті) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Синельниківський ресорний завод», в якому просив стягнути з публічного акціонерного товариства «Синельниківський ресорний завод» на користь Синельниківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області суму витрат за період з жовтень - грудень 2016 року на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України в сумі 338705 грн. 50 коп. (триста тридцять вісім тисяч сімсот п’ять гривень 50 коп.), суми витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах: з шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України в розмірі 103183 грн. 26 коп. за період жовтень-грудень 2016 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Синельниківський ресорний завод» на користь Синельниківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області суму витрат за період жовтень - грудень 2016 року на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України в сумі 338705 грн. 50 коп., суму витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України в розмірі 103183 грн. 26 коп. за період жовтень-грудень 2016 року.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Від позивача до суду надійшло заперечення на апеляційну скаргу, яким проти вимог апеляційної скарги заперечує, просить постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивач надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без участі представника Управління.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, та явка яких у відповідності до статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України не визнавалась судом обов’язковою, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За нормами пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Синельниківське об’єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області є органом виконавчої влади, який в даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі по тексту – Закон №1058), Положенням про Пенсійний фонд України.

Згідно статті 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01 березня 2001 року № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів через Міністра праці та соціальної політики України.

Відповідач - Публічне акціонерне товариство «Синельниківський ресорний завод», є юридичною особою (код ЄДРПОУ 00231573), зареєстроване в Синельниківському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, як платник збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування».

Згідно частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058 (далі по тексту - Закон № 1058), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, передбачена діючим законодавством.

Судом першої інстанції вірно зроблено висновок про обов’язок відповідача відшкодовувати позивачу витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за рахунок підприємства, з чим погоджується колегія суддів.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі по тексту - Інструкція №21-1).

Згідно із п.6.1 Інструкції №21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах:

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у розмірі, крім іншого, 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Відповідно п.6.5. Інструкції №21-1, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно п. 6.4. та 6.7 Інструкції №21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно пункту 6.8. Інструкції № 21-1 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Судом апеляційної інстанцій встановлено, що позивач сплачував та доставляв пенсіонерам відповідача пільгові пенсії.

Згідно розрахунків суми боргу по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених згідно п. «а» та п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідач повинен покрити витрати позивача на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, в сумі 338 705 грн. 50 коп. за період жовтень-грудень 2016 року, та витрати позивача на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, в сумі 103 183 грн. 26 коп. за період жовтень-грудень 2016 року (а.с.6-7, 24).

Відповідачу направлялись розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених згідно п. «а» та п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та були ним отримані, що підтверджується матеріалами справи (а.с.8-23, 25-41).

Вказані розрахунки відповідачем не оскаржені.

Відповідачем на теперішній час зазначені витрати позивача не покриті.

Таким чином, в порушення вимог ч.2 Прикінцевих положень Закону №1058 та Інструкції №21-1, відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує нараховані суми по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 та Списком № 2 до Синельниківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, у зв’язку з чим заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 становить 338705 грн. 50 коп. за період жовтень - грудень 2016 року, та за Списком № 2 становить 103183 грн. 26 коп. за період жовтень-грудень 2016 року.

Колегія суддів вважає необґрунтованим твердження відповідача про відсутність у законодавстві приписів, які зобов’язують підприємства відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2, оскільки це передбачено Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» та в п 2. Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Так, відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно ж з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об’єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів «б»-«з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком №2, покриваються підприємствами та організаціями.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 26.01.2016 року у справі № 818/1603/14.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про те, що відповідач, як платник збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, зобов’язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій призначених на підставі п.п.«а», «б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни постанови суду не вбачається.

Крім того, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції вказана справа помилково розглянута в скороченому провадженні, оскільки спірні вимоги не є такими, що охоплюються ч.1 ст.183-2 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Синельниківський ресорний завод» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2017 року у справі № 804/265/17 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2017 року у справі № 804/265/17 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції постановлена в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: І.В. Юрко

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: В.А. Шальєва