Постанова № 66672673, 22.05.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1110/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2017 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В. розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами адміністративну справу за позовом Одеської митниці Державної фіскальної служби до Головного територіального управління юстиції в Одеській області в особі Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Одеської митниці Державної фіскальної служби до Головного територіального управління юстиції в Одеській області в Особі Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови від 14.02.2017 року (ВП №53224731) про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на момент завершення визначеного частиною шостою статті 26 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" строку - 19.01.2016, стягувачем - ТОВ "ІПГ Майстер" була подана до суду заява про роз'яснення судового рішення, яка на той час не була розглянута судом, а у відповідності до частини 4 статті 170 КАС України подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Крім цього, у зв'язку з наявністю обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, Одеська митниця ДФС 18.01.2017 подала до Одеського окружного адміністративного суду заяву про встановлення способу і порядку виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 23.06.2016 у справі № 815/2512/16 за позовом ТОВ "ІПГ Майстер" до Одеської митниці ДФС (вихідний номер заяви 176/15-70-10 від 18.01.2017), у якій також заявлено клопотання про відстрочення виконання судового рішення до набуття законної сили судовим рішенням за результати розгляду цієї заяви.

Позивач у судовому засіданні, яке відбулось 16.05.2017 року, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання, призначене на 16.05.2017 року не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином про причини неприбуття суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надав. Письмові заперечення проти позову відповідачем до суду не надавались.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність потреби заслухати свідка або експерта, та можливість вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, враховуючи що сторони не заперечували проти розгляду справи у порядку письмового провадження, суд вирішив за доцільне розглянути справу у порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини якими обґрунтовуються вимоги позивача, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №815/2512/16 від 23.06.2016 року зобов'язано Одеську митницю ДФС (ЄДРПОУ 39441717) підготувати висновок про повернення надміру сплачених TOB "ІПГ "Майстер" (65025, м. Одеса, 19 км. Старокиївської дороги, буд. 4, ЄДРПОУ 33658179) до Державного бюджету України митних платежів на загальну суму 72817,00 грн. та подати його для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (65023, м. Одеса, вул. Садова, 1-А, ЄДРПОУ 37607526).

22.11.2016 року по вказаній справі було видано виконавчий лист.

04.01.2017 року відкрито виконавче провадження з виконання вищевказаного виконавчого документа.

У зв'язку з наявністю обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, Одеська митниця ДФС 18.01.2017 року подала до Одеського окружного адміністративного суду заяву про встановлення способу і порядку виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 23.06.2016 року у справі № 815/2512/16 за позовом ТОВ "ІПГ Майстер" до Одеської митниці ДФС (вихідний номер заяви 176/15-70-10 від 18.01.2017), у якій також заявлено клопотання про відстрочення виконання судового рішення до набуття законної сили судовим рішенням за результати розгляду цієї заяви.

Крім цього 18.01.2017 року стягувачем - ТОВ "ІПГ Майстер" була подана до суду заява про роз'яснення судового рішення.

Постановою від 14.02.2017 старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Носенка Сергія Борисовича (ВП № 53224731) на Одеську митницю ДФС накладений штраф на користь держави у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду по справі №815/2512/16 від 23.06.2016 року.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами врегульовано Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII.

Згідно статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

За вимогами ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема, виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону).

Відповідно до ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 3 статті 33 Закону України від 02.06.2016 № 1404-V III "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Згідно з частиною 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Відповідно до частини 4 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Як встановлено судом, ТОВ "ІПГ Майстер" була подана до суду заява про роз'яснення судового рішення, а Одеська митниця ДФС подала до Одеського окружного адміністративного суду заяву про встановлення способу і порядку виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 23.06.2016 року у справі № 815/2512/16.

Відповідно до частини 2 статті 63, частини 1 статті 75 Закону України від 02.06.2016 № 1404-V III "Про виконавче провадження" необхідною умовою винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу на боржника є невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк судового рішення.

Таким чином на момент прийняття оскаржуваної постанови від 14.02.2017 про накладення на Одеську митницю ДФС штрафу судове рішення не було виконане Одеською митницею ДФС з поважних причин, оскільки ТОВ "ІПГ Майстер" подано до суду заяву про роз'яснення судового рішення, а Одеська митниця ДФС через наявність обставини, що ускладнюють виконанні судового рішення, звернулась до суду із заявою про встановлення способу та порядку виконання судового рішення.

З наведених підстав суд дійшов висновку, що у старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Носенка Сергія Борисовича були відсутні підстави для прийняття оскаржуваної постанови від 14.02.2017 про накладення на Одеську митницю ДФС штрафу за невиконання судового рішення.

Згідно п. 8 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні відповідати критерію пропорційності, зокрема при його прийнятті (вчиненні дії) необхідно дотриматись необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Невиконання судових рішень на користь заявників неодноразово було предметом розгляду Європейського суду з прав людини.

Так, у рішенні по справі «Горнсбі проти Греції» (п. 40) від 19.03.1997 р. Європейський Суд зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію (рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom) від 21.02.1975 р.). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

У рішенні по справі «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002 р. Європейський Суд зауважив, що виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а тому повинно відповідати вимогам, вміщеним у статті 6 Конвенції. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції.

Відповідно до ч. 1 с. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до положень ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного суд дійшов висновку що адміністративний позов Одеської митниці Державної фіскальної служби до Головного територіального управління юстиції в Одеській області в Особі Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови від 14.02.2017 року (ВП №53224731) про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду підлягає задоволенню

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Одеської митниці Державної фіскальної служби до Головного територіального управління юстиції в Одеській області в Особі Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови від 14.02.2017 року (ВП №53224731) про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду - задовольнити.

Постанову від 14.02.2017 року (ВП №53224731) про накладення штрафу на Одеську митницю ДФС у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду - скасувати.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Я.В. Балан