Постанова № 66672656, 19.05.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2017 року Справа № 813/759/17

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Грень Н.М.,

секретар судового засіданняГавірко О.О.,

представник позивача ОСОБА_1,

представник відповідача не прибув,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління національної поліції у Львівській області, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, у якому, з урахуванням уточнень викладених позивачем у заяві про збільшення позовних вимог, а також уточнень, наданих представником позивача у судовому засіданні просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП у Львівській області № 393 від 06.02.2017 року в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; Визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП у Львівській області № 217 о\с від 15.03.2017 року про звільнення позивача зі служби в поліції, у зв"язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення; Поновити позивача на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Сихівського ВП ГУНП у Львівській області; Стягнути з відповідача, в особі ГУНП у Львівській області середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. В разі ухвалення рішення суду на його користь, позивач просить постанову суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць звернути до негайного виконання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 09.01.2017 року мобільною групою з числа співробітників ГУНП у Львівській області здійснено перевірку несення служби членами слідчо-оперативної групи (в подальшому СОГ) Сихівського ВП ГУНП у Львівській області та оголошено збір наряду, під час якого було виявлено відсутність позивача упродовж 40-ка хвилин на робочому місці, про що зазначено в оскаржуваному наказі відповідача № 393 від 06.02.2017 року.

В подальшому, в ході здійснення перевірки готовності членів СОГ до несення служби, членами мобільної групи ГУНП у Львівській області позивача було відсторонено від подальшого несення служби в складі СОГ, із здачею табельної зброї до чергової частини, з підстав перебування позивача, на думку (перевіряючих) з ознаками сп"яніння.

Мобільною групою з числа співробітників ГУНП у Львівській області, як це зазначено в оскаржуваному наказі № 393 від 06.02.2017 року було встановлено точний час відсутності позивача на робочому місці, який становив 40 хв.

В подальшому, (згідно листа-відповіді ГУНП у Львівській області на адресу представника позивача - адвокату ОСОБА_1Д.), наказом № 5о\с від 10.01.2017 року за підписом Т.в.о. начальника ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 призначено службове розслідування за фактом відсутності позивача на робочому місці в складі СОГ упродовж 40-хв, і як наслідок видано оскаржуваний наказ № 393 від 06.02.2017 року про накладення на позивача, з підстав порушення службової дисципліни, - дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, який реалізовано шляхом видачі наказу № 217 о\с від 15.03.2017 року, який також є предметом оскарження в суді.

Представник позивача зазначає, що питання припинення публічної служби внаслідок прогулу, (що є підставою для звільнення), у т.ч. відсутності співробітника поліції більше 3-х годин протягом робочого дня нормами спеціальних законів, що регламентують умови та порядок проходження служби в поліції не врегульовані, а тому, при розгляді справ вказаної категорії в порядку передбаченому ст. 9 КАСУ (Законність) застосуванню підлягають норми Кодексу законів про працю України, зокрема положення п.40 ч.1 згаданого Кодексу, у якій йдеться про порядок та підстави розiрвання трудового договору з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу, з вище вказаних підстав.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ГУНП у Львівській області, у судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи, заперечення на позов до суду не надходило, тому на підставі ст. 128 КАСУ суд вважає за можливе продовжити розгляд справи за позовом ОСОБА_2 за відсутністю представника відповідача.

Суд, заслухав пояснення представника позивача, зясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а також ті, які мають значення для вирішення справи, повно, всебічно та обєктивно дослідив докази у справі, та встановив наступне.

ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ, починаючи з 13.08. 2007 року. З листопада 2015 року проходить службу в поліції.

На момент звільнення зі служби в поліції позивач перебував на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Сихівського ВП ГУНП у Львівській області, у спеціальному званні "Старший лейтенант поліції".

Судом встановлено, 09.01.2017 року мобільною групою з числа співробітників ГУНП у Львівській області здійснено перевірку несення служби членами слідчо-оперативної групи (в подальшому СОГ) Сихівського ВП ГУНП у Львівській області та оголошено збір добового наряду, під час якого було виявлено відсутність позивача упродовж 40-ка хвилин на робочому місці.

В подальшому, в ході здійснення перевірки готовності членів СОГ до несення служби, членами мобільної групи з числа співробітників ГУНП у Львівській області було відсторонено позивача від подальшого несення служби в складі СОГ, із здачею табельної зброї до чергової частини, з підстав зазначених в оскаржуваному наказі № 393 від 06.02.2017 року.

Мобільною групою з числа співробітників ГУНП у Львівській області, (як це зазначено в оскаржуваному наказі № 393 від 06.02.2017 року) встановлено точний час відсутності позивача на робочому місці, який як зазначено в оскаржуваному позивачем рішенні становив 40 хв.

10.01.2017 року за вказаним вище фактом відсутності позивача на робочому місці упродовж 40 хв, наказом № 5о\с за підписом т.в.о. начальника ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 призначено службове розслідування.

06.02.2017 року ГУНП у Львівській області видано наказ № 393 про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції саме з підстав порушення службової дисципліни, що виразилась у тимчасовій відсутності (прогулі) позивача 09.01.2017 року під час несення служби в складі СОГ Сихівського ВП ГУНП у Львівській області.

15.03.2017 року наказом ГУНП у Львівській області № 217 о\с позивача звільнено зі служби в поліції у звязку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Не погодившись із вказаним наказом, позивач звернувся із адміністративним позовом до суду.

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Закон України Про Національну поліцію від 02.07.2015 року №580-VIII визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Частиною 1 ст. 19 Закону України Про Національну поліцію встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України Про Національну поліцію підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з п. 4 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Національну поліцію до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, до затвердження відповідним законом Дисциплінарного статуту Національної поліції України підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 року за № 3460-1У (далі за текстом - Дисциплінарний статут ОВС України).

Службова дисципліна, відповідно до ст.1 Закону України Про Дисциплінарний Статут ОВС - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до положень ст.ст. 2, 5 Дисциплінарного статуту ОВС України, підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку - невиконання чи неналежне виконання ним службової дисципліни.

Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Відповідно до ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Згідно з статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу врегульовано ст.14 Дисциплінарного статуту ОВС України. Зокрема, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

В силу вимог ст.18 Дисциплінарного статуту ОВС України, дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.

Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.

Підстави для звільнення зі служби в поліції визначені ст.77 Закону України Про Національну поліцію. Зокрема, згідно з п.6 ч.1 якої цієї статті, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у звязку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Статтею 40 Кодексу законів про працю України передбачено, що розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Пленум Верховного Суду України в пункті 24 Постанови від 6 листопада 1992 року N 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» зазначив, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 4 ст. 40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Судом з оскаржуваного наказу № 217 о\с від 15.03.2017 року встановлено, що час тимчасової відсутності (прогулу) позивача на робочому місці без поважних причин становить лише 40 хв., відтак, не підпадає під дію п.4 ст. 40 КЗпП, яким визначено трьохгодинний час відсутності працівника на робочому місці.

Під час вирішення спору, поряд із встановленими у судовому засіданні обставинами,що мають значення для правильного вирішення справи, заслуговують на увагу посилання представника позивача на наступне:

- Відповідно до ст. ст. 15, 21, 69 Закону України: "Про Національну поліцію", тимчасове виконання службових обов"язків покладається на поліцейських письмовим наказом керівника органу поліції, який уповноважений призначати на відповідну посаду.

Згідно листа-відповіді ГУНП у Львівській області, від 27.02.2017 року, підставою для призначення службового розслідування за фактом порушення позивачем службової дисципліни являвся наказ № 5о\с від 10.01.2017 року за підписом т.в.о. начальника ГУНП у Львівській області ОСОБА_3В, на якого тимчасове виконання обов"язків в посаді начальника територіального органу поліції було покладено начальником ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 Правомочним субєктом призначення на посаду начальника територіального підрозділу поліції, згідно приписів ст. 15,21, 69 згаданого Закону призначаються на посади та звільняються з посад керівником Національної поліції, за погодженням з Міністром внутрішніх справ України.

Про вказане також йдеться у листі-відповіді адвокату ОСОБА_1 від 27.02.2017 року з Національної поліції.

Відтоді, наказ про тимчасове виконання обов"язків ОСОБА_3В, на посаді начальника ГУНП у Львівській області мав-би бути підписаний Головою Національної поліції чи його уповноваженим заступником.

- Відповідно до листа-відповіді Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції від 17.01.2017 року на імя адвоката ОСОБА_1, у разі виявлення ознак спяніння у поліцейського, який перебуває в складі СОГ, уповноважені особи поліції, якими є черговий, начальник органу, безпосередній або прямий начальник, відповідальний по підрозділу, мають право, без видання письмового наказу, відсторонити особу РНС поліції від виконання службових обовязків.

Із змісту оскаржуваного наказу про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, та матеріалів справи вбачається, що вказані вище дії були здійснені членами мобільної групи з числа працівників ГУНП у Львівській області, які не являються уповноваженими особами, що мають право без видання письмового наказу відстороняти від служби.

- Відповідно до оглянутих у судовому засіданні облікових форм Сихівського ВП ГУНП у Львівській області наданих позивачем та його представником, а саме Книги прийому і здачі чергувань, книги нарядів, Журналу із заходів забезпечення безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю, у розділі "Зауваження до несення служби", "недоліки", - відомостей про будь-яке порушення службової дисципліни вчинене позивачем в період 09.01.2017-10.01.2017 року, під час несення служби в складі слідчо-оперативної групи, у тому числі відсутності без поважних причин на робочому місці не має.

- Відповідно до листів-розяснень МОЗ України від 11.04.2017 року, а також МВС України від 10.04.2017 року на імя представника позивача, - Працівник поліції, як громадянин України, відповідно до ст. 38 Основ законодавства про охорону здоров"я має право на вільний вибір лікуючого лікаря та медичного закладу.

Судом з листка тимчасової непрацездатності працівника поліції ОСОБА_2 виданого Сколівською ЦРЛ (за місцем реєстрації позивача) встановлено, що останній в період 28.02.2017 року по 22.03.2017 року перебував на лікарняному.

З огляду на наведене, судом встановлено, що наказ про звільнення позивача зі служби в поліції № 217 о\с від виданий 15.03.2017 року, тобто в період тимчасової непрацездатності позивача. Про факт перебування позивача на лікарняному, починаючи з 28.02.2017 року відповідачеві було достовірно відомо з письмового рапорту позивача ОСОБА_2 від 13.03.2017 року (вх. РП-171) адресованого нарочно через канцелярію ГУНП у Львіській області на ім"я начальника ГУНП у Львівській області.

У постанові від 08.10.2013 року по справі №21-250а13 (реєстраційний номер 34634251) Верховний Суд України на підставі аналізу норм ст.ст.16, 18 Дисциплінарного статуту ОВС України дійшов висновку про те, що на осіб рядового і начальницького складу за вчинення порушень службової дисципліни наказ про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади видається з дотриманням строків, передбачених ст.16 Статуту, у тому числі й щодо осіб, які тимчасово непрацездатні. Подальше виконання такого наказу відповідно до ст.18 Статуту здійснюється після прибуття їх до місця проходження служби.

Тобто навіть у випадку знаходження позивача у стані тимчасової непрацездатності, відповідач вправі застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення. Однак подальше виконання такого наказу мало б здійснюватись після прибуття його до місця проходження служби.

Таким чином, встановлені судом обставини в сукупності свідчать про порушення відповідачем порядку накладення на позивача дисциплінарного стягнення та звільнення позивача зі служби в поліції, з підстав передбачених п. 6 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», що є підставою для визнання протиправним та скасування спірних наказів, як про накладення дисциплінарного стягнення, так і звільнення зі служби в поліції.

Крім того, суд звертає увагу, що у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28.10.2014 у справі № 21-484а14.

Отже, відповідачем трудові гарантії позивача були порушені, у зв'язку із чим повинні бути відновлені шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.

Частиною 2 ст.235 КЗпП передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до встановленого Порядку.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з довідкою Головного управління Національної поліції у Львівській області від 27.03.2017 року, заробітна плата ОСОБА_2 за січень 2017 року становить 10152,96 грн. за лютий 201 року 10152,96 грн., середньомісячна заробітна плата позивача становить 10152,96 гривні, середньоденна зарплата складає 344, 17 коп.

Суд зазначає, що період вимушеного прогулу позивача складає 64 дні та обраховується починаючи з першого дня після звільнення по день прийняття рішення суду про поновлення позивача на роботі, тобто з 17.03.2017 року по 19.05.2017 року.

Враховуючи, що кількість днів вимушеного прогулу складає 64 дні, середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на його користь з відповідача становить 22026,88 грн. (344, 17 грн. х 64 дні)

Щодо позовної вимоги про зобовязання субєкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в порядку ст. 267 КАС України, суд зазначає, що така не підлягає задоволенню, оскільки, зобовязання встановлення звіту не є позовною вимогою, позаяк ст. 105 КАС України передбачено, які саме вимоги може містити позовна заява, крім того, встановлення звіту про виконання судового рішення є правом, а не обовязком суду.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що (представником) позивача доведено суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Згідно із пункту 2 частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Враховуючи зазначене суд вважає за необхідне постанову суду в частині поновлення ОСОБА_2 в поліції на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Сихівського ВП ГУНП у Львівській області та в частині стягнення з Головного управлінні Національної поліції у Львівській області суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного місяця в розмірі 10152,96 грн. допустити до негайного виконання.

У відповідності до норм ст. 94 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП у Львівській області № 393 від 06.02.2017 року в частині накладення на старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2, оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Сихівського ВП ГУНП у Львівській області дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

3. Визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП у Львівській області № 217 о\с від 15.03.2017 року про звільнення зі служби в поліції в порядку передбаченому п.6 ст. 77 Закону України: "Про Національну поліцію", /у зв"язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби/ старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2, оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Сихівського ВП ГУНП у Львівській області

4. Поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Сихівського ВП ГУНП у Львівській області, з 17.03.2017 року.

5. Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області ((м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3 ЄДРПОУ:40108833) на користь ОСОБА_2, (с. Плав'я, Сколівського району Львівської оласті; РНОКПП НОМЕР_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 22026 (двадцять дві тисячі двадцять шість) грн. 88 коп. з врахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів.

6. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

7. В частині поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за один місяць в сумі 10152 (десять тисяч сто пятдесят дві) грн. 96 коп. постанова суду виконується негайно.

Постанову може бути оскаржено, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст постанови складено та підписано 24.05.2017 року.