Постанова № 66672514, 24.05.2017, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2017 року справа № П/811/356/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Брегея Р.І.,

в присутності секретаря судового засідання Гуріної І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кропивницький адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області до комунального підприємства «Житлогосп» (далі - Підприємство) про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із заявою до відповідача про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 599970,64 грн.

Представник податкового органу підтримав позов та просив розглядати справу за його відсутності (а.с.4-7).

Відповідач заперечень не надіслав (а.с.53, 67).

Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.

Так, 20 квітня 2016 року відповідач подав декларацію з податку на додану вартість за березень того ж року, якою визначив податкове зобов'язання у сумі 81968 грн. (а.с.14).

20 травня 2016 року відповідач подав декларацію з податку на додану вартість за квітень того ж року, якою визначив податкове зобов'язання у сумі 18830 грн. (а.с.15).

20 липня 2016 року відповідач подав декларацію з податку на додану вартість за червень того ж року, якою визначив податкове зобов'язання у сумі 28852 грн. (а.с.16).

20 жовтня 2016 року відповідач подав декларацію з податку на додану вартість за вересень того ж року, якою визначив податкове зобов'язання у сумі 3069 грн. (а.с.17).

24 листопада 2016 року відповідач подав уточнюючий розрахунок до декларації з податку на додану вартість за листопад того ж року, якою визначив податкове зобов'язання у сумі 3333 грн. (а.с.18).

21 листопада 2016 року відповідач подав декларацію з податку на додану вартість за жовтень того ж року, якою визначив податкове зобов'язання у сумі 23397 грн. (а.с.19).

20 грудня 2016 року відповідач подав декларацію з податку на додану вартість за листопад того ж року, якою визначив податкове зобов'язання у сумі 47985 грн. (а.с.20).

20 січня 2017 року відповідач подав декларацію з податку на додану вартість за грудень 2016 року, якою визначив податкове зобов'язання у сумі 119505 грн. (а.с.21).

20 лютого 2017 року відповідач подав декларацію з податку на додану вартість за січень того ж року, якою визначило податкове зобов'язання у сумі 53873 грн. (а.с.22).

Визначена відповідачем сума податкового зобов'язання не може бути оскаржена відповідно до приписів статті 56 Податкового кодексу України.

Податковим повідомленням-рішенням від 06 квітня 2016 року відповідачу визначено штрафну санкцію з податку на додану вартість у сумі 12671,67 грн.(а.с.24).

Податковим повідомленням-рішенням від 12 травня 2016 року відповідачу визначено штрафну санкцію з податку на додану вартість у сумі 14463,52 грн.(а.с.27).

Податковим повідомленням-рішенням від 04 липня 2016 року відповідачу визначено штрафну санкцію з податку на додану вартість у сумі 23901,78 грн.(а.с.30).

Податковим повідомленням-рішенням від 08 серпня 2016 року на відповідача накладено штраф з податку на додану вартість у сумі 57,39 грн. (а.с.33).

Податковим повідомленням-рішенням від 02 листопада 2016 року відповідачу визначено штрафну санкцію з податку на додану вартість у сумі 7821,21 грн.(а.с.35).

Податковим повідомленням-рішенням від 09 грудня 2016 року відповідачу визначено штрафну санкцію з податку на додану вартість у сумі 1661,72 грн.(а.с.38).

Рішення податкового органу не оскаржені відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку.

Окрім того, відповідачу нараховано пеню у сумі 158481,35 грн. (а.с.10).

Таким чином, заборгованість відповідача з податку на додану вартість складає 599970,64 грн. (а.с.11).

19 січня 2013 року податковим органом сформовано податкову вимогу на суму 478806,62 грн., котра отримана відповідачем 28 січня того ж року (а.с.40).

З того часу у відповідача існує податковий борг.

Частиною 2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів платника податків проводиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків податкової вимоги.

З часу надіслання відповідачу податкової вимоги минуло більш як 60 календарних днів.

Пунктом 1.4 статті 16 цього ж Кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки у строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено джерела погашення податкового боргу платника податків (загальна норма, яка стосується всіх платників податків).

Такими джерелами є будь-які власні кошти або майно платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 1 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Отже, спочатку податковий орган звертається до суду з позовом про стягнення коштів, а лише потім, у разі їх відсутності або недостатності, реалізовує майно платника податків, яке перебуває в податковій заставі.

Пунктом 1 статті 96 того ж кодексу України передбачено, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття певного рішення.

Приписи цієї ж норми права регулюють процедуру, яка застосовується виключно до комунальних підприємств і лише після того, як буде реалізоване майно платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підсумовуючи, суд зробив висновок, що позивач може реалізувати майно Контори, яке перебуває у податковій заставі, лише після встановлення відсутності або недостатності у нього коштів.

Це питання можна з'ясувати у випадку виконання рішення суду про стягнення податкового боргу з платника податків з рахунків у банківських установах.

Отже, позов ґрунтується на вимогах закону і його належить задовільнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовільнити.

Стягнути з комунального підприємства «Житлогосп» (код ЄДРПОУ 37015342, вул.Григорія Усика, 29 м.Олександрія Кіровоградська область) з рахунків у банківських установах на користь Державного бюджету України (в особі Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області) податковий боргу з податку на додану вартість у сумі 599970,64 грн.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І.Брегей