Вирок № 66671630, 23.05.2017, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/1140/17

Провадження № 1-кп/723/1551/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2017 року м. Сторожинець

Сторожинецький районний суд

Чернівецької області в складі :

головуючого судді Бужори В.Т.

за участю :

секретаря Чікал І.В.

прокурора Воловідника Р.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Сторожинець угоду про примирення від 28.04.2017 року, яка заявлена до розгляду в підготовчому судовому засіданні по кримінальному провадженню № 12015260150000365 від 27.07.2015 року, щодо обвинуваченого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого , не працюючого, раніше не судимого, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, за ст. 286 ч 1 КК України,-

встановив:

ОСОБА_1, обвинувачується в тому, що 27.07.2015 року приблизно о 23 год. 30 хв., в с.Нижні Петрівці, Сторожинецького району, Чернівецької області, керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ 21093» реєстраційний номерний знак 81077МО, у темну пору доби, рухаючись вулицею «Головна», зі швидкістю 60 км/год., не врахувавши дорожню обстановку, проявивши неуважність та самовпевненість у своїх діях не впевнившись, що його дії по керуванню вказаним автомобілем будуть безпечним для інших учасників дорожнього руху, діючи в порушення та невиконання вимог пункту 1.5, 12.1,12.3., Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001року, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, який рухався лівим узбіччям дороги на зустріч його транспортному засобу.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно- мозкової травми, струс головного мозку, вивих головки лівої плечової кістки з відривом великого горбка, забій рани правого колінного суглобу та нижньої третини , стегна, травматичний шок, які згідно висновку судово-медичного експерта №117-Е-мд від 18.08.2015 року відносяться до середнього ступеня тяжкості, що викликають тривалий розлад здоровя.

В ході підготовчого судового розгляду кримінального провадження, обвинувачений і потерпілий повідомили суд про досягнуту між ними угоду про примирення від 28.04.2017 року, згідно якої сторони угоди підтвердили формулювання

обвинувачення .

Сторони угоди визначили також міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.І КК України у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3400 грн., без позбавлення права керувати транспортним засобом.

Вирішуючи питання про відповідність угоди вимогам Кримінально-процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, суд виходить з наступних мотивів.

На момент підписання угоди про примирення, та розгляду її в суді, потерпілий ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_1 розуміють наслідки укладення такої угоди, зазначені в ст.473 КПК України, і підстави оскарження обвинувального вироку в апеляційному порядку (ст.394 ч.3 п.2 КПК України) та касаційному порядку (ст.424 ч.3 п.2 КПК України), про що їм було роз'яснено і в чому суд переконався в судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_1 відмовився від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.5 п.1 КПК України, а потерпілий ОСОБА_2 погодився з тим, що буде позбавлений права вимагати в подальшому притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за дане кримінальне правопорушення (окрім випадку невиконання ним в подальшому умов угоди) і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Обвинувачений ОСОБА_1 розуміє, що в разі невиконання ним угоди про примирення (ст.476 КПК України) потерпілий ОСОБА_2 має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та вимагати судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку. Також ОСОБА_1 розуміє, що умисне невиконання цієї угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_2 підтвердили факт примирення, просили затвердити укладену між ними угоду про примирення і призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3400 грн., без позбавлення права керувати транспортним засобом.

Прокурор не заперечував проти затвердження даної угоди, та просив суд залишити позовну заяву без розгляду.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє своє право на справедливий судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, та роз'яснено його права, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України. Також з'ясовано у потерпілого ОСОБА_2 що він розуміє наслідки затвердження угоди про примирення, передбачені ст.473 КПК України.

Суд переконався, що угода відповідає вимогам закону та нормам КПК України. Умови угоди про примирення, крім цього, відповідають інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Укладення угоди про примирення сторонами є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинувачений має можливість виконати взяті на себе, за цією угодою, зобовязання

Кваліфікація вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення за ст.286 ч.1 КК України є вірною і не підлягає іншій кваліфікації, в тому числі за більш тяжке правопорушення, ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення цієї угоди про примирення.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує умови угоди про примирення, укладеної 28.04.2017 року між ним та потерпілим ОСОБА_2, і узгоджену сторонами міру покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3400 грн., без позбавлення права керувати транспортним засобом.

Суд вважає, що з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, який є злочином невеликої тяжкості, особи обвинуваченого ОСОБА_1, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, обставини, що помякшують його покарання, а саме щире каяття та добровільне відшкодування завданої шкоди, йому слід призначити саме те покарання яке визначене угодою про примирення.

Речовий доказ необхідно вирішити згідно ст.100 КПКУкраїни

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 367-371, 373-374, 474, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про примирення, укладену 28.04.2017 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_4.

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначити йому за цією статтею узгоджену сторонами міру покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3400 грн., без позбавлення права керувати транспортним засобом.

Позовну заяву залишити без розгляду.

Речовий доказ по кримінальному провадженню - автомобіль «ВАЗ 21093», реєстраційний номерний знак 81077МО, 1992 року випуску, переданий на зберігання під розписку ОСОБА_1 залишити у його користуванні ;

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення експертизи у сумі 703 грн.68 коп. ( сімсот три грн.68 коп.) на користь держави шляхом перерахування стягувачу Сторожинецькому УК Сторожинецький район 21081100, код отримувача 37835756, рахунок отримувача 31114115700227, банк отримувачаГУДКСУ у Чернівецькій області , МФО 856135.

Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ст.394 КПК України, з врахуванням обмеження права оскарження даного вироку відповідно до ч.2 ст.473 КПК України, до апеляційного суду Чернівецької області через Сторожинецький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: