Рішення № 66668741, 18.05.2017, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/277/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2017 року м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі головуючого судді Гордія В.І., з секретарем Корбутяк Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косові справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1, третя особа з самостійними вимогами: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

За позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання кредитного договору від 22.12.2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк недійсним, визнання дій ПАТ КБ «ПриватБанк» злочинними та стягнення моральної шкоди,

Зустрічним позовом: ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання дій незаконними та відшкодування моральної шкоди та встановлення факту,

в с т а н о в и в :

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання кредитного договору від 22.12.2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк недійсним, визнання дій ПАТ КБ «ПриватБанк» злочинними та стягнення моральної шкоди.

ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання дій незаконними та відшкодування моральної шкоди та встановлення факту.

В судове засідання представник позивача, ОСОБА_3 не зявився, проте звернувся до суду з клопотанням в якому позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує, а справу просить розглядати без його участі.

Із позовних вимог видно, що відповідно до укладеного договору б/н від 22.12.2013 року відповідач отримав кредит у розмірі 9500 грн. у вигляді кредитного ліміту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач ОСОБА_4 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правила користування платіжною карткою», затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком Договір, що підтверджується підписом в заяві. У звязку з порушеннями зобовязань за кредитним договором відповідач станом на 03.01.2016 року має заборгованість 38590, 09 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом 9360 грн., заборгованості по процентам 24666, 28 грн., заборгованість за пенею та комісією 2250 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг 500 грн. (штраф фіксована частина) та 1813,81 грн. (штраф процентна складова). Відповідач на даний час продовжує ухилятися від виконання зобовязання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням їх (позивача) законних прав. Враховуючи викладене просит позов задовольнити. А також дав заперечення щодо позову третьої особи та зустрічного позову, які вважає безпідставними та просить відмовити у їх задоволенні.

Представник третьої особи ОСОБА_5 в судовому засіданні позов ОСОБА_2 підтримала та суду пояснила, що ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Косівського районного суду із позовом до ОСОБА_1,. Вона також є співвласником майна так як все здобуте було в шлюбі і вона не надавала згоди на отримання чоловіком кредиту. Тому вона вважає їхні дії неправомірними, просить позов задовольнити та стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» моральну шкоду.

Відповідач по первісному позові та позивач по зустрічному позові ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він вважає первісні позовні вимоги незаконними, а свій позов підтримав тому, що у червні 2014 року йому надійшло клопотання від ПАТ КБ «ПриватБанк» з якого він довідався, що Косівським міськрайонним судом у цивільній справі № 34777-03 прийнято рішення про стягнення з нього на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором б/н від 22.12.2013 року в сумі 143000 грн. Він пояснив, що ніякий договір він з ПАТ КБ «ПриватБанком» не укладав. Через такі дії він вважає, що отримав душевні страждання та просить зустрічний позов задовольнити та стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» моральну шкоду.

Суд вивчивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку:

Позивач по первинному позові посилається на те, що відповідач 22.12.2013 року підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанку» і цим уклав договір отримання кредиту в сумі 9500 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,6 % на рік на суму залишку заборгованості. Копія Анкети-заяви (а.с. 5 Т.№1). не містить суми кредитного ліміту, а також не видно підпису відповідача, оскільки підпис закриває печатка банківської установи.

На вимогу суду (ухвала суду від13.06.2016 р. а.с. 151 Т.№ 1). Про витребування оригіналу договору (Анкети-заяви) про отримання кредиту, позивачем направлено відповідь, що оригінал втрачено в Архівах банку (а.с. 161 Т.№1).

Крім того в позовній заяві вказано розмір відсотків за користування кредитом 27,6 % на рік.

З розрахунку, який долучений до матеріалів справи видно, що з 01.09.2014 року відсоткова ставка становить 32,40 % а з 01.04.2015 року відсоткова ставка становить 42% (а.с. 4 Т.№1).

Суд встановлює наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме цю Анкету-заяву підписував відповідач, і що саме ці Умови і Правила розумів підписуючи Анкету-заяву позичальник, а також те, що умови містять можливість збільшення відсоткової ставки в подальшому без належного повідомлення позичальника.

Крім цього Анкета-заява про приєднання умов та правил надання банківських послуг, не може вважатися договором, в розумінні ст. 626 ЦК України.

Зміст Анкети-заяви зводиться до того, що особа, яка її підписала лише висловила бажання на отримання кредиту, що не може вважатися досягнутою між сторонами згодою на укладення кредитного договору.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір юридично закріплює відносини між сторонами, надаючи їм характер зобовязань, виконання яких захищене законом і вимагає порядок способи та послідовність здійснення дій сторонами, передбачає засоби забезпечення зобовязань.

На підставі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Для укладання договору основне значення мають істотні умови. За загальною нормою цивільного права, договір вважається укладений в належній формі тільки якщо сторони домовилися з приводу всіх суттєвих умов договору.

Договір є видом правочину і для його укладення та чинності сторонами необхідно дотримуватись усіх тих вимог, які визначені у ст. 203 ЦК України для всякого правочину.

Посилання сторони позивача на те, що в Анкеті-заяві зазначено, що відповідач згідний з тим, що Анкета-заява разом з Памяткою клієнта, умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами, становить між ним та банком «Договір надання банківських послуг» і це підтверджується копією Анкети-заяви суд не може прийняти, як належний та допустимий доказ. Ознайомлення з будь-яким документом може бути підтверджений підписом особи. Крім цього, коли мова іде в документі про істотну умову, притаманну договору, підпис особи засвідчує не лише ознайомлення з документом, а і згоду на викладені в документі умови, обовязки, наслідки невиконання зобовязань, розміри штрафних санкцій, розміри та порядок нарахування процентів, право банку на зміну умов в односторонньому порядку, збільшення розміру ліміту тощо.

Отже у позові ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_6 слід відмовити.

Що стосується позову третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 то посилання позивачки на те, що кредитний договір укладений без письмової згоди другого із подружжя і це є підставою для визнання договору кредиту недійсним не заслуговує на увагу.

Положення ст. 65 СК України встановлює порядок розпорядження майном, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, регулюють відносини, які стосуються розпорядження майном, що є у спільній власності подружжя, і не стосуються право одного із подружжя на отримання кредиту, оскільки кредитний договір є правочином щодо отримання у власність грошових коштів.

Відповідно до принципу свободи договору закріпленого в ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору та самостійно визначають розмір плати і порядок розрахунків.

Законодавством не передбачено обовязкового нотаріального посвідчення договору споживчого кредиту, договору поруки, та/або їх державної реєстрації. Отже ч.3 ст. 65 СК України не може бути застосування до цих правовідносин. Інші вимоги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Отже у позові третьої особи ОСОБА_2 слід відмовити.

Що стосується зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанку» стосовно вимоги про визнання рішення Косівського районного суду по справі № 34777-03 та виконавчого документу підробкою слід відмовити, оскільки, як стверджує сам позивач Косівським районним судом рішення не виносилося і виконавча служба не проводить згідно нього ніяких виконавчих дій, В судовому засіданні не підтвердилось те, що дійсно сам позивач по первісному позові (ПАТ КБ «ПритватБанк») направляв таке повідомлення ОСОБА_1

Отже в цій частині зустрічного позову слід відмовити та і в частині стягнення моральної шкоди слід відмовити, оскільки позивачем не надано ніяких доказів, яка саме і чим була нанесена йому моральна шкода.

Що стосується вимоги про встановлення фактів не укладання договору то ці вимоги також не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу вимог і заперечень.

Тому враховуючи вище викладене суд прийшов до висновку, що ніхто з позивачів не довів своїх позовних вимог по даній справі, отже підстав для задоволення цих позовів не має.

На підставі наведеного, ст.ст. 546-547, 550, 553-554, 612, 625, 1046-1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 213-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

У позові ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

У позові третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання кредитного договору від 22.12.2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк недійсним, визнання дій ПАТ КБ «ПриватБанк» злочинними та стягнення моральної шкоди відмовити.

У зустрічному позові ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» визнання дій незаконними та відшкодування моральної шкоди та встановлення факту відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського Апеляційного суду через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: В.І. Гордій