Вирок № 66666418, 24.05.2017, Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 579/869/16-к,

Провадження № 1-кп/576/32/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.05.17 м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області в особі судді Демченка О.С., при секретарі Бірюк О.І., з участю прокурора Чередниченка М.В., представника потерпілої юридичної особи - ОСОБА_1 та захисника-адвоката Сомок О.А., розглянувши у відкритих судових засіданнях кримінальне провадження (справу) про обвинувачення за ст. 246 Кримінального кодексу України (далі - КК України)

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Обтове Кролевецького району Сумської області, є громадянином України і інвалідом другої групи з дитинства, має середню професійно-технічну освіту, не одружений, в офіційних трудових правовідносинах не перебуває, судимостей не має, а зареєстрований і мешкає в АДРЕСА_1,

в с т а н о в и в.

За змістом складеного у справі обвинувального акту ОСОБА_3 звинувачується в наступному (далі - мовою оригіналу за обвинувальним актом). «28.01.2016, у денний час (точний час під час досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_3, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відновлення лісу, незаконно, без спеціального на те дозволу, маючи прямий умисел, направлений на незаконну порубку дерев, перебуваючи на території Реутинської сільської ради Кролевецького р-ну Сумської області, на земельній ділянці на перехресті доріг Т-25-03 Вільне-Кролевець та О190704 Погорілівка-Реутинці, на якій знаходяться насадження дерев, що відносяться до захисних лісів - лісові ділянки розташовані в смугах автомобільних доріг, незаконно, залучивши у якості робітників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, яким він повідомив про наявність необхідного дозволу на проведення робіт, за допомогою бензопили здійснили порубку 65 дерев захисного лісу. В результаті протиправних дій згідно оцінки самовільного порубу Державної екологічної інспекції у Сумській області було заподіяно шкоду в розмірі 68428,41 грн..

Згідно висновку лісотехнічної експертизи від 18.04.2016 року незаконна порубка 65 дерев захисного лісу на земельній ділянці на перехресті доріг Т-25-03 Вільне-Кролевець та О190704 Погорілівка-Реутинці знищила цінні твердолистяні породи та погіршила спроможність виконання лісополосою специфічних захисних функцій та завдала значну матеріальну шкоду, а тому є підстави вважати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, істотною».

Наведені дії ОСОБА_3 стороною обвинувачення кваліфіковані за ст. 246 КК України - як незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяло істотної шкоди.

При розгляді справи судом ОСОБА_3 за висунутим йому обвинуваченням винним себе не визнав. За змістом показань ОСОБА_3 в суді він не оспорює того, що 28 січня 2016 року він разом з мешканцями села Обтове ОСОБА_4, ОСОБА_8 та братами ОСОБА_9 і ОСОБА_10 за допомогою належної йому бензопили «EURUTEC GA108J» здійснив порубку дерев у прилеглій до розташованого на виїзді з села Реутинці Кролевецького району лісосмузі перехрестя доріг Вільне-Кролевець і Погорілівка-Реутинці, але вважає, що своїми діями зробив добру справу - розчистив огляд проїзної частини дороги в районі перехрестя. При цьому він особисто не спилював дерев і чагарників, а лише допомагав складати спиляну деревину та розчищати прилеглу до перехрестя територію, але ці роботи проводились під його керівництвом. ОСОБА_3 не погоджується з тим, що його дії завдали істотної шкоди, не погоджується з визначеною досудовим слідством кількістю спиляних за його ініціативою дерев, оскільки при перерахунку пеньків пеньки акації від одного кореня помилково враховувались як спиляні окремі дерева цінної породи, хоча акація не відноситься до цінних порід дерев. Окрім того, ОСОБА_3 наголошує на тому, що за відсутності на той час листя на деревах він не орієнтувався які саме дерева спилювались, а діяв лише з метою розчищення прилеглої до перехрестя доріг території.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для ухвалення обвинувального вироку, виходячи з наступного.

За змістом частин 2 і 3 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За змістом ч. 1 ст. 94 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

За змістом ч.ч. 1 і 2 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом; недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

За змістом ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведеності у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Доводячи винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину прокурор (за його обвинувальною промовою у дебатах) посилається на такі досліджені докази.

На показання в суді представника визнаної досудовим слідством у справі потерпілою юридичною особою - Служби автомобільних доріг у Сумській області «Укравтодор», ОСОБА_1 про те, що він, як виконроб філії Конотопського райавтодору , 28 січня 2016 року під час огляду доріг на перехресті доріг Вільне-Кролевець і Погорілівка-Реутинці виявив самовільний поруб дерев, які відносяться до захисної смуги в смузі відводу автодороги та росли на земельній ділянці, яка знаходиться у постійному користуванні служби автомобільних доріг.

На показання в суді свідків ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_8 про те, що 28 січня 2016 року вони на прохання ОСОБА_3 спиляли дерева різних порід на перехресті доріг Вільне-Кролевець і Погорілівка-Реутинці, а на другий день розрізали спиляні дерева, складали деревину в купи і прибирали гілля.

На показання в суді свідка ОСОБА_12 - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Сумської області про обставини документального фіксування ним 29 січня 2016 року наслідків незаконного порубу дерев на узбіччі дороги на перехресті доріг Вільне-Кролевець і Погорілівка-Реутинці, в ході чого ним були виявлені 65 свіжоспиляних пеньків різного діаметру дерев різних порід, а в подальшому буди складені акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, польова перелікова відомість самовільного порубу дерев та розрахунок розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, які (акт, відомість і розрахунок) досліджені судом.

На лист начальника державної екологічної інспекції у Сумській області ОСОБА_13 від 21 березня 2016 року за змістом якого зазначеним незаконним порубом було знищено цінний вид дерев породи «ясен», погіршився природний склад , якісні та інші екологічні властивості лісових насаджень лінійного типу та заподіяна значна матеріальна шкода (68428 грн. 41 коп.) навколишньому природному середовищу, що є підставою вважати шкоду істотною.

А також на висновок по проведеній у справі лісотехнічній експертизі від 18 квітня 2016 року про те, що з урахуванням того, що зазначена незаконна рубка знищила цінні твердолистяні породи та погіршила спроможність виконання лісосмугою специфічних захисних функцій та завдала значну матеріальну шкоду, є підстави вважати істотною шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу.

Оцінивши кожен з досліджених у справі доказів з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття передбаченого ст. 373 КПК України процесуального рішення, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину стороною обвинувачення не доведена. При цьому суд виходить з наступного.

За змістом диспозиції статті 246 Кримінального кодексу України кримінальна відповідальність за незаконну порубку дерев і чагарників у лісах, захисних чи інших лісових насадженнях настає лише за такі умисні дії у разі заподіяння такими діями істотної шкоди, поняття якої є оціночним. Тобто, у кожному конкретному випадку потрібно враховувати вартість, екологічну цінність (наприклад, занесення дерева або чагарника до Червоної книги України), кількість незаконно вирубаного лісу, розмір шкоди, завданої довкіллю, у тому числі обчисленої за відповідними таксами. Рекомендації щодо визначення наявності чи відсутності істотної шкоди в результаті незаконної порубки Верховним Судом України (виходячи з узагальненої судової практики), викладені у абзаці третьому пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 17 від 10 грудня 2004 року «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля», за змістом якого у справах про злочини, відповідальність за які передбачена ст. 246 КК України, шкода визнається істотною, коли: були знищені певні види дерев у тій чи іншій місцевості; погіршилися природний склад, якість, захисні, водоохоронні й інші екологічні властивості лісу; виникли труднощі у відтворенні заліснення в певній місцевості; знизилась якість атмосферного повітря; змінились ландшафт місцевості, русло річки; сталась ерозія ґрунту; тощо. Якщо внаслідок незаконної порубки дерев, чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях істотна шкода не настала, винна особа за наявності до того підстав несе відповідальність за статтями 64-67 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У даному ж випадку, з урахуванням місця, призначення та екологічної цінності лісових насаджень, які були протиправно спиляні за вказівкою ОСОБА_3, суд не вбачає достатніх правових підстав для визнання істотною ту шкоду, яка була заподіяна довкіллю внаслідок наведених у обвинувальному акті протиправних дій ОСОБА_3. При цьому, суд враховує, що із загальної зафіксованої у складеному державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сумської області ОСОБА_12 акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 18 лютого 2016 року кількості спиляних 65-ти лісових насаджень у захисній смузі на перехресті доріг Т-25-03 Вільне-Кролевець та О190704 Погорілівка-Реутинці були спиляні два дерева дуба діаметром у кореня 50 см і 53 см, три дерева клена діаметром у кореня 9, 10 і 11 см, тринадцять дерев ясеня діаметром у кореня від 6 до 40 см, а решта - дерева акації діаметрами від 4 см до 31 см; що породи наведених спиляних дерев не занесені до Червоної книги України і не віднесені до особливо цінних порід; а висновок по проведеній у справі лісотехнічній експертизі, за змістом якого діями ОСОБА_3 була заподіяна істотна шкода, суд визнає недостовірним і недопустимим доказом як такий, що виконаний поза експертною установою представником первинної профспілкової організації ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» ОСОБА_14, який (за змістом висновку) не має статусу експерта і має невідомо які освіту і відповідний галузевий досвід щодо можливості (компетентності) надання висновку по обставинам і питанням, які мають враховуватись судом при визначенні наявності чи відсутності істотної шкоди.

Одночасно суд визнає слушними і враховує при оцінці доказів й доводи ОСОБА_3 та його захисника - адвоката Сомок О.А. щодо необ'єктивності визначення стороною обвинувачення загальної кількості спиляних за вказівкою ОСОБА_3 дерев, з посиланням на те, що при огляді місця події працівниками поліції та при складанні акту державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_12 не враховувалось те, що у деяких випадках по декілька пеньків від одного кореня рахувались як пеньки окремих дерев, і що значна кількість пеньків на місці події утворилась внаслідок спилювання вже спиляних раніше представниками електропостачального підприємства в порядку обслуговування лінії електропередачі, яка проходить по земельній ділянці, де за вказівкою ОСОБА_3 спилювались лісові насадження. Ці доводи сторони захисту підтверджуються як наявними у справі знімками фототаблиці до протоколу огляду місця події та наданими ОСОБА_3 безпосередньо в суді вузловими фотознімками місця події, так і показаннями з цього приводу свідків ОСОБА_15, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_11 і ОСОБА_16 про те, що на час проведення за вказівкою ОСОБА_3 спилювання дерев і чагарників у тому місці вже були наявні численні пеньки спиляних не до землі дерев, і висота таких пеньків становила приблизно від пів метра до метра.

За таких обставин, з урахуванням наведених положень Конституції та Кримінального процесуального кодексу України суд дійшов переконливого висновку про наявність підстав для ухвалення у справі виправдовувального вироку у зв'язку з недоведеністю вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 369, 373 та 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в.

ОСОБА_3 визнати невинуватим за пред'явленим йому обвинуваченням і по суду виправданим у зв'язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України.

Понесені у справі судові витрати віднести на рахунок держави.

Заявлений у справі прокурором до ОСОБА_3 цивільний позов в інтересах держави на відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням навколишньому природному середовищу, залишити без розгляду.

Після набрання вироком законної сили приєднану до справи речовим доказом бензопилу марки «EURUTEC GA108J» повернути ОСОБА_3.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області шляхом подання до Глухівського міськрайонного суду апеляції на вирок. Така апеляція може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. У разі ненадходження апеляцій протягом зазначеного строку вирок суду набере законної сили і буде звернутий до виконання.

Суддя Глухівського міськрайонного суду О.С. Демченко