
Єдиний унікальний номер справи 185/8/15-к
Провадження № 1-кп/185/7/17
У Х В А Л А
15 травня 2017 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Самоткан Н.Г.
за участю секретаря Муржиєвої І.О.
прокурора Андруша Я.В.
обвинуваченого ОСОБА_1
захисника адвоката ОСОБА_2
потерпілого ОСОБА_3
представника потерпілого адвоката ОСОБА_4
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013040370002881 від 13 червня 2013 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України,
В С Т А Н О В И В :
Під час судового засідання від захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 надійшло клопотання про призначення повторної інженерно-технічної експертизи з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності.
Відповідно до заявленого клопотання вбачається, що на досудовому розслідуванні у даному кримінальному провадженні експертом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_5 була проведена судова інженерно-технічна експертиза з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності за № 1167-14 від 22 вересня 2014 року, але на думку захисту, вищевказаний висновок є необґрунтованим та неповним.
Прокурор, потерпілий та представник потерпілого заперечували щодо задоволення заявленого клопотання.
Дослідивши матеріали кримінального проваження, вислухавши думки учасників судового розгляду, суд вважає, що подання є обґрунтованим та таким, яке підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судову експертизу», судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження.
На думку сторони захисту, у висновку наявні суттєві недоліки:
- не зазначено конкретні назви схем та інструкцій з експлуатації, які повинен знати електромонтер оперативно-виїзної бригади ОСОБА_3 при оперативному обслуговуванні розєднувача Рктп-293, але їх не знав, а також які саме особливості конструкцій були наявні у Рктп-293 (з посиланням на нормативні акти), і незнання яких призвело до ураження його електричним струмом;
- не вказані первинні документи, в яких встановлена зона обслуговування Павлоградського РЕМ і з яких би вбачалось, що ОСОБА_1 з ними був ознайомлений. Але без будь-яких обґрунтувань в експертизі вказано, що ОСОБА_1 знав про те, що обладнання не входить в зону обслуговування РЕМ;
- дослідницька частина висновку взагалі не містить будь-якого вмотивованого обґрунтування зробленого експертом висновку про причинно-наслідковий звязок. Зокрема, експерт обмежився лише неодноразовим перерахуванням нормативно-правових актів з питань охорони праці, але не описав та не розкрив механізм нещасного випадку та його причин: первинні, проміжні та безпосередні, нічим свій висновок в цій частині не обґрунтував.
Не навівши аналіз виробничої ситуації, експерт ОСОБА_5 вказала, що дії ОСОБА_1 в частині: 1) допуску до оперативного обслуговування електрообладнання робітників, які на знали їх схем, інструкцій з експлуатації, особливості конструкцій; 2) організації допуску електротехнічних працівників к електроустановкам, які не входять в зону їх обслуговування; 3) ведення оперативних переговорів по каналам звязку, заведених під архиватор мови, знаходяться в причинно-наслідковому звязку з настанням події нещасного випадку.
Сторона захисну зазначає, що на явну необєктивність експерта вказує логічно неспроможний висновок про знаходження дій керівника оперативно-диспетчерської групи ОСОБА_1 щодо ведення оперативних переговорів по каналам звязку заведених під архіватор мови в причинно-наслідковому звязку з настанням події нещасного випадку, оскільки це означає, що ведення переговорів по телефону під аудіозапис стало причиною ураження електромонтера ОСОБА_3 електричним струмом, що є неможливим.
Між тим, з пояснень експерта ОСОБА_5, надані нею в судовому засіданні, слідує, що у разі виключення вищевказаних дій ОСОБА_1, настання події нещасного випадку не усувається, причинно-наслідковий звязок не досліджений, не дана належна оцінка діям самого потерпілого.
Також висновок містить протиріччя. Так, в одному і тому ж реченні спочатку зазначено, що ОСОБА_1 «недотримав в повному обсязі вимоги» певних нормативних актів, а на прикінці сказано, що не дотримав їх «в частині».
Суд зазначає, що експертом не були витребувані та не дослідженні документи:
- інструкція по виконанню оперативних перемикань «Дніпрообленерго», затверджена технічним директором ПАТ «Дніпрообленерго» від 10.04.2012 року, в якій надані визначення таких понять, як оперативне обслуговування, оперативні перемикання, підготовка робочого місця, допуск до роботи, визначено, яке електрообладнання споживачів знаходиться у віданні та оперативному управлінні диспетчера РЕМ, які розпорядження щодо цього обладнання може давати диспетчер, які операції можуть виконуватись без бланків перемикань, а також прописані дії персоналу при виконанні операцій з електроустаткуванням.
- інструкції по складанню та веденню поопорних схем ВЛ 04-10 кВ і однолінійних схем , затвердженої Департаментом PC від 10 листопада 2011 року. В і якій вказано яким чином в цих схемах повинні бути зазначені границі балансової належності обладнання.
Ці документи передбачають вимоги з питань охорони праці працівників РЕМ, а тому для повного і обєктивного з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, вони мають бути досліджені експертом.
За таких обставин суд вважає суттєвим, що експертиза від 22 вересня 2014 року № 1167-14 проведена без урахування всіх обставин справи, без дослідження всіх документів, які стосуються питань охорони праці причетних до нещасного випадку осіб, є неповною.
У п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» судам роз'яснює, що при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об'єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.
Пункт 11 вказаної постанови визначає, що повторна експертиза призначається, коли є сумніви у висновку експерта, повязані з його недостатньою обґрунтованістю. Такі сумніви виникли у сторони захисту.
Відповідно до ч. 1 ст.332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам за наявності підстав, передбачених ст.242 цього Кодексу, тобто, для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до п. 1.2.10. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N 53/5, згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Таким чином, суд вважає, що клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 клопотання про призначення повторної інженерно-технічної експертизи з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.315-316 КПК України, суд-
П О С Т А Н О В И В :
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 про призначення повторної інженерно-технічної експертизи з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності - задовольнити.
Призначити у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013040370002881 від 13 червня 2013 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, повторну судову інженерно-технічну експертизу з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності, на вирішення якої поставити питання:
-Чи відносяться роботи, які виконувались 13.06.2013 року електромонтером ОСОБА_3 до робіт з підвищеною безпекою?
-Вимоги яких нормативних та законодавчих актів з питань охорони праці не виконані і ким під час виконання робіт 13.06,2013 року електромонтером ОСОБА_3?
-Дії (бездіяльність) яких осіб перебували у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з настанням нещасного випадку, який відбувся 13.06.2013 року з електромонтером ОСОБА_3?
Проведення експертизи доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, розташованому за адресою: вул. Смоленська, 6, м. Київ, 03057.
Суддя: Н.Г. Самоткан
Судове рішення № 66660181, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 15.05.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 185/8/15-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: