Ухвала суду № 66657757, 15.05.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/1622/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Васильєва Н.П.

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: Масенко Д.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2017 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Масенка Д.Є.

суддів Глиняного В.П., Паленика І.Г.

при секретарі судового засідання Сердюк Ю.С.

з участю:

прокурора Марусечко Ю.С.

представників власника майна - адвокатів Ткаченка В.І., Тимошенка А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу директора ТОВ «ВОГ АЕРО ДЖЕТ» ОСОБА_4 та представника ТОВ «ВОГ АЕРО ДЖЕТ» - адвоката Ткаченка В.І. на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 лютого 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Череміса О.О., погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Марусечко Ю.С. та накладено арешт на грошові кошти, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунках ТОВ «ВОГ АЕРО ДЖЕТ» (ЄДРПОУ 38092255) № 26004002453301, № 26156002453301 (українська гривня), відкритих у ПАТ «АЙБОКС БАНК» (МФО 322302), в тому числі видаткові операції по вказаних рахунках із забороною розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на вказаних рахунках ТОВ «ВОГ АЕРО ДЖЕТ» та грошовими коштами, які надходитимуть на зазначений поточний рахунок за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету.

Цією ж ухвалою зупинено видаткові операції з грошовими коштами, що надходять на адресу ТОВ «ВОГ АЕРО ДЖЕТ» на банківські рахунки № 26004002453301, №26156002453301 (українська гривня) та які вже знаходяться на вищезазначеному банківському рахунку за винятком видаткових операцій виключно платежів до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів, платежів, пов'язаних з виплатою заробітної плати.

Відповідно до ухвали, слідчий суддя врахувавши достатність доказів, що вказують на наявність ознак вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого про арешт майна, з метою забезпечення конфіскації майна та спеціальної конфіскації, що передбачає санкція ч. 2 ст. 364 КК України, оскільки арешт майна у вигляді грошових коштів на банківських рахунках є необхідною умовою для досягнення дієвості даного кримінального провадження.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, директор ТОВ «ВОГ АЕРО ДЖЕТ» ОСОБА_4 та представник ТОВ «ВОГ АЕРО ДЖЕТ» Ткаченко В.І. подали апеляційну скаргу, в якій просять ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність і неповноту судового розгляду, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянти зазначають про відсутність доказів, що вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та відсутність правових підстав для накладення арешту на майно ТОВ «ВОГ АЕРО ДЖЕТ».

Так, апелянти вказують, що відомості про обставини заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах під час маніпулювання об'ємами палива шляхом його позики до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вносилися і кримінальне провадження за цими обставинами не реєструвалося. Додають, що фінансово-господарська діяльність товариства та діяння його службових осіб не є предметом дослідження у даному кримінальному провадженні.

Також апелянти вказують, що посилання в оскаржуваній ухвалі на норми ч.ч. 2 і 3 ст. 170 КПК України є застарілими і не відповідають актуальній редакції цієї статті та зазначають, що мета накладення арешту, а саме забезпечення конфіскації майна та спеціальної конфіскації, є необґрунтованою, оскільки санкція ч. 2 ст. 364 КК України не передбачає можливість застосування конфіскації майна, а, з урахуванням того, що арештовані кошти не були і не могли бути набуті від підозрюваного, обвинуваченого чи іншої особи за визначених ч. 4 ст. 96-2 КК України обставин, відсутні підстави для арешту майна і з метою спеціальної конфіскації.

Далі апелянти звертають увагу суду на недотримання слідчим суддею вимог щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та неврахування наслідків такого арешту для третіх осіб, оскільки заборона розпорядження грошовими коштами призведе до зриву виконання укладених договорів, може спричинити тяжкі наслідки для економіки України та її державних підприємств, зупинку залізничного транспорту та істотну шкоду обороноздатності країни.

Крім того, автори апеляційної скарги зазначають про упередженість та поверхневість розгляду даного клопотання, оскільки його розгляд відбувся без повідомлення власника майна, а тривалість судового засідання складала не більше п'яти хвилин. Додають, що слідчий Череміс О.О., яким підписано клопотання про арешт майна, не входить до складу групи слідчих, а отже не уповноважений здійснювати досудове розслідування даного кримінального провадження.

У підсумку апелянти вказують, що посилання слідчого судді на показання свідка ОСОБА_5., є неправомірними, оскільки його не допитано безпосередньо в судовому засіданні.

Одночасно автори апеляційних скарг зазначають, що розгляд клопотання відбувався без виклику у судове засідання власника майна, копія оскаржуваної ухвали отримана апелянтом 06.03.2017 року, а тому строк на апеляційне оскарження не порушено.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників власника майна, які підтримали подану апеляційну скаргу, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скаргапідлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що власник майна та його представники в судовому засіданні участі не приймали, копію оскаржуваної ухвалиотримано апелянтом 06.03.2017 року, апеляційна скарга подана 13.03.2017 року, п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді апелянтом не порушено, а тому і не підлягає поновленню.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, у провадженні управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва перебувають матеріали кримінального провадження № 42016100000000961, відомості про яке 10.10.2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Слідчий в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Череміс О.О., за погодженням із прокурором другого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Марусечко Ю.С., звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунках ТОВ «ВОГ АЕРО ДЖЕТ» відкритих у ПАТ «АЙБОКС БАНК», в тому числі видаткові операції по вказаних рахунках, яке ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.02.2017 року задоволено.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий не дотрималися.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчийЧереміс О.О. звертаючись до суду з клопотанням про арешт майна зазначив, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів.

Разом з цим, колегія суддів вважає, що слідчий, який вважає за потрібне звернутись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою забезпечити збереження речового доказу, першочергово має визнати майно, на яке він просить накласти арешт, речовим доказом у кримінальному провадженні шляхом винесення про це постанови, в якій має зазначити підстави визнання майна речовим доказом, з огляду на положення ст. 98 КПК України, проте таких дій слідчим вчинено не було, з огляду на відсутність у доданих до клопотання матеріалах постанови про визнання майна речовим доказом.

Слідчий суддя в свою чергу, в обгрунтування необхідності задоволення клопотання слідчого про арешт майна, визначив мету арешту конфіскацію майна та спеціальну конфіскацію, на які ініціатор клопотання не посилався.

Крім того, слідчий суддя при постановленні ухвали застосував в якості правової підстави для накладення арешту ч. 3 ст. 170 КПК України в редакції, яка, на момент постановлення оскаржуваного рішення, втратила чинність.

Наведені обставини, на переконання колегії суддів, свідчать про відсутність підстав для накладення арешту як з метою забезпечення збереження речового доказу, через відсутність у матеріалах провадження постанови про визнання майна речовим доказом у даному кримінальному провадженні, так і з метою конфіскації майна і спеціальної конфіскації, оскільки така мета не заявлена ініціатором самого клопотання.

Крім того, необхідним буде відмітити, що слідчий Череміс О.О., з урахуванням даних витягу кримінального провадження та постанови про зміну групи слідчих у кримінальному провадженні від 06.02.2017 року, до складу групи слідчих не входить, на що слідчий суддя уваги також не звернув, хоча мав би повернути таке клопотання з метою усунення недоліків, відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України.

Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведених порушень КПК України, є передчасними, а тому не заслуговують на увагу у даному судовому засіданні.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ'єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 лютого 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Череміса О.О., та накладено арешт на грошові кошти, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунках ТОВ «ВОГ АЕРО ДЖЕТ» № 26004002453301, № 26156002453301 (українська гривня), відкритих у ПАТ «АЙБОКС БАНК» (МФО 322302), в тому числі видаткові операції по вказаних рахунках із забороною розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на вказаних рахунках ТОВ «ВОГ АЕРО ДЖЕТ» та грошовими коштами, які надходитимуть на зазначений поточний рахунок за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету -скасувати.

Апеляційну скаргу директора ТОВ «ВОГ АЕРО ДЖЕТ» ОСОБА_4 та представника ТОВ «ВОГ АЕРО ДЖЕТ» - адвоката Ткаченка В.І., - задовольнити.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Череміса О.О., погоджене із прокурором другого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Марусечко Ю.С. по накладенню арешту на грошові кошти, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунках ТОВ «ВОГ АЕРО ДЖЕТ» відкритих у ПАТ «АЙБОКС БАНК».

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

______ ________ _____

Д.Є. Масенко В.П. Глиняний І.Г. Паленик