Ухвала суду № 66657666, 23.05.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

"23" травня 2017 р. Справа № 922/6026/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В. І., суддя Тихий П.В.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1, за довіреністю від 21.09.2016 року;

відповідача адвокат ОСОБА_2, договір від 04.04.2017 року №1/ю; ОСОБА_3, за довіреністю від 04.01.2017 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_4 спеціалізованого підприємства Харківгорліфт, м. Харків (вх. №1182Х/1-18)

на рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2017р.

у справі № 922/6026/15

за позовом Приватного підприємства Ліфт електро виробництво, м. Харків

до відповідача ОСОБА_4 спеціалізованого підприємства Харківгорліфт, м. Харків

про стягнення 3897228,07 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.02.2017р. у справі №922/6026/15 (головуючий суддя Калантай М.В., суддя Суслова В.В., суддя Аюпова Р.М.) позов задоволено; стягнуто з ОСОБА_4 спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" на користь Приватного підприємства "Ліфт електро-виробництво" 2 509 468,20грн. основного боргу, 1 272 461,89грн. збитків від інфляції, 115 297,98грн. 3% річних, 58 458,43грн. судового збору.

Комунальне спеціалізоване підприємство Харківгорліфт, м. Харків з рішенням суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2017р. у справі №922/6026/15 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів, викладених в апеляційній скарзі, відповідач, зокрема, посилається на те, що місцевий господарський суд, прийнявши рішення про задоволення позову безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про призначення у справі повторної судової будівельної експертизи, тим самим неповно зясував обставини, що мають значення для справи.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2017 року, суддею доповідачем у справі №922/6026/15 визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Тихий П.В.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.04.2017р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Тихий П.В.) апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 11.05.2017 року.

10.05.2017 року на адресу суду від апелянта надійшло клопотання про призначення експертизи (вх.№4797), в якому останній просить призначити у справі інженерно технічну (будівельно технічну) експертизу, проведення якої доручити Харківському науково дослідному інституту імені засл. проф. ОСОБА_5, на вирішення експерта поставити наступні питання:

«Чи відповідає розроблена проектно кошторисна документація вимогам нормативно правових актів (ДБН, СНиП тощо)? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?»;

«Чи відповідають виконані роботи проектно кошторисній документації та вимогам нормативно правових актів? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?»;

«Чи відповідають виконані роботи (або окремі елементи обєкти, конструкції, вироби, матеріали тощо проектно кошторисній документації та вимогам нормативно правових актів (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?»;

«Чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних робіт та встановленого (заміненого) обладнання, матеріалів, обсягам та вартості, визначеним проектно кошторисною та іншою звітною документацією (в т.ч. актам прийомки виконаних робіт, актам вартості обладнання, довідкам, відомостям)?»;

«Чи відповідає звітна документація (форми КБ-2в, КБ-3 тощо) за порядком складання і наведеними розрахунками вимогам нормативно правових актів? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?»;

Також, апелянт просить зупинити провадження у справі до одержання висновку експерта та зазначає, що зобовязується забезпечити доступ експерта до обєктів експертного дослідження та сплатити грошові витрати, повязані з проведенням експертизи.

11.05.2017 року на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін (вх.№4854).

На думку позивача, не має правових підстав для призначення у справі будівельно технічної експертизи, оскільки відповідачем було прийнято виконані роботи без зауважень, що підтверджується відповідними актами виконаних робіт до кожного договору, які підписані сторонами договору та скріплені їх печатками.

У судовому засіданні 11.05.2017 року оголошено перерву до 23.05.2017 року.

23.05.2017 року на адресу суду від позивача надійшло письмове клопотання, в якому останній просить не допускати до участі у справі адвоката ОСОБА_2 в якості представника відповідача та апеляційну скаргу повернути на підставі статті 97 Господарського процесуального кодексу України (вх.№5337)

В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначає, що апеляційну скаргу та договір про надання правової допомоги з ОСОБА_2 підписано виконуючим обовязків ОСОБА_6, а єдиною особою, яка уповноважена представляти відповідача у правовідносинах з третіми особами, в тому числі підписувати договори, відповідно до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, є ОСОБА_7.

Крім того, на думку позивача, в матеріалах справи не міститься документів, які підтверджують повноваження виконуючого обовязків директора ОСОБА_6

Вказане клопотання не приймається колегією суддів, у звязку з тим, що в матеріалах справи міститься копія наказу директора ОСОБА_4 спеціалізованого підприємства Харківгорліфт від 23.03.2017 року про надання відпустки останньому та на час перебування директора у відпустці виконання обовязків покладено на головного інженера ОСОБА_6О.(т.5, а.с.19)

Таким чином, в даному випадку правових підстав для повернення апеляційної скарги у суду апеляційної інстанції не існує, у звязку з тим, що апеляційна скарга підписана особою, яка має право на її підпис, що підтверджується наявними у справі доказами.

23.05.2017 року на адресу суду від позивача надійшли письмові заперечення на клопотання про призначення судової експертизи, в якому останній просить відмовити у задоволенні клопотання про призначення судової будівельно - технічної експертизи та справу розглянути за наявними у матеріалах справи доказами (вх.5336)

23.05.2017 року на адресу суду від відповідача надійшло письмове клопотання про виклик свідків, в якому останній, з посиланням на приписи статей 30, 41, 42, п.1 ч.2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, просить викликати та допитати в якості свідків по справі ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 (вх.№5323)

Зазначене клопотання відповідач обґрунтовує, зокрема, тим, що зазначені особи мають спеціальні знання для констатації фактів належної якості виконаних позивачем робіт.

Колегія суддів, розглянувши зазначене клопотання, дійшла висновку щодо відсутності правових підстав для його задоволення, оскільки у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України свідки не є учасниками господарського процесу.

Крім того, колегія суддів зазначає, що ст. 32 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

В п. 22 Інформаційного листа від 18.03.2008 року №01-8/164 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році», Вищий господарський суд України на питання про те, яким чином має діяти господарський суд у випадках, коли певні обставини справи можуть бути підтверджені лише поясненнями фізичних осіб, зазначив, що чинний Господарський процесуальний кодекс не передбачає такого джерела доказування як показання свідків.

Також, колегія суддів зазначає, що відповідачем не зазначено з яких саме питань, що потребують вирішення під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції виникла необхідність надання пояснень вказаними особами.

23.05.2017 року на адресу суду від відповідача надійшли письмові заперечення, в яких останній зазначає про те, що позивачем роботи виконувалися з істотним відступленням від умов договору і актів цивільного законодавства, внаслідок чого їх виконання відбувалося з недоліками (вх.№5324).

У судовому засіданні 23.05.2017 року представники відповідача наполягали на призначенні у справі судової будівельно технічної експертизи.

Представник позивача проти задоволення вказаного клопотання заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем, як замовником, та позивачем, як підрядником, укладено договори підряду №451, №500, №499, №498, №515, відповідно до умов яких підрядник зобовязався виконати капітальний ремонт ліфтів житлових будинків у місті Харкові, а замовник здійснити оплату підряднику за виконані роботи.

На виконання умов зазначених договорів, позивачем було виконано підрядні роботи по капітальному ремонту ліфтів житлових будинків, що підтверджується довідками про вартість виконаних робіт та актами приймання виконаних робіт, актами вартості обладнання, які підписані обома сторонами та скріплені печатками.

Наказом директора ОСОБА_4 спеціалізованого підприємства Харківгорліфт від 31.12.2014 року створено комісію по перевірці виконання капітальних ремонтів ліфтів житлових будинків міста Харкова.

За результатами перевірок виконання капітальних ремонтів ліфтів житлових будівників міста Харкова виявлено невідповідність відображеного в Актах виконаних робіт обладнання за якістю, заявленого як поставки виконавця ПП «Ліфт електро виробництво», тобто виконано роботи неналежної якості.

Виявлені комісією невідповідності зафіксовано у Актах від 30.12.2015 року, від 30.12.2015 року, від 24.12.2015 року, від 24.12.2015 року, від 29.12.2015 року та доповідній записці голови комісії заступника головного інженера ОСОБА_8

Апелянт зазначає, що перевіркою комісії ОСОБА_4 спеціалізованого підприємства Харківгорліфт підтверджено факт порушення договірних зобовязань за договорами від 19.07.2014 року №500, від 28.08.2014 року №499, від 23.07.2014 року №498, від 04.09.2014 року №515, від 12.04.2014 року №451, а саме: зафіксовано невідповідність актів виконаних робіт виконаним роботам, тобто, якість виконаних робіт не відповідає якості, що встановлена сторонами при укладенні відповідних договорів підряду, що потребує експертного дослідження.

Також, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Харківської області від 25.07.2016 року у даній справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_5 Міністерства юстиції України; на розгляд та вирішення експерта поставлені питання:

1) Чи відповідають обсяг та вартість виконаних робіт по капітальному ремонту ліфтів даним проектно-кошторисної документації і даним актів виконаних робіт за договорами підряду №451 від 12.05.2014 року, №500 від 19.07.2014 року, №499 від 28.08.2014 року, №498 від 23.07.2014 року, №515 від 04.09.2014 року?

2) Чи відповідає якість виконаних робіт та використаних матеріалів і обладнання вимогам проектно-кошторисної документації і даним актів виконаних робіт за договорами підряду №451 від 12.05.2014 року, №500 від 19.07.2014 року, №499 від 28.08.2014 року, №498 від 23.07.2014 року, №515 від 04.09.2014 року?

3) Визначити вартість фактично виконаних робіт за договорами підряду №451 від 12.05.2014 року, №500 від 19.07.2014 року, №499 від 28.08.2014 року, №498 від 23.07.2014 року, №515 від 04.09.2014 року.

Однак, 20.12.2016 року до господарського суду Харківської області надійшло повідомлення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_5 про неможливість надання висновку експертизи №8376, у звязку з незабезпеченням експерту доступу до машинного забезпечення ліфтів.

В призначенні повторної судової будівельно технічної експертизи, місцевий господарський суд відповідачу відмовив, зазначивши про це в оскаржуваному рішенні.

Колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Жук проти України" (Заява № 45783/05) від 21.10.2010р. (пункт 25) Суд нагадує, що принцип процесуальної рівності сторін, один із елементів більш широкої концепції справедливого судового розгляду, вимагає, щоб кожній стороні надавалась розумна можливість представляти свою позицію за таких обставин, які не ставлять цю сторону в суттєво невигідне становище по відношенню до протилежної сторони. Це, в принципі, означає надання сторонам судового процесу можливості ознайомитись з усіма пред'явленими доказами і зауваженнями та прокоментувати їх, навіть якщо вони надані незалежним представником державної юридичної служби з метою здійснення впливу на рішення суду.

Як визначив Європейський Суд з прав людини у справі «Ноймайстер проти Австрії» (1968 рік) кожна сторона під час розгляду справи повинна мати рівні можливості та жодна із сторін не повинна мати якихось вагомих переваг над опонентом.

Європейський Суд з прав людини визнав порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у випадках, коли національні суди ухвалювали рішення, коли було відмовлено у можливості представити певні докази (справа «Мантованеллі проти Франції» 1997 рік), зокрема, висновки експертів (справа «Бьоніш проти Австрії» (п.32 рішення від 6 травня 1985 року).

Ключовим у принципі рівних можливостей є те, що суди мають довести готовність забезпечувати ефективне здійснення прав, гарантованих у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно зі статтею 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України», відповідно до частини першої статті 101 ГПК апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Приписами частини 1 статті 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних обєктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

У відповідності до п. 15.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», якщо необхідно здійснити дослідження нових об'єктів або з інших обставин справи, призначається нова, а не повторна експертиза.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Системний аналіз положень ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України дає підстави зробити висновок про те, що для вирішення господарського спору та прийняття рішення у справі господарський суд на підставі доказів, що відповідають вимогам ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України (мають бути належними, допустимими та відповідати вимогам щодо певного засобу доказування) має враховувати лише ті встановлені та досліджені обставини справи, що мають значення для справи. Збір же господарським судом доказів (у тому числі у порядку ст.ст. 38, 41 Господарського процесуального кодексу України), що мають підтверджувати або підтверджують обставини, що не мають значення для справи, не відповідає вимогам ст.ст. 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України та може призвести до зайвих процесуальних дій у справі та, як наслідок, затягування розгляду справи. Тобто суд, збираючи докази у справі та вирішуючи питання щодо обставин, які підтверджуються цими доказами та мають значення для справи, має виходити із предмету доказування та, на підставі норм діючого законодавства, визначати межі доказування у конкретному спорі.

Між тим, особа набуває прав та несе обовязки експерта після оголошення (вручення) їй ухвали про призначення експертизи та попередження про відповідальність. Тільки за цих умов висновок експерта набуває доказової сили. Невиконання цих вимог унеможливлює використання висновку експерта як доказу у справі.

Також, у пункті 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року №4 Про деякі питання практики призначення судової експертизи зазначено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не може замінити інші засоби доказування.

Відповідно до пункту 8 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики призначення судової експертизи від 23.03.2012р. №4, визначаючись з експертною установою, яка проводитиме судову експертизу, господарський суд має враховувати положення пункту 1.5 Інструкції, згідно з якими експертизи проводяться, як правило, за зонами регіонального обслуговування.

У відповідності до п.5.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року N 53/5, у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 N 1950/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 січня 2013 р. за N 1/22533, основними завданнями будівельно-технічної експертизи є: визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об'єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об'єктів; визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об'єктів та їх елементів; визначення вартості будівельних робіт, пов'язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо; визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об'єктів нерухомого майна.

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи, виконані позивачем за договорами підряду №451 від 12.05.2014 року, №500 від 19.07.2014 року, №499 від 28.08.2014 року, №498 від 23.07.2014 року, №515 від 04.09.2014 року.

Так, обґрунтовуючи необхідність проведення у даній справі судової будівельно технічної експертизи, відповідач зазначає, що якість та обсяг виконаних позивачем робіт не відповідають умовам договорів підряду (проектно-кошторисній документації) та даним актів виконаних робіт.

Приписами частини 4 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

Розглянувши зазначене клопотання представника апелянта про призначення у справі судової будівельно технічної експертизи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, враховуючи те, що призначення судової експертизи у справі є правом суду та є одним із способів збору доказів у господарській справі, дійшла висновку про наявність підстав для призначення у даній справі судової будівельно технічної експертизи.

Так, враховуючи що, встановлення обставин, що мають значення для справи щодо визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації, відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об'єктів нерухомого майна, відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об'єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва потребує спеціальних знань, беручи до уваги те, що докази у справі взаємно суперечливі, та для створення сторонам у справі необхідних умов щодо встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, колегія суддів вважає за доцільне вказане клопотання відповідача задовольнити та для роз'яснення цих питань призначити у справі судову будівельно технічну експертизу, проведення якої доручити Харківському науково-дослідному інституту ім. засл. проф. ОСОБА_5.

Аналогічної правової позиції дійшов Вищий господарський суд України у постановах від 16.09.2015р. у справі №910/24356/14, від 09.03.2016р. у справі №922/5305/15, від 30.05.2016р. у справі №922/4991/15.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках, зокрема, призначення господарським судом судової експертизи.

У звязку з призначенням судової будівельно технічної експертизи провадження у справі підлягає зупиненню до одержання висновку судового експерта відповідно до пункту 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України, копії висновку судового експерту слід надіслати сторонам.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010р.)

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 79, ст.ст. 86, 99 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

1. Клопотання ОСОБА_4 спеціалізованого підприємства Харківгорліфт, м. Харків про призначення судової будівельно технічної експертизи задовольнити.

2.Призначити у справі №922/6026/15 судову будівельно технічну експертизу.

3. Проведення експертизи доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_5.

4.На вирішення експерта поставити питання:

«Чи відповідає розроблена проектно кошторисна документація вимогам нормативно правових актів (ДБН, СНиП тощо)? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?»;

«Чи відповідають виконані роботи за договорами підряду №451 від 12.05.2014 року, №500 від 19.07.2014 року, №499 від 28.08.2014 року, №498 від 23.07.2014 року, №515 від 04.09.2014 року проектно кошторисній документації та вимогам нормативно правових актів? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?»;

«Чи відповідають виконані роботи (або окремі елементи обєкти, конструкції, вироби, матеріали тощо) за договорами підряду №451 від 12.05.2014 року, №500 від 19.07.2014 року, №499 від 28.08.2014 року, №498 від 23.07.2014 року, №515 від 04.09.2014 року проектно кошторисній документації та вимогам нормативно правових актів (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?»;

«Чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних робіт та встановленого (заміненого) обладнання, матеріалів за договорами підряду №451 від 12.05.2014 року, №500 від 19.07.2014 року, №499 від 28.08.2014 року, №498 від 23.07.2014 року, №515 від 04.09.2014 року, обсягам та вартості, визначеним проектно кошторисною та іншою звітною документацією (в т.ч. актам приймання виконаних робіт, актам вартості обладнання, довідкам, відомостям)?»;

«Чи відповідає звітна документація (форми КБ-2в, КБ-3 тощо) за порядком складання і наведеними розрахунками вимогам нормативно правових актів? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?»;

(Якщо експерт під час проведення експертизи виявить факти, що мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання, він може включити до висновку свої міркування про ці обставини).

Суд попереджає експертів про кримінальну відповідальність згідно зі статтею 384 Кримінального кодексу України.

5. Надіслати Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_5 (вул. Золочівська, 8а, м. Харків, 61177) справу в 5-ти томах.

6. Зобовязати Комунальне спеціалізоване підприємство Харківгорліфт, м. Харків провести оплату судової будівельно технічної експертизи, докази оплати надати експерту та суду.

7.Висновок експертизи надати Харківському апеляційному господарському суду та сторонам не пізніше строку визначеного п.1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень.

8. Провадження у справі зупинити до одержання висновку судової експертизи.

Головуючий суддя Терещенко О.І.

Суддя Сіверін В. І.

Суддя Тихий П.В.