Постанова № 66657300, 17.05.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2017 р.Справа № 916/1744/16Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів Лисенко В.А.

ОСОБА_1;

при секретарі судового засідання Бендерук Є.О.;

за участю представників сторін:

Від ТОВ "Промислово-будівельна компанія "ІНТОБУД" - ОСОБА_2, довіреність № б/н, дата видачі: 03.01.17;

від ТОВ "ЗАВОД СТЕКО" - ОСОБА_3, довіреність № б/н, дата видачі: 27.03.17;

від ТОВ „Паритет не зявився;

від ПП „Житлово-управляюча компанія не зявився;

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю „ЗАВОД СТЕКО

на рішення Господарського суду Одеської області від 03.02.2017 року

по справі №916/1744/16

за позовом ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю „Промислово-будівельна компанія „Інтобуд, м.Одеса

до відповідача-1: ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю „ЗАВОД СТЕКО, м.Дніпропетровськ;

відповідача-2: Приватного підприємства „Житлово-управляюча компанія, м.Одеса

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю „Паритет, м.Одеса

про розірвання договорів підряду та стягнення 122986,63 грн.,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2016 року ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Промислово-будівельна група ІНТОБУД (Далі ТОВ Промислово-будівельна група ІНТОБУД) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю ЗАВОД СТЕКО (Далі ТОВ „ЗАВОД СТЕКО») та Приватного підприємства Житлово-управляюча компанія (Далі ПП „Житлово-управляюча компанія) про розірвання договорів підряду та стягнення 122986.63 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.02.2017 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ ЗАВОД СТЕКО на користь ТОВ Промислово-будівельна група ІНТОБУД 21282,00 грн. збитків та 50083,10 грн. штрафу за несвоєчасне виконання зобовязань; крім цього, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1070,27 грн. Також з ПП Житлово-управляюча компанія стягнуто на користь ТОВ Промислово-будівельна група ІНТОБУД грошові кошти у сумі 1000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору 15,21 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ТОВ „ЗАВОД СТЕКО звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 03.02.2017 року по справі №916/1744/16 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте на підставі не повністю досліджених доказів, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що свої зобовязання перед замовником ТОВ ЗАВОД СТЕКО виконало, хоча і з запізненням, в повному обсязі. Виявлені недоліки, відображені в дефективних актах, були усунені відповідачем протягом наданого позивачем часу.

Не зважаючи на це, позивач, на думку заявника апеляційної скарги, безпідставно, без повідомлення причин відмовився підписати акти виконаних робіт.

Крім того, апелянт звертає увагу на те, що п. 7.2. договорів встановлено, зокрема, що за несвоєчасне завершення робіт по договору, підрядник сплачує штраф у розмірі 30% від вартості незавершених робіт, який суд має право зменшувати на підставі ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

На думку скаржника розмір стягнутого штрафу вдвічі перевищує суму збитків, що є збагаченням кредитора.

Від позивача до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ „ ЗАВОД СТЕКО, в якому він не погоджується з її доводами, вважає необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки посилання апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник ТОВ „ЗАВОД СТЕКО підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, наполягав на її задоволенні та на скасуванні рішення суду першої інстанції з прийняттям нового рішення, про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Представник відповідача-2 - ПП „Житлово-управляюча компанія та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ „Паритет, в судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Судова колегія розглядає апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача-2 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, за наявними в справі матеріалами та поясненнями учасників судового процесу, оскільки явка сторін та третіх осіб не була визнана обовязковою ухвалою суду, а повний текст постанови направляється сторонам у встановленому порядку.

За приписами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.02.2015 між ТОВ «Промислово-будівельною групою ІНТОБУД (Замовник) та ТОВ ЗАВОД СТЕКО (Підрядник) укладено Договір підряду №0502/2, за умовами якого Підрядник приймає на себе виконання робіт з монтажу металопластикових конструкцій (Роботи) на об'єкті Замовника (ПБГ ІНТОБУД), який розташований за адресою: м ОСОБА_3, вул. Марсельська, 29а. (п.1.1 Договору)

Пунктом 2.2 сторони погодили, що загальна сума даного договору складає 79452,00 грн., у тому числі ПДВ 20% складає 13242,00 грн., що складається з вартості робіт з необхідного демонтажу та монтажу металопластикових конструкцій та вартості доставки до обєкту замовника.

Строк виконання робіт по договору підряду №0502/2 від 05.02.2015 становить 30 днів з дня його підписання. (п.4.1 Договору)

Згідно з п. 4.2 під час приймання результатів робіт Замовник зобовязаний зробити візуальний та інструментальний огляд, упевнитися в справності, перевірити відповідність найменування та якість монтажу. У разі, якщо Замовник не має претензій по якості та кількості металопластикових конструкцій, він зобовязаний підписати «ОСОБА_1 приймання-передачі виконаних робіт», що є невідємною частиною даного договору.

Відповідно до п.7.1 за невиконання або неналежне виконання зобовязань за даним договором, сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства України.

Сторони домовились, що у випадку затримки передачі робіт, у строк, визначений в п.4.1 даного договору, підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми даного договору, що діяла в період затримки та штраф 30% від загальної суми договору. (п.7.2 Договору)

05.02.2015 ТОВ «Промислово-будівельна група ІНТОБУД та ПП Житлово-управляюча компанія укладено договір поруки №10.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Поручитель (Приватне підприємство Житлово-управляюча компанія) зобовязується відповідати перед Кредитором (ТОВ ПБГ ІНТОБУД) за виконання всіх зобовязань ТОВ ЗАВОД СТЕКО (Боржник), що виникли з Договору підряду №0502/2 від 05.02.2015 (Основний Договір), який був укладений між Кредитором та Боржником.

23.02.2015 між ТОВ «Промислово-будівельна група ІНТОБУД та ТОВ ЗАВОД СТЕКО був укладений Договір підряду №2302/2.

Предмет цього договору відповідно до п. 1.1. становлять зобовязання ТОВ ЗАВОД СТЕКО щодо виконання робіт з монтажу металопластикових конструкцій (Роботи) на об'єкті Замовника (ПБГ ІНТОБУД), який розташований за адресою: м ОСОБА_3, вул. Марсельська, 29а.

Загальна сума даного договору складає 90825,00 грн., у тому числі ПДВ 20% складає 15137,00 грн., що складається з вартості робіт з необхідного демонтажу та монтажу металопластикових конструкцій та вартості доставки до обєкту замовника.

Строк виконання робіт за договором № 2302/2 від 23.02.2015 становить 30 днів з дня його підписання.

Згідно з п. 4.2 під час приймання результатів робіт Замовник зобовязаний зробити візуальний та інструментальний огляд, упевнитися в справності, перевірити відповідність найменування та якість монтажу. У разі, якщо Замовник не має претензій по якості та кількості металопластикових конструкцій, він зобовязаний підписати «ОСОБА_1 приймання-передачі виконаних робіт», що є невідємною частиною даного договору.

Відповідно до п.7.1 за невиконання або неналежне виконання зобовязань за даним договором, сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства України.

Сторони домовились, що у випадку затримки передачі робіт, у строк, визначений в п.4.1 даного договору, підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми даного договору, що діяла в період затримки та штраф 30% від загальної суми договору. (п.7.2 Договору)

23.02.2015 між ТОВ «Промислово-будівельна група ІНТОБУД та ПП Житлово-управляюча компанія укладено договір поруки №12.

Згідно з п. 1.1. Договору поруки, Поручитель (Приватне підприємство Житлово-управляюча компанія) зобовязується відповідати перед Кредитором (ПБГ ІНТОБУД) за виконання всіх зобовязань ТОВ ЗАВОД СТЕКО (Боржник), що виникли з Договору підряду № 2302/2 від 23.02.2015 (Основний Договір), який був укладений між Кредитором та Боржником.

Відповідно до п. 3.1. договорів поруки №10 та №12 Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором за належне виконання Боржником забезпеченого зобовязання за Основним договором та строки виконання зобовязання за Основним договором, а також за сплату Боржником Кредитору процентів, неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків за Основним договором, але в будь-якому випадку розмір відповідальності Поручителя не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобовязання, зазначеного в п. 4.1. цього Договору.

Згідно з п. 4.1. договорів поруки №10 та №12, Поручитель відповідає перед Кредитором за належне та вчасне виконання зобовязання Боржником, згідно з Основним Договором, а також за відшкодування Кредитору збитків та сплату неустойки, в сумі, що дорівнює 500,00 грн.

В матеріалах справи наявні дефектні акти №№1,2 від 18.03.2015 та 23.03.2015, складені інженером з технічного нагляду ТОВ «Промислово-будівельна група ІНТОБУД та представником ТОВ ЗАВОД СТЕКО на будівельному майданчику, в яких зазначено, що в процесі проведення контролю виконаних робіт за договорами №0502/3 від 05.02.2015 та №2302/02 від 23.02.2015 були виявлені відхилення від проекту та будівельних норм (дефекти).

В актах зазначено, що виконавець (відповідач) підтверджує всі виявлені дефекти та зобовязується їх усунути.

24.04.2015 комісією у складі інженера технагляду, начальника дільниці та виробника робіт складено акт виявлених дефектів, згідно з яким виявлено недоліки виконаних відповідачем робіт та зазначено заходи щодо їх усунення.

25.05.2015 позивач звернувся до відповідача з повідомленням про необхідність усунення недоліків та дефектів виконаних робіт та направлення представника відповідача для погодження строків їх усунення.

В подальшому позивач неодноразово звертався з претензіями до відповідача про усунення недоліків виконаних робіт.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також, згідно зі ст. 193 ГК України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до приписів ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з положеннями ст. 852 Цивільного кодексу України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірні договори підряду є припиненими у звязку з їх виконанням, оскільки для повного усунення наслідків неякісних робіт було залучено власні сили ТОВ «Промислово-будівельна група ІНТОБУД та ТОВ «Паритет», що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Так, зокрема, в матеріалах справи наявна копія договору підряду №2181 від 07.10.2015 (укладеного після закінчення строку дії договорів між сторонами), укладеного між ТОВ «ЗАВОД СТЕКО» та ТОВ Паритет для усунення частини недоліків за договорами підряду №0502/2 та №2302/2.

Вартість виконаних робіт ТОВ «Паритет» з усунення недоліків відповідача склала 21 282,00 грн, що підтверджується рахунками-фактурами та актами прийняття виконаних робіт.

У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2)доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до приписів ч.2 ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміють витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування в меншому або більшому розмірі.

Недоліки, які визначені в дефектних актах, свідчать про необхідність здійснення робіт, спрямованих на усунення наслідків неякісного встановлення віконних конструкцій (ремонтних робіт) та робіт з повної заміни конструкцій, ремонт яких є неможливим.

З огляду на зазначене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неналежного виконання відповідачем зобовязань та умов Договорів та, як наслідок, завдання збитків на суму 21282,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача неустойки (штраф, пеня) за неналежне виконання умов Договорів, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до норм ст. 230 Господарського кодексу України пеня, штраф та неустойка є видами штрафних санкцій.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. (ст.231 ГКУ)

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Задоволення судом першої інстанції позовних вимог ТОВ Промислово-будівельна група ІНТОБУД в частині стягнення штрафу судова колегія вважає цілком обґрунтованим і правильним, оскільки п. 7.2 договорів підряду №0502/2 та №2302/2 передбачено, що у випадку затримки передачі Робіт, у строк, зазначений в п. 4.1., Підрядник сплачує Замовнику пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми Договору підряду, що діяла в період затримки та штраф 30% від загальної суми Договору підряду.

Враховуючи той факт, що судом першої інстанції вірно встановлено факт порушення зобовязань зі сторони ТОВ ЗАВОД СТЕКО і відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів вчасного та повного виконання відповідачем своїх зобовязань за договорами підряду, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 30% від загальної суми договорів підряду №0502/2 та №2302/2, що становить 51083,10 грн.

Сума штрафу чітко встановлена Договорами та нараховується від загальної суми договорів підряду.

Таким чином, немає жодної залежності між вартістю незавершених робіт та сумою штрафу за несвоєчасне виконання умов Договорів підряду, з огляду на що, судовою колегією відхиляються доводи апеляційної скарги в цій частині.

Також, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим, за договорами підряду, укладеними між сторонами, відповідач не має грошових зобовязань перед позивачем, отже, як наслідок, стягнення пені за загальним правилом суперечить нормам чинного законодавства.

Колегія суддів не приймає до уваги та відхиляє доводи апеляційної скарги щодо незастосування судом першої інстанції норм ст. 233 Господарського кодексу України та ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

П. 3.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", передбачено, що, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що право суду зменшити розмір неустойки не є безумовним і може бути застосовано лише у виняткових випадках, якщо її розмір значно перевищує розмір збитків і тільки після дослідження судом ступеню виконання зобов'язання боржником, майнового стану сторін, тощо.

До того ж, відповідачем доказів щодо свого майнового стану надано не було, що фактично виключало можливість суду дійти висновку про винятковість цього випадку та надмірність штрафних санкцій.

Судова колегія також вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача ПП Житлово-управляюча компанія, як поручителя 1000 грн., з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обовязку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобовязаними доти, доки їхній обовязок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обовязку у повному обсязі одним із боржників припиняє обовязок решти солідарних боржників перед кредитором.

При солідарному обовязку кредиторові надається право на свій розсуд вимагати виконання зобовязання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Предявивши вимогу до одного із солідарних боржників, який не задовольнив цю вимогу, кредитор має право предявити вимогу до іншого солідарного боржника.

З огляду на умови договору поруки №12 від 23.02.2015 між ТОВ «Промислово-будівельна група «ІНТОБУД» та ПП «Житлово-управляюча компанія» суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача-2 на користь позивача 1000 грн.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення.

За таких обставин, апеляційна скарга ТОВ „ЗАВОД СТЕКО задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Одеської області від 03.02.2017 року по справі №916/1744/16 залишається без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю „ЗАВОД СТЕКО на рішення господарського суду Одеської області від 03.02.2017 року по справі №916/1744/16 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 03.02.2017 року по справі №916/1744/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: В.А. Лисенко

ОСОБА_1