Постанова № 66657296, 18.05.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2017 р. Справа№ 923/66/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Мартюк А.І.

Алданової С.О.

секретар: Іванов О.О.

за участю представників

позивача: Семенченко К.О.;

відповідача: Кішинський Д.Г., Гудій В.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державного підприємства "Херсонський морський

торговельний порт"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 15.03.2017р.

у справі №923/66/17 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Державного підприємства "Херсонський морський

торговельний порт"

до Публічного акціонерного товариства "Судноплавна

компанія" Укррічфлот" (АСК Укррічфлот) в особі філії АСК

"Укррічфлот" "Херсонський річковий порт"

про припинення сервітуту

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2017р. провадження у справі №923/66/17 було зупинено до вирішення Господарським судом міста Києва справи №910/105/15-г.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.03.2017р. у справі №923/66/17 та направити справу до місцевого господарського суду для розгляду по суті заявлених вимог.

Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального права, зокрема, ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до безпідставного, на думку позивача, зупинення провадження у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2017р., апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів Алданова С.О., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2017р. (головуючий суддя Зубець Л.П., судді: Алданова С.О., Ткаченко Б.О.) апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.04.2017р.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.04.2017р. у зв'язку з перебуванням судді Ткаченко Б.О. у відпустці з 14.04.2017р. по 22.04.2017р., для розгляду справи №923/66/17 було визначено наступний склад колегії суддів Київського апеляційного господарського суду: головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Алданова С.О., Мартюк А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2017р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження колегії суддів у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів: Алданової С.О., Мартюк А.І. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.04.2017р.

20.04.2017р. через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначав про безпідставність та необґрунтованість доводів скарги позивача, просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 20.04.2017р. представник позивача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.03.2017р. у справі №923/66/17 скасувати та направити справу до місцевого господарського суду для розгляду по суті заявлених вимог.

В судовому засіданні 20.04.2017р. представники відповідача заперечували проти апеляційної скарги з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу, просили суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду - без змін як таку, що була ухвалена з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм процесуального права.

В судовому засіданні 20.04.2017р. представниками відповідача було подано клопотання про продовження строку розгляду справи на підставі ст. ст. 69, 102 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2017р., на підставі ст. ст. 69, 102 Господарського процесуального кодексу України, клопотання відповідача було задоволено, строк розгляду апеляційної скарги продовжено на 15 днів.

В судовому засіданні 20.04.2017р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 18.05.2017р.

18.05.2017р. через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи документів на підтвердження доводів апеляційної скарги, а саме: листа ДП «АРП» №01/05-271 від 19.04.2017р. з додатками та Акту передачі-приймання основних засобів вантажного причалу №1, №2, №3 із з/б №0008.

Заперечень щодо залучення наданих позивачем документів не надійшло.

Вказана заява позивача була задоволена судом і додані до заяви документи залучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 18.05.2017р. представник позивача підтримав пояснення, надані у попередньому судовому засіданні, просив суд апеляційну скаргу задовольнити.

В судовому засіданні 18.05.2017р. представник відповідача також підтримав раніше надані пояснення, просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 18.05.2017р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанов суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовом до Публічного акціонерного Товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (АСК "Укррічфлот") в особі філії АСК "Укррічфлот" "Херсонський річковий порт" (далі - відповідач) про припинення сервітуту на вантажні причали №№1-7, причал КОФ, що розташовані за адресою: м. Херсон, Одеська площа, 6, встановленого рішенням Господарського суду міста Києва від 05.08.2013р. у справі №910/13850/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду 24.12.2023р. (том справи -1, аркуші справи - 3-8).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконує своїх зобов'язань з оплати за користування сервітутом внаслідок чого за період з 25.12.2013р. по грудень 2016 року у відповідача виникла заборгованість у розмірі 11 462 754,40 грн.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 24.01.2017р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі №923/66/17 (том справи - 1, аркуш справи - 1).

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 07.02.2017р., на підставі ст. ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу України, матеріали справи №923/66/17 було направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва (том справи - 1, аркуші справи - 151-152).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2017р. справу №923/66/17 було прийнято до свого провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні (том справи - 2, аркуші справи - 2-3).

В процесі судового розгляду відповідач звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі №923/66/17 до розгляду справи №910/105/15-г, яка перебуває в провадженні Господарського суду міста Києва.

На думку відповідача, розгляд справи №923/66/17 є неможливим до вирішення справи №910/105/15-г, оскільки у справі №910/105/15-г будуть встановлені обставини, щодо наявності у Держаного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» права вимоги до Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» про стягнення плати за користування сервітутом, а також наявності заборгованості за користування сервітутом та її розміру.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2017р. клопотання відповідача було задоволено, провадження у справі №923/66/17 зупинено до вирішення Господарським судом міста Києва справи №910/105/15-г (том справи - 2, аркуші справи - 118-120).

Позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вищевказану ухвалу місцевого господарського суду, зазначаючи про відсутність підстав для зупинення провадження у справі №923/66/17.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не погоджується з доводами позивача, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду у ній є вимоги позивача (Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт") про припинення встановленого відповідачу (Публічному акціонерному товариству "Судноплавна компанія" Укррічфлот") сервітуту на вантажні причали №№1-7, причал КОФ, що розташовані за адресою: м. Херсон, Одеська площа, 6.

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Отже, виходячи з положень ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи. Сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення в іншій справі.

Пов'язаною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення в розумінні ст. 35 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин (аналогічна правова позиція наведена в п.3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Як було з'ясовано судом, на розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/105/15-г за позовом Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" до Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії АСК "Укррічфлот" "Херсонський річковий порт", за участю третіх осіб на стороні позивача: Міністерства інфраструктури України, Державного підприємства «Адміністрація річкових портів», Фонду державного майна України про стягнення заборгованості за користування сервітутом на вантажні причали №№1-7, причал КОФ, що розташовані за адресою: м. Херсон, Одеська площа, 6 у розмірі 2 727 963,86 грн. (том справи - 2, аркуші справи - 43-48).

В межах розгляду вказаної справи ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2015р. було призначено судову оціночно-будівельну експертизу, на вирішення якої поставлено питання, які стосуються з'ясування ринкової вартості причалів №1-№7, причалу комплексного обслуговування флоту, розташованих за адресою: м. Херсон, Одеська площа, 6, що знаходяться на балансі Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт", а також розміру (суми) плати за користування Публічним акціонерним товариством "Судноплавна компанія "Укррічфлот" причалами на підставі сервітуту за період з грудня 2013 року по лютий 2015 року та з лютого 2015 року.

Колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом в тому, що при розгляді справи №910/105/15-г будуть встановлені обставини, щодо наявності у позивача права вимоги до відповідача про стягнення плати за користування сервітутом, наявності у відповідача заборгованості за користування сервітутом та її розмір, що має суттєве значення для правильного вирішення спору у справі №923/66/17.

При цьому судом враховано, що в обґрунтування необхідності припинення сервітуту відповідача у справі №923/66/17 позивач посилається на наявність заборгованості відповідача за сервітутом. На думку позивача, не здійснюючи оплату за державне нерухоме майно, відносно якого встановлено платний сервітут, відповідач порушує право держави щодо користування та розпорядження своїм майном, що в свою чергу є обставиною, яка має істотне значення та може слугувати підставою для припинення сервітуту за рішенням суду в порядку, встановленому ст. 406 Цивільного кодексу України.

Таким чином справи №923/66/17 та №910/105/15-г є взаємопов'язаними, оскільки вимоги у цих справах стосуються одного і того ж самого майна, яке виступає предметом сервітуту за рішенням Господарського суду м. Києва від 05.08.2013р. у справі №910/13850/13. За результатами розгляду справи №910/105/15-г буде встановлено чи має право Державне підприємство «Херсонський морський торговельний порт» (позивач у справі №923/66/17) на отримання коштів на підставі встановленого відповідачу сервітуту та, відповідно, встановлено відсутність чи наявність заборгованості Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» (відповідач у справі №923/66/17) щодо сплати коштів за користування причалами на підставі вказаного сервітуту, а тому розгляд справи №923/66/17 є неможливим до вирішення спору у справі №923/66/17.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на спростування висновків місцевого господарського суду.

В ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Дана норма кореспондується зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

З вищенаведеного слідує, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Згідно зі ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 15.03.2017р. у справі №923/66/17 прийнята з дотриманням норм процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 32-34, 43, 49, 77, 79, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.03.2017р. у справі №923/66/17 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.03.2017р. у справі №923/66/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи №923/66/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді А.І. Мартюк

С.О. Алданова