Рішення № 66657210, 16.05.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/143/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2017 Справа № 908/3339/16

за позовом приватного акціонерного товариства Мирненський булочно-кондитерський комбінат (юридична адреса: 72350, Запорізька область, Мелітопольський район, смт. Мирне, вул. Шкільна, буд. 22, поштова адреса: 72350, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, буд. 53, код ЄДРПОУ 36465269)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю АНДРІЇВСЬКЕ (72550, Запорізька область, Якимівський район, с. Андріївка, вул. Кірова, буд. 16, код ЄДРПОУ 31120867)

про стягнення суми

Суддя Азізбекян Т.А.

Представники сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 3 від 22.05.2014р.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядаються позовні вимоги приватного акціонерного товариства Мирненський булочно-кондитерський комбінат про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю АНДРІЇВСЬКЕ 45 000,00 грн. відсотків за користування грошовими коштами та 173 700,00 грн. втрат від інфляції.

Ухвалою суду від 14.12.2016р. судом порушено провадження у справі № 908/3339/16, присвоєно провадженню номер 24/143/16, справу призначено до розгляду на 27.12.2016р.

Розгляд справи, в порядку ст. ст. 77, 69 Господарського процесуального кодексу, неодноразово відкладався, строк вирішення спору продовжувався, про що судом винесено відповідні ухвали.

Ухвалою суду від 12.04.2017р. зупинено провадження у справі № 908/3339/16 (№ 24/143/16) до розгляду господарської справи № 908/378/17 (№ 4/32/17) до 16.05.2017р. та поновлено провадження з 16.05.2017р. Розгляд справи № 908/3339/16 призначено на 16.05.2017р.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

У засіданні суду 16.05.2017р. оголошено вступна та резолютивна частини рішення.

Позивач, в судове засідання 16.05.2017р. не прибув, про причини неявки суд не повідомив. В обґрунтування позовних вимог, посилається на ст. ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, та зазначив, що рішенням господарського суду Запорізької області від 14.04.2015р. у справі № 908/1463/16 стягнуто з ТОВ «Андріївське» на користь ПП «Мирненський булочно-кондитерський комбінат» суму боргу у розмірі 300 000,00 грн., відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 198 000,00 грн. відповідно до п. 2.3. Договору купівлі-продажу майбутнього врожаю № 23/4 від 23.04.2013р. Боржник 07.08.2016р. сплатив основний борг в сумі 300 000,00 грн. Відсотки за період з 24.04.2013р. по 24.02.2015р, що становить 198 000,00 грн. не сплачені. Враховуючи вищезазначене, просить суд стягнути з відповідача відсотки за користування грошовими коштами відповідно до п. 2.3. Договору купівлі-продажу майбутнього врожаю № 23/4 від 23.04.2013 за період з 24.02.2015р. по 24.07.2015р в сумі 45 000,00 грн. та суму втрат від інфляції за період 01.03.14р - 01.08.2015р. у розмірі 173 700,00 грн.

Відповідач заперечив проти заявленого позову посилаючись на обставини, викладені у письмовому відзиві на позов.

Неявка представника позивача не перешкоджала вирішенню спору. Справа розглянута в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.04.2015р. по справі № 908/1463/14 задоволено позов ПП «Мирненський булочно - кондитерський комбінат» до ТОВ «АНДРІЇВСЬКЕ». Стягнуто з ТОВ «АНДРІЇВСЬКЕ» на користь ПП «Мирненський булочно - кондитерський комбінат» основний борг в сумі 300 000,00 грн., проценти за користування грошовими коштами в сумі 198 000,00 грн., відстрочивши виконання рішення суду до 14.07.2015р.

На виконання даного рішення, яке набрало законної сили 27.04.2015р. видано відповідні накази.

Згідно з приписами ст. 35 ГПК України, не потребують доказуванню преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони.

Рішенням суду по справі № 908/1463/14 зокрема встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі продажу майбутнього врожаю № 23/4 від 23.04.2013р., відповідно до пункту 2.2. якого позивач перерахував відповідачу передплату в сумі 300 000 грн. Згідно п. 2.3 договору на суму отриманої передплати, з моменту зарахування грошових коштів на рахунок продавця та до переоформлення товару на покупця, продавцю нараховуються проценти за користування грошовими коштами з розрахунку 3% в місяць, як плата за користування грошовими коштами.

Факт не поставки відповідачем товару та не повернення позивачу передплати в сумі 300 000 грн. встановлений в рішенні господарського суду Запорізької області від 14.04.2015р. у справі № 908/1463/14, яким на користь позивача було стягнуто з відповідача основний борг в сумі 300 000,00 грн., проценти за користування грошовими коштами в сумі 198 000,00 грн. за період з 24.04.2013р. 24.02.2015р.з відстрочкою виконання рішення до 14.07.2015р.

Відтак, господарським судом вирішено спір за позовом ПП «Мирненський булочно - кондитерський комбінат» до ТОВ «АНДРІЇВСЬКЕ» про стягнення заявленої суми боргу.

Предметом даного судового розгляду є спір про стягнення з відповідача 45 000,00 грн. відсотків за користування грошовими коштами відповідно до п. 2.3. договору купівлі-продажу майбутнього врожаю № 23/4 від 23.04.2013 за період з 24.02.2015р. по 24.07.2015р та 173 700,00 грн. втрат від інфляції за період з 01.03.2014р. по 01.08.2015р.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 45 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обовязкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 115 цього Кодексу встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Судом встановлено, що 07.08.2015р. відповідачем перераховано позивачу сума основного боргу у розмірі 300 000,00 грн.(платіжне доручення № 29) та 11.11.2015р. 245 000,00 грн. (квитанція № 21).

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що діючим законодавством не передбачено право кредитора вимагати сплати 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих окремо на встановлену в судовому рішенні суму боргу, за період примусового виконання відповідного судового рішення, тому поданий в даній справі позов не підлягає задоволенню через його безпідставність.

Також, копії документів, які подаються до господарського суду, повинні бути засвідчені з додержанням вимог п. 5.27 Національного стандарту України Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документації. ДСТУ 4163, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003р. № 55.

Вказаним стандартом встановлено, що відмітка про засвідчення копії документа повинна складатися зі слів: Згідно з оригіналом, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Додані до позову копії документів та матеріалів встановленим вимогам не відповідають.

За таких обставин суд в позові відмовляє.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Повне рішення складено 22.05.2017р.

СуддяТ.А. Азізбекян