Рішення № 66657194, 18.05.2017, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" травня 2017 р.Справа № 924/336/17

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Оршівська", с. Оршівці, Кіцманський р-н., Чернівецька обл.

до 1. малого приватного підприємства фірми "ЕРІДОН", с. Княжичі, Києво - Святошинський р-н., Київська обл.

2. товариства з обмеженою відповідальністю "Торгагро Сольюшн", м. Шепетівка, Хмельницька обл.

про визнання договору застави майбутнього врожаю недійсним

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 за довіреністю

ОСОБА_2 за дорученням

від відповідача 1) - ОСОБА_3 за довіреністю

від відповідача 2) - ОСОБА_4 за довіреністю

встановив:

Позивач у позовній заяві просить суд визнати недійсним договір застави майбутнього врожаю № 8 від 10.06.16, укладений між малим приватним підприємством фірма "Ерідон", товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Оршівська" та товариством з обмеженою відповідальністю "Торгагро Сольюшн".

Обгрунтовуючи позов, позивач відмічає, що за спірним договором заставодержатель (відповідач 1) має право у разі невиконання боржником ТОВ „Торгагро Сольюшн своїх зобовязань за основним договором, одержати задоволення за рахунок вартості майна, заставленого на умовах, визначених спірним договором переважно перед іншими кредиторами заставодавця (позивач), що є поручителем за зобовязаннями боржника (відповідач 2).

Договором обумовлено, що позивач передає в заставу майбутній урожай сільськогосподарських культур сою врожаю 2016 року, в кількості 8 142, 4 т. вартістю 81 424 000 грн.

Спірний договір підписаний директорами та скріплений печатками товариств. За статутом підприємства позивача вищим органом управління товариством, правомочним вирішувати усі питання підприємства, є загальні збори. Загальні збори погоджують укладення генеральним директором (іншим членом дирекції) господарських договорів на суму, що перевищує 5 000 000 грн. Генеральному директору статут надає повноваження відносно укладення договорів, крім господарських, що перевищують 5 000 000 грн.

З спірного договору вбачається, що останній, зі сторони позивача підписаний директором на підставі статуту. Вартість договору (заставного майна) 81 424 000 грн.

Проте, загальні збори підприємства (позивача) не уповноважували директора на підписання договору. ОСОБА_5 які рішення загальних зборів відносно даного питання не приймались. Подальшого схвалення не було. Тому, директор підписав договір з перевищенням повноважень.

Про відсутність повноважень директора на вчинення договору були поінформовані й інші сторони, що підтверджується тим, що перед підписанням сторони обмінювались необхідними документами для встановлення обсягу повноважень, в тому числі і статутами. У договорі вказано, що директор ТОВ „Агрофірма „Оршівська представляє товариство на підставі статуту, що і засвідчили сторони своїми підписами.

Отже, позивач спірний договір не схвалював, до його виконання не приступав, в звязку з чим договір підписаний неповноважною особою, що є підставою до визнання його недійсним.

Додатковими поясненнями від 17.05.17 позивач наводить, що спірним договором сторони визначили вартість предмету застави, на яку, при настанні певних умов може бути проведено стягнення. Вартість застави вказана 5 000 000 грн. Статут зазначає, що договір на суму більше 5 000 000 грн. потребує згоди загальних зборів.

Звірка розрахунків не є доказом наступного схвалення договору, так як з боку позивача остання підписана особою, що і підписала договір з перевищенням повноважень.

Заперечуючи проти доводів відповідача відносно погодження договору Корпорацією „ОСОБА_6 Груп позивач вказує на те, що штамп корпорації в договорі не може вважатись погодженням, оскільки юрист, який поставив штамп лише перевірив одговір на предмет відповідності законодавству. Форма штампу не затверджувалась рішенням корпорації, а виготовлена лише для зручності роботи. Крім того юрист Корпорації „ОСОБА_6 Груп не входить в коло осіб корпорації наділеної повноваженнями погодження договорів від імені корпорації. Статутом позивача не передбачено погодження будь яких рішень з корпорацією. Ситатут корпорації свідчить, що жодним його положенням не передбачено схвалення, погодження органами управління корпорації договорів учасників корпорації.

Щодо обізнаності контрагентів договору про відсутність повноважень керівника відмічає, що за розясненням ВГС у постанові від 29.05.13 № 11 „Про деякі питання визнання право чинів недійсними якщо договір містить умову про підписання його особою, яка діє на підставі статуту, що встановлює повноваження особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони договору з таким статутом, у частині, яка стосується повноважень.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача - МПП фірми „Ерідон в судовому засіданні та цей відповідач у письмовому відзиві позов не визнає, наводить таке.

Про безпідставність заявлених позовних вимог передусім свідчить те, що передача майна у заставу не є відчуженням, оскільки це лише один із видів забезпечення виконання зобов'язання. ОСОБА_7 договір не передбачає перехід права власності на майно та завжди має похідних характер від основного зобов'язання.

До того ж, такі договори не передбачають наявності такої істотної умови як ціна (сума) договору та не мають прямого впливу на (не стосуються) діяльність товариства.

Це виключає застосування до спірних правовідносин положень ст. 98 ЦК України щодо виключної компетенції загальних зборів товариства, а також положень статуту позивача щодо обмежень повноважень директора на укладення господарських договорів.

В той же час, п. п. 7.12-7.14 Статуту позивача передбачено, що Генеральний директор (директор) має право без довіреності виконувати дії від імені товариства, приймати рішення щодо питань поточної діяльності товариства, та без довіреності діяти від імені товариства.

Жодних обмежень щодо повноважень Генерального директора (директора) виступати майновим поручителем за зобовязаннями третіх осіб, статут не містить.

Тобто, укладаючи спірний договір застави, директор товариства діяв у межах своїх повноважень.

Окрім того, відповідно до вимог ч. 3 ст. 92 ЦК України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Таким чином, припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень.

Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України).

Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють).

Окремо відповідач не погоджується з доводами позивачу про те що директор ТОВ "Агрофірма „ОРШІВСЬКА (на 10.06.2016 року) діяв самостійно та не узгоджував свої дії по укладанню оскаржуваного договору застави майбутнього врожаю №8 від 10.06.2016р. з засновниками та іншими уповноваженими особами підприємства. На момент укладання вказаного договору посадові особи ТОВ „Агрофірма „ОРШІВСЬКА провели підготовчі дії, які стали основою для формування тексту та істотних умов вказаного договору застави майбутнього врожаю №8 від 10.06.2016р., і такі дії фізично неможливо підготувати та скласти одноосібно директору ТОВ „Агрофірма „ОРШІВСЬКА а тільки із залученням інших посадових осіб цього підприємства.

Так посадовими особами позивача було підготовлено та складено:

- довідку про присвоєні земельним ділянкам кадастрові номери вих. № 10/06-2016/АФ від 10.06.2016р..

- довідку про наявність посівів сої (урожаю 2016 року) вих. №10/06-2016/2 від 10.06.2016р.

З врахуванням вимог ст. 241 ЦК відповідач стверджує, що позивачем вчинялися дії, спрямовані на виконання умов оскаржуваного договору застави вже після його укладення.

Зокрема, позивачем та відповідачем 1, на виконання умов пункту 1.6 договору застави, було складено та підписано ОСОБА_7 огляду предмету застави (посівів сільськогосподарських культур) № 1 від 08.09.2016р. відповідно до якого сторонами було проведено обстеження посівів сільськогосподарських культур, майбутній врожай яких було передено в заставу, визначено стан посівів та надано рекомендації за наслідками огляду. ОСОБА_7 огляду предмету застави було підписано та складено вже новим директором ОСОБА_8.

Таким чином, вищезазначені дії позивача як сторони договору застави майбутнього врожаю № 8 від 10.06.2016р. свідчать про подальше схвалення цього правочину, а також про прийняття його до виконання, а це, виходячи з вимог ст. 241 ЦК України, в даному випадку унеможливлює визнання його недійсним.

Вказані вище довідки та сам договір застави майбутнього врожаю №8 від 10.06.2016р. були попередньо погоджені уповноваженою особою Корпорації „ОСОБА_6 Груп. Тобто як складання підготовчих документів так і сам договір пройшли попереднє схвалення та погодження означеною Корпорацією до складу якої входить позивач.

Окрім того, зазначено, що як оскаржуваний договір так і інші документи, що оформлялися для його укладення чи на виконання його умов, а також договір поставки №1151/16/139 від 15.07.2015р. та додатки до нього були попередньо погоджені та схвалені Корпорацією.

Про вказану обставину, зокрема, свідчить відмітка «Погоджено» та підпис уповноваженої особи на кожному з аркушів оформлених документів.

У зв'язку з цим, є очевидним, що учасники товариства позивача достеменно володіли інформацією про укладення оскаржуваного договору та про його умови, а також надавали погодження на укладення цього договору, адже, відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань учасником ТОВ „Агрофірма „ОРШІВСЬКА є ТОВ "СВАРОГ КАПІТАЛ", ідентифікаційний код 37820210, та Компанія "ПОМАРІУМ КЕПІТАЛ ЛІМГТЕД" (Кіпр), кінцевими бенефеціарними власниками яких через ряд інших компаній є гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_9, що є кінцевими бенефеціарними власниками ряду інших юридичних осіб, що поряд із ТОВ „АГРОФІРМА „ОРШІВСЬКА є учасниками Корпорації "ОСОБА_6 Груп".

Таким чином, управління справами ТОВ "Агрофірма „ОРШІВСЬКА здійснюється через Корпорацію "ОСОБА_6 ГРУП", і громадяни, які опосередковано є власниками ТОВ «Агрофірма «ОРШІВСЬКА» також здійснюють управління справами товариства через Корпорацію "ОСОБА_6 ГРУП" та, в особі представника Корпорації "ОСОБА_6 ГРУП", надали свою згоду на укладення спірного Договору і схвалили його умови.

Тому, у позові потрібно відмовити.

ОСОБА_7, відповідач подав клопотання про витребування додаткових доказів від відповідача 2 та позивача, в тому числі - оригінали договорів придбання засобів захисту рослин і препаратів і первині бухгалтерські документи по них; оригінали договорів продажу засобів захисту рослин.

Дослідивши вказані позивачем доводи на підтвердження клопотання, суд прийшов до висновку про необхідність відхилення клопотання, оскільки вказані відповідачем матеріали, виходячи з підстав і предмету позову не мають доказового значення для вирішення спору та не повязані з предметом розгляду.

Представник відповідача - ТОВ „Торгагро Сольюшн письмово відзиву на позов не подав, його представник в судовому засіданні проти позову заперечень не висунув, вважав клопотання першого відповідача про витребування додаткових доказів необґрунтованими, такими що спрямовані на затягування справи.

З матеріалів справи вбачається.

Згідно витягу з протоколу загальних зборів членів СВК Агрофірма „Оршівська від 23 липня 2008 р., остання припинила діяльність шляхом її реорганізації в ТОВ „Агрофірма „Оршівська.

За протоколом зборів учасників ТОВ „Агрофірма „Оршівска від 15 червня 2011 року № 15/06-1 2001 затверджено Статут ТОВ „Агрофірма „Оршівська.

За наказом ТОВ „Агрофірма „Оршівска № 21 від 20 червня 2011 року № 21 директором ТОВ „Агрофірма „Оршівска призначено ОСОБА_10

В силу статуту ТОВ „Агрофірма „Оршівська, затвердженого рішенням загальних зборів учасників (протокол від 25 лютого 2014 року № 25 /02 2014, нова редакція), позивач є юридичною особою. Вищим органом управління товариством є загальні збори учасників, що правомочні приймати рішення з будь яких питань товариства (п. 7.1.). До компетенції загальних зборів належить, серед іншого погодження (попереднє) укладення генеральним директором / іншими членами дирекції у випадках надання останніми таких повноважень/ (директором) господарських договорів (право чинів) на суму, що перевищує 5 000 000 грн., або договорів (угод), заяв, згод щодо розірвання укладених договорів оренди землі, незалежно від сум угод (пд. м, п. 7.2. Статуту). Дирекція (директор) вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, що входять до виключної компетенції загальних зборів (п. 7.11). Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених законодавством та статутом (п. 7.12). Генеральний директор (директор) товариства має право, поряд з іншими - укладати угоди, контракти, договори, інші правочини які стосуються діяльності товариства, крім господарських договорів на суму, що перевищує 5 000 000 грн. (абзц. 4 п. 7.14).

10 червня 2016 року між МПП фірма „Ерідон (заставодержатель), ТОВ „Агрофірма „Оршівська (заставодавець), ТОВ „Торгагро Сольюшн (боржник) укладено договір, яким передбачено - заставодержатель має право у разі невиконання боржником своїх зобовязань за основним договором, одержати задоволення за рахунок вартості майна, заставленого на умовах, визначених цим договором, переважно перед іншими кредиторами заставодавця, що згідно цього договору є майновим поручителем по зобовязаннях боржника.

Під основним договором розуміється договір поставки від 15 липня 2015 року № 1151/16/139 з додатками (п. 1.1.).

За основним договором боржник зобовязаний здійснити оплату заборгованості в сумі 81 424 000 грн. (п. 1.3.).

Заставодавець передає в заставу майбутній врожай сільськогосподарських культур соя врожаю 2016 року (предмет застави), в кількості 8 142, 4 т., орієнтовна врожайність 3, 5 т/га, заставною вартістю 81 424 000 грн. (п. 1.6). Загальна заставна (оціночна) вартість предмета застави складає 81 424 000 грн., що на день укладення договору еквівалентно 3 254 356, 51 доларів США (п. 1.7).

При виникненні простроченої заборгованості за основним договором заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави (п. 3.3)

Договір підписаний всіма сторонами та скріплений їх печатками. Зі сторони позивача договір підписаний ОСОБА_10

За випискою з ЄДРЮОФОПГФ, наданою 05.09.16 керівником ТОВ „Агрофірма „Оршівська є ОСОБА_8

За договором поставки від 15.07.15 № 1151/16/139, укладеним між МПП Фірма „Ерідон (постачальник) та ТОВ „Торгагро Сольюшн (покупець) постачальник зобовязується передати у власність покупця, в терміни визначені договором, а покупець зобовязаний прийняти товар і сплатити за нього грошову суму, що складає його вартість, визначену договором. Договір містять додаткові угоди і додатки, які передбачають найменування товару і вартість.

Крім того, до справи подано акт огляду предмету купівлі продажу / застави (посівів сільськогосподарських культур), складеного МПП фірма „Ерідон і ТОВ Агрофірма „Оршівська.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується наступне.

Обгрунтовуючи позов, позивач вказує на те, що договір, зі сторони позивача підписано не уповноваженою особою (керівником на суму понад 5 000 000 грн., без погодження загальних зборів).

За ст. 92 ЦК юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно статуту позивача (нова редакція, яка дійсна на час підписання спірного договору) вищим органом управління товариством є загальні збори учасників, що правомочні приймати рішення з будь яких питань товариства (п. 7.1.). До компетенції Загальних зборів належить, серед іншого погодження (попереднє) укладення Генеральним директором / іншими членами дирекції у випадках надання останніми таких повноважень/ (директором) господарських договорів (право чинів) на суму, що перевищує 5 000 000 грн., або договорів (угод), заяв, згод щодо розірвання укладених договорів оренди землі, незалежно від сум угод (пд. м, п. 7.2. статуту). Дирекція (директор) вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, що входять до виключної компетенції Загальних зборів (п. 7.11). Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених законодавством та статутом (п. 7.12). Генеральний директор (директор) товариства має право, поряд з іншими - укладати угоди, контракти, договори, інші правочини які стосуються діяльності товариства, крім господарських договорів на суму, що перевищує 5 000 000 грн. (абз. 4 п. 7.14).

За ч. 3 ст. 92 ЦК орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

З спірного договору вбачається, що він укладений на забезпечення основного договору, шляхом внесення застави, вартість предмета якої складає 81 424 000 грн.

Відповідно ст. 572 ЦК в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Отже, статутом позивача надано повноваження директору підприємства на укладення господарських договорів, крім тих, сума яких перевищує 5 000 000 грн. Підписання ж спірного договору застави директором ОСОБА_10 на суму 81 424 000 грн., за ст. 92 ЦК, є перевищенням повноважень, наданих йому статутом. При цьому, судом не приймаються доводи першого відповідача про те, що спірний договір не передбачає наявності таких умов, як ціна та перехід права власності на заставне майно і тому до спірних відносин не можна застосовувати норми ст. 98 ЦК відносно виключної компетенції загальних зборів та відповідні положення статуту. Так, виходячи з аналізу загальних норм ЦК про забезпечення зобовязань, застава не є самостійною формою правовідносин, а застосовується як забезпечення основного договору, в даному випадку договору поставки. Застава доповнює відносини по основному договору та зазначає відповідні правові наслідки в разі порушення останнього. Самостійних же прав та обовязків застава не породжує. В звязку з цим, передбачивши у договорі застави вартість предмету застави 81 424 000 грн., сторони цим самим визначили, що у разі порушення основного зобовязання, заставоодержувач може отримати задоволеня саме на таку суму. Задоволення ж передбачає відчуження майна, тобто перехід права власності, що суперечить доводам відповідача про немайновий характер спірного договору.

Таким чином, невиконання боржником основного договору є безумовною підставою до відчуження заставленого майна, вартість якого перевищує 5 000 000 грн.

Не враховуються і доводи відповідача щодо схвалення договору. Так, відповідач вказує, що директор підприємства позивача узгодив укладення договору з іншими учасниками товариства, оскільки підготовка до підписання договору потребує зусиль інших учасників, що вказує на їх обізнаність з договором та за ст. 241 ЦК унеможливлює визнання договору недійсним. ОСОБА_7, про попереднє схвалення договору іншими учасниками ТОВ „Агрофірма „Оршівська свідчить те, що договір попередньо узгоджений з корпорацією „ОСОБА_6 Груп, до складу якої входить позивач.

Проте, згідно статуту погодження договору, укладеного на суму понад 5 000 000 грн. має бути здійснено виключно загальними зборами, а не будь якими учасниками товариства. При цьому, погодження має бути викладено у відповідній формі - письмове рішення / протокол чи інше. Враховуючи, що справа не містить відповідних матеріалів, суд виходить з того, що таке погодження відсутнє.

Вказівка про погодження корпорацією „ОСОБА_6 Груп також не враховується, оскільки за статутом підприємства (в редакції, що діяла на момент підписання договору) позивач є самостійною юридичною особою, створеною на підставі рішення загальних зборів членів с/г ВК Агрофірма „Оршівська, має самостійний баланс, власні основні і обігові кошти, рахунки у банку, круглу печатку та штамп з найменуванням. Товариство здійснює самостійне розпорядження майном, яке не залежить від діяльності корпорації „ОСОБА_6 вест Груп. Статут позивача не передбачає участі корпорації в управлінні його справами. При цьому, хоч ТОВ „ОСОБА_6 капітал (власник ТОВ „ОСОБА_6 Груп) за статутом є учасником товариства позивача, що можливо дозволяє учасникам корпорації бути членами керівних органів позивача, однак, як вказано вище, погодження має бути здійснено загальними зборами, а не окремими працівниками. При цьому судом критично оцінюються доводи відповідача щодо погоджувального штампу на договорі з огляду на те, що його наявність ( враховуючи вищенаведені обставини) загалом не має правового значення для вирішення спору, оскільки погодження договорів корпорацією „ОСОБА_6 вест Груп як в такий спосіб та і загалом не передбачено статутними документами сторін.

Не враховуються також доводи відповідача про відсутність юридичного значення обмеження повноважень з третіми особами. А саме, за розясненнями, зазначеними постановою Пленуму ВГС У № 11 від 29.05.13 „Про деякі питання визнання право чинів (господарських договорів) недійсними (п. 3.3.) припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України). Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють).

Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

Преамбула спірного договору містить вказівку про те, що позивач діє в особі директора, що діє на підставі статуту. Дані обставини, з урахуванням зазначених розяснень ВГС свідчать про обізнаність інших сторін договору про повноваження директора, в тому числі відносно обмежень договірної суми. Вказане, в свою чергу свідчить про те, що суд має приймати до уваги перевищення повноважень саме як підставу визнання договору недійсним, з огляду на поінформованість сторін договору про наявне обмеження.

В силу ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно ст. 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи, те що доводи позивача законодавчо обґрунтовані та документально підтверджені, позов підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідачів у рівних частинах.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір застави майбутнього врожаю № 8 від 10.06.16, укладений між малим приватним підприємством фірма "Ерідон", товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Оршівська" та товариством з обмеженою відповідальністю "Торгагро Сольюшн".

Стягнути з малого приватного підприємтсва фірма "Ерідон" (Київська область, Ктєво - Святошинський район, с. Княжичі, вул. Леніна, 46, код 19420704) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Оршівська" (Чернівецька область, Кіцманський район, с. Оршівці, код 03801730) 800 грн. (вісімсот грн. 00 коп.) судового збору.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгагро Сольюшн" (Хмельницька областьь, м. Шепетівка, пров. Подільський, 20, код 39022147) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Оршівська" (Чернівецька область, Кіцманський район, с. Оршівці, код 03801730) 800 грн. (вісімсот грн. 00 коп.) судового збору.

Повний текст складено 23 травня 2017 р.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук 1 пр. до справи.