Рішення № 66654982, 17.05.2017, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" травня 2017 р.

Справа № 924/343/17

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Шпака В.О., розглянувши матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком" м.Хмельницький

до Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради, м. Старокостянтинів

про стягнення 367 058,09 грн.

Представники сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради, м. Старокостянтинова користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком" стягнення 367 058,09 грн. відшкодування втрат на надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям споживачів, яка утворилась через неналежне виконання договору №3 від 06.січня 2015 року.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що у Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком" надавало телекомунікаційні послуги на пільгових умовах мешканцям м.Старкостянтинова, які підпадають під дію Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства". На виконання вимог Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №17 від 29.01.2003р.) позивач оформляв та направляв відповідачу щомісячно для здійснення розрахунку за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів звіти, як в електронному варіанті, так і поштою, проте отримавши звіти відповідач не проводив відшкодування. Позивач вважає, що недофінансування відповідача коштами субвенції з державного бюджету не є підставою для звільнення його від виконання зобов'язань перед позивачем щодо компенсації втрат від надання послуг на пільговій основі.

Повноважний представник відповідача в засіданнях суду та у відзиві на позов, частково визнав позовні вимоги.

В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що управління соціального захисту населення частково визнає позов в частині заборгованості за відшкодування витрат на надання телекомунікаційних послуг станом на 01.01.2016 року у сумі 38 975, 43 гривень

Із рештою частиною позовних вимог управління соціального захисту населення не погоджується та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 95 Конституції України бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Виключно Законом України про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Законом України „Про Державний бюджет України на 2016 рік” субвенції на відшкодування витрат на надання телекомунікаційних послуг не передбачено. Тобто, на місцеві бюджети перекладається фінансування даної категорії соціальних пільг без надання необхідних коштів. Внесені зміни порушують ч.3 ст.143 Конституції України, якою передбачено обов'язок держави компенсувати такі рішення в повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків.

Відповідно до ч.5 ст.176 ЦК України територіальна громада не відповідає за зобов'язаннями держави. В даному випадку рішення про введення відповідних пільг прийнято державою, а не територіальною громадою, у зв'язку з чим відповідальність повинна нести саме держава, а не територіальна громада міста.

Крім, того відповідно до п.3.5 та п.3.6 наказу Міністерства Фінансів України від 24.12.2012року №1407 "Про затвердження Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами" розпорядники бюджетних коштів надають відповідним органам Казначейства на паперових та електронних носіях протягом п'яти робочих днів після затвердження кошториси, плани асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з державного бюджету), плани надання кредитів із загального фонду державного бюджету, плани спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), зведення показників спеціального фонду кошторису.

Одержувачі бюджетних коштів надають відповідним органам Казначейства на паперових та електронних носіях плани використання бюджетних коштів.

Бюджетні асигнування, які передбачаються розпорядником бюджетних коштів для одержувачів бюджетних коштів, повинні бути враховані в показниках зведеного кошторису, зведеного плану асигнувань загального фонду та зведеного плану спеціального фонду цього розпорядника.

У разі невідповідності даних у зазначених документах даним бухгалтерського обліку орган Казначейства повертає зазначені документи на доопрацювання розпорядникам бюджетних коштів та одержувачам бюджетних коштів. Розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів приводять зазначені документи у відповідність із даними розпису. Оригінали документів повертаються розпорядникам бюджетних коштів, а копії, завірені в установленому порядку, залишаються в органах Казначейства.

Доведені обсяги бюджетних асигнувань є підставою для взяття розпорядниками бюджетних коштів та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов'язань.

Розпорядники бюджетних коштів, згідно з приписами частини 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України, беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно ст. 87 Бюджетного Кодексу України, видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України. Статтею 97 Бюджетного Кодексу України передбачено, що у Державному бюджеті України можуть передбачатися такі трансферти місцевим бюджетам. Порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України.

Просить відмовити позивачу у задоволенні позову в частині 328082,66 грн. з а період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року.

Окрім того, відповідач звернувся із клопотанням про припинення провадження по справі на підставі п.1. ч.1. ст. 80 ГПК України.

Із посиланням на ст. 102 Бюджетного кодексу України, ст. 17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ст.6 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", ст.63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.1 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", ст.5 Закону України "Про охорону дитинства", зазначає що понесені підприємством зв'язку в результаті надання послуг на пільгових умовах, підлягають компенсації за рахунок коштів державного бюджету.

Звертає увагу суду на те, що вказаними нормами законодавства встановлений порядок та обов'язок відповідача, як розпорядника бюджетних коштів, здійснювати компенсаційні виплати позивачу за надані державою пільги з користування послугами зв'язку для пільгових категорій громадян.

На думку відповідача даний спір є публічно правовим, оскільки між сторонами не було укладено договір про відшкодування витрат на надання телекомунікаційних послуг, за наявності заборгованості у вказаній сумі, виникли правовідносини, які за своїм характером витікають з адміністративних та є публічно-правовими, а тому даний спір не є господарським.

На підставі ст..3 КАС України, п.2, п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. №10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" роз'яснено, що за приписами ч.3 ст.22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", п.1.ч.1. ст. 80 ГПК України просить провадження по справі припинити.

При розгляді даного клопотання, судом враховується, що відповідно до ст.21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Згідно із ст.1 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.

Відповідно до п. 3, 3.1 постанови пленуму № 10 від 24.10.2011 „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам. У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: - участь у спорі суб'єкта господарювання; - наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України , Господарським , кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; - наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; - відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.”

Відповідно до абзацу 2 п.4.2 та п.п.4.2.5. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 частини першої статті 80 ГПК, якщо при розгляді справи буде встановлено, що позов подано позивачем або до відповідача, який не має статусу юридичної особи або громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності і не є учасником корпоративних відносин.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: 1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Судом береться до уваги, що правовідносини між сторонами склались на підставі договору № 3 06 січня 2015 року про відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільгових послуг окремим категоріям населення, тому з рахуванням вищенаведених положень в задоволенні відповідача про припинення провадження по справі належить відмовити.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено:

06 січня 2015 року між ПАТ „Укртелеком” та Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради (за договором - Розпорядник коштів) було укладено договір № 3 про відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільгових послуг окремим категоріям населення (надалі - Договір). У розділі першому Договору передбачено, що даний Договір встановлює порядок фінансування видатків міського бюджету за рахунок субвенцій з державного бюджету Розпорядником коштів на покриття витрат, пов'язаних з наданням пільгових послуг окремим категоріям населення за встановлення та користування телефоном, згідно Постанов КМУ „Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державного бюджету” 256 від 04.03.2002 р. та „Про єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги” № 117 від 29.01.2003р.

Відповідно до п. 2.1.1. договору позивач зобов'язується забезпечувати надання пільгових послуг окремим категоріям населення за встановлення та користування телефоном згідно з чинним законодавством України при наявності у пільговика відповідного посвідчення, що підтверджує право на пільги.

Згідно з п. 2.2.2. договору на підставі актів звіряння і списків про нараховані суми пільговим категоріям громадян, розпорядник коштів зобов'язується здійснювати за рахунок субвенцій з державного бюджету, передбачених на зазначені цілі, перерахування на розрахунковий рахунок Укртелеком.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

Згідно акту звіряння розрахунків за надані населенню послуги електрозв'язку, станом на 01.01.2016р. заборгованість становить 38975,43 грн. Вказаний акт скріплений підписами та печатками сторін.

Усі наступні акти звіряння розрахунків за надані населенню пільги за послуги зв'язку за 2016 рік позивачем надсилалися, але відповідачем не підписувались.

Протягом грудня 2015 року по серпень 2016 року надавались телекомунікаційні послуги на пільгових умовах мешканцям м.Старкостянтинова, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги та підпадають під дію Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства" на загальну суму 367058,09 грн, що підтверджується розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за періоди: у грудні 2015 року, січні 2016 року, лютому 2016 року, березні 2016 року, квітні 2016 року, травні 2016 року, червні 2016 року, липні 2016 року, серпні 2016 року, вересні 2016 року, жовтні 2016 року, листопаді 2016 року, грудні 2016 року, про що свідчать розрахунки видатків долучені до матеріалів справи.

Позивач оформляв та направляв відповідачу щомісячно для здійснення розрахунку за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів звіти, як в електронному вигляді, так і поштою, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими квитанціями, реєстрами відправленої кореспонденції, повідомленнями про вручення поштового відправлення, описами вкладення у цінний лист, листами на адресу Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради

Позивачем зазначено, що відповідачем витрати, понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг у сумі 367058.09 грн. у період з грудня 2015 року по грудень 2016 року відшкодовані не були, що і стало причиною звернення із позовом до суду.

Досліджуючи надані докази та оцінюючи їх у сукупності, до уваги приймається наступне:

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012р., споживачами, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

В Законі України від 22.10.1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", Законі України від 23.03.2000 року № 1584-ІІІ "Про жертви нацистських переслідувань", Законі України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, я, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законі України від 24.03.2008 року № 203/98-ВР "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус", законі України від 20.12.1991р. №2011-ХІІ "Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Законі України від 26.04.2001 року № 2402-ІІІ "Про охорону дитинства" передбачено надання пільг при оплаті за послуги зв'язку (телекомунікаційні послуги).

Згідно ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частин 1-4 ст. 48 Бюджетного кодексу України.

Згідно з пп. б п. 4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частина 2 ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. № 256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, якими встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Відповідно до п. 3 Порядку №256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Таким чином, розпорядником коштів бюджетного фінансування соціальних пільг міста Старокостянитинів є Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради, м. Старокостянтинів, а отже, на підставі вищезазначених норм законодавства відшкодування витрат понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян здійснюється відповідачем за рахунок державних субвенцій.

Зокрема, пунктом 2 Постанови № 256 визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Згідно з приписами п. 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 29.01.2003р., підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга".

Пунктом 2.2. Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №309 від 02.03.2012р., розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов’язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1 на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов’язання.

Згідно з ч. 3 п. 7 Порядку №256 органи Державної казначейської служби протягом операційного дня з часу отримання відповідних платіжних доручень направляють кошти субвенцій на рахунки місцевих бюджетів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби.

Відповідно до ч. 1 п. 8 Порядку № 256 отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства, для здійснення відповідних видатків. При цьому головні розпорядники коштів у п'ятиденний термін здійснюють розрахунки із постачальниками відповідних послуг (ч. 2 п. 8 Порядку № 256).

Також, Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р. та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004р. зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Таким чином, доводи відповідача до уваги не приймаються, оскільки, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення із відповідача суми заборгованості у розмірі 367058,09 грн. є обґрунтованими, правомірними, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 49 ГПК України, згідно якої у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача.

Питання щодо повернення частини суми судового збору вирішується на підставі п.1 ч.1. ст..7 Закону України „Про судовий збір”.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 45, 12, 15, 33, 43 ,44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком" м.Хмельницький до Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради, м. Старокостянтинів про стягнення 367 058,09 грн. задоволити.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради, м. Старокостянтинів, пров.Подільський, буд.1 (код 25961769) на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком" (м. Хмельницький, вул. Проскурівська, буд. 13, код 21560766) 367 058,09 грн. (триста шістдесят сім тисяч п’ятдесят вісім гривень, дев`ять копійок) боргу за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів та 5505,87 грн. (п’ять тисяч п’ятсот п’ять гривень, вісімдесят сім копійок ) судового збору.

Видати наказ.

Повний текст рішення складено 22.05.2017р.

Суддя Шпак В.О.

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу, м.Хмельницький, вул. Проскурівська 13

3 - відповідачу. м.Старокостянтинів, пров.Подільський, буд.1

всі рекомендованим із повідомленням.