Рішення № 66653541, 18.05.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 35/54/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2017 Справа № 908/636/17

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Осоцькому Д.І.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився.

Розглядає справу:

За позовом Львівського комунального підприємства “Львівтеплоенерго”, м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства “Доброс-Дизайн”, Запорізька область, Гуляйпільський район, с. Староукраїнівка

про стягнення заборгованості в сумі 21271,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

29.03.2017р. до господарського суду Запорізької області звернувся Львівське комунальне підприємство “Львівтеплоенерго” з позовом до Приватного підприємства “Доброс-Дизайн” про стягнення заборгованості за договором № 1082/Ш про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2011р. в сумі 21271,85 грн.

Позивач, обґрунтовуючи свій позов, посилається на те, що 01.10.2011р. між позивачем (Теплопостачальна організація) та Приватним підприємством “Доброс-Дизайн” (Споживач), було укладено договір № 1082/Ш про постачання теплової енергії в гарячій воді відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов’язання постачати теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач взяв обов’язок отримувати її та оплачувати за встановленими тарифами на умова та в терміни передбачені договором.

Згідно п. 6.2 договору № 1082/Ш, розрахунковим періодом - календарний місяць.

Пунктом 6.3 договору № 1082/Ш передбачено, що споживач до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує Теплопостачальній організації вартість гарячого водопостачання, фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження.

Відповідачем свої зобов’язання по оплаті теплової енергії не виконує, в зв’язку з чим у нього за період з 01.08.2016р. по 29.02.2016р. виникла заборгованість за постачання теплової енергії в гарячій воді в розмірі 15387,31 грн.

В зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов’язань позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 409, 79 грн., 3 % річних від простроченої суми борг в розмірі 57, 51 грн. та інфляційні втрати в розмірі 65, 11 грн.

З огляду на вищезазначене позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 1082/Ш про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2011р. в сумі 21271,85 грн., а саме: 15387,31 грн. основного боргу, пеню в розмірі 409, 79 грн., 3 % річних від простроченої суми борг в розмірі 57, 51 грн. та інфляційні втрати в розмірі 65, 11 грн.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 525, 526, 530, 549, 550, 551, 612, 625 ЦК України, ст. 193, 231 ГК України, ст. 1, 2, 12, 49 ГПК України.

29.03.2017р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл, справу призначено до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.03.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 35/54/17 та призначено розгляд справи на 19.04.2017р. о 10 год. 00 хв.

Ухвалою від 19.04.2017р. розгляд справи відкладено на 18.05.2016р. о 10 год. 00 хв.

17.05.2017р. на адресу суду від позивача надійшли клопотання про розгляд справи без участі представника в якому позивач повідомив суд, що 18.05.2017р. представники позивача забезпечуватимуть участь в інших судових засіданнях, з огляду на зазначене позивач просить суд розглянути дану справу без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами.

Також 17.05.2017р. на адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Додаткові документів долучено до матеріалів справи.

В судове засідання 18.05.2017р. представники сторін не з’явилися.

Відповідач про причини неявки в судове засідання 18.05.2017р. не повідомив, відзив та витребувані судом документи не надав, будь-яких клопотань, заяв від нього не надійшло. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Ухвали про порушення провадження у справі від 30.03.2017р. та про відкладення розгляду справи від 19.04.2017р. яка була направлена на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулись до суду з позначкою пошти «за не запитом».

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 роз’яснено, що за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 18.05.2017р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2011р. Приватним підприємством “Доброс-Дизайн” (надалі - споживач) та Львівським міським комунальним підприємством “Львівтеплоенерго” (надалі – теплопостачальна організація) укладено договір № 1082/Ш на постачання теплової енергії в гарячій воді (надалі - договір).

Згідно п. 1 договору теплопостачальна організація бере на себе зобов’язання постачати споживачу теплову енергію для опалення та здійснювати гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а споживач зобов’язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію для опалення та гаряче водопостачання за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Відповідно до п. 2.1 договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до договору у вигляді гарячої води на такі потреби:

- опалення та вентиляцію – в період опалювального сезону;

- гаряче водопостачання – протягом року відповідно до графіка, затвердженого органами місцевої влади ;

Відповідно до п. 5.1 договору облік споживання гарячого водопостачання і теплової енергії проводиться за приладами обліку при їх наявності, а при відсутності - розрахунковим способом.

Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає теплопостачальній організації звіт про фактичне споживання гарячої води та теплової енергії для опалення. Дата зняття споживачем показів приладів обліку – останнє число кожного місяця, подання звіту теплопостачальній організації – не пізніше 1-го числа кожного місяця (п. 5.3).

Розділом 6 договору встановлений порядок розрахунків за теплову енергію.

Відповідно до п. 6.1. договору розрахунки за гаряче водопостачання та теплову енергію проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів та іншими незабороненими законодавством формами.

Розрахунковим періодом є календарний місяць. (п. 6.2)

Споживач до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує теплопостачальній організації вартість гарячого водопостачання, фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження (п. 6.3 договору).

Як зазначено у п.п. 7.2.3 договору, за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує теплопостачальній організації пеню в розмірі подвійної облікової ставки національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Розділом 10 договору встановлений термін дії договору:

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.10.2012р.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо не менше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 10.4 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, враховуючі додаткові пояснення позивача від 12.05.2017р., договір № 1082/Ш на день розгляду справи є дійсним.

Позивачем виконані всі умови договору, що підтверджується рахунками за період серпень 2016р. - лютий 2017р. на загальну суму 15 387,31 грн.

Проте відповідач неналежним чином виконав свої грошові зобов’язання за договором № 1082/Ш та не здійснив оплату за надані послуги.

Таким чином сума основного боргу відповідача перед позивачем за надані послуги за договором № 1082/Ш складає 15 387,31 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Законом України "Про теплопостачання" від 02.06.2005 року за № 2633-1V (надалі - Закон), «Правилами користування тепловою енергією», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 03.10.2007 року за № 1198 (надалі - Правила) та іншими нормативно-правовими актами України.

Згідно зі ст. ст. 11, 509 ЦК України договір є однією із підстав виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань) Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, за період з серпень 2016р. по лютий 2017р. спожив теплову енергію для опалення на загальну суму 15 387,31 грн.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки судом встановлено, що відповідач свої зобов’язання щодо своєчасної та повної оплати за отриману теплову енергію за договором № 1082/Ш від 01.10.2011р. та оплати щомісячної величини плати за приєднане теплове навантаження виконав неналежним чином, вимоги позивача щодо стягнення несплаченої суми основної заборгованості в розмірі 15 387,31 грн. є законними, обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 409, 79 грн., 3 % річних від простроченої суми борг в розмірі 57, 51 грн. та інфляційні втрати в розмірі 65, 11 грн.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Частиною 1 ст. 230 ГК України до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами ч. 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань регулюються Законом України від 22.11.1996р. № 543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В підпункті п.п. 7.2.3 договору № 1082/Ш сторони визначили, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує теплопостачальній організації пеню в розмірі подвійної облікової ставки національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем, господарський суд вважає правильним наступний розрахунок:

- від суми боргу 184,13 грн. за період з 15.09.2016р. по 28.02.2017р. (167 днів прострочки) пеня складає 23,98 грн.;

- від суми боргу 184,13 грн. за період з 15.10.2016р. по 28.02.2017р. (137 днів прострочки) пеня складає 19,45 грн.;

- від суми боргу 725,93 грн. за період з 15.11.2016р. по 28.02.2017р. (106 днів прострочки) пеня складає 58,96 грн.;

- від суми боргу 2858,02 грн. за період з 15.12.2016р. по 28.02.2017р. (76 днів прострочки) пеня складає 166,52 грн.;

- від суми боргу 3051,09 грн. за період з 15.01.2017р. по 28.02.2017р. (45 днів прострочки) пеня складає 105,33 грн.;

- від суми боргу 4080,45 грн. за період з 15.02.2017р. по 28.02.2017р. (14 днів прострочки) пеня складає 43,82 грн.;

Загальна сума пені згідно розрахунку суду становить 418,06 грн.

У зв`язку із чим стягненню з відповідача підлягає 409,79 грн. пені так як вона заявлена в межах належної суми до сплати.

Розрахунок здійснено за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство».

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договором від № 1082/Ш сторони інший розмір процентів не встановлювали.

Перевіривши розрахунок 3 % річних, здійснений позивачем, господарський суд вважає правильним наступний розрахунок:

- від суми боргу 184,13 грн. за період з 15.09.2016р. по 15.03.2017р. (182 днів прострочки) 3 % складає 2,75 грн.;

- від суми боргу 184,13 грн. за період з 15.10.2016р. по 15.03.2017р. (152 днів прострочки) 3 % складає 2,30 грн.;

- від суми боргу 725,93 грн. за період з 15.11.2016р. по 15.03.2017р. (121 днів прострочки) 3 % складає 7,21 грн.;

- від суми боргу 2858,02 грн. за період з 15.12.2016р. по 15.03.2017р. (91 днів прострочки) 3 % складає 21,37 грн.;

- від суми боргу 3051,09 грн. за період з 15.01.2017р. по 15.03.2017р. (60 днів прострочки) 3 % складає 15,05 грн.;

- від суми боргу 4080,45 грн. за період з 15.02.2017р. по 15.03.2017р. (29 днів прострочки) 3 % складає 9,73 грн.;

Загальна сума 3 % річних згідно розрахунку суду становить 58, 41 грн.

У зв`язку із чим стягненню з відповідача підлягає 57,51 грн. 3 % річних так як заявлена в межах належної суми до сплати.

Розрахунок здійснено за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство».

З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до “Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” № 62-97р. від 03.04.1997р. Верховного Суду України, для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, що складають відповідний період, перемножити між собою.

У випадку, коли відшкодуванню належить сума, яка складається з внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Тому умовно слід рахувати, що сума внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Перевіривши розрахунок суми втрат від інфляції грошових коштів, здійснений позивачем господарський суд вважає правильним наступний розрахунок:

- від суми боргу 184,13 грн. за період серпень 2016р. - січень 2017р. втрати від інфляції грошових коштів складають 15,37 грн.;

- від суми боргу 184,13 грн. за період вересень 2016р. - січень 2017р. втрати від інфляції грошових коштів складають 15,97 грн.;

- від суми боргу 725,93 грн. за період жовтень 2016р. - січень 2017р. втрати від інфляції грошових коштів складають 49,03 грн.;

- від суми боргу 2858,02 грн. за період листопад 2016р. - січень 2017р. втрати від інфляції грошових коштів складають 109,92 грн.;

Загальна сума інфляційних втрат згідно розрахунку суду становить 190,29 грн.

У зв`язку із чим стягненню з відповідача підлягає 65,11 грн. інфляційних втрат так як заявлені в межах належної суми до сплати.

Розрахунок здійснено за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство».

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача в повному обсязі, в розмірі 1600, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства “Доброс-Дизайн” (70230 Запорізька область, с. Староукраїнка буд. 46 код ЄДРПОУ 35156525, р/р 26000060746763) на користь Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” (79040 м. Львів, вул. Д. Апостола, 1, код ЄДРПОУ 05506460, р/р 26032304204086) основний борг в сумі 15387 (п’ятнадцять тисяч триста вісімдесят сім) грн. 31 коп., пеню в сумі 409 (чотириста дев’ять) грн. 79 коп.; 3% річних в сумі 57 (п’ятдесят сім) грн. 51 коп.; інфляційні втрати в розмірі 65 (шістдесят п’ять) грн. 11 коп. та 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 22.05.2017р.

Суддя О.А. Топчій