Ухвала суду № 66653403, 22.05.2017, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

"22" травня 2017 р.

№ 01-39/903/417/17

Суддя господарського суду Волинської області Шум М.С., розглянувши матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНРИВО»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий екватор»

про стягнення 72802600,62 грн.

Встановив: 19.05.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОНРИВО» звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий екватор» про стягнення 72802600,62 грн..

Позовна заява не може бути прийнята судом, оскільки не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

В порушення п.3 ст.57 ГПК України позивачем до позовної не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Згідно п.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.2.2.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року встановлено на рівні 1600 грн..

Позивач, звертаючись з позовною заявою про стягнення 72802600,62 грн., зобов’язаний був сплатити 240000 грн.(1600 грн. * 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) судового збору, а також підтвердити зазначену дію шляхом долучення до матеріалів позовної заяви відповідного оригіналу платіжного документа.

При цьому слід засвідчити належні платіжні реквізити для перерахування судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у м. Луцьку Волинської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38009628, банк отримувача: ГУДКCУ у Волинській області, код банку отримувача (МФО) 803014, рахунок отримувача: 31219206783002, код класифікації доходів бюджету: 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", призначення платежу: судовий збір, за позовом _ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), господарський суд Волинської області (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 03499885 (суду, де розглядається справа).

В п.3 прохальної частини позовної заяви позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення по справі.

Суд розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, відхиляє його, як не обґрунтоване, при цьому виходить з такого.

Згідно ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

У п. 3.1 постанови пленуму Вищий господарський суд України від 21.02.2013р. №7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” зазначив, що клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Конституція України, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація відносно шляхів полегшення доступу до правосуддя № К (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Позивачем не подано жодних належних та допустимих доказів того, що судовий збір у розмірі 240000 грн. буде сплачений у встановленому розмірі до ухвалення рішення у справі, як стверджує останній.

Зазначенні дії позивача свідчать про ухилення від сплати судового збору.

Вищий господарський суду України у п.3.5 Постанови Пленуму "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначив, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Згідно п.4 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Оскільки позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі - позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню позивачу без розгляду.

Повторне звернення з позовною заявою до господарського суду, згідно ч.3 ст.63 ГПК України, можливе після усунення допущених порушень.

Керуючись п.4 ч.1 ст.63, 86 ГПК України, господарський суд,

ухвалив:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНРИВО» про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНРИВО» на 4-х арк., з доданими документами на 29-ти арк. - повернути позивачу без розгляду.

Суддя М. С. Шум