YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Київська область

/

Кагарлицький районний суд Київської області

Ухвала суду № 66650442, 22.05.2017, Кагарлицький районний суд Київської області

Дата ухвалення

22.05.2017

Номер справи

372/5015/14-к

Номер документу

66650442

Форма судочинства

Кримінальне

Компанії, зазначені в тексті судового документа

1) " КОРНІЄНКО АНАТОЛІЯ МИХАЙЛОВИЧА"

Справа № 372/5015/14-к

Провадження № 1-кп/368/40/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2017 р. м. Кагарлик Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

Головуючий: суддя Закаблук О.В.

Судді: Кириченко В.І.

ОСОБА_1

При секретарі: Широкоступ К.М.

З участю сторін кримінального провадження:

Сторона обвинувачення:

Прокурор: Курінний С.О.

Сторона захисту:

Обвинувачений: ОСОБА_2

Захисник: ОСОБА_3

Обвинувачений: ОСОБА_4

Захисник: ОСОБА_5

Обвинувачена: ОСОБА_6

Захисник: ОСОБА_5

Обвинувачений: ОСОБА_7

Захисник: ОСОБА_8

Обвинувачений: ОСОБА_9

Захисник: ОСОБА_8

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик Київської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням громадян України:

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Російська Федерація, не одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого:

- 21.04.1992 року Обухівським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 206, ст. 44 КК України ( в редакції 1960 року) до покарання у виді 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

- 09.06.1993 року Обухівським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 206, ст. 44 КК України ( в редакції 1960 року) до 2 років виправних робіт;

- 08.12.1993 року Обухівським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 140 КК України ( в редакції 1960 року) до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

- 13.06.1997 року Обухівським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі;

- 03.09.2002 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі;

- 24.09.2004 року Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі;

- 21.01.2005 року Обухівським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 29.12.2007 року Броварським міським судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 06.12.2010 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 10.05.2011 року Подільським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі. 18.10.2013 року звільнений з місць позбавлення волі на 10 місяців 28 днів;

- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, раніше не судимого;

- ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_10, громадянки України, не працюючої, не одруженої, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2007 та ІНФОРМАЦІЯ_11, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_12, фактично проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимої;

- ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_13, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_10, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_14, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_15, раніше судимого:

- 22.10.2010 року Ржищевським міським судом Київської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 74 годин громадських робіт;

- 25.06.2013 року Обухівським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

- ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_16, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_17, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_18, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_15, раніше судимого:

- 08.05.2014 року Обухівським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, -

- які обвинувачуються у вчиненні злочинів, які передбачено ч. 3 ст. 28, ч.ч. 1, 2 ст. 306, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311 КК України, суд, -

В С Т А Н О В И В :

06.03.2017 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшло кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_6, обвинувачених за ч. 3 ст. 28, ч.ч. 1, 2 ст. 306, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311 КК України.

06.03.2017 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі ч. 3 ст. 35 КПК України для слухання даного кримінального провадження була визначена колегія суддів у складі: головуючий, - суддя Закаблук О.В., судді, - ОСОБА_10, ОСОБА_1

Вищевказане кримінальне провадження направлене на адресу Кагарлицького районного суду Київської області на підставі ухвали колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області від 17 лютого 2017 року, згідно якої підсудність розгляду даного кримінального провадження визначено Кагарлицькому районному суду Київської області.

Обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні затверджено 09 жовтня 2014 року Прокурором відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та процесуального керівництва прокуратури Київської області ОСОБА_11

Обвинувальний акт складено старшим слідчим в особливо важливих справах відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями Слідчого управління Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Київській області.

У підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 22.05.2017 року, захисник ОСОБА_5 заявив відвід прокурору Кагарлицької місцевої прокуратури в Київській області ОСОБА_12, мотивуючи відвід тією обставиною, що постановою заступника прокурора Київської області А. Мілевського від 16.05.2017 року внесено зміни до постанови про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні по підтриманню державного обвинувачення у даному кримінальному провадженні, до складу якої включений прокурор Кагарлицької місцевої прокуратури ОСОБА_12, який згідно вимог КПК України не міг був призначений та включений до склади групи прокурорів, які підтримують обвинувачення в даному кримінальному провадженні, тобто є неповноважним, а тому існують сумніви у наявності підстав для участі вищевказаного прокурора в даному конкретному кримінальному провадженні.

Захисники ОСОБА_3, ОСОБА_8 відвід прокурора Курінного С.О. підтримали.

Обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9 відвід прокурора Курінного С.О. підтримали.

Прокурор Курінний С.О. заперечував проти задоволення відводу.

Суд, вислухавши відвід прокурору Курінному С.О., заявлений захисником ОСОБА_5, вислухавши думку інших учасників процесу, які відвід підтримали, вислухавши прокурора Курінного С.О., який заперечував проти відводу, дослідивши матеріали кримінального провадження в частині підтримання державного обвинувачення, приходить до висновку щодо задоволення відводу прокурору Курінному С.О., обґрунтовуючи своє рішення наступним.

Так, згідно п. 15 ч. 1 ст. 3 КПК України прокурор особа, яка обіймає посаду, передбачену статтею 17 Закону України «Про прокуратуру», та діє у межах своїх повноважень.

Згідно ст. 17 Закону України «Про прокуратуру»:

Прокурори здійснюють свої повноваження у межах, визначених законом, і підпорядковуються керівникам виключно в частині виконання письмових наказів адміністративного характеру, повязаних з організаційними питаннями діяльності прокурорів та органів прокуратури.

Адміністративне підпорядкування прокурорів не може бути підставою для обмеження або порушення незалежності прокурорів під час виконання ними своїх повноважень.

Генеральний прокурор України має право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обовязковими до виконання всіма прокурорами.

Керівник регіональної прокуратури мас право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обовязковими до виконання першим заступником, заступниками, керівниками та заступниками керівників підрозділів, прокурорами відповідної регіональної прокуратури та керівниками місцевих прокуратур, розташованих у межах адміністративно - територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної регіональної прокуратури.

Керівник місцевої прокуратури має право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обовязковими до виконання його першим заступником, заступниками, керівниками та заступниками керівників підрозділів, прокурорами відповідної місцевої прокуратури.

Перші заступники та заступники керівників органів прокуратури відповідно до розподілу обовязків мають право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обовязковими до виконання підлеглими прокурорами відповідного органу прокуратури.

Під час здійснення повноважень, пов язаних з реалізацією функцій прокуратури, прокурори є незалежними, самостійно приймають рішення про порядок здійснення таких повноважень, керуючись при цьому положеннями закону, а також зобовязані виконувати лише такі вказівки прокурора вищого рівня, що були надані з дотриманням вимог цієї статті.

Прокурори вищого рівня мають право давати вказівки прокурору нижчого рівня, погоджувати прийняття ним певних рішень та здійснювати інші дії, що безпосередньо стосуються реалізації цим прокурором функцій прокуратури, виключно в межах та порядку, визначених законом. Генеральний прокурор України має право давати вказівки будь-якому прокурору.

Прокурором вищого рівня є:

1) для прокурорів, керівників та заступників керівників підрозділів місцевої прокуратури керівник місцевої прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обовязків;

2) для прокурорів, керівників та заступників керівників підрозділів регіональної прокуратури керівник регіональної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов язків;

3) для керівника місцевої прокуратури, його першого заступника та заступників керівник відповідної регіональної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов язків;

4) для керівника регіональної прокуратури, його першого заступника та заступників, керівника та заступника керівника підрозділу, прокурора Геиеральної прокуратури України Генеральний прокурор України чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обовязків;

5) для першого заступника та заступника Генерального прокурора України Генеральний прокурор України.

6) Накази адміністративного характеру, а також вказівки, що прямо стосуються реалізації прокурором функцій прокуратури, видані (віддані) в межах повноважень, визначених законом, е обовязковими до виконання відповідним прокурором.

Прокурору, якому віддали наказ чи вказівку в усній формі, за його вимогою надасться письмове підтвердження такого наказу чи вказівки.

5) Прокурор не зобовязаний виконувати накази та вказівки прокурора вищого рівня, що викликають V нього сумнів у законності, якщо він не отримав їх у письмовій формі, а також явно злочинні накази або вказівки. Прокурор має право звернутися до Ради прокурорів України з повідомленням про загрозу його незалежності у звязку з наданням (відданням) прокурором вищого рівня наказу або вказівки.

6. Надання (віддання) незаконного наказу або вказівки чи його (її) виконання, а також надання (віддання) чи виконання явно злочинного наказу або вказівки тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

Згідно ст. 36 КПК України:

1. Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобовязані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

2. Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений:

1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;

2) мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування;

3) доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування;

4) доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом;

5) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;

(Пункт 6 частини другої статті 36 виключено на підставі Закону № 1697- VIІ від 14.10.2014).

6) скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих;

7) ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування;

8) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;

9) погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання;

10) повідомляти особі про підозру;

11) предявляти цивільний позов в інтересах держави та громадян, які через фізичний стан чи матеріальне становище, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права, у порядку, передбаченому цим Кодексом та законом;

12) затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання;

13) звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

14) підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом;

15) погоджувати запит органу досудового розслідування про міжнародну правову допомогу, передання кримінального провадження або самостійно звертатися з таким клопотанням в порядку, встановленому цим Кодексом;

16) доручати органу досудового розслідування виконання запиту (доручення) компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу або перейняття кримінального провадження, перевіряти повноту і законність проведення процесуальних дій, а також повноту, всебічність та обєктивність розслідування у перейнятому кримінальному провадженні;

17) перевіряти перед направленням прокуророві вищого рівня документи органу досудового розслідування про видачу особи (екстрадицію), повертати їх відповідному органу з письмовими вказівками, якщо такі документи необґрунтовані або не відповідають вимогам міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, чи законам України;

18) доручати органам досудового розслідування проведення розшуку і затримання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення за межами України, виконання окремих процесуальних дій з метою видачі особи (екстрадиції) за запитом компетентного органу іноземної держави;

19)оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому цим Кодексом;

20)здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

3. Участь прокурора в суді є обовязковою, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

4. Право на подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України чи за нововиявленими обставинами мають також незалежно від їх участі в судовому провадженні прокурори вищого рівня: Генеральний прокурор України, його перший заступник та заступники, керівник регіональної прокуратури, його перший заступник та заступники.

(Абзац перший частини четвертої статті 36 в редакції Закону № 1697-У1І від 14.10.2014).

5. Генеральний прокурор України, керівник регіональної прокуратури, їх перші заступники та заступники мають право доповнити, змінити або відмовитися від апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, внесених ними керівниками, першими заступниками чи заступниками керівників або прокурорами прокуратур нижчого рівня.

(Абзац другий частини четвертої статті 36 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1697-VII від 14.10.2014).

У судовому провадженні з перегляду судових рішень в апеляційному чи касаційному порядку, Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами можуть брати участь прокурори органу прокуратури вищого рівня.

(Абзац третій частини четвертої статті 36 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1697-УІІ від 14.10.2014).

5. Генеральний прокурор України, керівник регіональної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування. Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування.

(Частина п 'ята статті 36 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1697-VII від 14.10.2014, № 1698-УІІвід 14.10.2014).

6. Генеральний прокурор України, керівник регіональної прокуратури, керівник місцевої прокуратури, їх перші заступники та заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених статтею 219 цього Кодексу. Про скасування таких постанов повідомляється прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення відповідного досудового розслідування. Скасування таких постанов слідчих та прокурорів Національного антикорупційного бюро України може бути здійснено лише Генеральним прокурором України або особою, яка виконує його обовязки.

(Частина шоста статті 36 із змінами, внесеними згідно із Законом № 721-УІІ від 16.01.2014 втратив чинність на підставі Закону № 732-УІІ від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 767-VII від 23.02.2014, № 1697-УІІ від 14.10.2014, № 1698- VII від 14.10.2014).

Отже, Прокурор - субєкт кримінального процесу, на якого згідно зі ст. 131-1 Конституції України покладаються: підтримання публічного обвинувачення в суді; організація і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням; вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження; нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Прокурор, здійснюючи нагляд за дотриманням законів у кримінальних провадженнях, окрім викладених у ч. 2 ст. 36 КПК України повноважень, має право: у будь-який час за посвідченням, що підтверджує займану посаду, відвідувати місця тримання затриманих, попереднього увязнення, установи, у яких засуджені відбувають покарання, установи, де перебувають особи, стосовно яких застосовані примусові заходи медичного або виховного характеру, та будь-які інші місця, у яких особи примусово тримаються згідно із судовим рішенням або рішенням адміністративного органу; опитувати осіб, які перебувають у відповідних місцях, з метою отримання інформації про умови їх тримання та поводження з ними, ознайомлюватися з документами, на підставі яких ці особи тримаються в таких місцях, засуджені або до них застосовано заходи примусового характеру; вимагати від посадових чи службових осіб надання пояснень щодо допущених порушень, а також вимагати усунення порушень та причин і умов, що їм сприяли, притягнення винних до передбаченої законом відповідальності.

Прокурор втрачає наглядові повноваження під час розгляду справи в суді. Він також не може виконувати нагляд за виконанням повноважень слідчого судді на досудовому слідстві.

У суді прокурор, реалізуючи функцію обвинувачення чи представництва інтересів громадян та держави, стає однією зі сторін процесу і, не маючи владних чи контрольних повноважень на рівних зі стороною захисту умовах у змагальному процесі, має реалізовувати покладені на нього завдання публічного підтримання обвинувачення.

Представництво прокурором інтересів громадян чи держави в суді полягає у здійсненні прокурором від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на забезпечення інтересів держави та захисту прав, свобод і законних інтересів громадян, у разі неспроможності самостійно їх захищати. Частково функція представництва може здійснюватися і на стадії досудового розслідування.

Підтримання публічного обвинувачення одна з функцій прокурора, яка полягає в безпосередній його участі в розгляді судом справи і використанні повноважень обвинувача для всебічного дослідження доказів, захисту прав потерпілого та інших учасників процесу, забезпечення правосуддя і невідворотності кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Згідно ст. 37 КПК України:

1. прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

2. Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами 4 та 5 статті 36, частиною 3 статті 313, частиною 2 статті 341 КПК України та частиною 3 ст. 37 КПК України.

Якщо прокурор, який у відповідному кримінальному провадженні здійснює повноваження прокурора, не може їх здійснювати через зазначені причини, повноваження прокурора покладаються на іншого прокурора керівником відповідного органу прокуратури. У виняткових випадках повноваження прокурора можуть бути покладені керівником органу прокуратури на іншого прокурора цього органу через неефективність здійснення прокурором нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. КПК України керівник органу прокуратури - Генеральний прокурор України, керівник регіональної прокуратури, керівник місцевої прокуратури та їх перші заступники і заступники, які діють у межах своїх повноважень.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого в самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладені норми права, заступник прокурора Київської області, як заступник керівника регіональної прокуратури - органу прокуратури, у конкретному кримінальному провадженні вправі визначати, змінювати прокурорів, визначати групу прокурорів, старшого прокурора такої групи відповідного органу прокуратури - прокуратури Київської області, тобто регіональної прокуратури.

Прокурор Київської області, заступник прокурора Київської області, відповідно до вищевказаних норм КПК України, закону України «Про прокуратуру» не наділений повноваженнями у конкретному кримінальному провадженні визначати групу прокурорів із включенням до її складу прокурорів іншого рівня прокуратури - прокурорів місцевої прокуратури, оскільки він, на переконання суду, зглядаючись на положення ст. 17 Закону України «Про прокуратуру» у процесуальному розумінні повноважень прокурора, не є для вказаних прокурорів, прокурором вищого рівня.

Обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні до суду був направлений прокурором відділу прокуратури Київської області юристтом 1 го класу ОСОБА_11.

Відповідно до ч. 3 ст. 22, ч.ч. 1, 2 ст. 412, ч. 1 ст. 415 КПК України повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором.

Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обгрунтоване судове рішення.

Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо: 3) судове провадження здійснено за відсутності прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов'язковою.

Суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо: 1) встановлено порушення, передбачені пунктами 2,3,4.5.6,7 частини другої статті 412 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 77 КПК України прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні: якщо існують інші обставини, які викликають обгрунтовані сумніви в його неупередженості.

Враховуючи викладене суд прийшов до висновку, що прокурор Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_12 є неналежним прокурором у вказаному кримінальному проваджені, оскільки його включення до складу групи прокурорів здійснено без дотримання вимог КПК України, закону України «Про прокуратуру», а тому заява про відвід підлягає задоволенню, та, відповідно, прокурор Курінний С.О., - відводу.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 КПК України у разі задоволення відводу прокурора у кримінальному провадженні повинні бути невідкладно призначені інший прокурор - керівником органу прокуратури.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 17 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 3, 36, 37,77,80,81,83, ч. 1 ст. 269, 370 372, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву захисника ОСОБА_5 про відвід прокурора Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_12 у кримінальному провадженні № 12014110000000096 від 01.04.2016 року, справа № 372/5015/14 к, провадження № 1 кп/368/40/17, за обвинуваченням громадян України: