Ухвала суду № 66648476, 22.05.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/1020/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Брезіна Т.М.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

22 травня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства "Букком" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом заступника прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до приватного підприємства "Букком" про стягнення плати,

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2016 року заступник прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті звернувся до суду з позовом до приватного підприємства «Букком», в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив: стягнути з відповідача ПП «Букком» на користь Державної служби України з безпеки на транспорті 25762, 65 грн., що еквівалентно 905 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку 30.08.2016 року в дохід Державного бюджету України (отримувач: Чернівецьке УК/м. Чернівці, р/р 31113193700002 в ГУ ДКСУ у Чернівецькій області, код ЄДРПОУ 37978173, МФО 856135).

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок - невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

Крім того, представником прокуратури до суду подано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 28.11.2016 р., відповідач зареєстрований як юридична особа, адреса місцезнаходження - вул. Бесарабська, буд. 87А, смт Кельменці, Кельменецький район, Чернівецька область.

30.08.2016 р. посадовою особою Укртрансбезпеки проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля марки IVECO, модель TRAKKER, реєстраційний номер НОМЕР_1, водій транспортного засобу ОСОБА_3, за наслідками якої складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю та Акт №0006531 від 30.08.2016 р. про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, на підставі яких проведено розрахунок №24 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно ТТН від 30.08.2016 р. №94 та нарахована плата за проїзд у сумі 940,00 євро.

Як слідує з матеріалів справи, 16.11.2016 р. управління Укртрансбезпеки в Чернівецькій області звернулося до заступника прокурора Чернівецької області із листом №1556/39/2-16, в якому просило вжити заходів представницького характеру щодо стягнення з ПП "Букком" плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування в сумі 26762,65 грн., яка не була сплачена до державного бюджету в добровільному порядку.

Враховуючи те, що відповідачем у добровільному порядку плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування по розрахунку від 04 червня 2016 року в сумі 386,67 Євро не сплачена, заступник прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі Державної служби з безпеки на транспорті звернувся з позовом в суд про її стягнення.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи факт наявності за відповідачем несплаченого у визначений законом строк грошового зобов'язання, така заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

За приписами ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. №1789-XII підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Частиною 2 статті 60 КАС України передбачено, що прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В силу п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 р. №198, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Згідно п. 2, 3. Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 р. №30 (далі - Правила), транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху; транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

У пункті 22.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306 передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідно до п. 4. Правил, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Згідно п.п. 4 п. 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 р. №879 , габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 3 Порядку №879 визначено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансінспекцією, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Крім того, пунктом 30 Порядку №879 встановлено, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів; осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

За приписами п. 31-1 Порядку №879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків у п'ятикратному розмірі; у разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням; перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

До того ж, п. 26 Порядку №879 визначено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 30.08.2016 р. №24 надіслано управлінням Укртрансінспекції у Чернівецькій області супровідним листом від 07.09.2016 р. №971/43/4-16 на адресу ПП «Букком». Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи, таких розрахунок отриманий відповідачем 12.09.2016 р.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано суду докази щодо сплати коштів або оскарження у встановленому законодавством порядку дій управління Укртрансінспекції у Чернівецькій області в частині складення розрахунку плати за проїзд від 30.08.2016 р. №24.

Враховуючи зазначене, вказаний розрахунок є чинним і підлягає виконанню, тому посилання ПП «Букком» на неправомірність примусового стягнення плати за проїзд є необґрунтованим та безпідставним.

Таким чином, провівши системний аналіз норм чинного законодавства та дослідивши обставини справи в повному обсязі колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума у розмірі 25762,65 грн підлягає стягненню з ПП "Букком", як плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування

Аналогічна позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01 березня 2016 року у справі №К/800/62591/13.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем не надано суду достатньо належних доказів, які б свідчили про неправомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 71, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу приватного підприємства "Букком" залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Граб Л.С. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.