Постанова № 66648267, 16.05.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2017 р. Справа № 554/10733/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Калитки О. М. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на додаткову постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 31.03.2017р. по справі № 554/10733/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Голового управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання дій неправомірними та зобовязання провести перерахунок та виплату недоплаченої пенсії,

ВСТАНОВИЛА

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 20 лютого 2017 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо неприйняття рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України Полтавської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 9 березня 2016 року про проведення перерахунку пенсії відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та прийняти рішення за результатами її розгляду.

3 березня 2017 року, до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 551,20 грн.

Додатковою постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 31.03.2017 року заяву представника позивача ОСОБА_2 про ухвалення додаткової постанови задоволено.

Стягнено з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 551, 20 грн.

Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, не погодився з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою додатковою постановою суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми ч.1 ст. 94 КАС України. Просить суд апеляційної інстанції скасувати додаткову постанову та прийняти нову постанову по суті вимог апеляційної скарги.

Сторони в судове засідання не зявились, були повідомлені належним чином.

Апеляційна скарга розглядається відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем при подачі адміністративного позову були понесені судові витрати по сплаті судового збору згідно квитанції № 23Р06219 ПАТ «Полтава-Банк» сплачений судовий збір у розмірі 551, 20 грн.

Оскільки позивачем було у встановленому законом порядку підтверджено понесені ним витрати по сплаті судового збору згідно квитанції № 23Р06219 ПАТ «Полтава-Банк» сплачений судовий збір у розмірі 551, 20 грн., тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь позивача документально підтверджені судові витрати.

Аналогічні положення закріплені в Постанові Пленуму Вищого адміністративного України «Про судове рішення в адміністративній справі» № 7 від 20 травня 2013 року, де в пункті 17 також зазначено, що за правилами статті 168 КАС України суд будь-якої інстанції може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу лише у випадках, передбачених частиною першою статті 168 КАС України.

Таке судове рішення він ухвалює в тому провадженні (письмовому, скороченому, розгляді справи в судовому засіданні тощо), в якому й ухвалювалось основне судове рішення. Питання про ухвалення додаткового судового рішення може бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення.

Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися), якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області підлягає задоволенню , а рішення суду першої інстанції в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області підлягає зміні з доповненням резолютивної частини абзацом про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 551,20 грн.

Керуючись ст.ст.41 160, 167, 195, 196, , 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - задовольнити

Додаткову постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 31.03.2017р. по справі № 554/10733/16-а змінити, доповнивши резолютивну частину словами наступного змісту: Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області ( 36014, м. Полтава, вул.. Соборності, 66 , ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 ( 36040, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 551, 20 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22.05.2017 р.