
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
10 травня 2017 року м. Київ К/800/8697/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2016 у справі №815/5087/16 за поданням Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до ОСОБА_1 про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, перевіривши дотримання ст.ст. 20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст. 213 КАС України,
В С Т А Н О В И Л А :
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.10.2016 у задоволенні подання Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до ОСОБА_1 про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків - відмовлено.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2016 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2016 повернуто скаржнику.
Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві 30.03.2017 звернулася з касаційною скаргою та клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.03.2017 касаційну скаргу позивача було залишено без руху з огляду на те, що наведені у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави визнані судом неповажними, оскільки належних доказів щодо неможливості для звернення до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою у визначений частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України строк суду не надано, та надано позивачу строк на усунення недоліків - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху. При цьому було зазначено, що на підтвердження поважності пропуску процесуального строку слід надати докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою у строк визначений законом.
Вказана ухвала Вищого адміністративного суду України від 23.03.2017 була отримана позивачем 30.03.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102918875422.
На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.03.2017 скаржником направлено до суду касаційної інстанції заяву про поновлення строку касаційного оскарження судових рішень, в обґрунтування якого позивач посилається на відсутність необхідних для сплати судового збору асигнувань з Державного бюджету України.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
Належними доказами поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з касаційною скаргою, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки. Однак, таких доказів скаржником суду надано не було.
Враховуючи викладене, наведені позивачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій підстави пропуску такого строку не є поважними.
Відповідно до частини третьої статті 214 та частини шостої статті 108 КАС України касаційна скарга повертається особі, що її подала, якщо цією особою не усунуто недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.
Згідно з частиною шостою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом з дотриманням строків на касаційне оскарження судових рішень.
Керуючись ст. 213, ч. 3 ст. 214, ч. 3 ст. 108 КАС України,
У Х В А Л И Л А :
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2016 у справі №815/5087/16 за поданням Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до ОСОБА_1 про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків - повернути.
2. Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя Вищого адміністративного суду України Т.М. Шипуліна
Судове рішення № 66647731, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 10.05.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 815/5087/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: