Ухвала суду № 66647703, 16.05.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/2304/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дмитришена Р.М.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

16 травня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Сторчака В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Мирошниченко С.О.,

представників позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представників відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_6 Україна" (далі - позивач) до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Позивач в грудні 2016 року звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просив: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 14.12.2016 за №0004061409 та №0004071409.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 01.02.2017 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 14.12.2016 за №№0004061409 та НОМЕР_1.

Стягнуто на користь ТОВ "ОСОБА_6 Україна" (код ЄДРПОУ 20118399) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області сплачений судовий збір у розмірі 21 749грн. 34коп.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали у повному обсязі та просили колегію суддів її задовольнити.

Представники позивача заперечили проти апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "ОСОБА_6 Україна" зареєстровано Виконавчим комітетом Вінницької міської ради від 03.07.1997 за номером державної реєстрації №1149105. Взято на податковий облік товариство в органах ДФС від 08.07.1997, станом на 16.11.2016 перебуває на обліку в Офісі великих платників ДФС та в ГУ ДФС у Вінницькій області як платник податків за неосновним місцем обліку, номер запису в Реєстрі платників податку на додану вартість від 01.10.2016 за №28102811243988, індивідуальний податковий номер - 201183902288.

Основними видами діяльності позивача за КВЕД визначено: оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними і молюсками (код ВЕД _46.38); виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у плашки (код ВЕД _11.07); пакування (код ВЕД _82.92); виробництво фруктових та овочевих соків (код ВЕД _10.32); роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (код ВЕД _47.11); основна інші види перероблення та консервування фруктів і овочів (код ВЕД _10.39).

В період з 16.11.2016 по 24.11.2016 відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи. Підставою для проведення документальної невиїзної перевірки стало виявлення ознак, що свідчать про порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено.

29.11.2016 за результатами перевірки складено акт №177/02-32-14-09/20118399 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "ОСОБА_6 - Фрут" дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за митними деклараціями.

Під час перевірки виявлено, що при здійсненні митних оформлень товарів за митними деклараціями ТОВ "ОСОБА_6 Україна" задекларовано Рибячий жир Omega 360 Pure 22 від 21.11.2013 №401090000/2013/24897; від 10.12.2013 №401090000/2013/26514; від 30.12.2013 №401090000/2013/28080; від 23.10.2014 №401090000/2013/22664; від 19.08.2014 №401090002/2013/16988; від 08.10.2015 №401090002/2015/21336; від 19.08.2014 №401090000/2013/16988; від 30.03.2016 №401090002/2016/6875; від 01.11.2016 №401090002/2016/26591.

Згідно контракту №AFUKR 002 укладеного між ТОВ "ОСОБА_6 Україна" (Платник) та нерезидентом AGRANA fruit Services GmbH, Австрія (Продавець), зазначений товар постачався на митну територію України.

В ході перевірки електронниих документів встановлено, що при здійсненні митних оформлень товару "Риб'ячий жир Omega 360 Pure" за митними деклараціями декларантом самостійно заявлено код товару згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_2 та застосовано ставку ввізного мита у розмірі 7% з митної вартості. Під час перевірки інших документів платником не було надано окрім тих, які надавались під час митного оформлення згідно вказаних вище митних декларацій.

14.12.2016 на підставі вказаного акту перевірки, відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення форми "Р" № НОМЕР_3, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем ПДВ з ввезених на митну територію України товарів на суму 249992,35 гривень, у т.ч. за податковим зобовязанням - 199 993,88 грн, за штрафними санкціями - 49 998,47 грн, та №000404071409, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем "Мито на товари, що ввозяться субєктами підприємницької діяльності" на суму 1 199 963,25 грн, у т.ч. за податковим зобовязанням 999 969, 37 грн, за штрафними санкціями 249 992,34 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що пояснення та докази, надані представником позивача, дають суду підстави для постановляння висновків, які спростовують доводи відповідача, а встановлені у справі фактичні обставини підтверджують позицію позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України вказано, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях (ст. 54.3. ПК України).

Податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України).

У відповідності до ч. 3 ст. 345 МК України, органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо, зокрема, правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів та правильності класифікації згідно з УКТЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

Частиною 1ст. 351 МК України вказано, що предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманих від субєктів зовнішньоекономічної діяльності таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів (п.1 ч.2 ст. 351 МК України).

В даному випадку, підставою для проведення перевірки було виявлення ознак, що свідчать про порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено.

Згідно матеріалів справи, відповідачем за результатами перевірки було складено акт від 29.11.2016 за №177/07-32-14-09-20118399, яким визначено порушення ТОВ "ОСОБА_6 Україна" вимог ст.69 МК України, Закону України "Про митний тариф України", правил 1,6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД Закону України "Про митний тариф України" в частині правильності класифікації товару при митному оформленні, застосуванні при цьому заниженої ставки ввізного мита та вимог п. 109.1 ст. 190 ПК України, що призвело до заниження податкового зобовязання по сплаті податку на додану вартість.

Підставою для висновку відповідача про наявність порушення та здійснення нарахувань, згідно акту перевірки, став факт заявлення при митному оформленні імпорту товару Рибячий жир Omega 360 Pure 22 коду УКТ ЗЕД 1504 20 90 90 у вищезазначених ВМД та застосування ставки ввізного мита 7% митної вартості, оскільки, як вказує відповідач, зазначений товар правильно заявляти під кодом УКТ ЗЕД 1517 90 99 99 із застосуванням ставки ввізного мита 15%.

При цьому, під час перевірки, відповідач використовував копії імпортних митних декларацій від 21/11/2013 №401090000/2013/24897; від 10/12/2013 №401090000/2013/26514; від 30/12/2013 № 401090000/2013/28080; від 23/10/2014 № 401090000/2014/22664; від 19/08/2015 № 401090002/2015/16988; від 08/10/2015 №401090002/2015/21336; від 30/03/2016 №401090002/2016/6875; від 01/11/2016 №401090002/2016/26591; висновок ЦМУЛД ЕР від 15/02/2013 р. № 142001301-0042 та довідково Рішення митної адміністрації Австрії від 30.04.2015 № АТ2014/000734 від 04.06.2012 № АТ2011/000713.

Як слідує з матеріалів справи, під час процедури розмитнення товару митний орган самостійно визначив митну вартість товару, застосовуючи шостий (резервний) метод, для чого було взято проби (зразки) товару, що підтверджується актом про взяття проб на дослідження від 23.01.2013 б/н. За результатами досліджень ЦМУЛДЕР було підтверджено вірність класифікації товару "Рибячий жир Omega 360 Pure" за кодом УКТ ЗЕД 1504 20 90 90. Згідно висновку ЦМУЛДЕР від 15.02.2013 №142001301-0042, результати експериментальних досліджень проби за визначеними показниками не протирічать наданим супровідним документам та опису продукту "Omega 360 Pure 22" у гр.31 МД (ІМ 40 ТН) від 23.01.2013 №401090000/2013/001037 щодо належності продукту до рибячого жиру.

Таким чином, митний орган підтвердив вірність визначеного коду ЗКТ ЗЕД 1504 20 90 90 для товару Omega 360 Pure 22 у декларації від 23.01.2013 №401090000/2013/001037, прийняв митну декларацію, здійснив митне оформлення та випустив товар у вільний обіг.

Згідно ст. 313 МК України, класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.

Отже, висновок відповідача про порушення позивачем приписів законодавства в частині правильності класифікації товару при митному оформленні під час декларування при визначенні коду УКТЗЕД є безпідставним, оскільки під час декларування позивач керувався рішенням митного органу (підтвердженням) про віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД .

У відповідності до Методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно вимогами УКТЗЕД в редакції від 12.03.2016, продукти, які містять добавки, зокрема гліцетин, класифікують у товарній позиції 1517. Продукти цієї товарної позиції, які могли бути попередньо гідрогенізовані, можуть бути піддані емульгуванню, збиванню, текстуруванню можуть містити добавки в невеликих кількостях лецитину.

Вказаний товар відповідач відніс до товарної позиції 1517, та до категорії НОМЕР_4, де ставка ввізного мита становить 15%.

Методичними рекомендаціями щодо класифікації окремих товарів згідно вимогами УКТЗЕД, зазначено, що рідкі суміші нелетких олій або їх фракцій, не піддані збиванню, емульгуванню, тестуванню тощо, які не містять добавок, що змінюють споживчі властивості продукту класифікуються у товарній підкатегорії НОМЕР_5.

У разі додавання до сумішей олій, які класифікуються у товарних під категоріях НОМЕР_5 та НОМЕР_6, речовин, що змінюють споживчі або технологічні властивості (смакові, ароматичні, лікувально-профілактичні, текстуруючі добавки тощо), вони розглядаються як приготування з новими властивостями та мають класифікуватися у товарній під категорії НОМЕР_4.

Згідно висновку №142001301-0042 від 15.02.2013 досліджувана проба являє собою однорідну прозору вязку рідину жовтого кольору, без вираженого запаху, а також містить лецитини Е322. При цьому, у висновку вказано, без зміни хімічного складу.

Разом з тим, суд бере до уваги постанову Верховного Суду України від 04.07.2013 у справі № 21-202а13 де вказано, що, якщо митний орган, приймаючи ВМД, самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобовязань, за винятком випадку, коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обовязкових платежів.

Таким чином, судом першої інстанції вірно було зазначено, що оскільки відповідач, приймаючи ВМД, погоджувався з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, зауваження до ВМД, у яких зазначено текстовий опис товару та код класифікаційного групування УКТЗЕД, були відсутні, підтвердив правомірність віднесення товару до певного коду товарної номенклатури та пропустив його на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому відповідач не має правових підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товару, зокрема з посиланням на результати перевірки та на положення підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.

Отже, митна вартість товару Omega 360 Pure 22 визначалась митним органом самостійно що підтверджується рішенням про визначення митної вартості 401090000/2013/000202/1 від 21.11.2013, графа 44 ВМД, примітка 1501, тому, відповідач неправомірно здійснив донарахування суми податку, а також застосував штрафні (фінансові) санкції за зобовязаннями, суму яких він визначив самостійно.

Частиною 6. ст. 69 МК України зазначено, що штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у звязку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийняло на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Згідно акту перевірки, відповідач не досліджував ніяких нових документів чи відомостей, які б не були предметом розгляду під час митного оформлення товару. Випадків, коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обовязкових платежів, відповідач не навів.

За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв'язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 23 травня 2017 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_7 ОСОБА_8