
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/2758/17 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
У Х В А Л А
22 травня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Кучми А.Ю. Собківа Я.М. Кондратенко Я.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2017 року у справі за заявою Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про вжиття заходів забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 до Міністерства юстиції України, Державного підприємства «Національні інформаційні системи» про скасування наказу, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до Міністерства юстиції України, Державного підприємства «Національні інформаційні системи» про скасування наказу № 185/5 від 25.01.2017р.
Крім цього, позивачем подано заяву про забезпечення позову, шляхом зупинення дії пункту 3 оскаржуваного наказу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2017 року заяву Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.
Зупинено дію пункту 3 наказу Міністерства юстиції України № 185/5 від 25.01.2017р. до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Не погодившись з ухвалою суду, відповідач - Міністерство юстиції України звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, який з'явився в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Так, задовольняючи заяву Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, оскільки для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат без вжиття заходів забезпечення позову.
З таким висновком суду колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидним є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Виходячи з аналізу вказаної норми, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду від 06.03.2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» висвітлено позицію щодо вжиття заходів забезпечення позову в адміністративних справах, зокрема зазначено, що судам необхідно враховувати, що, згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 КАС України, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; заборони вчиняти певні дії. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
Колегією суддів враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні від 15 листопада 2007 року по справі «Бендерський проти України», в якому Суд зазначив, що судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Так, з матеріалів справи вбачається, що підставою для забезпечення адміністративного позову, позивач зазначає про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, адже відповідна професійна діяльність є єдиним джерелом доходу позивача. Крім того, позивач не має права займатися іншими видами діяльності, а тому зупинення нотаріальної діяльності прямо стосується конституційних прав позивача на можливість заробляти на життя працею.
Згідно частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Однак, на підтвердження своїх доводів, позивачем не надано жодних доказів стосовно відсутності інших джерел доходу в її сім'ї, крім прибутку від здійснення нотаріальної діяльності.
Матеріали справи, також, не містять об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.
Таким чином, колегія суддів не вбачає очевидних ознак протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, як підстави для забезпечення адміністративного позову та зазначає, що наявність чи відсутність протиправності рішення суб'єкта владних повноважень є предметом даного спору та підлягає дослідженню під час розгляду справи по суті, а відтак, задоволення клопотання позивача про забезпечення позову означатиме фактично вирішення справи по суті позовних вимог, що є недоцільним.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що дії, пов'язані з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно не є єдиним видом нотаріальної діяльності, відповідно, позивач має право вчиняти інші нотаріальні дії.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не було наведено достатньо обґрунтованих доводів та доказів, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди його правам, свободам та інтересам, а отже, позивачем не доведено наявність підстав для вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову, відповідно до ст. 117 КАС України.
Таким чином, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.
З огляду на зазначені обставини, вбачається, що, задовольняючи заяву Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про забезпечення позову, суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, у зв'язку з чим, ухвала суду підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні заяви Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про забезпечення позову шляхом зупинення дії пункту 3 наказу Міністерства юстиції України № 185/5 від 25.01.2017р. до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 199, 202, 205, 206 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 березня 2017 року скасувати та постановити нову ухвалу.
У задоволенні заяви Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії пункту 3 наказу Міністерства юстиції України № 185/5 від 25.01.2017р. - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Судді Вівдиченко Т.Р. Кучма А.Ю. Собків Я.М.
Повний текст ухвали виготовлено 23.05.2017 року
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Собків Я.М.
Кучма А.Ю.
Судове рішення № 66647145, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 22.05.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/2758/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: