Ухвала суду № 66647109, 16.05.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2017 рокуЛьвів№876/3843/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Курильця А.Р., Мікули О.І.,

при секретарі судового засідання - Андрушківа І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про скасування постанови в справі про адмінправопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області (далі - Управління) у якому просив: скасувати постанову Управління по справі про адміністративне правопорушення від 11.08.2016 №190/1009/02-43/2016 (далі - Постанова), якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн за ч.1 ст.188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позапланова перевірка була проведена відповідачем без належних на це підстав та без врахування того, що відносно позивача уже приймалася постанова, згідно якої на нього було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу за порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва, а тому він не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності за одне і теж правопорушення. Крім, того оскаржуваною Постановою його притягується до відповідальності за невиконання припису, який не підлягає виконанню у конкретних правовідносинах, так як він не виступає суб'єктом правопорушення за яке його було вперше притягнуто до відповідальності за порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва.

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 лютого 2017 року у справі №344/11193/16-а позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржило Управління, яке покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивує тим, що відповідач у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Позивач у письмовому запереченні вважає постанову суду першої інстанції обґрунтованою, прийняту з врахуванням всіх обставини справи та такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана Постанова винесена відповідачем передчасно та без урахування усіх обставин справи.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та є вірними з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 03.08.2016 головним інспектором будівельного нагляду Управління Мандриком І.І. (далі - Інспектор) було проведено позапланову перевірку законності реконструкції господарської будівлі по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за результатами якої було складено акт від цієї ж дати (далі - Акт, а.с.11).

Вказана перевірка була проведена на підставі виконання вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 08.02.2016 (далі - Припис, а.с.9)

В Акті відповідачем було зафіксовано те, що позивачем не виконуються вимоги Припису по реконструкції господарської будівлі чим порушено порядок абзацу 3 п.14 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок).

Того ж таки 03.08.2016 Інспектором було складено протокол про адміністративне правопорушення (далі - Протокол), яким позивача повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 14 год. 00 хв. 11.08.2016 (а.с.12-13).

Усі вищезазначені дії були проведені у присутності позивача.

11.08.2016 Інспектором прийнято Постанову, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.188-42 КУпАП та накладено штраф у розмірі 5100грн (а.с.14).

Не погодившись із такими діями та Постановою Інспектора, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду із цим позовом.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі - Держархбудінспекція) за змістом статей 6, 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI, у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) здійснює управління у сфері містобудівної діяльності, зокрема, контроль за дотриманням законодавства, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації.

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку встановленому - КМУ.

Згідно з нормами вище зазначеної статті державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. На виконання положень ст.41 Закону №3038-VI здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт врегульовано нормами Порядку.

До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (ч.3 ст.6 Закон №3038-VI).

У разі якщо сільські, селищні, міські ради не утворили виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю, повноваження таких органів виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через відповідних головних інспекторів будівельного нагляду

Пунктом 7 Порядку (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) зазначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Абзацом 3 п.14 Порядку передбачено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

З матеріалів справи, видно, що відносно позивача 18.02.2016 уже приймалась постанова по справі про адміністративне порушення на підставі акта перевірки та припису усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм державних стандартів і правил, а також протоколу про адміністративне правопорушення від 08.02.2016 (а.с.7, 8, 9, 10).

Згідно перелічених документів ОСОБА_1 допустив порушення вимог п.1 ч.1 ст.34 Закону №3038-VI, так як розпочав реконструкцію господарської будівлі у 2014 році без повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Проте, 27.07.2016 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області було розглянуто позов ОСОБА_1 та скасовано постанову про адміністративне правопорушення від 18.02.2016 (а.с.23-28).

Крім того, постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року (Постанова- 1) визнано протиправним та скасовано Припис за невиконання вимог, якого щодо позивача була прийнята оскаржувана Постанова (а.с.41-44).

Відповідно до підпунктів 2 та 3 п.11 Порядку і п.2 ч.4 ст.41 Закону №3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

За ч.1 ст.188-42 КУпАП адміністративна відповідальність настає за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, що тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи те, що Припис, невиконання вимог за яким був наслідком для винесення оскаржуваної Постанови, визнаний протиправним та скасований Постановою-1, яка 01.11.2016 набрала законної сили, то і відповідно така Постанова підлягає скасування, оскільки перестали існувати обставини, які стали причиною для її прийняття.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апелянта висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

У відповідності до ч.2 ст.88 КАС судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року апелянту було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1515,8 грн та встановлено строк для цього до дня розгляду справи по суті.

Відтак, враховуючи, що на день ухвалення судового рішення апелянтом не сплачено у встановлений строк судовий збір за подання апеляційної скарги, такий підлягає стягненню з апелянта за рішенням суду.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 лютого 2017 року - без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області 1515,8 гривень судового збору за подання апеляційної скарги на призначений для цього рахунок з наступними реквізитами: «Отримувач коштів - УДКСУ у Галицькому районі м.Львова; код отримувача за ЄДРПОУ - 38007573; банк отримувача - ГУДКСУ у Львівській області; МФО - 825014; рахунок отримувача - 31219206781004; код класифікації доходів бюджету - 22030001; призначення платежу - 101; судовий збір, код суду 34668371».

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили, а у разі складення у повному обсязі відповідно до ч.3 ст.160 КАС - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя В. Я. Качмар судді А. Р. Курилець О. І. Мікула

Повний текст виготовлений 22 травня 2017 року.