Ухвала суду № 66647038, 22.05.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 826/8325/16

Суддя доповідач Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

22 травня 2017 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Літвіна Н.М., перевіривши апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товарситва з обмеженою відповідальністю «ХЕППІСАН» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2017 року позов задоволено.

На вказану постанову суду відповідачем – Державною фіскальною службою України, подано апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу вважаю, що вона не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 187 КАС України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 6 ст. 187 КАС України - до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Однак, вказаних дій апелянтом не здійснено.

Порядок та розміри сплати судового збору регулюється Законом України «Про судовий збір» №3674-VI від 08 липня 2011 року (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Дослідивши матеріали справи встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом про:

- визнання протиправними дій щодо не розгляду, а пересилання звернення від 02 грудня 2015 року № 10/2015 до ГУ ДФС у м. Києві;

- визнання протиправною бездіяльності по незабезпеченню автоматичного збільшення на підставі зареєстрованих податкових накладних № 1630 № 51376 від 30 червня 2015 року суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом термін;

- зобов'язання збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину податкових накладних № 1630 № 51376 від 30 червня 2015 року.

Отже, поданий адміністративний позов містить дві вимоги немайнового характеру.

Згідно з вимогами Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання юридичною особою до суду позову немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

При цьому, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Тобто, ставка судового збору, яку зобов’язаний сплатити апелянт становить 3 031 грн. 60 коп. (2 * 1378 грн. * 1,1 (110 %)).

Дослідивши апеляційну скаргу, встановлено, що апелянтом не сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду.

Водночас, у поданій скарзі апелянт просить суд звільнити його від сплати судового збору без доводів та пояснень необхідності вчинення даних дій. Доказів скрутного майнового стану відповідачем не надано.

Надаючи оцінку вказаному клопотанню, судом враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічне положення закріплено у ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.

Однак, подане апелянтом клопотання не містить визначених ст. 88 КАС України підстав для звільнення від сплати судового збору.

Виходячи з цього, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання.

З огляду на зазначені обставини вбачається, що апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 187 КАС України.

Відповідно до п. 5 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 цього Кодексу, застосовуються правила ст.108 цього Кодексу, згідно з якою вказана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту встановлюється строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 88, 108, 187, 189 КАС України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товарситва з обмеженою відповідальністю «ХЕППІСАН» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії, – залишити без руху та надати апелянту строк для усунення недоліків 10 (десять) днів з моменту отримання копії зазначеної ухвали.

В разі невиконання вимог суду до строку встановленого судом апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України.

Суддя Н.М. Літвіна