Ухвала суду № 66646910, 16.05.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/12866/16 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

16 травня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Грибан І.О. Собківа Я.М. Кондратенко Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокон Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант-Центр» про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокон Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант-Центр» в якому просив: - застосувати до відповідачів заходи реагування у вигляді повного зупинення будівництва багатоповерхового житлового комплексу з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: бульвар Івана Лепсе, 6 літера Ж у Солом'янському районі м. Києва; - визначити спосіб виконання судового рішення у порядку, передбаченому наказом МНС України від 21.10.2004р. № 130 «Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 листопада 2004 року за № 1416/10015, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень на будівництві; - в разі задоволення даного адміністративного позову про застосування заходів реагування, обов'язок щодо забезпечення виконання рішення суду, покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві було видано наказ від 16.06.2016 року № 277 «Про проведення планових перевірок».

Згідно з п. 90 додатку до наказу № 277, державним інспекторам доручено в період 11.07.2016 року - 29.07.2016 року провести планову перевірку будівництва з додержання вимог чинного законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

На підставі наказу № 277 було видано посвідчення від 11.07.2016 року № 470 на проведення перевірки будівництва.

На виконання наказу № 277 та на підставі посвідчення про проведення перевірки від 11.07.2016 року № 470, позивачем здійснено планову перевірку суб'єкта господарювання - Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокон Україна» з додержання вимог чинного законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

За результатами перевірки складено Акт перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб від 29.07.2016 року № 532, згідно якого, під час здійснення перевірки виявлено недотримання відповідачем вимог пожежної та техногенної безпеки.

Актом перевірки № 532 встановлено, що ТОВ «Єврокон Україна» здійснюється будівництво з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме: у житловому будинку у ліфтових холах не встановлено протипожежної двері 2-го типу, в порушення п. 2.12, 2.14 ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»; у житлових будинках влаштовано в об'ємі сходових кліток типу Н1 виходи з паркінгу, що відокремлюються суцільними перегородками, межа вогнестійкості огороджувальних конструкцій сходової клітини типу Н1 на рівні 1-го поверху менше REI 150, в порушення п. 2.17 табл. 4 ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»; відстань між осями дверних прорізів виходів сходових кліток типу Н1 та входів в паркінг житлових будинків влаштовано менше за 2,2 м, в порушення п. 5.49 ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»; витяжні вентиляційні шахти з приміщень підземного паркінгу, який розміщується під житловим та громадськими будинками, проїздами та майданчиками в середині квартальної забудови не виведені на висоту не менше ніж 2 м вище над рівнем даху найвищої будівлі прилеглої забудови (витяжні вентиляційні шахти повинні виконуватись з негорючих матеріалів з межею вогнестійкості ЕІ 45), а порушення п. 8.39 ДБН В.2.3-15:2007 «Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів»; у сходових клітинах типу Н1 у житлових будинках не влаштовано природне освітлення на кожному надземному поверсі крізь засклені прорізи у зовнішніх стінах, в порушення п. 2.20 ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»; не надана технічна документація на вогнезахисне покриття металевих сходових маршів, що ведуть на покрівлю, в порушення табл.4, п. 4.22, 4.23 ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»; пожежні ліфти не сполучаються з першими поверхами будинків через ліфтові холи, які мають обладнуватись автономними системами припливної протидимної вентиляції для створення надлишкового тиску при пожежі, в порушення п. 5.10, п. 5.11 ДСТУ - Н Б В.2.2-38:2013 «Настанова з улаштування пожежних ліфтів в будинках та спорудах»; у підземних поверхах житлових будинків влаштовано нежитлові приміщення, в порушення п. 2.50 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення»; у будівлях мобільного типу допускається встановлення електророзеток, вимикачів, світильників та кондиціонерів на горючі основи (конструкції) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра; з'єднання відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів у будівлях, що зводяться не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів; допускається в мобільних будівлях користування пошкодженими електровиробами; допускається в мобільних будівлях експлуатація світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами); споруджувані будинки, підсобні приміщення, а також будівний майданчик не забезпечений в повному обсязі первинними засобами пожежогасіння; на кожному мобільному будинку не вивішено таблички із зазначенням її призначення, інвентарного номера, прізвища особи, відповідальної за її експлуатацію та протипожежний стан; до будівель, що зводяться, не забезпечено вільний під'їзд; пожежний щит на території будівництва не укомплектований згідно норм належності: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 м х 2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 3 шт.; вихід на площадки, що влаштовуються вздовж зовнішніх стін будинків та використовуються в якості 2-го евакуаційного виходу, виконано з шириною площадки менше 1,2 м, в порушення 4.10, п.4.13 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення»; для систем внутрішнього протипожежного водопроводу житлових будинків та паркінгу не влаштовано два виведених назовні пожежних патрубка із з'єднувальними головками діаметром 80 мм для приєднання рукавів та подачі води від пересувної пожежної техніки з установкою в будинках та паркінгу зворотних клапанів та запірної арматури, яка повинна мати можливість відкривання зовні, на зовнішній стіні в місці розміщення пожежних патрубків необхідно передбачити покажчики (об'ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивного покриття), в порушення п. 8.14 ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація»; допускається влаштування коридорів у житлових будинках шириною менше ніж 1,6 м, в порушення п. 2.10 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення»; клас вогнестійкості проходок інженерного обладнання будинку через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості та через протипожежні перешкоди виконана меншою ніж нормована межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції та протипожежної перешкоди за ознакою Е1, в порушення п. 4.18 ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»; при проходженні труб з полімерних матеріалів крізь стіни та міжповерхові перекриття не застосовані гільзи прохідні вогнезахисні згідно з 4 ДБН В.1.1-7 в порушення п. 9.1 ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід і каналізація»; значення межі вогнестійкості будівельних конструкцій не визначено шляхом випробувань за ДСТУ Б В.1.1-4, за стандартами на методи випробувань на вогнестійкість будівельних конструкцій конкретних видів або за розрахунковими методами відповідно до стандартів або методик, узгоджених з головним органом у систем центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері будівництва та центральним органом державного пожежного нагляду відповідно п. 2.10.2 ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»; у житловому будинку не нанесено маркування безпосередньо на двері, які повинні бути протипожежними, ударним способом - клеймуванням (ручним чи машинним) на верхній торець дверного полотна в двох місцях в порушення п. 6.5.1 ДСТУ Б В.2.6-11:2011 «Блоки дверні металеві протиударні вхідні в квартири. Загальні технічні умови»; у житлових будинках в евакуаційних виходах (виходи з квартир) висоту дверей влаштовано меншою за 2 м, в порушення вимог п. 5.16 ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»; у шафах пожежних кран-комплектів не влаштовано кнопки дистанційного запуску пожежних насосів та кнопки дистанційного відкривання поверхових клапанів димовидалення та підпору повітря і включення вентиляторів протидимного захисту, а також пожежні кран-комплекти не укомплектовано пожежними рукавами з однаковими з ними діаметрами та стволами, кнопками дистанційного запуску пожежних насосів, а також важелями для полегшення відкривання вентилів, в порушення п. 4.26 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», п. 4.2 наказу Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 року № 258, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.10.2006 року за № 1143/13017 «Про затвердження Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів»; у житлових будинках у квартирах не встановлені автономні пожежні сповіщувачі, в порушення примітки 1 таблиці А.1 додатку А ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»; у квартирах житлового будинку умовною висотою понад 47 м в якості первинного пристрою пожежогасіння не влаштовано установку внутрішнього квартирного пожежного кран-комплекту відповідно до вимог ДБН В.2.2-15 та ДБН п. 2.2-24 в комплектації згідно з ДСТУ 4401-1, який забезпечує можливість подавання води у будь-яку точку квартири з урахуванням струменя води 3 м в порушення п. 8.3 ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація», п. 4.27 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення»; не проведено перевірку відповідності автоматичної системи пожежної сигналізації з виводу сигналу від приладу приймально-контрольного пожежного на пульт централізованого спостереження пожежної охорони згідно з вимогами діючого законодавства відповідно п. 7.3, додатку А ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», п. 4.2 наказу Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 року № 258, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.10.2006 року за № 1143/13017 «Про затвердження Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів»; не проведено перевірку відповідності системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей згідно з вимогами діючого законодавства відповідно п. 9.8, табл. Б.1, додатку Б ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»; не проведено перевірку відповідності автоматичних установок пожежогасіння згідно з вимогами діючого законодавства відповідно п. 8.3, додатку А ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», п. 5.5 ДСТУ -Н Б В.2.2-38:2013 «Настанова з улаштування пожежних ліфтів в будинках та спорудах, п. 4.2 наказу Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 року № 258, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.10.2006 року за №1143/13017 «Про затвердження Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів»; не проведено перевірку відповідності систем протидимного захисту згідно з вимогами діючого законодавства відповідно до вимог п. 10.8, п. 10.2.2 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», п. 3.6 наказу МНС № 1257 від 15.10.2012р. «Про затвердження інструкції про порядок проведення приймально-здавальних та періодичних випробувань систем примусового димовидалення та підпору повітря будинків і споруд»; машинне переміщення пожежного ліфта не обладнано автоматичною системою пожежогасіння (крім водяного, пінного) в порушення п. 5.5 ДСТУ -Н Б В.2.2-38:2013 «Настанова з улаштування пожежних ліфтів в будинках та спорудах».

Враховуючи встановлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

В силу статті 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 статті 4 вказаного Закону, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Згідно ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Таким чином, звернення контролюючого органу до суду щодо вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування - не єдиний спосіб впливу на порушника та уникнення небезпеки персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій. Орган державного нагляду може скласти припис, розпорядження чи інший розпорядчий документ щодо усунення порушень.

Статтею 55 Кодексу цивільного захисту України визначено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Пунктом 12 ч. 1 статі 67 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Згідно ч. 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Разом з тим, визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров'ю людей є оціночним. Водночас, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, тим більше, коли перевірка проведена потенційно небезпечного об'єкта пов'язана з ризиком виникнення надзвичайних ситуацій (пожежі, вибуху та ін.).

Виходячи із системного аналізу та правового змісту зазначених положень, статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», законодавством визначений механізм державного регулювання, та надана позивачу правова можливість та необхідність звернення з позовом до суду у випадку виявлених порушень вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки, із вимогами про застосування відповідних заходів реагування шляхом повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Тобто, застосування даних заходів реагування покладено на суд.

Колегія суддів звертає увагу на те, що за змістом частини 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачена можливість застосування судом заходів реагування, які полягають у повному або частковому зупиненні виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг

Відповідно до ч. 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З аналізу викладених положень, вбачається, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Єврокон Україна» усунуто наступні порушення: п. 9, п. 10, п. 11, п. 12, п. 13, п. 14, п. 15, п. 16, п. 23, п. 24 про що, також, повідомлено позивача листом від 17.08.2016р. № б/н (а.с.70-72).

Разом з тим, на момент проведення позивачем перевірки, відповідачем ще не було закінчено будівництво багатоповерхового житлового комплексу з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: бульвар Івана Лепсе, 6 (літера Ж) у Солом'янському районі м. Києва.

Крім того, деяка частина порушень, які перелічені в Акті № 532, стосуються відповідності проектної документації на будівництво вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Колегія суддів звертає увагу на те, що будівництво чи реконструкція будівель та споруд має здійснюватися за умови попередньої експертизи проектної та іншої документації на відповідність нормативним актам з пожежної безпеки. Факти ж порушення правил пожежної безпеки під час будівництва чи реконструкції того чи іншого об'єкта можливо встановити лише після закінчення таких робіт.

Згідно п. 1 розділу 1 Правил пожежної безпеки в Україні затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 30 грудня 2014 року № 1417, ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також, під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) здійснюється, зокрема, за принципом неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно експертного звіту № 100/14 складеного 11 вересня 2014 року ДП «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» щодо розгляду проектної документації по проекту «Багатоповерховий житловий комплекс з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом по бульвару Івана Лепсе, 6 (літера Ж) у Солом'янському районі м. Києва», за результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень встановлено, що зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об'єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; санітарного і епідеміологічного благополуччя населення; охорони праці; екології; пожежної безпеки; техногенної безпеки; енергозбереження.

Таким чином, згідно з експертним звітом від 11 вересня 2014 року № 100/14, проектна документація на будівництво багатоповерхового житлового комплексу з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: бульвар Івана Лепсе, 6 (літера Ж) у Солом'янському районі м. Києва, розроблена, зокрема, із дотриманням вимог пожежної та техногенної безпеки.

В силу ч. 2 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 5 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Так, вивченням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що 15 вересня 2016 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України було видано сертифікат серії ІУ № 165162591648, яким засвідчено відповідність закінченого будівництва об'єкта (черги, окремого пускового комплексу): «Будівництво багатоповерхового житлового комплексу з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: бульвар Івана Лепсе, 6 (літера Ж) у Солом'янському районі м. Києва», проектній документації та підтверджено готовність об'єкта до експлуатації.

Враховуючи вищезазначене та те, що предметом даного адміністративного позову є вимога про повне зупинення будівництва багатоповерхового житлового комплексу з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: бульвар Івана Лепсе, 6 (літера Ж) у Солом'янському районі м. Києва, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на момент прийняття оскаржуваного рішення, відсутній предмет позову внаслідок зміни обставин, зокрема, в результаті завершення виконання будівельних робіт.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, апелянт наводить обґрунтування, що єдиним належним доказом усунення порушень є акт позапланової перевірки.

Однак, вказані доводи апелянта колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки можуть стосуватися лише випадків незакінченого будівництва. При цьому, єдиним належним (визначеним законодавством) підтвердженням готовності до експлуатації є декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в даному випадку відсутні підстави для примусового застосування до ТОВ «Єврокон Україна» та ТОВ «Діамант-Центр» заходів реагування у вигляді повного зупинення будівництва багатоповерхового житлового комплексу з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: бульвар Івана Лепсе, 6 (літера Ж) у Солом'янському районі м. Києва, оскільки об'єкт будівництва вже зданий в експлуатацію.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Судді Вівдиченко Т.Р. Грибан І.О. Собків Я.М.

Повний текст ухвали виготовлено 22.05.2017 року

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Грибан І.О.

Собків Я.М.