Ухвала суду № 66646856, 22.05.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2017 р. справа № 812/992/16

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чебанова О.О., суддів: Сіваченка І.В., Шишова О.О., при секретарях судового засідання - Куленко О.Д., Челаховій О.О., за участю позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача Державної фіскальної служби України - Владичака О.Ю., представника відповідача Головного управління ДФС у Луганській області - Буткова О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на окрему ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 10 березня 2017 року у справі № 812/992/16 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Луганській області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Луганській області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ ДФС України № 122-ДС від 15 серпня 2016 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності"; поновити його на посаді першого заступника начальника ГУ ДФС у Луганській області; допустити негайне виконання постанови у порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України в частині поновлення на посаді; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 17 серпня 2016 року і до моменту фактичного поновлення на посаді.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10 березня 2017 року у справі № 812/992/16 позовні вимоги було задоволено повністю, внаслідок чого: визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України № 122-ДС від 15.08.2016 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності"; поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Головного управління ДФС у Луганській області з 16.08.2016; стягнуто з Головного управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний номер 39591445, ін. 93401 м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 72) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса проживання: 93400, АДРЕСА_1) суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 16.08.2016 по 10.03.2017 в розмірі 83 756,16 грн. (вісімдесят три тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень 16 копійок) з відрахуванням податків та обов'язкових платежів до бюджету; допущено до негайного виконання постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Головного управління ДФС у Луганській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах одного місяця в сумі 11632,80 грн. (одинадцять тисяч шістсот тридцять дві гривні 80 копійок) з відрахуванням податків та обов'язкових платежів до бюджету.

10 березня 2017 року Луганський окружний адміністративний суд у справі № 812/992/16 постановив окрему ухвалу, якою ухвалив: довести до відома Державної фіскальної служби України про виявлені порушення Закону України "Про державну службу", Кодексу законів про працю України під час звільнення першого заступника начальника Головного управління ДФС у Луганській області ОСОБА_1 для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; зобов'язати Державну фіскальну службу України розглянути окрему ухвалу суду та повідомити Луганський окружний адміністративний суд про вжиті заходи не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

Не погодившись з окремою ухвалою, Державна фіскальна служба України подала апеляційну скаргу, в якій просили суд скасувати окрему ухвалу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Позивач та його представник у судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили залишити скаргу без задоволення, окрему ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Представники відповідачів у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Стосовно тривалого не призначення службового розслідування за виявленими в наказі від 17.12.2015 № 987 порушеннями колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки доводам представника ДФС України про те, що з метою всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин, визначення ступеня вини, характеру та тяжкості дисциплінарного проступку ДФС України мало намір провести службове розслідування за участю ОСОБА_1

Разом з тим, позивач з 18.12.2015 року перебував у стані тимчасової непрацездатності, що підтверджується листками тимчасової непрацездатності, зокрема: з 18.12.2015 до 31.12.2015 - амбулаторне лікування у медичному закладі м. Сєвєродонецьк; з 11.01.2016 до 05.02.2016 - амбулаторне лікування у медичному закладі м. Сєвєродонецьк; з 08.02.2016 до 19.02.2016 - амбулаторне лікування у медичному закладі м. Сєвєродонецьк; з 22.02.2016 до 26.02.2016 - амбулаторне лікування у медичному закладі м. Київ; з 29.02.2016 до 18.03.2016 - стаціонарне лікування у медичному закладі смт. Новоайдар.

За таких обставин, 01.03.2016 ДФС України було вимушене призначити та провести службове розслідування відносно ОСОБА_1 за його відсутності.

Щодо порушення ДФС України п. 10 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 №950 (далі - Порядок № 950), в частині недотримання десятиденного строку прийняття оскаржуваного наказу на підставі акту службового розслідування від 01.04.2016 колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 9 Порядку № 950 перед поданням на розгляд керівнику, який прийняв рішення щодо проведення службового розслідування, з актом ознайомлюється особа, стосовно якої проведено службове розслідування. Тобто, без ознайомлення ОСОБА_1 з актом службового розслідування такий акт не міг бути поданий на розгляд Голові ДФС для прийняття відповідного рішення.

Крім того, відповідно до ст. 149 Кодексу законів про працю України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

В доповідній записці Департаменту внутрішнього аудиту від 05.04.2016 № 523/99-99-14-01-02-18 Голову ДФС України повідомлено про те, що «на день закінчення службового розслідування 01.04.2016 ОСОБА_1 перебував у стані тимчасової непрацездатності. Таким чином, на момент закінчення службового розслідування не має можливості ознайомити ОСОБА_1 з актом службового розслідування. У зв'язку із зазначеним, акт про результати службового розслідування стосовно першого заступника начальника ГУ ДФС у Луганській області ОСОБА_1 з відповідними пропозиціями буде надано Вам на розгляд після підписання та ознайомлення з ним відповідною посадовою особою».

Таким чином, прийняття Головою ДФС рішення про застосування дисциплінарного стягнення у десятиденний строк після завершення службового розслідування, без ознайомлення ОСОБА_1 з актом про результати службового розслідування було б порушенням п. 9 Порядку № 950 та прав позивача.

Листами ДФС України від 04.04.2016 № 11531/7/99-99-14-01-02-17, від 28.04.2016 № 15231/7/99-99-06-02-17 ГУ ДФС у Луганській області було зобов'язано забезпечити термінове прибуття ОСОБА_1 до ДФС України (м. Київ, пл. Львівська, 8 каб. 1513/8) для ознайомлення з актом службового розслідування, проведеного стосовно його на виконання розпорядження ДФС від 01.03.2016 № 51-р, після виходу на роботу.

28.04.2016 (у день виходу позивача на роботу) Головним управлінням ДФС у Луганській області видано наказ від 28.04.2016 № 37-к «Про відрядження», згідно з яким ОСОБА_1 відряджено до Державної фіскальної служби України з 28.04.2016 до 30.04.2016. Із вказаним наказом ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчить його особистий підпис на наказі.

Позивач повідомив ДФС України про те, що оскільки лист надійшов напередодні травневих та великодніх свят, тому придбати квитки на потяг до м. Києва на 28, 29 квітня він не зміг. Відповідні пояснення направлено до ДФС України листом від 28.04.2016.

Листом ГУ ДФС у Луганській області від 04.05.2016 № 1062/8/12-32-06-20 було повідомлено, що станом на 04.05.2016 року зі слів першого заступника начальника ГУ ДФС у Луганській області ОСОБА_1, отриманих у телефонному режимі, на лікарняному він не перебуває та знаходиться у м. Києві.

У подальшому ОСОБА_1 надано листок тимчасової непрацездатності, згідно з яким в період з 02.05.2016 до 06.05.2016 він перебував на амбулаторному лікуванні у медичному закладі ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» (м. Київ).

Вдруге до Державної фіскальної служби України для ознайомлення з актом службового розслідування ОСОБА_1 було відряджено згідно з наказом Головного управління ДФС у Луганській області від 10.05.2016 № 38-к. Із зазначеним наказом ОСОБА_1 ознайомлюватись відмовився, про що посадовими особами ГУ ДФС у Луганській області було складено акт від 10.05.2016. Факт відмови позивача від ознайомлення із зазначеним наказом підтверджено також нотаріально завіреною заявою заступника начальника управління по роботі з персоналом ГУ ДФС у Луганській області Горошанської Л.Г. від 12.01.2017.

У зв'язку з цим, ДФС України були складені акти про неприбуття та не ознайомлення з актом службового розслідування від 29.04.2016 № 706/99-99-06-02-24, від 11.05.2016 № 756/99-99-06-02-24.

Приймаючи окрему ухвалу про виявлення порушень з боку ДФС України, судом першої інстанції не надано належної оцінки вищевказаним обставинам, в тому числі затягуванню позивачем дисциплінарного провадження, свідомому уникненню ознайомлення з актом про результати службового розслідування та надання пояснень щодо вчинення дисциплінарного проступку.

З 01.05.2016 набув чинності Закон України від 10.12.2015 № 889 «Про державну службу» (далі - Закон № 889), яким визначено новий порядок притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності, зокрема необхідність створення дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ та отримання керівником пропозицій такої комісії, інші строки притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Оскільки Закон № 889 є вищим за юридичною силою, ніж постанова Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», такий Порядок міг застосовуватись лише в частині, що не суперечить Закону № 889.

Відповідно до частини першої статті 77 Закону № 889 рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.

Тобто, вищевказана ст. 77 Закону № 889, на відміну від п.10 Порядку 950, пов'язує 10-денний термін прийняття рішення суб'єктом призначення з днем отримання пропозицій Дисциплінарної Комісії, подання дисциплінарної комісії, а не з завершенням службового розслідування.

Таким чином, з 01.05.2016 процедура притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності мала здійснюватись ДФС України відповідно до законодавства, чинного під час здійснення дисциплінарного провадження.

Відповідно до частини п'ятої ст. 74 Закону № 889 дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

Приймаючи окрему ухвалу суд першої інстанції вказав, що «відповідачем не надано інформації стосовно направлення повідомлень та матеріалів до правоохоронних органів для надання належної оцінки встановленим в ході службового розслідування фактам щодо наявності підстав для притягнення до кримінальної відповідальності осіб, причетних до формування та розповсюдження ТОВ «Торговий дім ПЗ ГРЛ - Україна» за ланцюгом постачання неправомірно сформованого кредиту з ПДВ у сумі 31,2 млн. грн.»

Згідно з частиною 4 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Колегія суддів звертає увагу на те, що протягом розгляду справи судом першої інстанції не досліджувалось та не порушувалось питання про направлення повідомлень та/або матеріалів до правоохоронних органів для надання оцінки посадовим особам ГУ ДФС у Луганській області за вищевказаним фактом.

Листом ГУ ДФС у Луганській області від 02.11.2015 № 99/9/12-32-08- 01/11 в порядку ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України до Сєвєродонецького MB ГУМВС України у Луганській області для прийняття законного рішення направлено матеріали перевірки відносно посадових осіб ГУ ДФС у Луганській області.

02.11.2015 старшим слідчим слідчого відділу Сєвєродонецького міського відділу ГУ МВС України у Луганській області було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120151130370002908 за фактом зловживання владою та службовим становищем посадовими особами ГУ ДФС у Луганській області, що призвели до незаконного формування податкового кредиту ТОВ «Торговий дім ПЗ ГРЛ-Україна» за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 Кримінального кодексу України.

Таким чином, підставою для внесення правоохоронним органом зазначених відомостей до Єдиного Державного реєстру досудових розслідувань стали матеріали, які направлені управлінням внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Луганській області, про що зазначено безпосередньо у самому витягу з ЄДРДР.

Викладене спростовує висновок суду першої інстанції про недотримання ДФС України приписів частини 4 ст. 63 Закону України «Про Державну службу» щодо неподання матеріалів про вчинення державним службовцем злочину до органу, уповноваженого розглядати справи про такі правопорушення.

За таких обставин, враховуючи вищенаведені норми законів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, його висновки суперечать обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а окрема ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 11, 24, 41, 184, 195, 196, 199, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на окрему ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 10 березня 2017 року у справі № 812/992/16 - задовольнити.

Окрему ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 10 березня 2017 року у справі № 812/992/16 - скасувати.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складення у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 23.05.2017.

Головуючий суддя О.О. Чебанов

Судді І.В. Сіваченко

О.О. Шишов