Постанова № 66646697, 23.05.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Овчиннікова О.С.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2017 року справа №221/4495/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Сухарька М.Г., Ястребової Л.В.,

секретар судового засідання Терзі Д.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області на постанову Волноваського районного суду Донецької області від 06 квітня 2017 року в адміністративній справі №221/4495/16-а за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області про визнання дій неправомірними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с.114-115) просив визнати протиправною відмову пенсійного органу в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1; визнати протиправним та скасувати рішення №181 від 25.02.2016 року про відмову в призначенні позивачу пенсі за віком на пільгових умовах за Списком №1; визнати за позивачем право на пільгову пенсію за Списком №1; зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача період його роботи в ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» з 01.09.2014 року по 31.10.2014 року та з 01.01.2015 року по 31.01.2016 року; зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 01.02.2016 року.

В обґрунтування зазначив, що відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу роботи спірні періоди в ПАТ «Шахтоуправління «Донбас», оскільки пільговий стаж підтверджується трудовою книжкою, підприємство не перебуває в стані припинення, хоча і розташоване на непідконтрольній території.

Постановою Волноваського районного суду Донецької області від 06 квітня 2017 року позов задоволено.

Визнано незаконною відмову УПФУ у Волноваському районі Донецької області у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 ОСОБА_4

Визнано протиправним та скасовано рішення УПФУ у Волноваському районі Донецької області від 25.02.2016 року №181 про відмову ОСОБА_4 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до п"а" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Визнано за позивачем право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1.

Зобов'язано відповідача зарахувати ОСОБА_4 до пільгового стажу за Списком № 1 для призначення пенсії за віком період роботи у ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» з 01.09.2014 року по 31.10.2014 року та з 01.01.2015 року по 31.01.2016 року на посаді горний майстер.

Зобов'язано УПФУ у Волноваському районі Донецької області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п"а" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №1.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування зазначив, що зарахувати спірні періоди праці позивача до пільгового стажу не має можливості, оскільки вони не підтверджені належними документами. В індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутня інформація про нарахування та сплату страхових внесків.

Підприємство, на якому в спірний період часу працював позивач, не перереєструвалося на території, яка підконтрольна українській владі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановила наступне.

Відповідно до записів в трудовій книжці позивача він в спірний період часу з 01.03.2009 року по теперішній час працює гірничим майстром з повним підземним робочим днем в ПАТ «Шахтоуправління Донбас» (а.с.17-25)

01.02.2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах у відповідності до п «а» ст. 13, ст. 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

В матеріалах справи наявна довідка, видана ПАТ «Шахтоуправління Донбас», яка підтверджує, що позивач в спірні періоди працював повний робочий день на підземних роботах в ПАТ «Шахтоуправління Донбас» на посадах, віднесених до Списку №1 (а.с.117)

Проте довідка видана підприємством, яке знаходиться на території, тимчасово непідконтрольній українській владі.

Пенсійний орган рішенням №181 від 25.02.2016 року та доповненням до нього в призначенні пенсії відмовив, мотивуючи відмову тим, що спеціальний стаж заявника, який документально підтверджений складає 24 роки 7 місяців 26 днів.

Періоди з 01.09.2014 року по 31.10.2014 року та з 01.01.2015 року по 29.01.2016 рік не зараховані, так як ПАТ « Шахтоуправління «Донбас» розташоване на тимчасово окупованій території, та в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутня інформація про нарахування, сплату внесків та відомості про спец стаж за зазначений період. (а.с.26-27)

Згідно п.п.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-У1, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України „Про пенсійне забезпечення".

На підставі ч.1 ст.14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а робітники провідних професій, зокрема, гірники очисного забою за умови зайнятості на цих роботах не менше 20 років .

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Не заслуговують на увагу доводи відповідача про неможливість включення до пільгового стажу спірних періодів праці позивача в зв'язку з відсутністю уточнюючих довідок та даних персоніфікованого обліку, оскільки наявний трудовий стаж позивача повний робочий день під землею, на посадах, які відносяться до Списку №1 - підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом.

На підставі п.1 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.

Статтею 113 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

На підставі ч. 1 ст. 16 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

З цим правом кореспондується обовязок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону) незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 20 Закону).

За таких обставин колегія суддів не приймає доводи апелянта, що певний період стаж позивача не може бути зарахований через відсутність даних про сплату підприємством страхових внесків, оскільки несвоєчасне перерахування страхових внесків підприємством не може впливати на право заявника на призначення пенсії.

Пенсійний орган уточнюючі довідки не прийняв до уваги, посилаючись на те, що вони видані підприємствами, які розташовані на території, що тимчасово не контролюється українською владою.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» від 23.02.2016 року ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами».

На підставі викладеного судова колегія погоджується з судом першої інстанції, який прийняв у якості доказів уточнюючу довідку.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що довідка належним чином засвідчена підписами посадових осіб підприємств та печатками із зазначенням коду ЄДРПОУ, відомості, які засвідчені в довідці повністю узгоджуються із відомостями, зазначеними у трудовій книжці позивача.

При цьому в трудовій книжці позивача містяться записи про роботу за спірні періоди часу повний робочий день під землею на посадах, які відповідають Списку №1, тому відповідач неправомірно відмовив зарахувати в пільговий стаж позивача спірні періоди роботи позивача в ПАТ «Шахтоуправління Донбас».

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про неправомірність прийнятого пенсійним органом рішення про відмову в призначенні пенсії та скасував його, зобов'язавши відповідача включити до пільгового та страхового стажу позивача певні періоди його праці на підземних роботах та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Частиною 2 статті 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судова колегія з огляду на матеріали справи та надані докази приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність свого рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу, оскільки пільговий стаж позивача підтверджується сукупністю наданих доказів: записами в трудовій книжці, довідками, іншими первинними та архівними документами та індивідуальними даними про застраховану особу.

Проведення зустрічних перевірок відповідно до Закону №1058 та Закону №1788 є правом, а не обов'язком пенсійного органу та не є обов'язковою умовою для вирішення питання про призначення або відмову в призначенні пенсії за віком.

З огляду на зазначене судова колегія не приймає доводи апелянта, що стаж роботи позивача за спірний період не підтверджений належними документами.

Проте постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині визнання за позивачем права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 з наступних підстав.

Позивач просив визнати за ним право на призначення пільгової пенсії за Списком №1.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

На підставі ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

За змістом ст.105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про:

1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Відповідно до ст..162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про:

-визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень тощо;

-зобовязання відповідача вчинити певні дії;

-зобовязання відповідача утриматись від вчинення певних дій;

-стягнення з відповідача коштів;

-тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності обєднання громадян;

-примусовий розпуск (ліквідацію) обєднання громадян;

-примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

Визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Аналіз вищезазначених положень кодексу адміністративного судочинства свідчить, що визнання за фізичною особою права на призначення пенсії не належить до повноважень суду адміністративної юрисдикції при вирішенні справи, оскільки завданням адміністративного суду є захист прав свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень при здійсненні ними владних управлінських функцій.

На підставі викладеного судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції в зазначеній частині порушив норми процесуального права, що відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України обумовлює в цій частині скасування постанови та часткове задоволення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 24, 94, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області на постанову Волноваського районного суду Донецької області від 06 квітня 2017 року в адміністративній справі №221/4495/16-а - задовольнити частково.

Постанову Волноваського районного суду Донецької області від 06 квітня 2017 року в адміністративній справі №221/4495/16-а - скасувати в частині визнання за ОСОБА_4 права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 та в цій частині відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області про визнання дій неправомірними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

В іншій частині постанову Волноваського районного суду Донецької області від 06 квітня 2017 року в адміністративній справі №221/4495/16-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі.

У повному обсязі постанова складена 23 травня 2017 року.

Суддя-доповідач І.Д. Компанієць

Судді М.Г. Сухарьок

Л.В. Ястребова