Ухвала суду № 66646676, 23.05.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Троянова О.В.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2017 року справа №805/4467/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Сухарька М.Г., Ястребової Л.В.,

секретар судового засідання Терзі Д.А.,

за участю представників позивача Валентіні Я., Куліковської В.О.,

представників відповідачів Колеснікової О.М., Берегової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відео конференції апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченковському районі м. Києва на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року у справі №805/4467/16-а за позовом Словенського енергетицького строярнє а.с. в особі представництва "Словенське енергетицьке строярнє а.с." до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Києва про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с.6-7 т.2) просив визнати протиправною бездіяльність Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області та ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо невнесення до інтегрованої картки платника податку підтверджену судовими рішеннями суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 8 271 417 грн.; визнати протиправною бездіяльність Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області та ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо ненадання висновку щодо відшкодування податку на додану вартість у розмірі 8 271 417 грн. з державного бюджету; зобов'язати ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві внести до інтегрованої картки платника податку підтверджену судовими рішеннями суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 8 271 417 грн.; зобов'язати ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві підготувати та надати Управлінню державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Києва висновок щодо відшкодування податку на додану вартість у розмірі 8 271 417 грн. з державного бюджету.

В обґрунтування зазначив, що в порушення вимог п.п.200.12, 200.13 ст.200 ПК України податковим органом, в якому позивач перебував на податковому обліку, не подано протягом п'яти днів з дня набрання законної сили постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05.11.2013 року висновку органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до 25.12.2013 року. Неодноразові звернення до органів державної фіскальної служби не призвели до відновлення порушеного права позивача.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року позов задоволено частково.

Зобов'язано ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві внести до інтегрованової картки платника податку суму заявленої платником до відшкодування з податку на додану вартість в травні 2009 року у розмірі 8271417 грн.

Зобов'язано ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві надати Управлінню державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Києва висновок щодо відшкодування податку на додану вартість у розмірі 8271417 грн. з Державного бюджету України.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач - ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову, прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції, встановивши бездіяльність Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, проте відмовив в задоволенні позову в цій частині. При цьому судом проігноровано доводи апелянта, що ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві не виступала стороною у справі №2а/0570/6566/2012.

Також поза увагою суду першої інстанції залишилися доводи апелянта про відсутність правових підстав для надання відповідачем висновку до казначейської служби.

Суд не врахував той факт, що в інтегрованих картках не відображено суму, яка заявлена до бюджетного відшкодування, оскільки до апелянта не надавалася інформація та документальне підтвердження щодо матеріалів перевірки позивача відповідно до запитів та з урахуванням вимог Наказу №1588.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог судове рішення не оскаржується.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Словенське енергетицьке строярнє а.с. зареєстровано в якості юридичної особи за адресою: 83528, Словацька Республіка, м. Тлмаче, вул. Товаренська, 210, ІЧО:31 411 690, що підтверджуються Статутом підприємства /том 1 а.с.153-186/.

Представництво "Словенське енергетицьке строярнє а.с." зареєстровано в Україні без статусу юридичної особи, що підтверджується відповідним Свідоцтвом про реєстрацію, виданим Міністерством економічного розвитку і торгівлі України від 03 квітня 2015 року №ІІІ-2615. Представництво діє на території України з 19 серпня 2000 року, що підтверджується відомостями з ЄДРПОУ /том 1 а.с.149-152/.

Відповідно до свідоцтва № 07761030 про реєстрацію платника податку на додану вартість Представництво "Словенське енергетицьке строярнє а.с." зареєстровано в якості платника за індивідуальним податковим номером 258825705644 з 11 січня 2001 року, перебувало на податковому обліку в ДПІ у Київському районі м. Донецька /том 1 а.с.152/.

В зв'язку з проведенням антитерористичної операції в Донецькій області позивач перереєструвався в м. Києві перейшов на облік до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків за формою 4-ОПП від 20.04.2016 року №1626591403797 позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві як платник податку на додану вартість /том 1 а.с.120,151/.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05.11.2013 року по адміністративній справі №2а/0570/6566/2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2013 року та ухвалою Вищого адміністративного суду від 08.12.2014 року - визнано недійсним податкове повідомлення - рішення ДПІ у Київському районі м. Донецька від 11.02.2010 року №0008711640/3, яким представництву фірми «Словенське енергетицьке строярнє а.с.» відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за декларацією за травень 2009 року у розмірі 8461868 грн. в частині відмови у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за декларацією за травень 2009 року в сумі 8271417грн.

У задоволенні позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення ДПІ у Київському районі м. Донецька від 11.02.2010 року № 0008711640/3 в частині відмови у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за декларацією за травень 2009 року у сумі 190451 грн. - відмовлено /том 1 а.с.13-42/.

При розгляді зазначеної справи судами встановлено, що позивач на момент виникнення права на бюджетне відшкодування за податковими деклараціями з податку на додану вартість за період 2006-2007 роки мав достатній обсяг оподатковуваних операцій, тобто, розмір бюджетного відшкодування по декларації за травень 2009 року на яке підприємство мало право, з врахуванням положень п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», знайшло своє підтвердження в сумі 8271417 грн.

За зазначеною справою також підтверджено висновками експертизи від 24.12.2012 року, що позивач мав достатні обсяги оподатковуваних операцій для відшкодування суми податку на додану вартість у сумі 8271417 грн. та сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2009 року, на яку підприємство має право, складає 8271417 грн. (том 1 а.с.44-118).

03 липня 2015 року Словацька компанія «SLOVENSKE ENERGETICKE STROJARNE a.s.» звернулася до Голови Державної фіскальної служби України щодо бездіяльності податкових органів та зазначила, що судовими рішеннями, які набрали законної сили підтверджено право на повернення бюджетного відшкодування з ПДВ за податковий період у травні 2009 року в розмірі 8271417 грн. (том 1 а.с.122-125).

06 серпня 2015 року Головним управлінням ДФС у м. Києві за дорученням ДФС України на адресу Посольства Словацької Республіки та Представництва направлена відповідь, що станом на 05 серпня 2015 року відсутній залишок задекларованих до відшкодування сум ПДВ, в тому числі за травень 2009 року, який відображається в інтегрованій карті платника податку, справа підприємства, матеріали перевірок та судові справи до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві не надходили (том 1 а.с.126-128).

16 жовтня 2015 року Жовтневою ОДПІ м. Маріуполя ГУ ДФС у Донецькій області на адресу Посольства Словацької Республіки направлено відповідь, що у ДПІ відсутні будь-які документи, в тому числі і матеріали юридичної справи. оскільки в зв'язку з ситуацією, яка відбувається в регіоні всі документи були втрачені. До Жовтневої ОДПІ м. Маріуполя ГУ ДФС у Донецькій області не передавалися документи на паперових носіях (том 1 а.с.129-130).

16 грудня 2015 року позивач звернувся до Кабінету Міністрів України з питання бюджетного відшкодування (том 1 а.с.131-134).

08 лютого 2016 року Головним управлінням ДФС у м. Києві на виконання доручення ДФС України, Кабінету Міністрів України на адресу Представництва направлено відповідь про розгляд листа щодо визнання законним права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ. (том 1 а.с.135 -137).

20 травня 2016 року позивач звернувся до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві с запитом про зарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 8271417 грн. на картку особового рахунку платника податків і подальше перерахування його на банківський рахунок (том 1 а.с.139 -142).

08 серпня 2016 року ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві повідомило,що за судовими рішеннями не зобов'язано контролюючий орган надати довідку до Державної казначейської служби України, та ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві не виступали в якості сторони або третьої особи по справі. (том 1 а.с.147 -148).

Відповідно до Акту проведення розрахунків № 1146107 від 29.06.2016 року між позивачем та ДПІ у Шевченківському районі за період з 01.01.2016 по 01.05.2016 з податку на додану вартість розбіжність за даними платника складає + 8 271 417,00 грн. (том 2 а.с.36).

Відповідно до приписів ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS №005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

На підставі статті 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Тобто, діюче законодавство визначає обов'язковість судових рішень як одного з основних положень адміністративного процесу і закріплює її значення як принципу адміністративного судочинства, адже виконання судового рішення є кінцевою метою судового захисту.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 05.11.2013 р. по справі №2а/0570/6566/2012 набрала законної сили 20 грудня 2013 року.

Проте, ДПІ у Київському районі ГУ Міндоходів у Донецькій області не надало вчасно, у встановлені терміни відповідний висновок до органу, що здійснює казначейське обслуговування.

В зв'язку з початком антитерористичної операції на території Донецької області для збереження життя і здоров'я працівників територіальних органів Міндоходів,захисту їх законних праві і інтересів встановлено простій з 08.07.2014 року, зокрема ДПІ у Київському районі ГУ Міндоходів у Донецькій області. Адміністративна будівля, в якій була розташовано ДПІ у Київському районі ГУ Міндоходів захоплена невідомими озброєними особами, розпочато досудове розслідування у кримінальному проваджені за ст.341 Кримінального кодексу України.

В зв'язку з проведеною реорганізацією, шляхом приєднання до Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області утворено Центрально-Донецьке відділення Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області з територіальним обслуговуванням платників податків Ворошиловського, Київського районів м. Донецька без статусу юридичної особи.

Станом на теперішній час у ЄДРПОУ міститься запис про припинення юридичної особи «Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області».

Таким чином, Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області є правонаступником прав та обов'язків Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області.

Проте, Маріупольській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, як правонаступнику, будь-які документи не передавались у зв'язку з неможливістю за зазначеними вище обставинами.

На підставі пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПК України контролюючими органами є, зокрема, органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп.7.7.3 п.7.3 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» (закон, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Згідно з пп.7.7.4 п.7.4 цієї статті платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

На підставі пп.7.7.5 п.7.5 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п.п. 7.7.6 п.7.6 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

На підставі ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, правомірність формування позивачем бюджетного відшкодування за травень 2009 року в розмірі 8271417 грн. не потребує додаткового доказування. Вказаними судовими рішеннями, що набрали законної сили, підтверджено правомірність формування позивачем бюджетного відшкодування за травні 2009 року в розмірі 8271417 грн.

Проте, до теперішнього часу податковими органами не здійснено заходів щодо відновлення сум ПДВ за травень 2009 року в розмірі 8271417 грн.

Згідно п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1. ст.. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

На підставі п.п. 200.7, 200.8. ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

Згідно п.200.12 ст.200 Податкового кодексу України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України".

У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.

Відповідно до п. 200.15. ст. 200 Податкового кодексу України у разі, якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку проводив процедуру судового оскарження, то після закінчення даної процедури контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

В свою чергу, як визначено п.200.13 ст.200 Податкового кодексу України, на підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу. Аналогічні положення щодо строків надання висновку органом державної податкової служби до органу казначейства містить п.7 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМ України від 17.01.11 № 39 «Про затвердження Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість» (далі Порядок № 39).

Згідно п.6-8 Порядку №39 у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Висновки та реєстр висновків, що передані до органів державної казначейської служби, подаються починаючи з 1 липня 2011 р. в електронній формі з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис" і «Про електронні документи та електронний документообіг"» і не пізніше наступного операційного дня на паперовому носії.

Державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою.

На підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Підсумовуючи викладене, підставою для перерахування платникові податку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку є відповідний висновок.

Пунктом 9 Порядку №39 передбачено, що на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Порядок формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках затверджений наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 03.02.11 № 68/23 (далі Порядок № 68/23).

За приписами п.5 Порядку №68/23 центральний орган державної податкової служби не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання реєстрів висновків, здійснює формування узагальненої інформації щодо (визначених у висновках) обсягів сум бюджетного відшкодування ПДВ окремо за платниками, які мають право на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ, іншими платниками... Зазначену інформацію на постійній основі (щоденно) не пізніше наступного робочого дня після її формування направляє: до Державного казначейства України, одночасно органам державної податкової служби в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі для подачі висновків органам державного казначейства.

Таким чином нормами Податкового кодексу України чітко встановлено строк для подання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, подає до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету такому платник.

Закінчення процедури судового оскарження пов'язано саме з моментом набрання законної сили рішенням суду, а отже право платника податку на отримання бюджетного відшкодування слід вважати підтвердженим з моменту набрання законної сили рішенням Донецького окружного адміністративного суду, а саме з 20.12.2013 року, після чого протягом п'яти робочих днів має бути перерахована сума коштів, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Як вбачаться з матеріалів справи, відповідачі-податкові органи були належним чином повідомлені про набрання зазначеним судовим рішенням законної сили, проте в порушення вимог п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України не вчинили жодної дії щодо подання до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

При цьому позивач відповідно до вимог податкового законодавства подав декларацію з ПДВ (заява про відшкодування на розрахунковий рахунок), заяву на бюджетне відшкодування у загальному порядку (разом з декларацією).

Оскільки позивач з квітня 2016 року перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, тому саме вона зобов'язана надати до казначейської служби висновок про відшкодування податку на додану вартість у розмірі 8271417.

З огляду на вищезазначене судова колегія не приймає доводи апелянта про відсутність підстав для надання їм висновку до казначейської служби.

Також не заслуговують на увагу доводи апелянта, що він не приймав участь у справі №2а/0570/6566/2012, тому висновки цього судового рішення його не стосуються, - оскільки цим рішенням підтверджено правомірність формування позивачем бюджетного відшкодування за травні 2009 року в розмірі 8271417 грн, а в випадку звернення позивача за бюджетним відшкодуванням цієї суми - вона підлягає відшкодуванню відповідно до п.п.200.12,200.13 ст.200 ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи відомості щодо бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за декларацією за травень 2009 року в сумі 8271417 не обліковуються за даними податкового органу,тобто не внесені до інтегрованої картки платника.

Інтегрована картка платника- це форма оперативного обліку податків, зборів,митних платежів до бюджету та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів державної фіскальної служби України, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати.

На лицьовому боці інтегрованої картки відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та передоплатою.

На підставі п.1,2 розділу ІІІ Порядку обліку нарахуванню в інтегрованій картці платника підлягають: зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, самостійно визначені платником; суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником; зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, визначені територіальним органом Міндоходів та узгоджені відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгоджених сум зобов'язань за податками, зборами, митними платежами, єдиним внеском; пеня на суму заниження податкового зобов'язання, нарахованого територіальним органом Міндоходів або платником; проценти за користування розстроченням (відстроченням).

Зобов'язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються територіальним органом Міндоходів в інтегрованій картці платника.

Отже, будь-які нарахування, збільшення або зменшення сум податкових зобов'язань платника податків, розрахунки з бюджетом контролюючий орган відображає в інтегрованій картці платника податків.

Таким чином, з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету контролюючі органи на кожний поточний рік відкривають платнику податків інтегровані картки, за якими відображається стан розрахунків платників з бюджетом, при цьому відомості про сплату податкових зобов'язань платниками податків обліковуються у таких картках за даними електронних реєстрів розрахункових документів, наданих органами державної казначейської служби.

Невнесення змін до інтегрованої картки платника податків та невключення відомостей по сумі бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 8271417 грн. призводить до порушення прав позивача та його інтересів.

Згідно ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції» ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Судова практика ЄСПЛ є джерелом права і суди зобов'язані керуватись нею відповідно, в тому числі і до вимог ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи податкові спори, застосовує ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, яка гарантує право на мирне та вільне володіння своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В цьому контексті неправомірне стягнення податків/штрафів, позбавлення права на відшкодування податків розглядається як втручання держави у мирне та вільне володіння особи своїм майном (коштами).

Відповідно до Рішення від 19.12.1989 року у справі «Мелахер та інші проти Австрії», зазначено, що право власності включає «три чіткі правила»: (1) мирного володіння власністю;(2) позбавлення права власності лише у визначених випадках;(3) держава має право контролювати користування власністю у відповідності до загального «публічного» інтересу, шляхом прийняття відповідних загальносуспільним інтересам законів.

У Рішенні від 22.11.2007 року у справі «Україна-Тюмень» проти України» суд вказав, що найважливіша вимога статті 1 Протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Питання, чи було досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи стає значимим, якщо встановлено, що під час втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, при цьому, «майном», що було предметом розгляду справи, є сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню платнику з бюджету.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року по справі "Інтерсплав проти України" визначено, що затримання при відшкодуванні ПДВ розглядається як порушення права заявника безперешкодно користуватися своїм майном і підпадає під дію першого речення першого параграфу ст.1 Протоколу № 1 до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997 року. Даним конвенційним положенням гарантовано захист права власності.

Оскільки право на відшкодування від'ємної різниці є матеріальним правом позивача, то несвоєчасне відшкодування коштів порушує його право власності, гарантоване міжнародними нормами.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про зобовязання відповідача ДПІ у Шевченковському районі ГУ ДФС у м. Києві внести до інтегрованої картки платника податку заявленої позивачем до відшкодуванням суми ПДВ в розмірі 8271417 грн, а доводи апелянта про відсутність інформації та документального підтвердження щодо матеріалів перевірки позивача є незмістовними та судовою колегією не беруться до уваги.

Враховуючи викладене, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченковському районі м. Києва на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року у справі №805/4467/16-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року у справі №805/4467/16-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 23 травня 2017 року.

Суддя-доповідач І.Д. Компанієць

Судді М.Г. Сухарьок

Л.В. Ястребова