Ухвала суду № 66646085, 23.05.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 820/1584/17

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 травня 2017 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання - Король Д.О.,

за участі:

представника позивача - Нікішина Ю.О.,

представника відповідача - Пилипенко В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Державної служби України з питань праці в особі Головного управління Держпраці у Харківській області до Приватного підприємства "Никифоров" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулась Державна служба України з питань праці в особі Головного управління Держпраці у Харківській області до Приватного підприємства "Никифоров" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду по справі №820/1584/17 від 25.04.2017 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з п.п. 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі - Положення), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Державна служба України з питань праці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На утворені територіальні органи Державна служба України з питань праці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Виходячи з вказаного Положення, Державна служба України з питань праці, її територіальні органи є суб'єктами владних повноважень, які наділені функціями державного нагляду та контролю та є самостійними юридичними особами з окремим визначенням кола повноважень стосовно кожного з них, відповідно до затверджених Положень.

Основними завданнями Держпраці України є, зокрема, реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб; здійснення комплексного управління охороною праці та промисловою безпекою на державному рівні.

Так, Наказом Державної служби України з питань праці від 04.02.2016 року за № 8 затверджено Положення про Головне управління Держпраці у Харківській області, згідно з яким Головне управління Держпраці у Харківській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується, повноваження якого поширюються на територію Харківської області.

При цьому, п.15 вказаного положення передбачено, що Головне управління Держпраці у Харківській області є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменування, власні бланки, рахунки в установах Державної казначейської служби України, тобто є самостійною юридичною особою.

Законом України «Про охорону праці» визначені повноваження міністерств та інших центральних органів виконавчої влади в галузі охорони праці, а саме, проводити єдину науково-технічну політику в галузі охорони праці; розробляти і реалізовувати галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища за участю профспілок; здійснювати методичне керівництво діяльністю підприємств галузі з охорони праці; укладати з відповідними галузевими профспілками угоди з питань поліпшення умов і безпеки праці; брати участь в опрацюванні та перегляді нормативно-правових актів з охорони праці; організовувати навчання і перевірку знань з питань охорони праці; створювати у разі потреби аварійно-рятувальні служби, здійснюють керівництво їх діяльністю, забезпечують виконання інших вимог законодавства, що регулює відносини у сфері рятувальної справи; здійснювати відомчий контроль за станом охорони праці на підприємствах галузі.

Для координації, вдосконалення роботи з охорони праці і контролю за цією роботою міністерства та інші центральні органи виконавчої влади створюють у межах граничної чисельності структурні підрозділи з охорони праці або покладають реалізацію повноважень з охорони праці на один з існуючих структурних підрозділів чи окремих посадових осіб відповідних органів.

Норми Закону України «Про охорону праці» кореспондуються з приписами Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про Державну службу України з питань праці" від 11 лютого 2015 р. №96 стосовно того, що центральний орган здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні.

При цьому, суд вважає недоречним посилання позивача на ч.52 п.4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про Державну службу України з питань праці" від 11 лютого 2015 р. №96, яким визначено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань зупиняє, припиняє, обмежує експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень та інших виробничих об'єктів, виготовлення та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, виконання певних робіт, у тому числі пов'язаних із користуванням надрами, застосуванням нових небезпечних речовин, реалізацію продукції шляхом видачі відповідного розпорядчого документа у передбачених законодавством випадках, а також анулює видані дозволи і ліцензії до усунення порушень, які створюють загрозу життю працівників.

Вказаною нормою визначені самостійні дії, які має право вчиняти Державна служба України з питань праці, а не порядок звернення до суду з позовами про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Відповідно до положень ч.1ст. 238 Цивільного кодексу України, представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що Державна служба України з питань праці довіреністю уповноважила територіальний підрозділ здійснювати функції Головного управління Держпраці у Харківській області в частині звернення до суду з позовами про застосування заходів реагування представляти інтереси Державної служби України з питань праці, з урахуванням наявності функцій у Головного управління Держпраці у Харківській області для звернення до суду з зазначеним позовом, що закріплені Положенням про Головне управління Держпраці у Харківській області.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що Державною службою України з питань праці не дотримано вимог ст.238 Цивільного кодексу України, з огляду на відсутність у Державної служби України з питань праці повноважень щодо звернення до суду з позовами про застосування заходів реагування.

Суд зазначає, що процедурні гарантії, закріплені статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантують кожному право подання скарги (позову) щодо його порушеного права та обов'язків цивільного, адміністративного характеру до суду чи органу правосуддя.

Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах, яке в свою чергу не є абсолютним.

Позивачем не надано суду доказів наявності порушеного права саме для Державної служби України з питань праці, як окремого суб'єкта владних повноважень, до функцій якого входить координація, вдосконалення роботи з охорони праці і контролю за цією роботою.

З огляду на зазначене, позивачу необхідно привести у відповідність вимогам ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву, шляхом визначення належного позивача по справі.

Згідно з вимогами частин 1, 3 статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи.

Довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації (за наявності).

Частина 1, 2 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що повноваження на ведення справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, які може вчинити ця особа. Розпорядження довірителя представникові, який бере участь в адміністративному процесі на основі договору, щодо ведення справи є обов'язковими для нього.

З матеріалів справи вбачається, що Голова Державної служби України з питань праці уповноважив начальника Головного управління Держпраці у Харківській області ОСОБА_4, з метою виконання покладених на Головне управління Держпраці у Харківській області функцій в частині звернення до суду з позовами про застосування заходів реагування, представляти інтереси Державної служби України з питань праці, зокрема, в судах всіх юрисдикцій.

Частиною 2 статті 245 Цивільного кодексу України визначено, що довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті.

Дослідивши зміст довіреності №33 від 30.03.2017 року підписану Головою Державної служби України з питань праці, судом встановлено, що вказана довіреність надана з правом передоручення посадовим особам Головного управління Держпраці у Харківській області.

Суд зазначає, що Державною службою України з питань праці не було дотримано форму довіреності щодо нотаріального посвідчення, тобто повноваження представника позивача не підтверджені належним чином.

Також, адміністративний позов підписаний особою в порядку представництва інтересів саме Головного управління Держпраці у Харківській області, тобто не уповноваженою особою.

Таким чином, адміністративний позов Державної служби України з питань праці в особі Головного управління Держпраці у Харківській області до Приватного підприємства "Никифоров" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), поданий з порушенням вимог ст. 106 КАС України.

Згідно з п.7 ч.1 ст.155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статті 106 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно надати довіреність, яка відповідає формі довіреності та привести у відповідність вимогам ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву, шляхом визначення належного позивача по справі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 106, 155, 165, 186 КАС України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Державної служби України з питань праці в особі Головного управління Держпраці у Харківській області до Приватного підприємства "Никифоров" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) - залишити без руху.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви, а саме: надати довіреність, яка відповідає формі довіреності та привести у відповідність вимогам ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву, шляхом визначення належного позивача по справі, протягом трьох календарних днів з моменту отримання даної ухвали, надавши вказані документи безпосередньо до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду.

Невідкладно повідомити позивачу про необхідність виправити зазначені недоліки протягом трьох календарних днів з моменту отримання даної ухвали.

Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків, позовна заява буде повернута позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Біленський О.О.