Постанова № 66645788, 24.04.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2017 р. Справа № 814/172/17

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія"Автомобільні дороги України", доЮжноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області, за участю:

представника позивача:

Балабан О.І.

провизнання протиправним та скасування рішення від 03.11.2016р. № 0002321400, від 03.11.2016р. № 000271400, В С Т А Н О В И В:

ДП "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось до адміністративного суду з позовом до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області з вимогами про визнання протиправним та скасування рішення Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області №0002321400 від 03.11.2016 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування), або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування), єдиного внеску; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області № 000271400 від 03.11.2016 та визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області №000261400 від 03.11.2016.

Свої позовні вимоги, підприємство обґрунтувало тим, що при нарахуванні працівникам позивача заробітної плати (доходу) за звітні місяці 2013-2016 років податок на доходи фізичних осіб був нарахований/утриманий у повному обсязі. Проте, виплата заробітної плати працівникам Філії у 2013-2016 році здійснювалась із затримкою, при цьому, саме у дні фактичної виплати заробітної плати працівникам, позивачем здійснювалися перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, що був утриманий з працівників при їх нарахуванні. Оскільки, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір філією були перераховані, хоч і з затримкою, але у день фактичної виплати заробітної плати працівникам, позивач вважає застосування статті 127 Податкового кодексу України неправомірним, у зв'язку з чим звернувся за судовим захистом.

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Свої заперечення Южноукраїнська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Миколаївській області обґрунтувала тим, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника податків, а тому прийняті податкові повідомлення рішення є правомірними.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

В період з 26.09.2016 року по 17.10.2016 року відповідачем була проведена планова виїзна перевірка філії "Врадіївський райавтодор" ДП "Миколаївський облавтодор" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року.

21.10.2016р. Южноукраїнською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Миколаївській області, за розглядом планової виїзної перевірки філії Врадіївської РАД ДП «Миколаївського облавтодору» був складений Акт № 39/17/26174306 від 21.10.2016р.

Актом перевірки було встановлено порушення п. 168.1.5. та п. 168.1. ст.168 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим Філії визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, а саме: штраф - 53 241, 17 грн., пеня - 4 688, 34 грн.; з військового збору: штраф - 8 604, 70 грн., пеня - 544,10 грн. та на підставі ч. 10 та п.2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік ЄСВ» за несвоєчасне перерахування ЄСВ застосовано штраф у розмірі 41 939, 46 грн. та пені у розмірі 9 631, 73 грн. Разом нараховано 118 649, 50 грн.

На підставі Акту перевірки від 21.10.2016 року у відношенні позивача винесені рішення Южноукраїнської ОДПІ за № 0002321400 від 03.11.2016р. «Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування), або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, податкове повідомлення-рішення Южноукраїнської ОДПІ за № 0002361400 від 03.11.2016р., податкове повідомлення-рішення Южноукраїнської ОДПІ за № 0002371400 від 03.11.2016р.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначається Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464-VI (далі Закон №2464 - VI), в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону №2464 - VI (із змінами та доповненнями) визначено, що платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до статті 8 вказаного Закону платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Згідно ч.10 ст.9 Закону №2464 - VI днем сплати єдиного внеску вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;

3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, Філією при нарахуванні працівникам заробітної плати (доходу) за звітні місяці 2013-2016 років податок на доходи фізичних осіб був нарахований/утриманий у повному обсязі, що підтверджується розрахунками за формою 1-ДФ, про що зазначено у акті перевірки № 39/17/26174306 від 21.10.2016р. Проте, виплата заробітної плати працівникам Філії у 2013-2016 році здійснювалась із затримкою.

З наданих первинних бухгалтерських документів, зокрема видаткових касових ордерів, виписок з банківського рахунку Філії, відомостей на виплату заробітної плати, відомостей зарахувань на картрахунки працівників встановлено, що фактично заробітна плата, нарахована за жовтень 2012 року виплачувалась у січні місяці 2013 року, за листопад та грудень 2012 року - у лютому 2013 року, за серпень 2013 року - у жовтні 2013 року, за грудень 2013 року - у 4 лютого 2014 року, за січень 2014 року у квітні 2014 року, за лютий 2014 року у квітні 2014 року, за березень 2014 року у травні 2014 року, за травень 2014 року у липні 2014 року, за червень 2014 у жовтні 2014 року за липень 2014 року у грудні 2014 року, що підтверджується актом перевірки.

З відомості про нараховані та сплачені ДП "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" з 01.01.2013р. по 30.06.2016р суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що сума самостійно нарахованого позивачем єдиного соціального внеску була погашена платником.

При цьому, саме у дні фактичної виплати заробітної плати працівникам, позивачем здійснювалися перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, що був утриманий з працівників при їх нарахуванні. Вказане заначено в акті перевірки від 21.10.2016 року та не заперечувалося відповідачем.

Частиною 11 статті 9 вищезазначеного Закону встановлено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною 3 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що суми недоїмки стягуються з врахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до пункту 2 частини 11 статті 25 Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі ) відсотків своєчасно не сплачених сум. Крім того, частиною 10 статті 25 цього Закону встановлено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати кожний день прострочення платежу.

Аналіз норм чинного законодавства свідчить, що фінансові санкції застосовуються до платника податків у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску.

На підтвердження даної обставини, позивачем надано суду розрахунки за формою 1-ДФ, крім того, вказаний факт зазначений в акті перевірки та відповідачем не заперечується.

Оскільки, позивачем хоч і з затримкою термінів виплати згідно КЗпП України та місячних термінів сплати ПДФО, але податок на доходи фізичних осіб за період 2013-2016 року у сумі 320 660, 03 грн. та військовий збір у сумі 16 858, 208 грн. був нарахований/утриманий своєчасно, та перерахований до бюджету у день виплати доходу (заробітної плати), тому суд не вбачає порушень, що передбачають відповідальність за п.127.1 ст. 127 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач не довів перед судом законність оскаржуванихрішень.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ДП "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як передбачено статтею 94 КАС України, судові витрати присуджуються на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, як суб'єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області №0002321400 від 03.11.2016 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування), або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування), єдиного внеску.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області №000271400 від 03.11.2016.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області №000261400 від 03.11.2016.

5. Присудити на користь Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 31159920 ) за рахунок бюджетних асигнувань Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області судовий збір в сумі 1600,00 гривень (одна тисяча шістсот грн.).

6. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко