Постанова № 66645736, 18.05.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

18 травня 2017 року Справа № 814/733/17

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марича Є.В. за участю секретаря судового засідання Мирко О.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТРАШ", вул. Бутлерова, 1,Київ,Києво-Святошинський район, Київська область,08132 доГоловного управління Державної Фіскальної служби у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.03.2017р. № 0001231405, визнання протиправними дії,

За участю представників:

від позивача: Гуцол Н.М.;

від відповідача: Горохівська С.І.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Траш» (далі-позивач, ТОВ) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області з наступними позовним вимогами:

- Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФЧС у Миколаївській області від 06.03.2017 року №0001231405;

- Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Миколаївській області з проведення перевірки дотримання норм Закону України «про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в магазині ТОВ «Траш» за адресою: м. Миколаїв, пр. Героїв України, 20/7 в період з 14.02.2017 р. по 17.02.2017 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення та дії з проведення перевірки є протиправними, оскільки співробітники відповідача під час проведення перевірки протиправно вийшли за межі предмету перевірки та поза межами своїх повноважень.

Відповідач надав до суду письмові заперечення, згідно яких вважає позовні вимоги необґрунтованими, а дії і оскаржуване рішення повністю відповідають нормам діючого законодавства України.

У судовому засіданні 18.05.2017 року судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

14 лютого 2017 року посадовими особами ГУ ДФС у Миколаївській області проведено фактичну перевірку діяльності ТОВ «Траш» на предмет дотримання вимог законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі виробництво та обіг підакцизних товарів, за результатами якої складено акт перевірки №0023/04/29/14/40688123 від 17.02.2017 р.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що відповідачем встановлено факт зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку.

На підставі зазначених матеріалів перевірки та відповідно до Податкового кодексу України відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.02.2017 №0023/14/29/14/40688123 про застосування штрафних санкцій до Позивача на загальну суму 17000,00грн.

Відповідно до п.4 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», /до/ суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку у розмірі 100 відсотків вартості товару, але не менше 17000,00 гривень.

На підтвердження встановленого факту зберігання позивачем алкогольних напоїв без марок акцизного податку відповідачем надано до суду акт перевірки та письмові пояснення заступника керуючого ТОВ «Траш» Ткачук С.В., при цьому на спростування зазначеного належного доказу позивачем до суду не надано.

У своєму позові позивач посилається на протиправність проведення перевірки, оскільки на його думку предмет перевірки не відповідає її проведенню.

Суд вважає вищезазначені обґрунтування позивача безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до пп. 80.2.4, п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками є однією з підстав для проведення фактичної перевірки платника податків.

Згідно з пп. 75.1.3, п. 75.1, ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Таким чином, Податковим кодексом України не встановлено розмежування щодо об'ємів такої перевірки в залежності від підстав її проведення, підстави визначені п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України є універсальними для проведення фактичної перевірки платника податків.

Крім того, позивач у разі не згоди з наказом контролюючого органу про проведення перевірки, дій контролюючого органу щодо проведення перевірки мав право не допустити співробітників податкової до її проведення.

Вищезазначене повністю відповідає позиції Верховного суду України, а саме в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Таким чином, позови платників податків, спрямовані на оскарження дій контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок, можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення та дії є правомірними, тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 71, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Є.В. Марич