Постанова № 66645460, 18.05.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2017 року справа № 813/1586/17

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий-суддя Кедик М.В.,

секретар судового засідання Витвицька В.П.,

за участю:

представник позивача Жеребецький Н.Б.,

представники відповідача Яценко С.А., Яценко О.С.

розглянувши у м. Львові у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до приватного підприємства "Тювик" про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках, -

в с т а н о в и в:

Головне управління ДФС у Львівській області (далі - позивач, ГУ ДФС у Львівській області) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного підприємства "Тювик" (далі - відповідач, ПП "Тювик") про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не було допущено посадових осіб податкового органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Тювик" з питань взаєморозрахунків з ТОВ "Грінбокс студіо" за період листопад 2016 року, про що складено відповідний акт. Посилаючись на норми п. 94.6 ст. 94 ПК України, позивач просить суд застосувати арешт коштів на рахунках підприємства у зв'язку з відмовою відповідача у допуску посадових осіб ГУ ДФС у Львівській області до проведення перевірки.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву. Вказує, що у податкового органу були відсутні визначені пп. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Тювик". Стверджує, що ГУ ДФС у Львівській області на надано директору ПП "Тювик" направлення на перевірку для підпису про ознайомлення, оскільки директор ПП "Тювик" Лесюк Н.Я. перебувала у відряджені, не складено акт про відмову директора від підпису у направлені на перевірку, а тому у ГУ ДФС у Львівській області були відсутні підстави для початку проведення перевірки.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили та просили у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ПП "Тювик" зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ПП "Тювик" знаходиться на обліку в Стрийській ОДПІ (Сколівське відділення) ГУ ДФС у Львівській.

Позивачем 15.02.2017 направлено на адресу відповідача запит № 1128/10/13-01-14-08-13 про надання інформації (пояснень) та її документального підтвердження, яким зобов'язано надати засвідчені підписом посадової особи ПП "Тювик" та скріплені печаткою за наявності, копії документів, що безпосередньо стосуються господарських операцій, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) з ТОВ "Грінбокс студіо" за період з 01.11.2016 по 30.11.2016.

06.04.2017 позивачем видано наказ № 1258 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Тювик" з питань взаєморозрахунків з ТОВ "Грінбокс студіо" за період листопад 2016 року.

На підставі пп. 16.1.5, 16.1.7 п. 16.1 ст.16, пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, пунктів 1, 3 абз. 3 пп. 73.3 ст. 73, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України та наказу від 06.04.2017 № 1258 видано направлення на перевірку від 10.04.2017 № 2250, № 2251, згідно з якими ГУ ДФС у Львівській області з 10.04.2017 скеровано для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Тювик" тривалістю 5 робочих днів.

10.04.2017 посадовими особами позивача здійснено вихід за адресою підприємства для вручення копії наказу на проведення позапланової перевірки та пред'явлення направлення, зі слів працівника ПП "Тювик", директор перебуває у відрядженні до 12.04.2017.

12.04.2017 головними держаними ревізорами-інспекторами ГУ ДФС у Львівській області Глуховецькою О.Р., Дриганюк І.В здійснено повторний вихід за адресою ПП "Тювик" для вручення копії наказу на проведення позапланової перевірки та пред'явлення направлення однак працівником повідомлено, що директор Лесюк Н.Я. відсутня у зв'язку з продовженням відрядження.

13.04.2017 повторно здійснено вихід за адресою ПП "Тювик", зі слів працівника повідомлено, що директор Лесюк Н.Я. відсутня у зв'язку з продовженням відрядження.

ГУ ДФС у Львівській області 14.04.2017 складено акт недопуску до позапланової перевірки ПП "Тювик" № 95/13-01-14-14/22406381.

ГУ ДФС у Львівській області 14.04.2017 складено акт № 95а/13-01-14-14/22406381 про неможливість вручення акту про недопуск до перевірки.

Начальником ГУ ДФС у Львівській області прийнято рішення від 21.04.2017 № 4173/10/13-01-14-14 про застосування адміністративного арешту майна платника податків ПП "Тювик".

Податковий орган звернувся до суду з вимогою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків у зв'язку із відмовою платника податків від провердення позапланової перевірки, внаслідок ненадання документів, необхідних до перевірки.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно п. 94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Так, відповідно до пп. 94.2 ст. 94 ПК України, арешт майна може бути застосований контролюючими органами лише за наявності обставин, вичерпній перелік яких наведено у пп. 94.2.1 - 94.2.7 п. 94.2 ст. 94 ПК України, зокрема якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

За змістом п. 94.4 ст. 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Судом встановлено, що рішенням від 21.04.2017 № № 4173/10/13-01-14-14 начальником ГУ ДФС у Львівській області застосовано адміністративний арешт майна відповідача.

Згідно з п. 94.10 ст. 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Таким чином, ГУ ДФС у Львівській області, у разі його недопуску платником податків до проведення перевірки, може звернутися до суду з вимогою виключно про арешт майна платника податків або ж з поданням щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Проте, податковий орган звернувся до суду з вимогою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Відповідно до пп. 20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

За змістом наведених норм для виникнення у контролюючого органу права звернення до суду для застосування арешту коштів мають настати дві умови: 1) у платника податків виник податковий борг; 2) у платника податків відсутнє майно для погашення цього податкового боргу.

Проте, доказів наявності у ПП "Тювик" податкового боргу та відсутності майна для погашення цього податкового боргу суду не надано, таким чином суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках ПП "Тювик".

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищенаведених обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Львівській області до приватного підприємства "Тювик" про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Суддя Кедик М.В.

Повний текст постанови складено 23.05.2017.