Постанова № 66645161, 15.05.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2017 р. Справа № 804/1005/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В. при секретарі Черніженко К.Е. за участю стрін: позивач представник відповідача-1 представник відповідача-2 представник третьої особи не прибув не прибув не прибув не прибув розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до відповідача-1 - Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса, відповідача-2 - Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна казначейська служба України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2017 року ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса (далі - відповідач-1), Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач-2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна казначейська служба України, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса, Головного територіального управління юстиції у місті Києві, яка виразилась у порушенні строків розгляду запитів ОСОБА_3 на інформацію (в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації"), відповідно від 08.12.2016 року та від 16.12.2016 року;

- зобов'язати Головне територіальне управління юстиції у місті Києві надати відповідь на запит на інформацію ОСОБА_3 від 16.12.2016 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 16.12.2016 р. в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації" звернулась до Головного територіального управління юстиції у місті Києві з інформаційним запитом, що було отримано 21.12.2016 р., щодо виконання рішення у справі № 804/10264/15, проте інформаційний запит було скеровано до відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за належністю, про що повідомлено листом від 03.01.2017 р. Також, 08.12.2016 р. до Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації" звернулась з інформаційним запитом, який отримано 15.12.2016 р. Листом від 10.01.2017р. надано відповідь. Отже, відповідачами порушено вимоги ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" в частині строків розгляду запитів. Також зазначає, що відповідь Головного територіального управління юстиції у місті Києві не містить: прізвище, ім'я, по-батькові та посаду особи, від повільної за розгляд запиту, дату відмови, мотивовану підставу відмови, порядок оскарження відмови, та по суті є протиправною відмовою у задоволенні запиту на інформацію, оскільки запит було направлено розпоряднику інформації, отже порушено вимог ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2017 р. прийнято до провадження дану справу, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Головним територіальним управлінням юстиції у місті Києві були подані письмові заперечення, в яких просив у задоволенні позову відмовити, мотивуючи тим, що запит ОСОБА_3 скеровано до відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 03.01.2017 р. за № 218/218, оскільки запитувану інформацію управлінням вже не було надано заявнику листом від 04.10.2016 р., а відповідно до даних автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що виконавчі документи з приводу виконання рішень по справі № 804/10264/15 також перебували на виконанні у відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Приморським відділом державної виконавчої служби міста Одеса були подані письмові заперечення, в яких просив у задоволенні позову відмовити, мотивуючи тим, що запит ОСОБА_3 отриманий 05.01.2017 р., на який листом від 10.01.2017 р. було надано відповідь, отже в межах терміну, встановленого Законом України "Про доступ до публічної інформації".

У судове засідання 15.05.2017 року позивача та представники відповідачів не прибули.

15.05.2017 року від позивача на адресу суду надійшла заява про здійснення розгляду справи без її участі.

Відповідачі, повідомлені належним чином про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання своїх представників не направили, Головним територіальним управлінням юстиції у місті Києві надано заяву про здійснення розгляду справи без участі представника.

Третя особа до судового засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

З матеріалів справи вбачається, що 12.12.2016 р. засобами поштового зв'язку ОСОБА_3 направлено до Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса запит на інформацію від 08.12.2016 р. в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації", в якому було вказано прохання надати інформацію про виконання рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016 року по справі № 804/9237/14, а також рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2013 р. № 2а/0470/6315/11.

Згідно інформації з сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень поштове відправлення (штрих кодовий ідентифікатор 4900048485680) вказаний запит отримано Приморським відділом державної виконавчої служби міста Одеса 15.12.2016 р.

Листом від 10.01.2017 р. № 68 відповідач-1 повідомлено, що перевіркою книг обліку вхідної кореспонденції відділу встановлено, що рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016 р., ані для виконання, ані до відома не надходило.

Означена відповідь направлена ОСОБА_3 26.01.2017р., що підтверджено вихідним штемпелем відправки поштової кореспонденції на конверті.

18.12.2016 р. засобами поштового зв'язку ОСОБА_3 направлено до Головного територіального управління юстиції у місті Києві запит на інформацію від 16.12.2016 р. в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації", в якому було вказано прохання надати інформацію про щодо виконання управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 року по справі № 804/10264/15.

Згідно інформації з сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень поштове відправлення (штрих кодовий ідентифікатор 4900048313847) вказаний запит отримано Головним територіальним управлінням юстиції у місті Києві 21.12.2016 р.

Листом від 03.01.2017 р. № 218/218 скеровано за належністю до відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, як помилково надісланий, про що повідомлено ОСОБА_3 Також роз'яснено, що в подальшому необхідно звертатись до відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Вказаний лист направлено позивачу 13.01.2017 р., що підтверджено вихідним штемпелем відправки поштової кореспонденції на конверті.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із того, що порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон № 2939-17).

Так. згідно ст. 1 Закону № 2939-17 публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.13 Закону № 2939-17 розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Розпорядники інформації зобов'язані: надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію (п.6 ч.1 ст.14 Закону № 2939-17).

У відповідності до ч.1 ст.19 Закону № 2939-17 запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Згідно припису ч.1 ст.20 Закону № 2939-17 розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Статтею 23 Закону № 2939-17 встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити:

1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;

2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;

3) ненадання відповіді на запит на інформацію;

4) надання недостовірної або неповної інформації;

5) несвоєчасне надання інформації;

6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;

7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до вимог п.163 Інструкції про порядок розгляду звернень та особистого прийому громадян у Міністерстві юстиції України, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18 березня 2004 року № 26/5 документи реєструються лише один раз: вхідні - у день надходження або не пізніше наступного дня, якщо документ надійшов у неробочий час, створювані - у день підписання або затвердження.

Згідно пункту 220 Інструкції про порядок розгляду звернень та особистого прийому громадян у Міністерстві юстиції України, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, термін розгляду пропозицій, заяв та скарг обчислюється з дня, наступного за днем, з якого починається строк (таким днем є день їх надходження та реєстрації в органі чи установі юстиції), по день направлення заявнику відповіді на його звернення. Якщо останній день терміну розгляду звернення припадає на неробочий день, то за останній день терміну вважається перший після нього робочий день.

Судом встановлено, згідно інформації, вказаної на сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень поштове відправлення Приморським відділом державної виконавчої служби міста Одеса запит отримано 15.12.2016 р., проте відповідь надана листом від 10.01.2017 р. № 68; запит Головним територіальним управлінням юстиції у місті Києві отримано 21.12.2016 р., проте відповідь надана листом від 03.01.2017 р. № 218/218, що свідчить про порушення відповідачами вимог ч.1 ст.20 Закону № 2939-17.

Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення вимог визнати протиправною бездіяльність Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса, Головного територіального управління юстиції у місті Києві, яка виразилась у порушенні строків розгляду запитів ОСОБА_3 на інформацію від 08.12.2016 року та від 16.12.2016 року, оскільки бездіяльністю визнається пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у не вчиненні дій, які особа повинна була і могла вчинити.

Отже, з огляду на порушення відповідачами строків надання відповіді на запити від 08.12.2016 року та від 16.12.2016 року на інформацію, суд визнає протиправним несвоєчасне надання інформації Приморським відділом державної виконавчої служби міста Одеса на запит ОСОБА_3 на запит (в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації") від 08.12.2016 р. та Головним територіальним управлінням юстиції у місті Києві на запит ОСОБА_3 на запит (в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації") від 16.12.2016 р.

Також, аналізуючи надану Головним територіальним управлінням юстиції у місті Києві відповідь від 03.01.2016 р., суд зважає на те, що запит на інформацію від 16.12.2016 р. містить прохання надати інформацію щодо виконання управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 року по справі № 804/10264/15.

Так, згідно інформації, наданої Головним територіальним управлінням юстиції у місті Києві, у виконавчому провадженні №50839640 з виконання виконавчого листа № 804/10264/15 боржником є управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, резолютивна частина виконавчого документа містить зобов'язання саме управлінню державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві розглянути запит на інформацію ОСОБА_3, ОСОБА_4 від 23.07.2014, надавши на нього повну та обґрунтовану відповідь, а також запитувані документи.

Вказане виконавче провадження відкрито головним державним виконавцем Маховою Д.А.

Отже, саме Головне територіальне управління юстиції у місті Києві є належним розпорядником інформації щодо виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 року по справі №804/10264/15, з виконання якого відкрито виконавче провадження № 50839640, а інформаційний запит на отримання такої інформації, направлений її розпоряднику, не може бути визначений як помилково надісланий.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону № 2939-17 розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

В даному випадку, аналізуючи зміст відповіді Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 03.01.2017 р. № 218/218, вбачається, що останній не містить відповіді по суті запиту на інформацію та не є відповіддю на інформаційний запит.

На підставі викладеного, з огляду на скерування за належністю до відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, як помилково надісланого інформаційного запиту від 16.12.2016 р., оскільки останнім допущено бездіяльності в частині належного розгляду такого запиту як розпорядника інформації, вимоги в частині зобов'язання Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві надати відповідь на запит на інформацію ОСОБА_3 від 16.12.2016 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вище викладене, оскільки доводи позивача знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем - ОСОБА_3 при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1920,00 грн., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.709437616.1 від 18.02.2017 року (а.с.3).

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 1920,00 грн. підлягає стягненню з Приморського відділу Державної виконавчої служби міста Одеса та Головного територіального управління юстиції у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 15 травня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 22 травня 2017 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 11, 14, 70, 71, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до відповідача-1 - Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса, відповідача-2 - Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна казначейська служба України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити частково.

Визнати протиправним несвоєчасне надання інформації Приморським відділом державної виконавчої служби міста Одеса на запит ОСОБА_3 на інформацію (в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації") від 08.12.2016 р.

Визнати протиправним несвоєчасне надання інформації Головним територіальним управлінням юстиції у місті Києві на інформацію (в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації") від 16.12.2016 р.

Зобов'язати Головне територіальне управління юстиції у місті Києві надати відповідь на запит на інформацію ОСОБА_3 від 16.12.2016 року.

В задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Приморського відділу Державної виконавчої служби міста Одеса (код ЄДРПОУ 39907570) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень 00 копійок) та за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у місті Києві (код ЄДРПОУ 34691374) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1280,00 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят гривень 00 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 22 травня 2017 року.

Суддя С. В. Прудник